Топ-10 кімнатних рослин, які ефективно очищують повітря

Недостатня вентиляція, вологість, висока температура та токсичні продукти провокують забруднення повітря. Токсичні речовини виробляють усі лаки, фарби, клеї, що входять до складу наших меблів, вироби з пластику, побутова хімія. Для покращення якості повітря можна придбати спеціальний очищувач, проте так само для цього існують і кімнатні рослини. «Зелена садиба» розповідає про 10 рослин, які не тільки прикрашають інтер’єр, а й роблять повітря чистішим.

Плющ звичайний

Плющ швидко росте, у тому числі за умов поганого освітлення, невибагливий, додає приміщенню затишку. Окрім того, ця витка рослина – одна з найефективніших у поглинанні вуглекислого газу, здатна буквально всмоктувати з повітря фекальні мікрочастинки, тому є ідеальним очисником повітря для ванної кімнати та санвузла.

Також плющ – ворог цвілі, тому може бути порятунком у вологих приміщеннях. Він нейтралізує дію токсинів, що виділяються з неекологічних меблів, має противірусну, антибактеріальну та протиалергенну дію, тому підійде тим, у кого є домашні тварини.

Плющ любить обприскування, рясний полив, хоча б 4 години сонячних променів на день, підживлення раз у два тижні влітку та раз на місяць взимку. Добре переносить протяги та різкі коливання температури. Улітку комфортно почувається при стандартних кімнатних температурах, зимою краще поставити його у прохолодне місце (+12-15°С). Не любить рослина занадто сухого повітря, надмірного підживлення. При недостатньому освітленні листя строкатих плющів може втрачати малюнок та зеленіти.

Сансев’єрія

Ідеальна кімнатна рослина для початківців: добре росте та непримхлива в догляді. Із сансев’єрією у спальні ви чудово спатимете, адже вона виділяє фітонциди та дезінфікує повітря. Це одна з найкращих кімнатних рослин для поглинання токсинів, що потрапляють у повітря, включаючи формальдегід, оксид азоту, бензол, ксилол та трихлоретилен. Її навіть використовують як природній фільтр на космічних станціях. А ще ця рослина одна з небагатьох, що продовжує перетворювати вуглекислий газ на кисень навіть уночі.

Сансев’єрія добре переносить будь-яку кількість світла, однак краще росте при хорошому освітленні, а в тіні може змінювати колір. Потребує звичайних кімнатних температур, але не нижче +14°С. Любить помірний полив, підживлення раз на три тижні. Не переносить перезволоження, оскільки коріння починає загнивати.

Пеперомія туполиста

М’ясиста зелень прекрасно запасає вологу, тому пеперомію вважають однією з найвитриваліших кімнатних рослин. Вона очищає повітря від шкідливих домішок, у тому числі формальдегіду, бензолу та інших токсинів, одночасно виділяючи фітонциди. Має антибактеріальну й антивірусну дію. Паперомія одна з кімнатних рослин, які найбільш активно виділяють чистий кисень.

Любить слабокислі пухкі ґрунти, пересадку хоча б раз на три роки, рясний полив раз на тиждень, регулярне обприскування та підживлення. Комфортна температура – +20-25°С. Погано почуває себе при застої води, протягах та холоді – краї листя починають жовтіти і рослина уповільнює ріст або перестає розвиватися. Також пеперомія не любить прямі сонячні промені.

Алое – дуже проста у догляді кімнатна рослина. Це сукулент, тому не потребує частого поливу. Гель усередині листочків допомагає при опіках, порізах та багатьох інших проблемах зі шкірою, проте варто уникати його потрапляння в організм – це може викликати нудоту та діарею. Крім того, алое очищає повітря від формальдегідів та бензолу, поглинає вуглекислий газ і рясно збагачує киснем повітря навколо себе.

Алое комфортно почувається на сонячному місці при стандартних кімнатних температурах від +13 до +27°С. З травня по вересень можна тримати його на вулиці. Горщик повинен мати принаймні один дренажний отвір на дні, щоб зайва вода могла стікати. Якщо в алое є стебло, виберіть ємність достатньо глибоку, щоб усе стебло можна було посадити у ґрунт.

Прямі сонячні промені надто висушують листя, і алое жовтіє. Також рослина не любить надмірного поливу, як і всі сукуленти, адже через надмір води корінь може загнивати. Тому взимку варто поливати алое раз на три тижні чи навіть рідше.

Хлорофітум швидко росте і гарно виглядає в інтер’єрі при підвішуванні та створенні каскадів. Він настільки невибагливий, що його важко занедбати навіть невмілим початківцям. Хлорофітум входить у трійку найкращих кімнатних рослин, оскільки чудово очищає повітря від чадного газу, бензолу, формальдегідів, оксиду вуглецю та ксилолу – розчинника, який використовується в шкіряній, гумовій та поліграфічній промисловості. Є одним з найкращих фільтрів від сигаретного диму. Крім того, ця рослина безпечна для домашніх тварин.

Хлорофітум – рослина невибаглива, але найкраще росте при яскравому непрямому світлі, прохолодній кімнатній температурі та відносно сухому ґрунті. Терпима до тіні та штучного світла, прямих сонячних променів варто уникати. Потребує рясного поливу влітку, узимку – помірного. Підживлення – раз на місяць, іноді потрібно обприскувати.

Фікус Бенджаміна

Чудовий фільтр проти алергенів, пилу, багатьох речовин, що забруднюють повітря. Активно поглинає шкідливі гази, особливо ефективно очищає повітря від ацетону, бензолу і трихлоретилену. Якщо у вас є домашні тварини або маленькі діти, слідкуйте, щоб вони не їли листя фікуса: це може викликати подразнення.

Фікус любить полив раз на тиждень водою кімнатної температури (особливо узимку), щоб ґрунт був завжди трохи вологий, підживлення раз на два тижні, хороше розсіяне освітлення, звичайні кімнатні температури, але не нижче +16°С. Протяги та надмірний полив йому шкодять, мокрий або погано дренуючий ґрунт спричиняє гниття коренів, а нестача поливу шкодить рослині і викликає обпадання листя. Також фікус не любить, коли його переставляють.

Спатифілум дуже ефективний для фільтрації летючих органічних сполук, що включають в себе формальдегід, трихлоретилен та бензол. Проте варто бути обережним, бо потрапляння будь-якої частини цієї рослини в організм може викликати нудоту, утруднення при ковтанні або відчуття печіння в роті чи на шкірі.

Рослина любить велику кількість розсіяного сонячного світла, температуру повітря у межах +18-22°С (узимку можна опускати до +16°С, але не нижче +10°С), регулярний полив (улітку більше, ніж узимку) обов’язково відстояною водою (не менше, ніж 24 години). Також потребує високої вологості повітря, постійного обприскування, але при цвітінні вода не повинна потрапляти на бутони. Підживлення влітку та восени раз на тиждень, узимку – раз на місяць. Не любить спатифілум протягів, прямого сонячного світла, пересушування ґрунту, надмірного поливу.

Драцена маргіната, або Драцена облямована

Драцена облямована ефективно поглинає будь-які речовини, що виділяються лаками, фарбами, будівельними матеріалами, клеєм, декоративними покриттями, тощо. Загалом вона здатна поглинати до 70% небезпечних домішок з повітря та дезінфікувати його.

Рослина любить рости у світлому місці. Її легко доглядати: поливати досить раз на тиждень, з квітня по серпень можна удобрювати раз на 2 тижні. Не любить протяги, розташування біля відкритих дверей чи вікон. Занадто багато води спричиняє загнивання коріння.

Завдяки своєму розкішному вигляду, антуріум робить будь-яке приміщення затишним. Якщо рослина отримує достатньо світла, вона буде цвісти цілий рік. Водночас антуріум доборе очищує повітря: його листя всмоктує аміак, формальдегід, толуол та ксилол. Він також здатен зменшувати електромагнітне випромінювання, тому корисно його ставити у місцях з побутовою чи мультимедійною технікою. Однак остерігайтеся: сік і листя рослини можуть викликати алергію у чутливих людей.

Антуріум любить багато непрямого сонячного світла, підвищену вологість, рясний полив. В ідеалі його слід розміщувати біля вікна при температурі від +18°C до +21°C. Пересаджувати потрібно щороку в горщик з отвором на дні, весною та влітку потрібно активно підживлювати. Рослина не любить протягів, сухого повітря, тому листя краще регулярно обприскувати. Надмірний полив може призвести до пошкодження коренів і пожовтіння листя.

Заміокулькас

Надзвичайна цінність заміокулькаса у тому, що він здатний виводити з повітря значні кількості ксилолу, толуолу, бензолу та етилбензолу. Та майте на увазі, що це отруйна рослина і при потраплянні в організм може викливати подразнення, а у великих кількостях несе смертельну небезпеку. Взагалі найкраще торкатися його в рукавичках, а також тримати подалі від домашніх тварин.

Рослина любить багато яскравого непрямого світла, але може рости й у приміщеннях без вікон при штучному світлі. Найкраще росте при температурі від +18°C до +26°C. Підживлювати потрібно не частіше одного разу на місяць слабким розчином, а поливати тільки тоді, коли земля висихає майже повністю. Через надмірний полив корінь може згнити, тому краще недолити, ніж перелити.

Які рослини не можна викидати або передаровувати, бо підуть гроші і сімейне щастя

Кімнатні рослини можуть стати справжніми оберегами і талісманами вашої оселі, тож викидати їх, коли вони втратили гарний вигляд, захворіли або віддавати, бо просто набридли – ідея погана. Кажуть, що так можна позбутися свого щастя – як особистого, так і фінансового.

Про які рослини іде мова – дізнайтеся з матеріалу Styler далі.

Крассула, або “грошове дерево”

Вважається, що рослини з округлим, м’яким листям приносять удачу і матеріальне благополуччя. Для того, щоб в домі водилися гроші, радять закопати в горщику з крассулою одну монетку або повісити китайські монетки на листя дерев. Так вони будуть давати дереву додаткову силу.

Якщо грошове дерево подарували вам на день народження, воно принесе удачу та успіх у житті.

Активний ріст вважається ознакою щастя, а поганий – навпаки. Коли з крассулою все добре, або вона почала квітнути (що рідко) – це означає, що у домочадців все добре, гроші примножуються. А от усихання та хвороби говорять про швидке руйнування добробуту господарів.

Якщо ваше дерево захворіло, не викидайте його. Краще спробуйте відновити його, вилікувати, або ж розсадіть і виростіть нове.

“Грошове дерево” – символ добробуту (фото: pixabay)

Спатифілум, або “жіноче щастя”

Спатифілум, який ще називають “жіноче щастя”, квітне тільки в щасливих оселях. І чим рясніше цвітіння, тим більше гармонії. В цьому є логіка, адже коли в родині мир і лад, є час і наснага доглядати за квітами. Там де є непорозуміння і часті сварки, спатифілум квітів не дає, в’яне і чахне.

Вважається також, що спатифілум, потрапивши в “складний будинок”, може своєю енергетикою налагодити сприятливий клімат.

А ще кажуть, що “жіноче щастя” допоможе незаміжнім дівчатам знайти другу половинку, сімейним – зберегти гармонію, а бездітним – обзавестися дітками.

Спатифілум приваблює жіноче щастя (фото: pixabay)

Антуріум, або “чоловіче щастя”

Цю рослину називають “чоловічим щастям” і рекомендують вирощувати поруч зі спатифілумом. Кажуть, так їхній ефект посилюється. Коли ми говорили про спатіфілум, то основні повір’я були пов’язані саме з жінками, магічні ж властивості антуриума більш актуальні для чоловіків.

Кажуть, що рослина здатна підсилювати в чоловіках силу волі, твердість характеру, хоробрість, уміння брати на себе відповідальність. Також квітка здатна нормалізувати сексуальні розлади, посилювати лібідо.

Жінкам антуріум допоможе зустріти любов. Антуріум наповнить оселю чоловічою енергетикою, яка незабаром приверне до жінки того самого “прекрасного принца”.

Тепер зрозуміло, чому викидати спатифілум і антуріум – дуже погана ідея.

Прекрасний антуріум символізує чоловічу енергію (фото: pixabay)

Заміокулькас, або “доларове дерево”

Кажуть, що з появою цієї екзотичної рослини в квартирі незабаром на вас чекає поліпшення фінансового стану. Деякі власники доларового дерева радять закопувати в ґрунт монетки, бажано іноземної валюти.

Крім того заміокулькас – символ жіночого щастя. Якщо дівчина самотня і довго не може вийти заміж або завагітніти, їй обов’язково необхідно доларове дерево в кімнаті. А щоб привернення гідного чоловіка за допомогою квітки спрацювало, заміокулькас має бути подарований вам заміжньою жінкою, яка щаслива у шлюбі.

Якщо ви перебуваєте в сумнівах і не можете зважитися на будь-яку зміну у вашому житті, а заміокулькас раптом зацвів (що буває рідко) – це сигнал, що за справу варто братися.

“Доларове дерево” приваблює щастя і гроші, тож викидати його не варто (фото: pixabay)

Фіалка, або сенполія

Фіалка – ще одна потужна рослина, яка привертає в дім успіх. Поставити її треба у південно-східному куточку вашого будинку, тоді вона буде приносити фінансовий достаток і процвітання і стане справжнім магнітом для грошей.

Також вважається, що фіалка приносить гармонію в сім’ю. Якщо тримати її в оселі, то домочадців будуть обходити сварки і суперечки.

Кажуть, що біди, злидні і сімейні сварки обходять оселі, де на підвіконнях гарно квітнуть фіалки.

Фіалка приверне щастя і багатство (фото: pixabay)

Раніше ми писали, яка рослина притягує жіноче щастя, і відповідає за лад в родині.

Рослини пустелі: ТОП-20 види пустельної флори – фото, назви, опис

Рослини пустелі відрізняються від іншої рослинності здатністю протистояти посухам, високим температурам та нестачі води. Деякі з них доволі грубі, а деякі – по-справжньому красиві. Нижче наведені найбільш відомі пустельні рослини (дерева, чагарники, трави та квіти) з фото та описом.

Пустельні рослини – загальна характеристика та пристосування до пустелі

У світі існують тисячі пустельних рослин. Більшість з них належить до сукулентів, хоча також зустрічаються чагарники (але дуже мало) або трави.

Всі рослини пустелі добре пристосовані до пустельного середовища існування завдяки соковитості та посухостійкості. Вони мають здатність накопичувати воду у своєму корінні, стеблах або м’ясистому листі.

Деякі з пустельних рослин мають здатність витримувати посуху. В найбільш посушливі періоди вони скидають листя та переходять у стан глибокого спокою. З настанням кращих умов для розвитку ці рослини знову повертаються до життя.

Рослини пустелі: вельвічія дивна або дивовижна (Welwitschia mirabilis)

Це найбільш дивовижна пустельна рослина є ендеміком флори пустелі Наміб та єдиним представником роду Вельвічія. Дивлячись на неї, складно повірити, що це – дерево, адже воно має лише стовбурове коріння та два листки. Останні безперервно ростуть все життя вельвічії, що може тривати понад 1000 років.

Стовбур цієї пустельної рослини сягає 1,5 м заввишки. Проте його неможливо побачити, адже він повністю захований у піску. Хоча росте вельвічія дуже повільно, з часом довжина її листя сягає до 2-4 м, а інколи – навіть до 8 м.

Саме по довгому листю волога з туманів, які приходять з океану, стікає до коріння. Проте без вологи ця пустельна рослина може прожити до 5 років.

Через постійне прилягання до розпеченого сонцем піску, листя вельвічії дуже швидко засихає. Під дією вітрів воно розшаровується на окремі смужки та нагадує купу сміття.

Цікавий факт! Вельвічія дивна зображена на державному гербі Намібії. Крім цієї країни, цю пустельну рослину ще можна зустріти на півдні Анголи.

Пустельні рослини: юка коротколиста або дерево Джошуа (Yucca brevifolia)

Це величезне пустельне дерево може виростати заввишки 4-9 м, а інколи – навіть до 12-15 м. Воно має потужний та доволі химерно розгалужений у верхній частині стовбур діаметром 50-90 см.

Своїм дивовижним виглядом дерево Джошуа нагадує велетня, що застигнув серед безплідних пісків та маленьких пустельних чагарників. Мормони були вражені «руками» цих дерев, що простягнуті догори. Через асоціації з Ісусом ці пустельні рослини й отримали свою назву «дерева Джошуа».

Ця рослина пустелі являє собою один з небагатьох різновидів юки, що мають величезну крону. Зустрічається дерево Джошуа на пустельних теренах Північної Америки.

Зокрема, ці деревні рослини можна побачити в пустелі Мохаве в штатах Каліфорнія та Аризона. Вони зустрічаються на висоті 400-1800 м.

Росте юка коротколиста доволі повільно, а її вік може сягати до 800 років. У деяких містах вона навіть утворює розріджені пустельні ліси. На теренах Каліфорнії для збереження цих унікальних дерев пустелі створений заповідник, відомий як «Національний парк Дерева Джошуа».

Цікавий факт! За межами природного середовища існування дерева Джошуа можна побачити в Алжирі, Баку та на Південному березі Криму.

Рослини пустелі: кактус опунція (Opuntia)

Взагалі чимало різновидів кактусів зустрічається саме серед пустельної флори. Серед них найбільш відомим є рід опунція, що налічує приблизно 300 видів.

Ці пустельні рослини мають плоске товсте соковите листя, вкрите колючками. Завдяки йому, вони накопичують багато вологи, що дозволяє їм виживати в пустелі.

Крім того, опунція – одна з найбільш відомих квітучих рослин пустель. Ці кактуси можуть мати червоні, жовті або фіолетові квіти. В дикій природі опунції поширені в посушливих та пустельних регіонах Північної, Центральної та Південної Америки.

Пустельні рослини: карнегія чи сагуаро (Carnegiea gigantea)

Це ще один дуже відомий вид кактусів, що належить до пустельної флори. Сагуаро – ендемічна рослина пустелі Сонора, що зустрічається винятково в штаті Аризона.

Заввишки цей пустельний велетень може сягати до 15 м, а товщина його стовбура становить до 3-х метрів. Незважаючи на величезні розміри, росте кактус сагуаро дуже повільно.

Вперше він може випустити квітки лише на 50-му році життя, а розгалужені гілки з’являються у 75 років. За довголіттям існування він поступається деревам Джошуа, проте вік цих пустельних кактусів в природі може сягати до 200 років.

Рослини пустелі: енцелія борошниста (Encelia farinosa)

Цей квітучий пустельний чагарник доволі поширений на південному заході Сполучених Штатів та на півночі Мексики. Заввишки він сягає від 30 см до 1,5 м.

Ці пустельні чагарники мають ароматне сріблясто-зелене листя. Під час посушливих сезонів вони його повністю скидають, покладаючись на воду, що зберігається в товстих, але доволі ламких стеблах.

Ці чагарники додають яскравих контрастів пустельним ландшафтам завдяки яскраво-жовтим квітам. На одному кущику енцелії борошнистої може бути від 8 до 18 квіток.

Пустельні рослини: граптопеталум парагвайський або рослина-привид (Graptopetalum paraguayense)

Ці сукулентні рослини пустелі зовні схожі на квітку, але насправді це лише соковите листя. Заввишки вони сягають лише 20 см, а вшир розростаються до 60 см.

Забарвлення листя може варіюватися від зеленого до світло-сірого. Саме через них ці сукуленти ще відомі як «перламутрова рослина» або «рослина-привид».

Листя доволі товсте та м’ясисте, розташоване за спіраллю навколо стебла. Їхня довжина сягає 7 см, а ширина – 3 см. Навесні з’являються біло-червоні квіточки діаметром 2 см.

Цікавий факт! Через назву батьківщиною цієї пустельної рослини помилково вважається Парагвай. Насправді вона походить зі сходу центральної Мексики. Ця рослина пустелі здатна витримувати зниження температури до –10°С.

Рослини пустелі: каланхое Люсі (Kalanchoe luciae)

Ці яскраві сукуленти – ендеміки сезонно посушливих регіонів Південної Африки. Вони ще відомі як «червоні панкейки» через червонувате забарвлення верхівок соковитого листя. Також ці рослини пустелі звуть «пустельною капустою».

Каланхое Люсі зберігає свої насичені кольори лише у спекотному середовищі. При найбільш спекотній погоді ці рослини набувають майже інопланетного, якогось марсіанського вигляду. Заввишки вони можуть сягати до 60 см.

Пустельна флора: циліндропунція або чолла/чолья (Cylindropuntia)

Ці пустельні рослини зустрічаються в деяких частинах Каліфорнії та пустелі Сонора. На вигляд вони нагадують невелике деревце з нерівномірним розподілом гілок.

Стебла в них легко обламуються та швидко вкорінюються. Через це ця пустельна рослина ще відома як «стрибуча чолья».

Заввишки циліндропунція може сягати від 30-40 см до 4-х м. Стебла в неї циліндричні, що й посприяло появі назви рослини. Цвіте ця рослина пустель рожевими або білими квітками.

Рослини пустелі: саксаул (Haloxylon)

Ці невеликі дерева або чагарники – доволі поширені рослини пустель та напівпустель Азії. Заввишки вони можуть сягати від 1,5 до 12 м та мають доволі розгалужені та ламкі молоді пагони.

Саксаул зайсанський (Haloxylon ammodendron) – єдине дерево, що росте в пустелі Гобі в Монголії. Його вузьке листя дозволяє йому протистояти сильним пустельним вітрам. Заввишки цей вид саксаулу сягає 2-8 м, а у діаметрі – 4-10 м.

Пустельна флора: сагайдачне дерево або кокербом (Aloe dichotoma)

Ці гігантські рослини роду Алое зустрічаються в пустелі Наміб, а також в сухих напівпустельних регіонах Намібії та ПАР. Зростають вони переважно на кам’янистих пустощах. Існує навіть Кокербомовий ліс – значне скупчення цих пустельних рослин (до 300 шт.) на невеликій площі поблизу містечка Кетмансхуп.

Кору сагайдачного дерева вкриває плівка, схожа на віск, та білява пудра. Перша зберігає його від висихання, а друга – відбиває сонячне проміння, також захищаючи від загибелі в умовах пустелі. Подібно до інших алое, ця рослина зберігає воду у своїх м’яких волокнах.

Заввишки сагайдачне дерево сягає до 9 м. Його гілки завжди розгалужуються надвоє. Завдяки цьому, воно має дуже щільну округлу крону та схоже на велетенський канделябр.

Сагайдачне дерево відіграє важливу роль в житті пустельної фауни Африки. Серед скупчення цих дерев живуть пустельні дамани. Ткачики створюють гнізда серед щільної крони цих пустельних рослин. Птахи-медоїди харчуються та комахи харчуються нектаром його квіток.

Рослини пустелі: аденіум гладкий або «пустельна троянда» (Adenium obesum)

Ця квітуча рослина пустелі має безліч поетичних назв. Її ще звуть «пустельною трояндою» або «вдаваною азалією» через яскраво-червоні квіти. Крім того, ця пустельна рослина ще відома як «неправильний баобаб» чи «нога слона». Вона доволі часто культивується в традиції бонсай.

В дикій природі «пустельна троянда» зустрічається в посушливих регіонах від Центральної Африки до півдня Аравійського півострова. Цей повільно зростаючий сукулентний чагарник має виражений здерев’янілий стовбур із розгалуженою верхівкою.

Заввишки аденіум гладкий сягає 1,5 м, а в діаметрі – понад 1 м. Його сірувато-коричневий стовбур має пляшкову форму. Листя шкірясте, сірувато-зелене. Влітку на рослині з’являється безліч червоних, білих або рожевих квіток, що нагадують плюмерію.

Цікавий факт! У соку аденіума гладкого міститься отрута, яку в деяких частинах Африки використовують на полюванні та риболовлі.

Пустельні рослини: кавун колоцинт (Citrullus colocynthis)

Ця повзуча трав’яниста рослина родини Гарбузові має чимало народних назв. Вона ще відома як «пустельний кабачок», «гірке яблуко» або «гіркий огірок/гарбуз» та «лоза Содома».

Зовні колоцинт схожий на звичайний кавун, але на відміну від нього має дуже гірку м’якоть. Проте його насіння та квіти їстівні.

Росте кавун колоцинт на піщаних дюнах пустель та напівпустель Північної Африки та Аравійського півострова. Він також культивується в незначній кількості на півдні України.

Рослини пустелі: верблюжа колючка (Alhagi)

Ці напівчагарники – доволі відомі рослини пустель Близького Сходу, Західної Азії та Африки. Існує 7 видів верблюжої колючки, 5 з яких можна зустріти на Кавказі, в Казахстані та Середній Азії. Вони є важливою їжею для тварин пустель, напівпустель та степів.

Ці рослини пустелі мають сильну кореневу систему, завдяки якій можуть насичуватися ґрунтовими водами під час сильної посухи. Найбільш поширеною є верблюжа колючка звичайна.

Цей чагарник може сягати заввишки від 40 см до 1,2 м. Його коріння може бути в 5 разів довше за наземну частину.

Пустельна флора: фук’єрія або окотілло (Fouqueieria)

Ці барвисті пустельні рослини зустрічаються в північноамериканських пустелях Сонора та Чіуауа. Також їх можна побачити на південному заході Сполучених Штатів та в Колорадо.

Ці рослини пустелі ще відомі як «свічкове дерево» або «пустельний корал». Заввишки вони сягають до 10 м. Найбільш відомими представниками роду Фук’єрія є окотілло та буджумське дерево.

Ці пустельні рослини мають окремі колючі стебла та яскраво-червоні квіти на кінці кожної гілки. В природі вони живуть майже 60-70 років.

Рослини пустелі: клейстокактус (Cleistocactus)

Ці пустельні кактуси походять із Південної Америки. Залежно від певного виду вони можуть мати колоноподібні або повзучі стебла довжиною від 30 см до 3-х м.

Найбільш дивовижний вигляд цим пустельним кактусам надає дуже рясне цвітіння. Квітки у клейстокактусів трубчасті, довжиною 2-9 см.

Найбільш відомим є клейстокактус Штрауса. Він ще має назву «білої свічки» або «шерстяного смолоскипу».

Пов’язано це з тим, що цей кактус являє собою зелені колони, вкриті сріблястим пушком та колючками довжиною до 5 см. Заввишки він сягає до 3-х м. Темно-червоні квітки з’являються наприкінці літа.

Пустельні рослини: гіднора африканська (Hydnora africana)

Ці паразитичні квіткові рослини зустрічаються у напівпустельних та посушливих регіонах Південної Африки. Вони мають доволі незвичайний вигляд та трохи нагадують гриби. Більша частина цих пустельних рослин знаходиться під землею.

На поверхні розташована лише їхня верхівка у вигляді квітки. Проте розвивається ця рослина дуже повільно. Саме тому побачити квітку на поверхні – велика вдача. Вона доволі велика – до 15-20 см заввишки.

Квітка гіднори африканської має трубчастий вигляд та 3 отвори, з’єднані у верхній частині. Стебла та листя не має, тому вона росте прямо від коріння. Внутрішні сегменти квітки мають помаранчевий колір.

Вони приваблюють комах (переважно жуків-скарабеїв), які, потрапивши у середину, не можуть вибратися звідти. На відміну від рослин-хижаків, гіднора африканська не перетравлює здобич. Через декілька днів комахи можуть вибратися з неї.

Рослини пустелі: літопс (Lithops)

Ці дивовижні пустельні рослини нагадують каміння, з якого росте велика квітка. Саме з цим і пов’язана їхня назва, що означає «подібний до каменю».

Батьківщиною літопсів є кам’янисті та піщані пустелі Намібії, Ботсвани та ПАР. Через схожість із копитами тварин африканські аборигени саме так називають літопси.

Ці пустельні рослини здатні вижити за будь-якої екстремальної погоди. Деякі літопси дуже рідкісні, деякі, навпаки, доволі поширені. Вони можуть зустрічатися на висоті до 2000 м.

Літопси – яскравий приклад мімікрії у світі рослин. Вони настільки схожі на оточуюче каміння за формою та забарвленням, що їх майже не відрізнити. Таким чином літопси рятуються від пустельних тварин, які могли б їх з’їсти.

Наземна частина цих рослин пустель являє собою 2 зрощених товстих листки. Вони розділені між собою невеликою тріщиною, з якої з’являється квітконос та нове листя.

Заввишки та вшир літопси сягають до 5 см. Квітки у цих маленьких пустельних рослин найчастіше за все білі або жовті, рідше – помаранчеві. Кожна з них цвіте 5-10 днів.

Пустельна флора: тамарикс або жидівник (Tamarix)

Ці чагарники або невеликі дерева заввишки 1-3 м – доволі поширені рослини пустель, напівпустель та степів Європи, Африки та Азії. Існує приблизно 100 видів тамарикса. Деякі з них були завезені до Австралії та Сполучених Штатів, де доволі швидко розповсюдились, витіснивши місцеву рослинність.

Тамариск сенегальський – різновид цих пустельних рослин, що зустрічається на заході пустелі Сахара. Він здатен переносити дуже засолений ґрунт.

Саме тому його можна побачити на пустельному морському узбережжі Африки. Доволі контрастний вигляд з безжиттєвими теренами цим чагарникам надають суцвіття з 20 дрібних світло-рожевих квіточок.

Тамариск безлистий (Tamarix aphylla) зустрічається в Аравійській та Сирійській пустелях. Він має густу «плакучу» крону та зморшкувату кору на короткому стовбурі діаметром 60-80 см. Здавна жителі пустелі використовували його у якості природного палива.

Рослини пустелі: молочай товстий (Euphorbia obesa)

Ця пустельна рослина ще відома як «баскетбольний молочай» або еуфорбія «морський їжак». Такі назви виникли через круглу форму молочая товстого, що подібний до м’яча, вкритого колючками.

Ця рослина дуже повільно росте та сягає заввишки 15-30 см та до 10 см вшир. У дорослому вигляді стебло набуває форми невеличкої колони. Квітки з’являються на верхівці молочая товстого.

В дикій природі цей вид зустрічається на плато Кару у ПАР. Це дуже витривала рослина, що здатна витримувати похолодання до –10°С

Рослини пустелі: фінік пальчастий або їстівний (Phoenix dactylifera)

Фінікова пальма – найбільш відоме дерево пустель. Зустрічається вона в оазах Сахари, а також пустельних та напівпустельних місцевостей Середньої Азії та Аравії. Також це один з найбільш відомих у світі видів пальм.

Ця пустельна рослина може сягати до 15-25 м заввишки. Стовбур у фіника пальчастого прямий, а листя – перисте, зібране пучком на верхівці, до 6 м в довжину. Плоди – фіники – доволі поширені у якості фруктів та сухофруктів і є важливим продуктом для мешканців пустель.