Володимир Рутківський — Джури козака Швайки (характеристика та аналіз героїв)
У романі багато героїв, серед головних — 12-річні друзі Грицик та Санько і козак Швайка.
Грицик був сиротою (його батька — Степана Кореня, і матір вбили татари, а хату спалили). Він був непосидющим хлопцем, весь час хотів щось розізнати, мав дуже гострий зір. Хлопець пас селянську і панську худобу, тільки його одного слухався величезний бугай Петрик, який нагонив страх навіть на старих дідів-пастухів. Грицик знає татарську мову, якої навчився від діда-пастуха Миколи (той був 5 років у татарському полоні). Згодом Грицик навчається татарської у Рашита, друга Швайки. Хлопець сміливий, мріє бути схожим на Швайку, завжди готовий прийти на допомогу, здатний приймати самостійні рішення, поважає старших козаків.
Санько — єдиний син Мокрини, чоловіка якої вбили татари. Хлопець дуже спокійний, добрий, мрійливий, розважливий, має талант характерника: уміє подумки віддавати накази й навіювати. (Характерник — віщун, чаклун на Запорізькій Січі, який займався ворожінням і лікуванням поранених козаків).
Пилип Швайка — смілий козак, який отримав таке прізвисько, бо штрикав ординців, мов швайка (швайка – товсте шило у вигляді металевої голки, інструмент чоботаря). З роману дізнаємося, що Швайка широкоплечий юнак, який має смагляве обличчя і чорні вуса. Швайка знає всі козацькі хитрощі, знається на травах і зброї; він мудрий, завбачливий, рішучий, відважний, невловимий. Самовіддано любить рідну землю, має багато товаришів, вірного коня Вітрика і вовка Барвінка.
Пилип — кращий козацький вивідник землі переяславської. Він знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей. Козак звик покладатися лише на себе. Він вірний товариш, турботливий і уважний до друзів, поважає старших козаків, дослухається до їхніх порад.
Швайка був родом з Воронівки, а згарище двору підстарости Сидірка було його домівкою. Підстароста Сидірко був одним з найкращих воронівських козаків. Він наклав головою під час раптового татарського нападу. Пилип не пам’ятав свого батька, їм з матір’ю вдалося тоді врятуватися.
Дід Кібчик — Саньків далекий родич і сусід. У молодості дід козакував, а на старість жив задля ближніх, передавав набутий за довге життя досвід і мудрість. Мав онука Демка.
Дід Кудьма — старий характерник. Разом з дідом Кібчиком вони козакували колись під Каневом. Дід Кудьма був дуже старим і часто хворів, багато лежав. Він мав довжелезну білу бороду. У діда жили приручені вовки. Цілу зиму дід Кудьма вчив Санька і передавав йому свій досвід, бо хлопець теж мав вміння характерника. Разом з Саньком дід лікував хворих звірів, поранених козаків. Санько навчився від діда набиратися сили від неба, тямив на всякому ворожінні, навчився лікувати накладанням рук, розумівся на травах. Кудьма виховував вовків, які згодом ставали вірними друзями козаків.
Кумедно у творі виглядає той епізод, коли дід Кудьма навіює пану Кобильському, що він, дід, — переяславський староста. Таким чином дід Кудьма рятує з полону Швайку, а потім ще й наказує Тишкевичу відшмагати свого пана. Та таке ворожіння закінчується трагічно, воно забирає в діда останні сили. Козаки везуть його в свою землянку, там дід квапиться передати Санькові все, що не встиг до цього, а потім помирає.
Мокрина — мати Санька. Вона виховує сина одна, бо чоловіка вбили татари. Жінка переживає за долю Санька, жаліє його. Минулого року, коли на село напали татари, вона вбила трьох, адже дуже сильна і може битися на рівні з чоловіками.
Демко Дурна Сила — онук діда Кібчика. Прізвисько Дурна Сила він отримав тому, що мав незвичайну силу, хоч був лиш на три роки старший від Санька і Грицика. Бувало, що хлопець ламав знаряддя праці, приклавши до нього забагато сили. За це він отримував від діда на горіхи, але не ображався, бо дід Кібчик був його єдиною рідною людиною. Демко теж мріяв козакувати, а його зброєю ставали звичайна довбня чи окоренок. Він був напрочуд сильний фізично, але не надто розумний. Перед нападом татар пан Кобильський захопив хлопця в полон і зробив його своїм жовніром. Хлопця вели до пана, та раптом на гурт напали татари і захопили Демка, якого планували продати на невільничому ринку. Згодом хлопцеві вдалося втекти, але він потрапив до рук Тишкевича, який брехнею змусив хлопця виконувати його накази. Коли ж Демко виявляє за допомогою діда Кібчика і діда Кудьми, у яку брехню його втягнуто, він кається і приєднується до козаків.
Тишкевич. Цей зрадник служить і пану Кобильському, і татарам. Тишкевич наводить татар на українські села, продає татарам відомості про козаків, грабує та вбиває в плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського). Це підступна і жорстока людина, яка дбає лише про власні інтереси. Він гине наприкінці твору від стріл татар.
Канівецький староста пан Кобильський. Часто бив канчуком навіть старих дідів, які випасали його худобу. Він менш за все думав, як його селам треба боронитися від татар, а сам, дізнавшись про їхнє наближення, збирав собі охорону з сільських хлопців і запасався харчами і худобою, грабуючи людей. А ще пана Кобильського непокоїло те, що без його нагляду хлопці йшли козакувати, бо йому мала належати десята частка їхньої здобичі.
Пан посилає своїх слуг у плавні, де ті перевдягаються на татар і грабують тих хлопців і чоловіків, які козакують. Від них відбирають в’ялену рибу та птицю, мед, боброві та видрячі шкурки.
Рашит — татарин, друг Швайки. Колись Швайку ще маленьким взяли у полон разом з матір’ю. Коли її вбили, Пилипа взяла мама Рашита, яка була з Воронівки. Тому Рашит і Пилип були наче брати. Татарин допомагає Пилипу, дає прилисток йому і Грицьку, попереджає про небезпеку.
Серед інших героїв — Штефан Вирвизуб (довговусий козак-здоровань, який мав прирученого вовка з ніби надкушеним лівим вухом з кличкою Сирітка), відважний козак Остап Коцюба (допомагав дідові Кібчику, мав прирученого вовка Куцого), Байлемів Василь (козак-здоровань, який походив з Воронівки), козак рудий Мацик (його рятує Швайків Барвінок від людей Тишкевича).
У романі зображено тварин, які часто приходять на допомогу героям. Це Швайків кошлатий темно-рудавий кінь Вітрик, вірний вовк Барвінок. Ці тварини сміливі, мудрі, вміють виявляти свої почуття, часто стають єдиними, хто може врятувати, навіть ціною власного життя. Барвінок рятує Швайку від Гафур-аги, приносить у своїй шерсті вісточки від діда Кудьми. Пилип називає вовка своїм сіреньким братиком і завжди на нього покладається. У Грицика теж є вірний друг — бугай Петрик, який підкорюється тільки хлопцю. Пізніше Грицик вчить Санька підходити до бугая, і хлопець теж подружився з твариною. Коли бугай був не в гуморі, бідні діди рятувалися від нього на деревах. За Грициком же Петрик бігав, мов цуценятко, навіть коли лютував. Якось Петрик врятував Грицика і Санька від людей пана Кобильського. Згодом татари, напавши на село, забрали бугая з собою, і друзі зустріли Петрика на островах, бо козаки розбили татар і забрали награбоване. А в кінці роману бугай Петрик ціною власного життя ратує Грицика і Санька від чотирьох татар.
Авторка статті Світлана Перець, авторські права належать Укрлібу
Аналіз чарівної народної казки «Яйце-райце» (тема, головна думка, композиція, проблемні питання, цитатна характеристика персонажів, ознаки казки, план)
Тема: повчальна розповідь про те, як маленьке зернятко стало причиною великої війни між царем-жайворонком та царицею-мишею, що привело до негараздів і тривалого пошуку гармонії в протистоянні добра та зла.
Головна думка: від зла усі негаразди, тільки добро дає гармонію.
Рід літератури: епос.
Жанр: казка.
Проблематика твору: духовні поривання та матеріальна залежність, великодушність та дріб’язковість, дотримання обіцянки та слова, добро і зло, довіра та підступність, родині стосунки, нагорода та покарання, мудрість та недолугість, гармонія та негаразди.
Будова твору
Зачин: «Колись була …»
Головна частина: «Цар на це діло не згодився … »
Кінцівка: «Тоді парубок згадав …»
Ознаки казки
Казковий зачин: «Колись була …»
Трикратні повтори: стрілець тричі цілився в орла при першій зустрічі, чоловік зарізав три худоби для орла, три роки орел жив у стрільця, тричі скидав орел стрільця, тричі просив стрілець яйце-райце у трьох родичів (дядька, брата, батька), змія дає синові стрільця три завдання, тричі виконує завдання замість парубка зміїна дочка, на третій раз хлопець мав золотого зайця, тричі батьки-змії доганяли парубка та зміїну дочку, під час втечі дівчина-змія та парубок тричі чарівно перетворювалися (пшениця і дід, монастир та чернець, окунь та річка), тричі голубка нагадувала голубу виконані дівчиною завдання.
Слова-повтори: голубчику-братику; літав, літав; ні ти мені, ні я тобі; летять та й летять, ні чутки, ні звістки, іде та йде; верне та верне; біжать та й біжать; от-от; ловила, ловила; так-таки; пила-пила; забув, забув;
Чарівні перетворення: зміїна дочка перетворюється на людину, зайця, пшеницю, монастир, рибу-окунь; парубок перекинувся на діда, ченця, річку; змія перетворилась на щуку.
Чарівна річ: голуби з тіста стали живими.
Магічні числа: сто років монастирю, третє літо, як пішов орел на війну.
Добро перемагає зло (парубок одружився з дівчиною, котра його рятувала).
Персонажі казки
Персонажі-тварини: цар птиця-жайворонок, цариця-миша, орел, дядько орла, брат орла, батько орла, змія, змій, зміїна дочка, золотий заєць.
Персонажі-люди: стрілець, син стрільця.
Цитатна характеристика царя птиці-жайворонка
Символ духовності (небесного)
«Була птиця-жайворонок царем»
Працьовитий, прагне до гармонії на землі
«Посіяли на тому полі пшеницю»
Щирий, довірливий, прислухається до думки іншого
Ображений, обманутий, обурений
«Тут цар-жайворонок збирає всіх птахів, щоб звоювати царицю-мишу»
Безсилий перед дріб’язковістю, хитрістю та підступністю
Цитатна характеристика цариці-миші
Символ матеріальності (земного)
«Посіяли на тому полі пшеницю».
Не дотримує слова, обіцянки, жадібна
«Миша тільки взяла зерно в зуби та в нору й побігла»
«Цариця скликає всіх звірів — і почали війну»
«Увечері сіли всі спочивати . цариця й нагадала їй, щоб вона (комашня) вночі полізла на дерева і за одну ніч повідкушувала птиці пір’я коло крил»
«На другий день, тільки-но розвиднілося, цариця кричить»
Дріб’язковість підточує духовність
«Ану, уставайте (комашня) воювати!»
Цитатна характеристика орла
«А орел бачить, що то лихо, сидить на дереві і не злітає»
«А тоді орел так просить його»
«Не бий мене, голубчику, я тобі у великій пригоді стану!»
«Як полетів, то літав так високо — аж під хмарою»
Навчає інших, вказуючи на їхні помилки
«Отак само і мені було, як ти на мене націлявся».
«Ну, тепер уже ніхто нікому не винний: ні ти мені, ні я тобі»
Дотримує обіцянку, вдячний
«Батьки так зраділи, що дали яйце-райце»
Цитатна характеристика орлового дядька та брата
Щирі на словах, а не на ділі
«Чи не чув ти там за нашого небожа? Бо вже трете літо, як пішов на війну, — та ні чутки, ні звістки»
«Краще нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце-райце»
Цитатна характеристика орлових батьків
«Чи не бачив ти нашого сина?».
Бо вже як немає — четверте літо: десь пішов на війну, та, мабуть, убили його там»
«Лучче ми тобі дамо багато грошей»
Люблячі батьки, щирі та щедрі
«Піди ж приводь, зараз тобі дамо!»
«Тоді його батьки так зраділи»
«Тільки не розбивай ніде на дорозі, а як прийдеш додому, то зроби загороди великі, а тоді його і розіб’єш»
Цитатна характеристика змії
Уособлення зла, прагнення до панування над людьми
«Коли це йде до нього змія»
«Що ти мені даси, чоловіче, як я тобі скот цей зажену в те яйце?»
«Даси те, що без тебе стало дома».
«Ото вона йому гарненько загнала той скот у яйце, заліпила славно яйце і дала йому в руки»
«Та сама не побігла змія, а послала свого чоловіка»
Дає непосильні завдання, ставить перед вибором життя та смерті
«Зроби мені три справи та й підеш собі додому, а як не зробиш, то я тебе з’їм!»
Злопам’ятна, карає за непослух
«Коли це змія побачила, що то не заєць був, а її дочка, — давай доганяти, щоб її розірвати»
«Біжи вдруге за ними — і щоб розірвав!»
«Чому ти не роздер того ченця й монастиря не розвалив, то ж вони!»
Переповнена злобою, ненаситна
«Ловила, ловила — так-таки не вловила та надумала всю воду з річки випити».
«Стала пити: пила-пила, напилася багато та й лопнула»
Цитатна характеристика змія
Символізує руйнівну силу зла
«Змій біжить за ними: коли вони чують — аж стугонить земля. ».
«Летить знову, аж земля реве»
«Цю пшеницю вже пора косить, а їх учора не стало».
«Їх учора не стало, а цей монастир уже років сто, як роблено».
Його перемагають працею та релігією
«Чому ти того діда й ту пшеницю не розірвав?».
«Чому ти не роздер того ченця й монастиря не розвалив»
Цитатна характеристика зміїної дочки
«А там близько був мурований стовп, і в тому стовпі була зміїна дочка замурована».
«Почали вони вдвох утікати».
Небайдужа, співчутлива до чужого горя
А дочка його питає: «Чого ти плачеш?»
«Зміїна дочка стала знову людиною».
«Як візьмеш мене за жінку, то я тобі все зроблю так, як змія казала»
«Лягай же тепер спати, а завтра рано понесеш змії паляницю»
Могутня, вправна, володіє силою природи, магією
«От пішла дочка змії до того лугу та як свисне: той луг тріщить, лущить — на тім місці ореться, пшениця сіється. — до світу спекла паляницю, дала йому».
«А сама як свисне, то та гора розкопується, Дніпро туди йде, коло нього комори будуються. Тільки прийшла та збудила його, щоб він пшеницю видав купцям на байдаки з тих комор».
«Ну, тепер більше ніде його не піймаєш, хіба я перекинуся зайцем»
Цитатна характеристика золотого зайця
Символізує багатство, матеріальні блага, збільшує прагнення до наживи
«Оце вже не жарти: хто його знає, як того золотого зайця зловити»
Вселяє почуття страху іншим
«Коли це вилазить з нори гадюка та й сичить»
Хитрий, лицемірний, видає себе за іншого, скритний
«Коли виходить така стара баба»
«А вона каже, що тут його немає, то я її й відпустив»
Породжує самотність, байдужість, втрачається духовність
«Ну, тепер більше ніде його не піймаєш»
Цитатна характеристика чоловіка (стрільця)
«Коли тут іде стрілець, бачить, що орел сидить на дереві, як націлиться на нього»
«Стрілець ще намірився стріляти втретє».
«Й що тут робити: чи зарізати, чи ні?»
«Стрілець повірив йому: поліз, зняв із деревії, та й несе його додому».
«Той чоловік і випустив його з хати».
«Він зараз і зарізав йому одну корову».
«Той чоловік послухав його та й зарізав (ще одну ялівку)».
Духовність перемагає матеріальність
«Більше пропало, нехай і це пропадає!»
«Узяв та і зарізав йому бугая»
«Тому чоловікові й не хотілося сідати на орла — ну, немає що робити, таки сів»
Не прагне до наживи, слухняний
«Я не хочу грошей, дайте мені яйце-райце»
«Добрий козак усе по волі ходить»
Потурає своїм бажанням попри застереження
«Він іде та йде, та так схотілося пити йому. »
«Тільки що став пити воду, та якось об цебрину й розбив те яйце-райце»
«Гониться він за тим скотом, то що з того боку піджене, на другий розійдеться. »
«Кричить бідолаха — нічого сам не зробить!»
Погоджується на підступні умови
«Коли це йде до нього змія».
Зажурений, через свою обіцянку
«Ну, ото журяться вони з жінкою»
«Нема що робити, журбою не поможеш! Якось треба жити»
«Погородив він загороди великі, розбив те яйце, випустив скот і забагатів»
«Це ж я тебе, сину, віддав змії!».
Цитатна характеристика парубка (сина стрільця)
«Це ви мене, тату, віддали змії. Ну, дарма, якось буде!»
Сміливий, розплачується за обіцянку батька, виконує волю батька, слухняний
«От він зараз і пішов до змії»
Зажурений, сумний, розпачливий
«Він пішов до ставка та й зажурився».
«Він приходить сюди та й плаче».
Він знов іде до того стовпа та й плаче.
Він знов іде до того стовпа та й плаче
Поставлений перед вибором між життям та смертю, труднощами
«Зроби мені три справи та й підеш собі додому, а як не зробиш, то я тебе з’їм!»
«Як же мені не плакати, коли змія загадала таке, що я ніколи його не зроблю, а вона сказала, щоб за одну ніч зробив»
Недогадливий, не прислухається до поради
«Лізла гадюка, а я побоявся її, щоб не вкусила, та й пустив».
«А вона каже, що тут його немає, то я її й відпустив».
Закликаний до праведного життя, праці та релігії
«Я перекинуся пшеницею, а ти дідом, та будеш стерегти мене».
«Стану я монастирем, таким старим, от-от розвалиться, а ти — ченцем».
Прихильний до своєї родини
Ото він прийшов у хату, з усіма поздоровкався та й думає собі: ♦Як же мені не поздоровкаться з дядьковою дитиною? Таж вони подумають щось погане про мене».
Не виконав прохання, забув про зроблене для нього добро
«Поцілував і дитину дядькову. Як поцілував, так і забув про ту дівку»
Недотримання слова, нехтування обіцянки
«Йому нарадили одну гарну дівку, щоб він її брав; він про ту й забув, що його врятувала від змії, з іншою заручився»
Навернення до добра, правильного життєвого вибору
«Тоді парубок згадав про ту дівку — про цю-таки саму, що голуби поробила, та ту покинув, а з цією оженився»
Три завдання змії для сина стрільця
1) Щоб ти за одну піч отой луг викорчував, зорав, пшениці насіяв, зжав її, у скирти поскладав і щоб у ту ніч з тієї самої пшениці мені паляницю спік: поки я встану, щоб вона на столі лежала.
2) Щоб ти оту гору розкопав, і щоб туди Дніпро йшов, а коло того Дніпра побудуй комори: щоб байдаки туди приставали, щоб ти ту пшеницю продав на байдаки. Як устану рано, то щоб це все було готове!
3) Щоб ти цю ніч зловив золотого зайця й раненько щоб приніс мені в хату.
Протилежні пари: жайворонок – миша, орел – змія.
Складний план.
І. Маленьке зернятко – причина великої війни.
1. Цар птиця-жайворонок та цариця миша ділять врожай.
2. Війна між тваринами через зайве зернятко.
ІІ. Зустріч орла та стрільця.
1. Стрілець тричі цілиться в безкрилого орла.
2. Стрілець допомагає орлу.
4. Яйце-райце – подяка Орла за допомогу.
ІІІ. Зустріч стрільця зі змією.
5. Стрілець випадково розбиває яйце.
6. Змія заганяє скот в яйце.
ІV. Зміїна дочка допомагає синові стрільця.
8. Син стрільця змушений піти до змії.
9. Непосильні завдання для парубка.
10. Обіцянка парубка одружитися.
11. Допомога зміїної дочки.
12. Змій та змія женуться за втікачами.
V. Парубок одружується зі своєю рятівницею
14. Прохання зміїної дочки.
15. Син стрільця повертається додому.
16. Парубок нехтує проханням зміїної дочки.
17. Голуб та голубка нагадують про зміїну дочку.
18. Одруження сина стрільця зі своєю рятівницею.
Поміркувати, чому казка має назву «Яйце-райце».
Слово райце має коренем іменник рай.
На мою думку, яйце-райце – це гармонія, яку може заслужити тільки справжня Людина. Стрілець за допомогу орлові збагатів, син стрільця з допомогою зміїної дочки долає негаразди, щоб добре зажити.
Яйце-райце – це незвичайна винагорода, причому кожному своя.