Яке місто монголи захопили першим

Після завершення війни з імперією Цзінь на курултаї було схвалено рішення про великий західний похід з метою довершити війну проти половців, а заразом покарати Волзьку Булгарію і Русь: монголи не звикли прощати образ. Очолив похід онук Чингісхана Бату (Батий). Його найпершим радником став Субеде (Субудай). Армія монголів (30-40 тис. воїнів) рушила на захід. Першою жертвою стала Велика Булгарія. Монголи захопили і знищили місто Булгар. Після цього вони підійшли до кордонів Рязанського князівства. Батий вислав до рязанців послів по «десятину», тобто вимагав дати йому десяту частину людей, коней, зброї, на що рязанський князь Юрій відповів: «Тільки коли нас не буде, все те ваше буде». Той бій рязанці програли. Монголи взяли Рязань в облогу і через шість днів захопили місто, спалили його, а мешканців знищили. Загинув і князь. Розоривши Рязань, орда рушила на Владимиро-Суздальське князівство. По дорозі монголів наздогнав загін рязанського боярина Євпатія Коловрата. 1700 вояків мужньо напали на орду, завдавши їй значних втрат. Проте всі герої загинули. Владимиро-Суздальський князь Юрій Всеволодович від’їхав на північ своїх володінь збирати сили, давши наказ обороняти Владимир-на-Клязьмі. Монголи взяли місто в облогу і завоювали його, знищивши княжу сім’ю. Сам князь через необачність був несподівано атакований монголами в таборі й загинув разом зі своїм військом.

Пограбувавши князівство, монголи рушили на Новгород. По дорозі вони затримались на два тижні під стінами містечка Торжок, яке мужньо оборонялось.

Весняне бездоріжжя і втрати змусили Батия повернути назад. У верхній течії Оки орда несподівано застрягла на сім тижнів біля Козельська. «Зле місто», як назвали його монголи, зрештою було взято, а всі його мешканці загинули.

Після відпочинку і поповнення 1239 р. орда знову рушила в похід, тепер уже на південь. Розоривши Чернігівське і Переяславське князівства, взимку 1240 р. монголи оточили Київ. Обороною керував воєвода Дмитро, поставлений князем Данилом Галицьким. Кияни мужньо захищалися, але монголи в районі Лядських воріт увірвалися до міста. Останнім пунктом оборони Києва стала Десятинна церква. Хоробрі захисники загинули під уламками церкви. Поранений воєвода Дмитро потрапив у полон до монголів. Його мужність викликала у монголів захоплення, і за наказом хана йому було збережено життя.

Після загарбання Києва Батий рушив далі на захід. З вогнем і мечем він пройшовся землями Галицько-Волинського князівства, спалив Володимир, Галич та інші міста.

Батий у Центральній Європі. Розоривши руські князівства, війська монголів не зупинилися. Похід в Європу, як і всі попередні, було ретельно підготовлено. Головною метою походу було загарбання Придунайської низовини (Паннонії), найбільш придатної для кочових народів частини Європи. Оволодіння Паннонією давало монголам можливість створити базу для подальших рейдів у Західну Європу.

Першою вирушила північна колона, завдавши кількох поразок польським військам і розоривши міста Південної Польщі — Люблін, Сандомир, Краків, Бреславль та ін. Біля міста Легниця сталася вирішальна битва, в якій чисельно менша монгольська армія розгромила об’єднані сили польських, чеських і німецьких рицарів. Подальше просування монголів у глиб Центральної Європи було зупинено впертим опором. Біля міста Оломоуц монголи зазнали першої поразки і змушені були повернути на з’єднання з основними силами, що вступили в межі Угорського королівства. Неподалік сучасної столиці Угорщини м. Будапешта — на річці Шайо угорська армія зазнала нищівної поразки. Угорщина, а також уся Східна Європа опинилися під контролем монголів. Невгамовний Субеде розробляв плани походів на Італію, Австрію, Німеччину.

У вирішальний момент підготовки нового походу прийшла звістка, що помер великий хан Угедей. Закон, установлений Чингісханом, передбачав, що «в разі смерті правителя всі Чингісиди повинні повернутися до Монголії та взяти участь у виборі нового великого кагана». Бату відмовився від подальших завоювань і вирушив назад. Йому потрібно було зберегти армію для боротьби за владу. Зворотний шлях монголів проліг Далмацією, Сербією та Болгарією.

Походи монголів мали значні наслідки для подальшого розвитку народів Європи та Азії. Було розграбовано і знищено квітучі міста, занепали великі території. Монгольська навала змінила перебіг історичного розвитку народів Східної Європи, особливо руських князівств. На декілька століть монголи визначили долю таких країн, як Китай, Іран, Індія та ін. Створена ними імперія була найбільшою за всю історію людства.

§ 18. Монгольська навала на Русь-Україну

Роздивіться карту на с. 120 і дайте відповіді на запитання. 1. Які князівства на наших теренах першими зазнали нападу монголів під час навали 1239 р.? 2. Якими містами пролягав шлях монгольських орд на захід після зруйнування Києва? 3. Які сусідні держави зазнали ударів монголів у 1241 р.?

Після смерті Чингісхана його наступники не відмовилися від політики підкорення земель і народів. Похід на Русь очолив онук Чингісхана Бату, якого, услід за автором літопису, традиційно називають Батиєм. Його орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р. й незабаром спустошила Північно-Східну Русь.

Навесні 1239 р. монголи попрямували на південний захід. Першим на їхньому шляху був Переяслав, населення якого протягом кількох століть успішно боролося проти кочовиків. Однак того разу захисники руської твердині не змогли відстояти місто. Монголи захопили Переяслав, зруйнували й спалили його. Того самого року сумна доля спіткала й Чернігів. Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим, переслідуючи переможених половців. Завойовники захопили майже весь півострів.

Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто. Ви вже знаєте, що Київ тоді перебував під владою Данила Романовича. Тож обороною міста від монгольської навали випало опікуватися тисяцькому князя – воєводі Дмитру. Такої великої армії для захоплення одного міста Бату не збирав ні до, ні після штурму Києва. Про тривалість облоги Києва, так само як і про точну дату падіння міста, у писемних джерелах збереглися різні свідчення. За одним літописним списком, монголи узяли Київ на Миколин день, тобто 6 (за «новим стилем» – 19) грудня 1240 р. В іншому списку дату не вказано, а лише зазначено, що місто трималося 10 тижнів і чотири дні. У будь-якому разі, облога була тривалою, а штурм – запеклим.

Словничок

Орда (від половецького «зібрання») – у X-XVIII ст. тип суспільно-військової організації кочових народів Євразійського степу. Те саме, що плем’я або рід. Деякі успішні орди утворювали ханства.

1. Який зовнішній вигляд воїнів? 2. Які пристрої використовували монголи для облоги фортець? 3. Як ви гадаєте, чому русичі, загартовані в протистоянні з половцями, не змогли відбити навалу монголів?

Облога монголами середньовічного міста. Мініатюра зі збірки літописів Рашид-ад-діна Хазуллаха Хамадані

1. Прочитайте уривок з літопису та відновіть перебіг подій під час облоги Києва, доповнивши речення.

Основний удар Батий спрямував з півдня в районі. Безперервно, удень і вночі монголи били . аж поки не захопили ділянку валу і не увірвалися в межі

. Опір киян був настільки відчайдушним, що Батий мусив віддати наказ про . Цим скористалися захисники Києва: вони відійшли в межі. й укріпилися на нових позиціях. Останнім прихистком киян була.

2. Роздивіться малюнок-реконструкцію «Облога Києва». Який епізод оборони Києва, на вашу думку, зображено на картині? Знайдіть у тексті літописного джерела рядки, якими можна прокоментувати картину. Складіть розповідь від імені одного з учасників оборони Києва про події осені 1240 р.

Облога Києва. Реконструкція

Словничок

Порок – давньоруська загальна назва метальних (стінобитних) машин, таранів.

«. Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами. І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був.

Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви святої Богородиці Десятинної. А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його».

• Похід монгольської орди на Галичину і Волинь

У перші місяці 1241 р. орда Батия рушила на Володимир і Галич, тимчасом як інші монгольські загони залишилися плюндрувати Київщину. Розкопки Вишгорода й Білгорода, городищ по Тетереву, Случі, Горині, Південному Бугу та інших річках відтворюють картини героїчної оборони й загибелі цих міст. Усюди археологи виявили потужні шари згарищ; під фортечними мурами, спаленими будинками, а часто й просто на вулицях і площах виявлено сотні людських кістяків, безліч зброї, знарядь праці. Тривалою й запеклою була битва за Володимир. Ворог із великими труднощами здобув місто. Під Галич монгольська орда підійшла з’єднаними силами й після триденної облоги взяла його штурмом.

1241 р. монголи вийшли на західні рубежі Русі. Частина монгольського війська вторглася на територію Польщі. Основні ж сили вступили в межі Угорщини. Проте вже 1242 р. Батий припинив похід на Захід і через Боснію, Сербію, Болгарію та причорноморські степи вивів війська у пониззя Волги. Приводом до цього стала смерть головного хана Угедея: Батий прагнув узяти найактивнішу участь у виборах нового монгольського зверхника. Проте причини припинення походу були глибшими: Батий не мав сил тримати в покорі всі завойовані країни Східної та Центральної Європи, надто великих втрат зазнало його військо.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Деякі американські дослідники вважають, що Батия зупинила. погода. Вчені «прочитали» у річних кільцях дерев, що у 1242 р. в регіоні, який лежить на межі нинішніх Угорщини, Австрії і Польщі, випала аномально велика кількість опадів. Через паводки кіннота – основна ударна сила монгольської армії – була фактично виведена з ладу. Рівнинна Угорщина, де перебували основні сили монголів, перетворилася на суцільне болото. Заболочена місцевість позбавила монгольських вершників швидкості й маневреності. Але головною проблемою став брак пасовищ. Весна була дощовою, трава з’явилася пізніше, ніж зазвичай, і монголам стало просто нічим годувати коней. Відтак було вирішено відступити.

• Наслідки золотоординського панування

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Монгольську імперію було переділено на чотири частини (улуси). Батиєві володіння становили найзахіднішу частину – улус Джучі: тут на підкорених територіях степової зони Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру було створено державу – Золоту Орду зі столицею в місті Сарай на Волзі.

Монгольські урядовці у руському місті. Малюнок-реконструкція

Унаслідок монгольської навали землі Південно-Західної Русі територіально не увійшли до складу Золотої Орди, проте потрапили у васальну залежність від монголів. Відтак, руські князі перестали бути повноправними володарями на власних землях і перетворилися на намісників монгольських ханів. Їх призначали в Сараї ханськими ярликами – грамотами-дозволами на володіння землями. Ярлики іноді давали князям право збирати на підвладних землях данину – ясир на користь хана. За свідченням джерел, монголи вимагали від усього населення сплати десятої частини – як продуктами та майном, так і, власне, людьми. До страшної «людської десятини» потрапляли й ті, хто не міг віддати встановлену данину.

За обчисленням і збиранням данини наглядали монгольські урядовці – баскаки. Баскак мав у розпорядженні військові загони, що постійно перебували в укріпленому поселенні – баскацькому містечку.

Найбільше потерпала від Орди найближча до неї Переяславщина. Втративши князя, Переяславське князівство перестало існувати. Занепало й Чернігівське князівство. Від кінця XIII – протягом першої половини XIV ст. воно розпадалося на нові й нові уділи.

Київський стіл перебував під зверхністю володимиро-суздальських князів. Утім, призначені правителі ніколи не бували в київській землі. 1243 р. першим із князів визнав зверхність монголів та дістав ярлик на міста Київ і Володимир (на Суздалі) Ярослав Всеволодович. Проте до зруйнованого Києва князь не поїхав, а послав туди намісника. Після смерті князя Ярослава Всеволодовича право «на Київ і всю Руську землю» отримав його син Олександр, згодом названий Невським. Одначе й він відмовився від перебування в Києві. А пізніше золотоординські правителі не допускали до князівського столу в Києві будь-яких впливових князів.

Вдаючись до давнього правила «розділяй і володарюй», монголи на підвладних землях сіяли розбрат між князями. Зокрема, підбурювали їх до міжусобиць, на власний розсуд страчували претендентів, які прибували до ординської столиці по ярлик.

1. Через скільки років після монгольської навали посланець Папи Римського відвідав Київ? Яку картину він побачив? 2. Пригадайте з вивченого матеріалу з історії Русі-України та всесвітньої історії, коли ще українські земні потрапляли у данницьку залежність від інших народів? Чи траплялися такі випадки з іншими країнами?

«Коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили незліченні голови і кістки мертвих людей, які лежали на полі, бо місто (Київ) це було досить великим і дуже багатолюдним; а тепер воно зведено майже нанівець, ледве існує там 200 будинків, а людей там тримають вони в найтяжчому рабстві». (До навали місто мало 9 тис. дворів, і мешкало в ньому 50 тис. осіб).

Вони (золотоординці) ні з ким не укладали мир, окрім тих, що підкорялися їм, бо. мають від Чингісхана наказ підпорядкувати собі всі народи. І ось, що вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм заманеться, на війну і давати десятину з усього – як з людей, так і з речей. Чоловіків, що не мають дружин, забирали з собою, так само чинили з жінками, у яких не було законних мужів. Іншим же, за ординськими звичаями, переписавши їх, наказували, щоб кожен, як малий, так і дорослий, навіть одноденне немовля, бідне й багате, платили данину. Хто не заплатить данину, залишається у рабстві. ».

Із записів італійського посланця Папи Римського Плано де Карпіні

• Залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди

Віддалене від Орди Галицько-Волинське князівство перебувало в кращому становищі порівняно з іншими руськими землями. Романовичі розбудовували державу, зміцнювали фортеці та оборонні споруди, готуючись до нових зіткнень із монголами.

Заходи князів, спрямовані на зміцнення держави, спричинили невдоволення Батия, який викликав Данила Романовича в Орду. У жовтні 1245 р. Данило виїхав до ханської столиці. Літописець згадував, що коли Данило проїжджав Київ, він відвідав Видубицький монастир, де молився за щасливе повернення додому. Данило пробув в Орді 25 днів. Батий затвердив владу Данила в Галицько-Волинському князівстві. Виплату данини не було передбачено, а залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди полягала в участі княжого війська в походах монгольської армії. Тож князь Данило, який щасливо повернувся з Орди, виграв час для зміцнення держави й війська.

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

Я ВЖЕ ЦЕ ЗНАЮ

• У 30-х роках XIII ст. онук Чингісхана Батий продовжив завоювання діда й разом із монгольським військом вторгся на територію Русі-України. Під тиском орди у 1239 р. впали Переяслав і Чернігів, а 1240 р. – і Київ. Кількамісячна облога Києва військами Батия увійшла в історію як одна із найбільш відчайдушних і кривавих подій в історії Русі. Київ було знищено майже ущент разом із населенням міста.

• Після спустошення Київщини монголи рушили на Галицько-Волинські землі, оборону яких тримав князь Данило Романович. Проте і йому не вдалося уникнути розорення князівства монголами. Похід Батия на Польщу й Угорщину закінчився для монголів поразкою. Тож ординці, не зумівши просунутися далі руських земель, мусили повернутися у степ, де хан Батий заснував державу – Золоту Орду.

• Землі Русі-України після розорень і пограбувань потрапили у васальну залежність від Золотої Орди. Руське населення потерпало від податків і поборів, князі – від обов’язку купувати дозвіл на правління (ярлик) і брати участь у військових походах на користь монголів. Київщина, Чернігівщина й Переяславщина перестали існувати як самостійні держави. Проте Галицько-Волинське князівство зусиллями князя Данила Романовича продовжило державотворчі традиції Русі.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

Битва союзного війська русичів і половців проти монголів на р. Калці; облога й розорення Києва військами хана Батия; утворення Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави.

2. Якими були напрямки вторгнення орди хана Батия в князівства Русі та інших європейських країн під час походу 1239-1242 рр.?

3. Дайте визначення понять.

Орда, баскак, ярлик, улус.

4. Дайте відповіді на запитання.

• Які основні події Батиєвої навали на руські землі? • Як відбувалося захоплення монгольськими ордами Києва? • У чому полягала залежність руських князівств від Золотої Орди?

5. Серед причин завоювання монголами Русі називають: символічний характер влади великого київського князя, на яку не зважали володарі удільних князівств; нехтування удільними князями загальнодержавних інтересів, відсутність об’єднаної армії; перевага монголів у чисельності, військовому вишколі та озброєнні.

Яка з причин, на вашу думку, була найвагомішою?

6. Які факти підтверджують думку, що Батиєва навала завдала величезної шкоди Русі? У чому, на вашу думку, історичне значення Русі-України?

§ 16. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: коли відбувся перший похід монгольського війська на Русь і в чому полягає сутність трагедії на річці Калка; що таке монгольська навала та якими були її наслідки; як утворилася Золота Орда; хто такий «баскак»; що таке «ярлик», «улус».

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Які князівства існували на сучасних українських землях напередодні монгольської навали? 2. Яке князівство було наймогутнішим? 3. Якими землями на 1239 р. володів Данило Романович?

1. Перший похід монголів на Русь. Битва на річці Калка. На початку XIII ст. в монгольських степах під владою хана Чингізхана постала могутня держава, яка протягом 1207—1222 рр. підкорила Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію та Закавказзя.

Чингізхан. Китайський середньовічний малюнок

Для подальшого вторгнення через Кавказ було направлено 30-тисячне військо під керівництвом найдосвідченіших полководців Чингізхана — Субедея і Джебе.

У 1222 р. монгольське військо здолало Кавказькі гори й опинилося поблизу володінь половців. Їхні хани, зібравши сили, дали монголам бій на березі річки Сіверський Донець, але зазнали поразки. Потім монголи рушили до Криму, де захопили венеціанську фортецю Сугдея.

Тим часом тесть галицького князя Мстислава Удатного половецький хан Котян звернувся по допомогу до руських князів: «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають». На з’їзді князів у Києві було вирішено дати монголам бій у половецьких степах. У похід проти монголів виступили київський, галицький, волинський, чернігівський, смоленський, курський, трубчевський і путивльський князі. Лише володимиро-суздальський князь відмовився від походу.

31 травня (за іншими джерелами — 16 червня) 1223 р. головні сили русько-половецького війська й монголів зустрілися на річці Калка (зараз — Кальчик, притока річки Кальміус, що впадає в Азовське море). Спочатку русько-половецьке військо примусило монголів відійти на лівий берег річки.

СХЕМА БИТВИ НА РІЧЦІ КАЛКА 31 травня 1223 р.

Однак між князями не було згоди. Мстислав Удатний, прагнучи слави, вступив у бій без погодження своїх дій з іншими князями. Так, дружини під проводом Данила Романовича й половці переправилися через Калку та атакували монголів, які під ударом важкоозброєних дружинників почали відступати. Однак половці не витримали монгольського контрудару й кинулися тікати.

Під час бою Данила було поранено, але він зміг організовано вивести військо з бою й повернутися додому. Інших князів монголи розбили поодинці.

Поразка на Калці призвела до загибелі шести князів, і лише кожен десятий воїн повернувся з бою неушкодженим. Як повідомляє літопис, «руські князі зазнали такої поразки, якої ще не було ніколи».

Монгольське військо, зруйнувавши декілька невеликих міст, повернулося у свої степи.

Під час битви на Калці найзавзятіше чинив опір монгольському війську великий київський князь Мстислав, який встиг збудувати укріплений табір. Монголи три дні намагалися захопити його, але їхні спроби були невдалими. Тоді вони вдалися до хитрощів, пообіцявши, що відпустять обложених в обмін на викуп. Мстислав повірив цій обіцянці. Проте тільки-но руські князі склали зброю, монголи «людей посікли, а князів подавили, поклавши під дошки, а самі зверху сіли бенкетувати».

2. Монгольська навала на північно-східні князівства. Після десятирічної перерви монголи продовжили свій рух на Захід. Очолив Великий західний похід хан Батий (Бату), який був онуком Чингізхана.

Першим удару монголів на початку зими 1237 р. зазнало Рязанське князівство. Батий, розгромивши князівську дружину на кордоні, узяв в облогу Рязань. Жителі міста чинили опір шість днів, але не змогли встояти перед монгольськими облоговими машинами, створеними за допомогою китайських інженерів.

До монгольської армії, що рушила на захід, крім монголів, увійшли загони підкорених племен. Серед них були татари. Саме цю назву використовували літописці щодо монгольського війська. Татарами часто називали монголів і в європейських хроніках.

Наступною жертвою монголів стало Володимиро-Суздальське князівство, яке мало доволі сильне військо. Проте великий князь Юрій Всеволодович так і не зміг ним скористатися. Військо, яке зібрав князь, було зненацька захоплено монголами в таборі на річці Сіть та знищено разом із князем. Інші міста князівства стали легкою здобиччю монголів.

Далі монголи повернули на південь у степи, несподівано перервавши похід на Новгород. У 1238 р. Батий завдав поразки й половецькому ханові Котяну, після чого той зі своїм племенем подався до Угорщини.

3. Падіння Переяславського та Чернігівського князівств. Узимку 1239 р. монголи спрямували свої війська на Переяславське й Чернігівське князівства. Здолавши оборонну лінію проти кочовиків на кордоні Переяславського князівства, монголи підійшли до головного міста.

Наприкінці року монгольське військо підійшло до Києва, але не наважилося на його штурм і відійшло в степи. Того самого року монголи здійснили вдалий похід у Крим, підкоривши його східну частину, обклали даниною Сугдею.

Переяслав мав сильні укріплення. Крім того, оборону міста зміцнювали природні перешкоди — річки Трубіж і Альта та рів між ними. Очолив оборону міста єпископ Симеон. Незважаючи на відчайдушний опір, 3 березня 1239 р. місто впало. Як свідчить літопис, ворог узяв місто «списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михаїла сокрушив. І єпископа, преподобного Симеона, вони вбили».

Восени монгольське військо підійшло до Чернігова. Князь Мстислав Глібович дав бій монголам під стінами міста, але був переможений. Князь із рештою дружини врятувався втечею, а місто було пограбоване та спалене монголами. Далі військо Батия зруйнувало Глухів, Путивль, Вир, Рильськ та інші міста.

Наприкінці березня 1238 р. головні сили монголів підійшли до невеликого міста Козельськ у Чернігівському князівстві. Протягом семи тижнів Батий намагався зламати опір його жителів. Лише після застосування облогових машин монголам вдалося потрапити до Козельська. Останні захисники вночі вийшли з палаючого міста й ціною своїх життів знищили 4 тис. монголів та облогові машини. За відчайдушний опір населення монголи назвали Козельськ «злим містом».

Карта «Монгольська навала на Русь»

4. Оборона Києва. Монгольська навала на Галицько-Волинську державу. 5 вересня 1240 р. Батий підійшов до стін Києва та взяв його в облогу. Дізнавшись про найслабше місце в обороні Києва, яке розташовувалося в районі Лядських воріт, монголи зосередили там основну кількість стінобитних машин, які «безперестанно били день і ніч».

Зрештою 19 листопада в стінах виникли проломи. Монголи пішли на штурм. У перший день вони оволоділи стінами й валом «міста Ярослава», але далі просунутися не змогли. Скориставшись перервою, кияни на чолі з воєводою Дмитром створили нову лінію оборони вздовж укріплень «міста Володимира». Однак 6 грудня монголам усе ж таки вдалося підійти до останнього рубежу оборони міста біля Десятинної церкви. Знову застосувавши облогові машини, військо Батия завалило кам’яні стіни, під уламками яких загинули останні захисники міста.

Оборона Києва від монголів. Художник В. Шаталін

Узяття Києва відкрило Батию шлях на захід. Проте несподівано для себе монголи зіткнулися із сильним опором міст-замків Колодяжин, Данилів, Кременець та інших. Колодяжин вдалося захопити лише обманом після тривалого штурму. Інші встояли. Тоді Батий змінив тактику. Він поділив свою армію на кілька сильних загонів, які розійшлися землями Галичини й Волині, знищуючи все на своєму шляху. Прорвавшись через Волинську лінію укріплень, на початку 1241 р. основні сили Батия взяли в облогу Володимир, потім — Звенигород, Галич, Райки, Ізяслав тощо. Лише Холм та гірські фортеці змогли відбити напади.

Тим часом князь Данило Романович марно намагався схилити до спільної боротьби проти монголів правителів Угорщини та Польщі. Останні сподівалися, що навала омине їх. Проте Батий, здолавши Карпатські перевали, увійшов на території їх країн та завдав угорцям і полякам нищівної поразки. Далі монгольське військо рушило до Адріатичного моря, спалило Загреб і розорило Далмацію. Серйозною перешкодою просуванню стали погодні умови.

У 1242 р. монголи повернулися до причорноморських і прикаспійських степів. Приводом до цього стала смерть головного монгольського хана Угедея, проте причини були набагато серйознішими: Батий не мав достатніх сил, щоб тримати в покорі всі завойовані народи, які не змирилися зі своїм становищем.

Італійський мандрівник Плано де Карпіні про відвідання Києва в 1246 р.

Коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили незліченні голови й кістки мертвих людей, які лежали на полі, бо місто це було досить великим і дуже багатолюдним; а тепер воно зведено майже нанівець, ледве існує там 200 будинків, а людей там тримають вони в найтяжчому рабстві.

(До навали місто мало 9 тис. дворів, і мешкало в ньому 50 тис. осіб.)

• 1. Через скільки років після монгольської навали посланець Папи Римського відвідав Київ? 2. Яку картину спустошень він побачив? 3. Якими були наслідки навали для Києва?

5. Наслідки монгольської навали. Навала Батия не була звичайним грабіжницьким набігом кочовиків, яких раніше зазнавала Русь-Україна. Правляча монгольська верхівка прагнула не лише збагатитися за рахунок пограбування, а поставити під свою залежність князівства, приєднати їх до своєї імперії, якою управляли нащадки Чингізхана, та отримувати з них постійний дохід.

Наслідки навали були катастрофічними для руських князівств. Із 74 міст Русі було розорено 49, із них 14 міст уже не відродилися, а 15 міст із часом перетворилися на села. У перші 50 років монгольського панування не було побудовано жодного нового міста, а відродити рівень кам’яного будівництва вдалося лише через 100 років. Занепав ряд ремісничих спеціальностей, було втрачено секрети виробництва ювелірних виробів (перегородчаста емаль, зернь, чернь). Деякі райони знелюдніли, скоротилися посівні площі, занепала торгівля.

6. Утворення Золотої Орди. Монгольське панування на українських землях. У 1242 р., повернувшись із походу, монголи облаштувалися в прикаспійських і причорноморських степах. Там вони заснували власну державу — Золота Орда зі столицею в місті Сарай (у перекладі — Палац).

Особливістю монгольського панування було те, що руські землі не були безпосередньо включені до складу Золотої Орди (за деяким винятком). Також на території Русі не існувало постійного монгольського адміністративного апарату. Монголи терпимо ставилися до християнства й православного духовенства.

Спочатку Золота Орда була складовою частиною Монгольської імперії, що постала в результаті монгольських завоювань, і називалася улус (вотчина). Столицею Монгольської імперії було місто Каракорум (на території сучасної Монголії), де перебував великий хан. У 60-ті рр. XIII ст. Золота Орда звільнилася від влади каракорумських ханів.

Після навали Батия землі Київщини, Чернігівщини, Переяславщини потрапили в золотоординське ярмо. На підкорених землях монголи вимагали, щоб народи «давали їм десяту частину від усього — як від людей, так і від майна». Крім того, вони збирали поплужне (податок із плуга), мито, подвірне (податок із двору), корм (перевезення й утримання ханських послів). Для визначення розмірів надходжень монголи здійснювали переписи населення й майна. Перший такий перепис на українських землях відбувся на межі 1245—1246 рр. Крім того, починаючи з 50-х рр. XIII ст. на українських землях монголи запровадили баскакську систему. Баскаки (намісники) із військовим загоном, об’їжджаючи свої володіння, збирали данину та здійснювали нагляд за цими територіями. На землях, де монголи зберегли князівську владу, князь збирав данину, а потім відправляв її в Орду. Для цього князь мав отримати ярлик — дозвіл на княжіння у своїх володіннях.

Золотоординське ярмо — традиційна назва системи експлуатації східнослов’янських земель у XIII—XV ст. монгольськими завойовниками, встановленої в результаті навали хана Батия.

Баскак — намісник хана Золотої Орди в підвладних країнах, який проводив облік населення й збирав данину.

Ярлик (тюркською «указ») — грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими територіями.

Частина земель Київського, Переяславського й Чернігівського князівств безпосередньо увійшли до складу Орди. У межах цих земель постали монгольські округи — тьми. Землі на південь від Києва почали називати Татарською землею. На цих землях жило як монгольське, так і місцеве населення.

Золотоординський ярлик

Незважаючи на руйнівні наслідки, монгольська навала не зупинила розвиток земель Русі. Поступово населення відродило міста й господарство. Після розгрому монгольських військ на річці Сині Води в 1362 р. землі Русі були звільнені від їхнього панування.

Запам’ятайте дати

31 травня 1223 р. — битва на річці Калка.

1237—1241 рр. — монгольська навала на Русь.

1239 р. — спустошення монголами Переяславського та Чернігівського князівств.

Кінець 1240 р. — оборона Києва.

1240—1241 рр. — спустошення монголами Київського князівства і Галицько-Волинської держави.

Столиця Золотої Орди — Сарай — спочатку була звичайною ставкою правителя кочовиків. Проте згодом з’явилися постійні будівлі, завдяки яким місце ставки хана перетворилося на місто. Центральну частину міста займала площа близько 10 км 2 , територія навкруги була забудована помістями та садибами, а це ще близько 20 км 2 . У час свого розквіту багатонаціональне населення міста становило близько 75 тис. осіб. Крім монголів, тут жили слов’яни, половці, алани, черкеси, болгари тощо. Кожна етнічна група селилася в окремому кварталі. Ремісники різних спеціальностей теж селилися окремими кварталами. Палаци й громадські будівлі споруджували виключно з обпаленої цегли, будинки звичайних жителів — із цегли-сирцю та дерева. Сарай мав каналізацію й систему водопостачання, а деякі будівлі — навіть систему центрального опалення. Оборонних споруд до середини XIV ст. місто не мало.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що. Чому?

• У 1237—1241 рр. руські князівства зазнали спустошливої навали монголів. Проте руські князівства діяли нарізно, тому були приречені на загибель.

• Оселившись у степах, монголи заснували державу Золота Орда, що стала складовою могутньої Монгольської імперії.

• Руські князівства на тривалий час потрапили під монгольське панування. Це затримало та змінило їх подальший розвиток.

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Знайдіть на карті». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у три команди. Перша команда (двоє осіб) готує перелік із 12 географічних об’єктів, які пов’язані з певними історичними подіями (тут: пов’язані з монгольською навалою на Русь). Треба вказати суттєві ознаки об’єкта, при цьому не називаючи його. Друга команда (двоє осіб) має за чітко визначений час (10 секунд на один географічний об’єкт) показати ці об’єкти на стінній карті. Третя команда експертів (двоє осіб) визначає правильність складання та виконання завдань.

2. Якою була реакція руських князів на першу появу монголів біля кордонів Русі-України? 3. Чому трагедія на річці Калка не спонукала руських князів зміцнювати оборону своїх володінь? 4. Чому монголи змінили тактику, коли вступили в межі Галицько-Волинської держави? 5. Як проявлялося панування монголів на землях Київського, Переяславського й Чернігівського князівств? 6. Чому монголи не включили землі руських князівств безпосередньо до своєї держави і не ліквідували владу князів? 7. Робота в малих групах. Чому руські князі зазнали поразки в боротьбі з монгольською навалою?

8. Колективне обговорення. Чим монгольська навала відрізнялася від нападів кочовиків, яких зазнавала Русь-Україна в попередні століття? 9. Складіть хронологічну таблицю «Монгольська навала на Русь».

10. Складіть розповідь про монгольську навалу на північно-східні князівства та її результат. 11. Чому жителі Києва та інших руських міст до останнього захищали від навали Батия свої міста, розуміючи, що вони приречені? Аргументуйте свою відповідь. 12. Робота в парах. Доведіть, що боротьба жителів Київського князівства і Галицько-Волинської держави мала героїчний характер.