Біографія Олени Ваєнги. Володарка Золотого грамофона

Олена Володимирівна Хрулева – ось справжнє прізвище цієї співачки. Ваєнга вона стала завдяки своїй матері, яка і придумала їй цей звучний псевдонім. До речі, це не перше її сценічне ім’я, до цього Олена була Соломією. До речі, Ваєнга називалося місто Сєвєроморськ, таку назву він носив до 18 квітня 1951 року народження, а ще існує річка з такою назвою, яка протікає неподалік від міста.

Олена Ваєнга народилася 27 січня 1977 року в м Сєвєроморськ Мурманської області. Мама Олени має освіту хіміка, тато – інженер. Батьки працювали на засекреченому судноремонтному заводі – СРЗ «Нерпа», він знаходиться в селищі хуртовинну. Завод займається обслуговуванням атомних підводних човнів. Дід Олени, по матері, був контр-адміралом на Північному флоті і його прізвище Журавель. Дідусь і бабуся по батьківській лінії корінні петербуржці. Пройшли через блокаду Ленінграда.

Олена була однією дитиною в сім’ї, у неї є молодша сестричка – Тетяна. Зараз вона працює на дипломатичній ниві, прекрасно знає кілька мов. Дитинство Олени пройшло в селищі хуртовинну на узбережжі Кольського півострова. Рано почала складати музику, брала участь в різних музичних конкурсах. Там вона майже одночасно навчалася відразу в чотирьох школах. В загальноосвітній, музичній, художній та гірськолижної. Все закінчила, що підтверджується документально. Після закінчення школи, Олена переїхала в Санкт-Петербург, де навчалася в музичному училищі імені Н.А. Римського-Корсакова по класу фортепіано, де і отримала диплом концертмейстера-педагога. Тут же і навчалася вокалу. Маючи таку професійну підготовку, волею не волею, заспіваєш.

Свою першу пісню Олена написала в дев’ять років, пісня називалася «Голуби». Ця пісня принесла їй і перший успіх – вона стала переможцем Всесоюзного конкурсу молодих композиторів Кольського півострова.

Свою першу пісню написала в дев’ять років, пісня називалася «Голуби»

Олена з дитинства мріяла стати актрисою. І, після закінчення музичного училища, вона згадала про свою мрію і вступила в Театральну академію (ЛГИТМИК) на курс Г. Тростянецького. Правда, вчитися довго не змогла, і через 2 місяці Олена покинула академію, через запрошення в Москву для запису її першого в житті альбому. Робота над ним була складна і довга, але, на жаль, альбом так і не вийшов. А місце в академії вона втратила. Розчарувавшись в шоу-бізнесі, втекла від продюсера, і покотила назад в Пітер.

Але, не дивлячись на поразку, її пісні прозвучали. Правда, у виконанні Олександра Маршала – «Наречена», Тетяни Тішінской – «А ти налий мені білого вина», групи «Стрілки» – «Тонка гілочка», групи «Сонечко» – «Серце моє». Продюсер віддавав їх виконавцям, не повідомивши про це Ваєнга, але вона не стала з ним судитися, хоча могла, і, напевно, виграла б це «справа».

Всі найцікавіші факти біографії Віри Брежнєвої читайте тільки в нашому журналі.

Історію української співачки Йолки ви можете прочитати в цій статті.

Найостанніші подробиці особистому житті Катерини Гусєвої читайте на сторінках журналу Yaideti.

А Олена Ваєнга продовжує шукати себе. У 2000 році вступає в Балтійський інститут економіки, політики і права. Там відкрилася кафедра театрального мистецтва на курс П.С. Вельямінова. Після закінчення курсу, вона набуває ту освіту, яку могла б їй дати академія і отримує диплом за спеціальністю – «драматичне мистецтво». Здавалося б, сцена її чекає. І вона навіть зіграла в антрепризному виставі – «Вільна пара». Її партнером був Андрій Родимов, її однокурсник.

Але і концертну діяльність вона теж не залишає. Адже цим вона почала займатися ще в дев’ятнадцять років. Наприклад, в 1996 році, зі своєю власною піснею «Циган», вона стала лауреатом конкурсу – «Шлягер року», який проходив в Санкт-Петербурзі. А в 2002 році перемагає в конкурсі «Гідна пісня». Олена Ваєнга бере участь в концертах-фестивалях «Вільна пісня над вільною Невою», «Весна романсу», «Невський бриз». Крім цього, Ваєнга дає і сольні концерти в Палаці культури імені Горького, їздить з гастролями по містах Росії. Публіка зустрічає її захоплено, хтось навіть каже, що вона затьмарила Примадонну. Людям подобаються її пісні, подобається, як вона їх виконує. Іноді вона виходить на сцену босоніж, що спочатку навіть шокує, але це її сценічна фішка. Щороку, в свій день народження, в кінці січня, вона проводить концерти в БКЗ «Жовтневий» в Петербурзі.

Олену Ваєнга публіка визнала зовсім недавно. Олена – щира співачка з артистичним талантом і справжнім голосом. У 2005 році вона зрозуміла, що з театром їй не по дорозі і на сцені вона може добитися більшого успіху. Саме в цьому році до Олени Ваєнги прийшла популярність після виходу альбому, який отримав ім’я «Білий птах». У ньому прозвучали хіти – «Бажаю», «Аеропорт», «Тайга». Альбом користується успіхом. Критики відзначають її чистий і справжній голос, манеру виконання.

Виходить її альбом «Білий птах»

Але справжня популярність прийшла до неї в 2009-2010 роках. У 2009 році Олена балу удостоєна призу «Золотий грамофон», за виконали пісню «Не палю». Актриса посилено працює над собою, і сцена їй відповідає взаємністю. Уже в наступному році їй знову вручають приз «Золотий грамофон». На цей раз премією удостоюється пісня «Аеропорт». У цьому ж, 2010 році, Ваєнга стає лауреатом фестивалю «Пісня Року». Пісня, яку вона виконала, носить назву «Абсент». У листопаді у Олени Ваєнги відбувся її перший сольний концерт, який проходив в Державному Кремлівському Палаці. Його показували і на Першому каналі.

У 2011 році Олена Ваєнга бере участь в щорічній національній премії «Шансон Року», яка проходить в Кремлі. Співачка виконує «Олов’яне серце» і «Дівчинку». У цьому ж році вона брала участь в телепрограмі «Музичний ринг» на каналі НТВ, набрала майже в п’ять разів більше глядацьких голосів, ніж Леонід Агутін. Багато гастролює по країні. Ваєнга популярна. Весь 2011 рік її ім’я в списку найуспішніших діячів російського шоу-бізнесу. Написала понад 500 пісень. Випустила більше 10 альбомів: «Портрет» (2003), «Флейта 1» (2003), «Флейта 2» (2005), «Білий птах» (2005), «Шопен» (2006), «Absenta» (2007), «Дюни» (2007), «Клавіші» (2008), «Улюблена» (2009), «Лена» (2012) та ін. Річний дохід від концертної діяльності перевищує шість мільйонів доларів. Хіба могла б вона отримувати такі гроші, якби грала в театрі?

Олена Ваєнга дуже багато пісень присвятила північ – своїй батьківщині

Треба сказати, що як поет-пісняр Ваєнга працює дуже плідно. На сьогоднішній день, за роки своєї творчості, вона написала близько восьмисот пісень. Напевно, одним із лейтмотивів її творчості став Північ і його простори. Багато пісень виконує сама, деякі продала іншим виконавцям. Але, крім своїх пісень, в її репертуарі балади, народні пісні, романси, пісні на вірші Єсеніна, Гумільова.

В особистому житті у Ваєнги панує гармонія. З 1995 року живе в цивільному шлюбі з Іваном Івановичем Матвієнко. Сьогодні він продюсер Олени, а колись займався тим, що ганяв машини з Європи і перепродував тут.

Іван Іванович, коли вони познайомилися, був людиною одруженим, у нього була вже доросла дочка, яка старше Олени на 2 роки. Познайомилися вони в місті на Неві, коли їй виповнилося вісімнадцять. Іван Іванович зрозумів, що без цієї жінки він не зможе, і пішов з сім’ї. Про це дізнався батько і наказав бути додому не пізніше 9 години вечора. Але як хочеться гуляти в такому юному віці, і тому Олена відразу ж пішла жити до Івана Матвієнка.

Згодом Олена Ваєнга напише пісню про батька і рідному Півночі: «У мене очі північних квітів, і мені не потрібні тропічні країни. Я завжди з тобою поруч була. Шкода, що ти поїхав занадто рано. Я раптом зрозуміла: всі ці міста я повинна пройти, як на кару. Але у мене є будинок, а біля будинку – я, а у Півночі – сяйво ». Саме він вкладав гроші в її творчість, просування, в звукозаписну студію і її вбрання. Зараз ті скажемо, не дуже хороші часи, пройшли, у них все є. У минулому році Ваєнга народила хлопчика, його назвали Іваном. Дивно тільки, чому ця пара не розписується офіційно, в цьому є якась інтрига. Що ж заважає Олені Ваєнга стати офіційною дружиною Івана Івановича Матвієнко?

Выставки в пушкинском музее изобразительных Их имена – символ эпохи Ренессанса. Их картины – национальное достояние Италии. В Музее изобразительных искусств имени Пушкина идут последние приготовления к открытию грандиозной выставки шедевров итальянских

Ленинские горки музей заповедник Усадьба Горки возникла в конце XVIII века, парк и усадебный дом восходят ко времени Дурасовых (начало XIX века), хозяйственные сооружения и парковые павильоны — к предреволюционным годам, когда поместьем

Екатеринбургский музей изобразительных искусств В основе здания музея — одно из старейших сохранившихся зданий Екатеринбурга, построенное в 1730-х — начале 1740-х как госпиталь Екатеринбургского железоделательного завода[1], впоследствии

Государственный историко-литературный музей-заповедник а Пушкинский заповедник объединяет две усадьбы: Захарово и Вяземы. На территории усадеб расположен Государственный историко-литературный музей-заповедник А. С. Пушкина. Всего на территории Вязем более

Государственный исторический музей С мая 1895 г. до ноября 1917 г. официальное название музея звучало следующим образом — «Императорский Российский исторический музей имени Императора Александра III». Музей имени Его Императорского Высочества

Як раніше називався Івано-Франківськ, Тернопіль та Львів: невідома історія назв

Назви міст Західної України відображають багатий культурний та історичний спадок цього регіону. Ця частина України, що межує з країнами Європи, була місцем, де зіткнулися та взаємодіяли різні культури та національності. Всілякі історичні події дали поштовх для створення та зміни назв міст. Главред розповідає, як раніше називався Івано-Франківськ, Тернопіль та Львів.

Як раніше називався Івано-Франківськ?

Місто Івано-Франківськ раніше носило назву Станіслав. Ця назва була встановлена у 1662 році на честь Станіслава Потоцького, польського шляхтича та військового командира. У 1772 році після Першого розділу Польщі, місто потрапило під владу Австро-Угорської імперії, і вже тоді почалися зміни в назві міста. Місто стало відомим як Станиславів.

У 1962 році після отримання містом статусу обласного центру в Україні, Івано-Франківськ отримав свою сучасну назву на честь видатного українського письменника Івана Франка.

Як раніше називався Тернопіль?

Місто Тернопіль має багатий історичний шлях, і його назва змінювалася протягом століть. Однією з ранніх назв було Тарнопілля. Ця назва може бути пов’язана з польським словом “taru”, що означає “терен”. В українській транскрипції це місто мало назву Тернопілля, яка поєднана з двох слів “тернове поле”. Ця місцевість отримала таку назву через те, що довгий час була поросла терном.

Як раніше називався Луганськ, Донецьк і Соледар: приголомшлива історія назв

Існує також інше пояснення, яке вказує на можливе походження назви від прізвища магнатів Тарнавських, де “-поль” може вказувати на “місто.”

До 1944 року місто називалося Тарнопіль, а пізніше було перейменоване в Тернопіль. Таким чином, історія назви Тернопіль багата на різні версії та тлумачення.

Як раніше називався Львів?

Назва Львів має глибокий історичний корінь, пов’язаний з іменем Лева, сина відомого князя Данила Романовича. Лев був видатною постаттю в історії Галицько-Волинської держави, яка включала в себе ці землі. Назва Львів стала своєрідним вшануванням цієї важливої постаті в історії міста.

Втім, деякий час Львів мав іншу назву. У 1772-1914 роках під час панування династії Габсбургів місто Львів називалося Лемберг. Ця зміна назви була наслідком політичних та культурних змін, які супроводили анексію Галичини і Волині Габсбургською імперією в результаті Першого поділу Речі Посполитої у 1772 році.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.