Як їздити верхи на коні правильно: навчання, основні правила, відео

Верхова їзда — цікаве заняття, дуже корисне для здоров’я людини. Займатися нею хочуть багато, але освоїти техніку цього виду спорту не так вже й просто. Дана стаття — це крок до вашої мрії. Ми розглянемо основну інформацію, яку повинен знати кожен початківець вершник.

1. Користь від їзди верхи на коні
2. Основні правила їзди
3. Підготовчі моменти
4. Вибір породи
5. Амуніція для коня
6. Одяг для занять
7. Навчання
8. Правильна посадка
9. Старт з місця
10. Важливі команди
11. Способи управління
12. Відео: як управляти конем
13. Зупинка і спуск
14. Як навчитися різним аллюрам
15. Крок
16. Рись
17. Галоп
18. Відео: Як пересувається кінь
19. Як їздити без сідла і екіпіровки
20. Відео: як правильно їздити без сідла
21. Типові помилки
22. Заходи безпеки

Користь від їзди верхи на коні

Їзда верхи корисна в таких випадках:

Не можна займатися верховою їздою в таких випадках:

• якщо чоловік нещодавно переніс інфаркт або інсульт;
• при хворобах нирок;
• при проблемах з сечовим міхуром;
• якщо людина страждає від гіпертонії (їзда прискорює серцебиття, що сприяє підвищенню тиску);
• вона шкідлива для людей з тромбозом;
• не можна займатися верховою їздою вагітним жінкам.

Привчати дітей до верхової їзди дозволяється з раннього віку. Дитини до 3 років можна садити у сідлі, разом з собою. В 4 роки дитина може сидіти на коні самостійно під обов’язковим ретельним наглядом дорослого. З 5 років його можна записати в поні-клуб, щоб він навчився правильно управляти конем. Записувати дитину в спеціальні секції навчання верховій їзді на великих конях рекомендується в 10-12 років. У цьому віці він починає усвідомлювати важливість спілкування з твариною і набуває почуття відповідальності.

Важливо! При регулярному спілкуванні з конем людина стає чутливішою, а часті прогулянки на свіжому повітрі сприяють розслабленню, зняття напруги.

Основні правила їзди

Під час їзди на коні потрібно дотримуватися такі правила:

Підготовчі моменти

Тепер поговоримо про підготовку до верхової їзди.

Чи знаєте ви? Кінські органи чуття розвинені набагато краще, ніж людські. Наприклад, коні чують багато звуків, недоступних нам. Крім цього, їх слух влаштований таким чином, що він не тільки чує звуки, але і підсилює сигнал. Також коні по запаху можуть дізнатися свого господаря, стайню і амуніцію. Але найкраще у них розвинена чутливість губ і копит.

Вибір породи

Вибір породи для верхової їзди — серйозне завдання. Різні коні підходять для різних видів їзди. Одних вибирають для активних скачок, інших — для повільних прогулянок. Все залежить від темпераменту тварини:

Головне, щоб тварина підходила вам за темпераментом. Тоді їзда на ньому буде приносити велике задоволення.

Амуніція для коня

Людина, яка починає займатися верховою їздою, повинен мати спеціальну амуніцію для коня. Набори таких спеціальних снаряжений можна купити в спеціалізованих зоомагазинах. Буває амуніція для безпеки тварини, для управління їм та для комфорту вершника.

Важливо! Вершники, які володіють технікою верхової їзди на дуже високому рівні, можуть їздити на неосідланому коні.

Спорядження для верхової їзди включають в себе такі елементи:

• вуздечка (з її допомогою вершник управляє головою і шиєю тварини);
• мартингал (не дає тварині закинути голову);
• хлист (прутик, який використовують, коли кінь неслухняна або не справляється з завданням);
• шпори (їх розміщують біля ступні. З їх допомогою професіонал управляє тваринам. Новачкові не можна використовувати шпори, так як він може травмувати ними коня);
• корду (довга стрічка з щільної тканини, з допомогою якої коня і вершника навчають різним прийомам);
• біч (тонка палиця з прикріпленими тонкими ремінцями, яку використовують у процесі навчання різним прийомам молодих коней);
• попона (тепла накидка, яка захищає тварину від перепаду температури в холодну погоду);
• сідло;
• попруга (це широкий ремінь на сідлі, який кріпиться знизу близько передніх ніг коня);
• вальтрап (м’яке покривало, яке кладуть на спину коня перед розміщенням на ній сідла, щоб воно не натирало шкіру тварини);
• гель або меховушка (їх поміщають на вальтрап);
• бинти (їх застосовують при розтяжках і інших травмах ніг коня);
• ногавкі (їх кріплять на п’ястка, щоб уникнути травм ніг коня);
• гумові кобури (надягають на копита, щоб уникнути їх пошкодження).

Маючи таку амуніцію, ви вбережете свою кінь від травм, і вона буде бадьора і активна під час занять.

Одяг для занять

Перед тим як приступити до початку занять з конем, купіть собі спеціальний одяг, щоб їзда була комфортна і для вас, і для тварини.
Вам необхідно мати:

Навчання

Тепер детально розглянемо основні моменти, які потрібно знати при верховій їзді.

Правильна посадка

Розглянемо покрокову інструкцію правильної посадки вершника на коня:

Важливо! Щоб утриматися в сідлі, сидите прямо з випрямленими плечима, міцно тримаючи поводи в руках.

Старт з місця

Сидячи на коні, ви повинні відчути центр тяжкості. Кінь і вершник — це єдине ціле. Тварина відчуває ваш настрій, енергетику і відповідно реагує, тому випромінюйте спокій. Злегка відхилившись корпусом назад і використавши шенкель, дайте коня сигнал, що треба приготуватися до руху. При цьому трохи натягніть поводи. Давши голосову команду, наприклад, кроком — марш), двиньтесь з місця.

Важливі команди

При верховій їзді використовують такі основні команди:

• шенкель: це легке притискання або постукування коня ногами, яке використовують перед початком руху, для прискорення ходу і на поворотах;
• кроком — марш: при першому слові кінь налаштовується на рух, вершник пом’якшує привід і при другій команді висилає тварина рухатися кроком з одночасним використанням шенкелі;
• риссю марш: подають цю команду так само, як і попередню, і кінь починає хід риссю;
• зміна — стій: при цій команді потрібно натягнути привід, щоб кінь приготувався до зупинки;
• струнко: її подають після попередньої команди, тварина повинна рівно встати;
• зміна напрямку — марш: команду подають, коли потрібно змінити напрям руху коня;
• вольт наліво (направо) — марш: у результаті цієї команди кінь відходить від стінки і рухається по колу діаметром 5-6 метрів, після чого підходить до стінки назад;
• наліво (направо) кругом марш: при першій частині команди кінь повинен зупинитися, а потім рухатися колом у певному напрямку. Задні ноги при цьому переступають на місці, а кінь дивиться в ту сторону, в яку повертається;
• риссю (або кроком): вимовляється протяжно без команди «марш», використовується при переході від швидкого темпу до більш повільного (з галопу в рись, з рисі на крок).

Чи знаєте ви? Коні не бачать червоний і синій кольори. Але вони добре бачать у темряві.

Способи управління

Існують такі способи управління конем:

Часто ці способи управління використовують у взаємодії.

Відео: як управляти конем

Зупинка і спуск

У таблиці нижче розглянемо, як правильно зупинити коня в кінці їзди:

Для правильного спуску використовуйте інструкцію, дану в наступній таблиці:

Як навчитися різним аллюрам

Алюр — це види руху коня. Основні — крок, рись і галоп. Техніку цих рухів ми розглянемо нижче.

Крок

Це самий повільний рух. Кінь переміщує ноги по косій лінії: спочатку висувається вперед права передня нога, потім задня ліва, далі ліва передня, а за нею права задня. Кінь не відривається повністю від землі, як при інших аллюрах. Швидкість кроку — 5-6 км/год (або 1,5–2 м/с). Оскільки це природна хода тварини, вивчити її нескладно. Сядьте на коня.

Ноги додайте в стремені. У руки візьміть поводи, але не натягуйте їх. Тіло не напружуйте, не сутультеся. Починайте рух, оперуючи відповідними командами. З допомогою ніг і вуздечка контролюйте кінь, її темп і напрямок. Легко рухайте тазом в такт руху.

Важливо! Під час руху будь-яким алюром не робіть різких гучних звуків, щоб не налякати коня і не вивести його з рівноваги. Пам’ятайте, що весь час потрібно зберігати спокій.

Рись

Цей алюр трохи швидше кроку. Ноги коня рухаються по діагоналі: одночасно висуваються передня права задня ліва, а потім одночасно передня і задня ліва права. При цьому ходу кінь на мить зависає над землею. Під час руху чутно два чітких удару копитами по землі.

Швидкість рисі — 45-50 км/год (або 10 м/с). Якість коні визначають по тому, скільки часу вона може пробігти риссю, не змінюючи алюру. Існують навіть спеціальні породи коней, призначені тільки для їзди риссю. Називають їх рисаками.

Щоб правильно їздити риссю, виконуйте такі правила:

Тепер, коли ви освоїли рись, можна переходити до складнішого аллюру — галопу.

Галоп

Це алюр з найбільшою швидкістю руху до 60 км/год (або від 6 до 18 м/с). Кінь спочатку висуває одну задню ногу, потім іншу і одночасно передню, розташовану по діагоналі, потім другу передню. Після цього кінь на мить зависає в повітрі. Під час такого руху чутно три удари копитами.

Щоб навчитися їздити галопом, дотримуйтесь таких правил:

Відео: Як пересувається кінь

Як їздити без сідла і екіпіровки

Перехід до їзди верхи без сідла і екіпіровки — дуже відповідальний момент. Це не безпечно. Для цього вершник повинен вміти кататися на коні на дуже високому рівні.

При їзді без сідла і екіпіровки виконуйте такі правила:

Відео: як правильно їздити без сідла

Типові помилки

При верховій їзді зустрічаються такі типові помилки:

Заходи безпеки

Щоб верхова їзда була безпечна для вас, потрібно знати, як правильно поводитися з конем до і після занять. Дотримуйтеся наступних рекомендацій:

• підходьте до тварині тільки з лівої сторони, спершу гукнувши його;
• водите коня в поводу, йдучи праворуч;
• частування тварині давайте тільки після дозволу тренера до або після занять на відкритій долоні;
• на заняттях все робіть по команді тренера, чітко виконуйте його вказівки;
• перед заняттям зніміть всі прикраси, волосся зв’яжіть і прослідкуйте, щоб на одязі нічого не бовталося (вільно висячі предмети легко можуть зачепитися за який-небудь елемент амуніції або налякати тварину);
• перед кожним заняттям перевіряйте спорядження коня. Воно повинно бути чистим і підходити за розміром тварини (занадто широка або вузька амуніція доставляє дискомфорт коні, і це псує якість їзди);
• прив’язуйте кінь перед чищенням;
• перед заняттям перевірте, чи є поблизу предмети, які можуть налякати коня (це можуть бути грають діти, машини або навіть сміття). Усуньте можливі джерела страху, щоб уникнути непередбачуваної ситуації;
• під час заняття уникайте контакту коні з іншими кіньми. Вони можуть почати брикатися;
• після їзди треба похвалити коня, почистити його і повільно відвести до стійла, схвально розмовляючи з ним.

При спілкуванні з конем не можна:

• підходити ззаду або спереду, щоб тварина не вдарило вас ногою чи головою;
• засовувати руку через ґрати в стійло, щоб кінь вас не вкусив;
• випускати віжки з рук, коли виводите коня зі стайні;
• залишати коня без нагляду;
• голосно кричати, різко рухатися, щоб тварина не злякалося;
• залишатися наодинці з конем, якщо ви новачок. Спочатку ви повинні навчитися поводженню з твариною, щоб у разі непередбаченої ситуації знати, як діяти;
• нахилятися під шию або під живіт коня. Вона може злякатися, вдарити вас, затоптати або встати на диби.

Як бачимо, верхова їзда — це захоплююче, але важке заняття. Для того щоб навчитися їздити на коні професійно, має пройти багато тренувань. Але головне в цій справі — терпіння. Лише воно і любов до тварин допоможуть вам освоїти техніку верхової їзди на високому рівні.

Кінь у вашому господарстві. Поні

На завершення короткого огляду теми коней та їхнього значення для сучасного сільського господарства, варто розповісти про одного з представників цих чудових тварин – поні. Більшість людей у наш час сприймають цих мініатюрних коників як милих декоративних тварин, що не мають будь-якого практичного використання. Існує переконання, ніби основне призначення поні – це сфера розважального бізнесу (участь у циркових та шоу-програмах, катання дітей і дорослих, присутність в якості екзотичного чи казкового персонажу на кіно- й фотозйомках тощо). Втім, у дійсності це не зовсім так.

Розрізнють поні, середовищем існування яких є дика природа. Це підвид коней, представники якого вирізняються невеликим зростом, витривалістю та невибагливістю. Походять вони від диких коней ( Equus ferus caballus ). Ці поні сформувалися природним шляхом, внаслідок тривалого природного відбору тварин, що впродовж довгого часу змушені були виживати на територіях із суворими кліматичними умовами та обмеженими харчовими ресурсами, а також виконувати важку роботу.

Також існують ще карликові коні, виведені людиною з декоративною метою. Сьогодні відомо близько двадцяти порід таких міні-коників.

Наймініатюрнішою з них є порода фалабелла, яку створили шляхом тривалої селекції ще в ХIХ сторіччі. Пропорції в цих коників ті ж самі, що й у верхових коней, але зріст дорослих тварин становить 40–75 см у загривку, та й вага сягає лише 20–60 кг. З такими фізичними характеристиками жодного практичного застосування вони не мають, тому найчастіше виконують роль тварини-компаньйона, тим паче, що живе такий коник 40–45 років! Коники фалабелла надзвичайно розумні та легко дресируються. Іноді їх використовують як тварин-поводирів для сліпих.

Яскравим представником справжніх поні є одна з найдавніших порід – шетлендський поні. Це найпоширеніша порода в усьому світі, а також найсильніша та найбільш витривала. Сформувалась вона близько двох тисяч років тому на півночі Шотландії, а саме на Шетлендських островах, в умовах вологого, холодного клімату та дуже обмеженої кормової бази. Від початку одомашнення шетлендських поні використовували для звичайної сільської роботи, перевезення торфу та різноманітних вантажів, а згодом – для важкої роботи у вугільних шахтах. За рік кожен такий коник долав під землею близько 4500 км і вивозив на поверхню понад 3000 тонн вугілля й породи.

Під впливом специфічних умов острівного клімату та внаслідок особливостей використання тварин сформувалась характерна зовнішність шетлендського поні. Опис тварини виглядає так: це довгошерстий низькорослий кінь ваговозного типу, грубої конституції, з масивною головою і товстими короткими ногами. Корпус у шетлендського поні короткий і дуже м’язистий. Це дає змогу тварині без шкоди для здоров’я перевозити вершника або вантаж вагою, що становить 30–40% від її власної.

Важать шетлендські поні близько 200 кг, а їх висота в загривку становить 65–107 см. Масть буває різноманітною, та найчастіше зустрічаються гніді, вороні, рябі. Коні ці дуже доброзичливі, легко навчаються. Часто їх використовують як їздових поні для дітей. Тривалість життя цих тварин обмежується, як і у великих коней, 25–30 роками.

Порода фелл сформувалась на півночі Англії, вона відома ще з часів римської окупації Британії. У ті часи цих невеликих коней використовували для перевезення будівельних матеріалів і продуктів. Пізніше, після відступу римлян, поні фелл здобули неабияку популярність серед бідних англійців, фінансові можливості яких не дозволяли тримати в господарстві великого коня.

Поні фелл надзвичайно витривалі й невибагливі до якості корму. У ХХ столітті породу було ледь не втрачено через зниження її ролі в перевезенні вантажів. Зріст цих тварин досягає 142 см, а вага становить близько 350 кг. Поні фелл використовують і як верхових коней. Вони здатні розвивати таку ж швидкість, як і їхні високорослі родичі. Цим тваринам притаманна значна швидкість у поєднанні зі стійкістю та витривалістю. У них легкий енергійний крок, жвава рись і хороші алюри, завдяки чому фелли є найвигіднішим варіантом у верхових турпоходах.

У наш час представники породи здобули популярність як конкурні коні. Завдяки плавній та розміреній ході їх використовують для навчання юних вершників. Тваринам властивий поступливий характер, енергійний темперамент, працьовитість та надзвичайна невибагливість до умов утримання. Грива у поні фелл дуже пухнаста і шовковиста, над копитами – густа бахрома з довгої вовни. Найчастіше трапляються поні гнідої, вороної, бурої, рідше – сірої масті.

Уельський або валійський поні сформувався на кам’янистих плоскогір’ях північного Уельсу в XV сторіччі до нашої ери. В часи панування Римської імперії породу схрестили зі східними скакунами, а згодом, після повернення з Близького Сходу рицарів-хрестоносців, в уельських поні з’явилась і кров арабських скакунів.

Усі ці події позначились і на їхній зовнішності: тварини набули більш витончених, доладних рис, а також у них з’явився характерний «арабський» профіль. Водночас уельські поні зберегли свою низькорослість і унікальні особливості породи. Неабияким попитом користуються ці тварини у заводчиків, оскільки добре поєднуються з представниками інших порід і передають у спадок потомству свої найкращі якості.

Порода уельського поні об’єднує в собі чотири внутрішньопородні типи: тип А (зріст до 122 см) – використовують для катання дітей, вони надзвичайно слухняні; тип В (зріст у загривку сягає до 137 см) – дуже швидкі під час бігу риссю, тому нерідко беруть участь у перегонах нарівні з великими кіньми; тип С (зріст від 137 см) – мають значний домішок арабської крові, використовуються як для скачок верхи, так і в легких упряжках; тип D – власне, це вже не поні, їхній зріст не обмежується; створені внаслідок схрещування зі звичайними кіньми – переважно використовуються в конкурі через добре розвинену здатність до стрибків. Масть уельських поні переважно світла – руда, булана, сіра.

Ісландський поні походить від європейських лісових і кельтських поні, які потрапили з Норвегії до Ісландії завдяки вікінгам. Місцеві жителі одразу зрозуміли цінність витривалих маленьких коників, здатних здійснювати з вантажем тривалі переходи та відновлюватись у дорозі лише підніжним кормом (мохами, лишайниками, опалим листям тощо).

Відмінною особливістю цієї породи є здатність тварин рухатись п’ятьма алюрами: кроком, риссю, галопом, інохіддю та тьолтом. Найвищбільше цінувався тьолт, під час якого рух коня є надзвичайно плавним. На таких конях перевозили немовлят, поранених і дам. Ісландський поні дуже прив’язується до свого дому і завжди намагається повернутись.

Зріст цих тварин не перевищує 140 см, а вага становить 300–330 кг. Голова у поні велика, звужується ближче до морди; шия й тулуб широкі, м’язисті; шерсть щільна, добре захищає від проникнення вологи й води; волосся гриви і хвоста надзвичайно жорстке. Найпоширенішою мастю в ісландських поні є ворона, бура, гніда, строката, сіра.

Дикий ескмурський поні населяв вересові пустки Ексмуру й Девону (Англія) від часів завершення льодовикового періоду. Нині це майже зниклі гірсько-болотяні поні, яких налічується близько 300 голів. Особливістю зовнішності цих тварин є світле забарвлення губ і ніздрів. Масть – гніда, зі світлими ділянками навколо очей і на животі. Висота в загривку сягає 114–130 см. Масово ці коники людиною не використовувались, відомі лише поодинокі випадки їхньої участі в аджиліті (вид спортивних змагань) та роботи в шахті. Господарського значення в наш час вони не мають.

На завершення теми варто розповісти про кілька важливих особливостей, властивих більшості поні. Усі ці тварини, завдяки своєму минулому, є дуже невибагливими в утриманні й годуванні. На зиму в поні відростає довга й дуже густа вовна, тому вони не бояться холоду. Їдять ці коники мало, і якщо їх не обмежувати в кормах, то досить швидко тварини відгодовуються понад міру, внаслідок чого страждають від ожиріння. Годування концентратами може призвести до білкового отруєння їх організму та, як наслідок, – до ламініту (це виглядає жахливо – у поні відбувається відторгнення рогової капсули (копитного черевика), і тварину доводиться дорізати на м’ясо).

У всіх поні, особливо ж це стосується шетлендських, дуже міцний копитний ріг, який на нашому ґрунті (не кам’янистому) майже не стирається, тому потребує регулярного підрізання й розчищення. Якщо цього не робити, то копита сильно відростають і деформуються, що може призвести до артритів і викривлення суглобів.

Усі поні мають надзвичайно поступливу вдачу, проте генетика є невблаганною, і розслаблятись не варто – поводьтесь з ними дбайливо, але суворо й вимогливо. Не дозволяйте поні ставати головним у вашому тандемі. Строки статевого дозрівання організму та час навчання різним робочим навичкам у поні відповідають тим же нормам, що й у великих коней. Дізнатись про це детально можна з попередніх статей.

Якщо вам потрібен помічник, але придбання, утримання та послуги великого коня є нерентабельними для вашого господарства, то в цьому разі поні буде найкращим варіантом. Хоча вартість поні зараз незначною мірою відрізняється від ціни повнорослої тварини (від 350 до 2500 у доларовому еквіваленті), проте іноді, при нагоді, його можна придбати за цілком доступну суму.

Для виконання господарських робіт найбільш придатний шетлендський поні. У роботі він цілком практичний: може перевозити зібраний урожай з городу, підвозити корми, підгортати картоплю, полоти різні культури з широкими міжряддями, виконувати безліч інших різноманітних завдань. До того ж задоволення, отримане від спілкування з ним, нітрохи не менше, ніж від спілкування з великим конем. Сила емоцій не залежить від маси тварини!

Усі питання, що зацікавили вас за цією темою, пишіть у коментарях, нижче під статтею.

Зріст та вага дитини по місяцях від народження до року. Норми для дівчаток і хлопчиків

Як тільки на світ з’явився новий житель планети Земля, медичні працівники негайно здійснюють найперші маніпуляції в його житті. А саме, в першу чергу необхідно зробити виміри довжини тіла та зважити новонародженого. Адже, зріст і вагу при народженні, мабуть, найважливіший показник розвитку дитини. Також в пологовому будинку дані вимірювань зіставляють з розмірами голови, грудей і їх окружностями. Важливим показником є реакція малюка, який щойно з’явився на світ. Вираження емоцій при народженні вимірюють за шкалою Апгар. Будь-який дорослий та кожен професійний фахівець в даній сфері, може з точністю сказати, що всі діти відрізняються один від одного в силу різних причин. Але, якщо спостерігається значна різниця між допустимими нормами, які були прийняті Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), то це, звісно, не є добрим знаком. Тому такі відхилення повинні бути строго під наглядом фахівців. Занадто велике відхилення від норми можна вважати аномальним явищем.

Норми ваги та зросту дитини при народженні

Виходячи із затверджених даний, наданих Всесвітньою організацією охорони здоров’я, новонароджена дитина, яка не має ніяких відхилень, повинна важити в межах від 2,8 кг до 4 кг. Тут краще розділяти норми окремо для хлопчиків та дівчаток. Тому середня вага хлопчика повинна складати-3495 кг. Середня вага дівчинки-3350 кг. Різниця існує, хоч і невелика-145 грам. Спостерігається цікава особливість. Вага малюків на другу добу може змінюватися, причому в меншу сторону. Незабаром, через чотири-п’ять днів вага знову зменшується. Це вважається фізіологічною втратою.

Часто зустрічаються випадки, коли діти з’являються на світ не в строк, який був приблизно встановлений доктором, який спостерігав за жінкою в період всієї вагітності. Такі діти вважаються недоношеними. Втрата їх ваги в перші дні становить приблизно 14% від загальної маси тіла. Тоді як, у дітей, народжених в призначений термін ця цифра становить 8% від загальної маси.

Вага дитини в 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 місяців життя знаходиться під постійним контролем. Дитячий педіатр стежить за тим, як малюк набирає масу за допомогою ваг. Найточніші вимірювання можна отримати лише при зважуванні до процесу годування, а також після самої трапези.

Таблиця приросту ваги і зросту по місяцям

Дані з вищевказаної таблиці необхідно вважати, як середніми. Так як, всі діти розвиваються індивідуально. Але все таки кожна мама хоче знати вагу дівчинки по місяцях або вагу хлопчика по місяцях, зріст дівчинки по місяцях і звичайно зріст хлопчика по місяцях.

Дитина в перший місяць життя

Це, мабуть, найскладніший період. Все тому, що мама з обережністю і тривогою відноситься до нового члена сім’ї. Багато мам і тат знаходяться вперше в статусі батьків. Для них тепер все нове та незвідане. А деякі речі не зовсім зрозумілі.

• у новонародженого малюка є цікава особливість-це його велика голова. Можливо, деяких батьків лякає цей факт, але це вважається цілком нормальним явищем
• тільце малюка знаходиться у флексорной позі. А саме, стиснуті його ручки і ніжки. Кулачки він теж тримає стислими
• на тілі новонародженого можна спостерігати легке волосся, схоже на пушок. Згодом відбувається вивалювання і волосся просто зникає
• якщо подивитися на обличчя, то вій та брів практично не видно. Згодом їх буде краще видно, коли підростуть
• ще одна цікава особливість-це очі. Вони мають відтінок блакитно-сірий. Напевно, багатьох мама здивував цей факт, як тільки вони вперше поглянули в очі своїй крихитці
• маленьке сердечко здійснює приблизно 150 ударів за хвилину.

У перші дні малюк може розрізняти смаки. На гіркий, солодкий і кислий присмак, він може відреагувати невдоволенням та сльозами. Запахи він практично ще не відчуває. Лише запах мами поблизу буде злегка вловимим. Шкіра його дуже чутлива. Тому варто бути акуратними. Холодні руки, наприклад, викличуть у дитини сльози. Малюк ще не може бачити своїми очима. Адже зір практично не розвинен. Яскраве світло-це максимум, що він може відчути. Зі слухом схожа ситуація. Він практично нічого не чує. Лише різкі і гучні звуки викличуть переляк та тремтіння в тільці.

У проміжку від народження до одного місяця вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст і вага дитини в 1 місяць

У своєму ще ранньому віці, малюк приносить задоволення люблячим батькам в першу чергу своєю присутністю. Але, все-таки щось крихітка вже вміє і самостійно:

• лежить на животику
• тримає головку кілька секунд
• посміхається
• гулить
• вміє фіксувати увагу на цікавому предметі
• ранка на пупку до цього часу благополучно заживає
• частіше відчуває почуття голоду, в зв’язку з чим плаче

В віці одного місяця вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 1 місяць:

Зріст і вага дитини в 2 місяці

• малюк вже вміє тримати голову у вертикальному положенні
• повертає голову на всі боки
• розглядає цікаві предмети навколо себе
• більше посміхається і гулить при відсутності будь-яких турбот
• малюк може досить тривалий час концентрувати свою увагу на іграшці або іншому предметі, що викликав в ньому інтерес

У період двох місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 2 місяці:

Зріст хлопчика в 2 місяці:

Зріст і вага дитини в 3 місяці

• доросла дитина вже впевнено тримає свою голівку
• м’язовий тонус приходить в норму
• час, коли малюк не спить збільшується
• якщо мама або тато будуть тримати перед ним іграшку, то крихітка з цікавістю потягнеться до неї , бажаючи її по чіпати
• він відповідає батькам своєю усмішкою, коли вони з ним мило спілкуються

В період трьох місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 3 місяці:

Зріст хлопчика в 3 місяці:

Зріст і вага дитини в 4 місяці

• в цей час, як правило, малюк перестає відчувати больові відчуття під час коліків. Коліки практично зникають
• він вміє вправно перевертатися зі спинки на бочок. А в деяких випадках навіть зі спинки на животик
• він уже добре відчуває свої руки. Тому все, що знаходиться недалеко від нього, він обов’язково спробує в ручках
• малюк більш привітно відповідає на голос своїх батьків. Тепер у відповідь він може не тільки посміхатися, а й щасливо сміятися, що не може не радувати батьків, які відчувають гордість за своє чадо
• крихітка впізнає маму не тільки за голосом, але і візуально, уже легко зможе відрізнити від інших людей.

У період чотирьох місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 4 місяці:

Зріст хлопчика в 4 місяці:

Зріст і вага дитини в 5 місяців

• вже робить впевнені рухи під час перевороту зі спинки на животик
• може стояти на ніжках, але за умови, якщо хтось із дорослих підтримає його під ручки
• малюк вміє відрізняти своїх рідних від інших людей
• емоційно висловлює свою симпатію.

У період п’яти місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 5 місяців:

Вага хлопчика в 5 місяців:

Зріст хлопчика в 5 місяців:

Зріст і вага дитини в 6 місяців

• малюк з легкістю здійснює переворот зі спинки на животик і назад
• намагається сідати
• перебуваючи в позиції лежачи на животі, може витягати ручки, стійко спираючись на них
• дитина привітно зустрічає гостей, друзів і може їх відрізняти
• початок прорізування зубів. Страждає не тільки малятко, а й батьки. Адже він все частіше вередує і вдень, і вночі
• в роті з’являються первістки-це нижні різці в центрі.

У період шести місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 6 місяців:

Вага хлопчика в 6 місяців:

Зріст хлопчика в 6 місяців:

Зріст і вага дитини в 7 місяців

• дитина впевнено себе почуває і сидить з випрямленою спинкою
• намагається вставати на ніжки, хоч це у нього поки слабо виходить
• з’являється більший інтерес до іграшок
• малюк хоче все більше до себе уваги, тому постійно її вимагає від батьків

У період семи місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 7 місяців:

Вага хлопчика в 7 місяців:

Зріст хлопчика в 7 місяців:

Зріст і вага дитини в 8 місяців

– початок захоплюючого процесу. Малюк починає повзати

– без будь-чиєї допомоги встає

– добре вимовляє деякі склади, такі як: “па, ма, ба”.

У період восьми місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки у 8 місяців:

Вага хлопчика у 8 місяців:

Зріст хлопчика у 8 місяців:

Зріст і вага дитини у 9 місяців

• малюк довго може стояти, за умови, якщо підтримує хтось із дорослих
• проявляє великий інтерес не тільки до людей, але й до дітей
• повторює деякі дії дорослих
• розуміє прохання і може відповісти на них діями. Наприклад, щось принести
• йому хочеться танцювати. Робить перші спроби танцювальних рухів.

У період дев’яти місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 9 місяців:

Вага хлопчика в 9 місяців:

Зріст хлопчика в 9 місяців:

Зріст і вага дитини в 10 місяців

• малюк стає більш активним у своєму новому навику повзання
• може стояти самостійно. Більше не боїться стояти без батьківської підтримки
• з’являється великий інтерес до предметів на кухні і іншим, не менш цікавим речам.

У період десяти місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 10 місяців:

Вага хлопчика в 10 місяців:

Зріст хлопчика в 10 місяців:

Зріст і вага дитини в 11 місяців

• тепер дитина вже намагається крокувати. Головне, щоб при цьому його
• підтримували впевнені руки мами або тата
• з’явилося нове вміння, тепер він махає на прощання і посилає повітряний поцілунок
• у малюка збільшується словниковий запас.

У період одинадцяти місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в 11 місяців:

Вага хлопчика в 11 місяців:

Зріст хлопчика в 11 місяців:

Зріст і вага дитини в один рік

• маленька людина вже добре ходить один і з підтримкою рідних
• кількість слів становить 10-12
• в роті малюка можна нарахувати приблизно вісім зубів
• він з радістю виконує багато завдань.

У період дванадцяти місяців вага дівчинки по нормам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Зріст дівчинки в один рік:

Зріст хлопчика в один рік:

Можливі причини порушення росту

Основною причиною такого порушення може стати спадковість, гормональний збій в організмі, викликаний будь-яким серйозним захворюванням, генетичні захворювання, а також захворювання онкологічні.

Карликовість та гігантизм-це назви серйозних захворювань. Перше захворювання не важко розпізнати вже у віці п’яти років. Так як, занадто маленькі розміри тулуба кидаються в очі, як серйозне і аномальне відхилення. Характерними ознаками такого процесу є занадто велика голова та дуже маленький зріст тіла. Звичайно, цю проблему потрібно вирішувати не відкладаючи в довгий ящик. Адже, відомо, чим раніше виявлена хвороба, тим швидше і ефективніше буде лікування. Карликовість можна вилікувати тільки гормональними препаратами. Лікування тривале і виснажливе.

Якщо ж дитина отримала занадто багато гормону росту, тобто стався надлишок, то настає гігантизм. Такі наслідки, найімовірніше, виникли через збій нормальної роботи щитовидної залози. На відміну від попередньої хвороби, ця підступна тим, що встановити її можна лише з настанням підліткового періоду у дитини. У більш ранньому віці це виявити практично неможливо, що, звісно, тільки ускладнює перебіг захворювання. Ознаками гігантизму є значно збільшені розміри частин тіла. Великі ступні, долоні, занадто різкі і великі риси обличчя.

Ці серйозні захворювання, хоч і важко, але все ж виліковні. Є висока ймовірність того, що вони можуть призвести до інвалідності. Часто ці хвороби стають наслідком захворювань серця або дитячого центрального паралічу.

Тому батькам варто бути вкрай пильними до будь-яких найменших дзвіночків з боку вашої дитини.