Павло Попович. Перший українець в космосі
Цей політ був унікальним у багатьох відношеннях. Вперше в космосі перебували одночасно два космічні кораблі: «Восток-3» – з чувашем А.Г. Ніколаєвим на борту і «Восток-4» – пілотований українцем П.Р. Поповичем. Вперше політ був багатодобовим: до цього Юрій Гагарін здійснив 108-хвилинний виток навколо Землі, а Герман Титов виконав однодобовий космічний політ.
«Політ успішно завершено, – повідомило ТАРС 15 серпня 1962 року, – кораблі-супутники приземлилися в заданому районі… Пройдений шлях склав близько 2 мільйонів кілометрів. У груповому польоті кораблі-супутники були 71 годину. Наукові та технічні завдання самого тривалого польоту і вперше здійснений при цьому груповий політ вирішені успішно і повністю».
Після космічного польоту Павло Попович ділився своїми враженнями: «Коли літав, згадував Україну, мій рідний Узин, осокори вздовж дороги, верби над Россю, будинок, в якому ріс, рідних, друзів. І так захотілося додому…»
А на рідній землі його зустрічали з почесним ескортом та багатолюдними мітингами. Зі сльозами радості і з українським короваєм зустрічали свого земляка в Узині, де він народився 5 жовтня 1930 року. Всього в робітничій сім’ї Романа Порфирійовича і Феодосії Касянівни Попович було п’ятеро дітей: три сини і дві дочки. У селищі Узин у Павла Романовича пройшло важке передвоєнне і воєнне дитинство. Потім навчання в школі, поєднане з роботою на цукровому заводі влітку і підручним кочегара взимку. В сучасному Узині на вулиці, названій на честь космонавта, зберігся будинок № 34, в якому жила велика родина Поповичів. А на центральній площі містечка встановлено бюст видатного земляка – двічі Героя Радянського Союзу П.Р. Поповича.
У 1947 році Павло Романович закінчив ремісниче училище в Білій Церкві, отримав кваліфікацію столяра-червонодеревника і одночасно закінчив сьомий клас вечірньої школи. У 1977 році, на честь славного випускника, в ПТУ №5 був відкритий музей космонавтики його імені. На відкритті був присутній сам винуватець торжества, і в книзі почесних гостей залишив перший запис: «Спасибі вам за все! П.Р. Попович». В музей космонавт передав скафандр, який він використовував під час другого польоту в космос, костюм для роботи в космосі, скафандр для аварійного приводнення, парадний кітель, радіостанцію, документи, фотографії та багато іншого. Музей космонавтики став центром виховної роботи училища: в ньому проводяться вечори клубу «Мужність», проходять зустрічі зі знаменитими людьми, організовуються змагання серед учнів за право поїздки в Зоряне містечко.
В останні роки, протягом 40 років, у Білій Церкві проводився міжнародний турнір з боксу серед юнаків на кубок П.Р. Поповича. І це не випадково – Павло Романович мав перші розряди за десятьма видами спорту, в т.ч. з боксу. Заслужений майстер спорту П.Р. Попович завжди приїжджав на відкриття турнірів, але в 2010 році, на 29-й Міжнародний турнір, він вже не приїхав … Але традиція проведення змагань триває – вже як пам’ять про великого сина українського народу П.Р. Поповича.
Після виконання двох польотів у космос, продовжуючи службу в Центрі підготовки космонавтів, Павло Романович не переривав зв’язок з Україною. З 1964 по 1988 роки він обирався депутатом Верховної Ради УРСР 6-ти скликань! Спочатку його обрали депутатом в рідному Узині. Потім він балотувався в сусідньому Сквирському районі, і сквирчани, побачивши, як Попович оперативно, по-військовому, вирішував їхні проблеми, вибрали його на третій термін, а потім захотіли залишити і на четвертий. Володимир Васильович Щербицький, перший секретар ЦК Компартії України, запросив Павла Романовича на бесіду і повідомив, що буде розглядатися питання про його депутатську діяльність, оскільки законом не було передбачено таке тривале перебування депутатом в одному районі. У Сквиру послали комісію, яка оцінила діяльність депутата Поповича і … знову рекомендувала його до обрання.
Частим гостем був Павло Романович Попович в Києві і після завершення депутатської діяльності. У 1991 – 2009 роках він займав пост Почесного президента Фонду олімпійських чемпіонів «Золотий Олімп» та Міжнародної асоціації фізкультури і спорту (МАФіС). У 2011 році, з ініціативи МАФіС та за підтримки Національного космічного агентства України на вулиці Володимирській у Києві, на будинку № 65, де працював П.Р. Попович, була встановлена меморіальна дошка.
У 1989 році в СРСР була створена Асоціація музеїв космонавтики, і П.Р. Попович на довгі 20 років став її беззмінним президентом. Асоціація об’єднала великі і малі музеї космонавтики, планетарії та шкільні музеї. Павло Романович всіляко допомагав їх діяльності, був частим гостем у багатьох космічних музеях. За підтримки П.Р. Поповича в 1989 році була здійснена унікальна поїздка двадцяти директорів музеїв космонавтики на космодром Байконур. У спогадах музейних працівників Павло Попович залишився веселим і привабливим, простим і доступним. У першого космонавта-українця був рідкісний дар підкорювати серця людей з перших хвилин спілкування і на все життя.
Особисті речі космонавта П.Р. Поповича й експонати, передані їм, зберігаються в багатьох музеях України: у Житомирському музеї космонавтики ім. С.П. Корольова, Аерокосмічному музеї ім. І.І. Сікорського в Києві, в музеї Мирного освоєння космосу в місті Переяслав-Хмельницький, в Полтавському музеї авіації та космонавтики, Музеї космонавтики Міжнародного дитячого центру «Артек», Музеї космонавтики ім. П.Р. Поповича в Білій Церкві.
Павло Романович оберігав і вивчав все, що пов’язане з рідною Україною. За його ініціативою в Москві був створений Клуб космонавтів-українців, де вивчали історію ракетної техніки. Як стверджував з гордістю П.Р. Попович, саме фахівці Клубу відкрили, що ще в ХVI столітті запорозькі козаки запускали по ворогу бойові «літалки». А в XIX столітті секрет «літалок» розкрив і розвинув українець – генерал Засядько. Він назвав їх ракетами і застосовував під час російсько-турецької війни для обстрілу фортець супротивника. Ця зброя була такою ж секретною, як у Другу світову війну реактивні снаряди для «Катюш», створені за таким же принципом українцем Лангемаком. Українцями були Кибальчич, Кондратюк, Корольов, Глушко, Челомей… «Ось і виходить, що всю ракетну техніку розвивали українці» – жартував Павло Романович.
З 1999 по 2009 роки П.Р. Попович очолював ще й Український союз космонавтів, куди входили космонавти, що літали в космос – вихідці з України: Попович, Береговий, Шонін, Жолобов, Ляхов, Попов, Кизим, Вовк … Таких налічується на сьогоднішній день 20 чоловік.
Одна з останніх і незабутніх зустрічей з П.Р. Поповичем в Україні відбулася в січні 2007 року, коли він приїхав разом з Наталією Сергіївною Корольовою на урочисті заходи в містах Києві та Житомирі, присвячені 100-річчю від дня народження Сергія Павловича Корольова. З перших хвилин свого перебування на українській землі Павло Романович відразу опинився в епіцентрі всіх подій і як магніт притягував до себе увагу всіх учасників, журналістів, ветеранів та молоді.
Павло Попович став не тільки першим українцем в космосі. Він вперше під час польоту дав справжній космічний концерт – сильним і чистим голосом проспівав українську пісню «Дивлюсь я на небо…». Він знав, що його слухають на Землі, і що це улюблена пісня головного конструктора Сергія Корольова.
Павло Романович постійно жив і працював у Москві, але в Гурзуфі у нього теж була своя квартира. Перший раз він побував у Криму в 1962 році, відразу після першого польоту, і з тих пір щорічно приїжджав сюди на літній відпочинок. Тут же, в Гурзуфі, 29 вересня 2009 року перестало битися серце космонавта. На стіні будинку, де він жив, в 2010-му році, з ініціативи місцевої адміністрації було встановлено меморіальну дошку.
Підписуйтесь на нас в Telegram: тут найцікавіші аерокосмічні новини!
До 25-річчя польоту в космос Леоніда Каденюка
В першій Національній космічній програмі (1993-1997 роки) було передбачено здійснити пілотований політ українського космонавта в космічний простір з метою проведення ним наукових експериментів, які готувалися вченими Національної академії наук України. На той період пілотованою космонавтикою займалися тільки дві країни, в яких були утворені центри підготовки космонавтів.
До України, яка стала більш відкритою для співпраці з іншими країнами, а з багатьох тем наукових досліджень, сучасних технологій, унікальних зразків промислової продукції було знято гриф секретності, потягнулися численні делегації з різних країн. Під час одного з таких візитів в Україні перебував керівник НАСА (США) – Даніель Голдін. Він мав зустрічі з керівником Національного космічного агентства України Володимиром Горбуліним. Вони обговорювали багато питань, які могли бути предметом для співробітництва двох країн в космічній сфері. Питання підготовки польоту українського космонавта було вирішено підняти до рівня Президентів країн.
Під час візиту Президента України Л.Д. Кучми до США в листопаді 1994 року була прийнята Спільна заява «Про майбутнє співробітництво в аерокосмічній галузі між Україною та Сполученими Штатами Америки», в якій було дано доручення НКАУ та НАСА визначити перспективні експерименти та корисні навантаження, які б могли бути використані у запусках шаттлів, а також створити відповідні можливості для українського спеціаліста з корисного навантаження взяти участь в космічному польоті. Спільні рекомендації стосовно такого польоту агенціям необхідно було подати до 31 березня 1995 року.
Прийом української делегації. Вашингтон, 1994 рік
Після попередніх консультацій вчені обох країн прийшли до висновку зупинитися на експериментах в галузі космічної ботаніки. В цій галузі Україна мала досягнення світового рівня, які визнавалися науковцями багатьох космічних держав світу. До цього проєкту приєдналися ряд наукових установ США.
В Національному космічному агентстві України сформована комісія з відбору кандидата для участі в міжнародній місії на космічному кораблі «Шаттл» (керівник заступник Генерального директора НКАУ Е.І. Кузнєцов). В рамках цієї комісії була сформована медична група (керівник доктор медичних наук В.Я. Березовський), яка супроводжувала підготовку кандидатів на політ. Вперше під час підготовки космонавтів для зміцнення їх імунітету була застосована технологія використання для дихання повітря збагаченого киснем (апарат «Гірське повітря» – автор В.Я. Березовський).
В Національній академії наук України на базі Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного (директор інституту академік К.М. Ситник) була сформована група науковців для підготовки наукових експериментів із космічної ботаніки (керівник групи професор Є.Л. Кордюм). В підготовці наукових експериментів для здійснення українським космонавтом на орбіті брали участь 6 наукових інститутів та установ НАН України (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, Інститут фізіології рослин і генетики, Інститут молекулярної біології і генетики, Інститут екології Карпат, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка) і така ж кількість наукових інституцій із США (університети: Канзаський, Луізіанський, Ногайський, Вісконський, Північної Кароліни та Космічний центр ім. Дж. Кеннеді).
В конкурсі, оголошеному НКАУ на здійснення польоту, взяли участь понад 30 осіб. В основному це були військовослужбовці, науковці та працівники з підприємств ракетно-космічної сфери.
Разом з Малою академією наук готується освітня програма «Вчителі та учні досліджують рослини в космосі», яка повинна була охопити по 20 000 школярів і студентів, з кожної країни (керівники освітньої програми з боку України – О.П. Федоров і В.І. Назаренко). Базовою установою для підготовки вчителів для роботи із школярами визначено Подільський (м. Київ) екологічний центр (директор В. Вербицький).
За підсумками конкурсу до групи претендентів на політ зараховано Леоніда Каденюка, Вячеслава Мейтарчана, Ярослава Пустового і Надію Адамчук. Всі вони попарно пройшли глибоке медичне обстеження, стажування та тестування в космічних центрах США. В своєму зверненні до конкурсної комісії Л. Каденюк писав: «Я хочу принести користь нашій українській космонавтиці враховуючи мої знання та досвід і перспективу, що і у нас буде пілотований космос». За результатами підготовки в Україні і перших стажувань в США для подальшої підготовки були рекомендовані Л. Каденюк (льотчик-випробувач, який пройшов підготовку до польотів на космічних кораблях «Союз» і «Буран») і молодий науковець Я. Пустовий.
Леонід Каденюк і Вячеслав Мейтарчан, Ярослав Пустовий, Надія Адамчук
Вчителі – учасники освітньої програми на семінарі в екологічному центрі
Перший семінар відповідальних за освітню програму місії STS-87
Розмова з директором НАСА Д. Голдіним про майбутні пілотовані польоти
За 40 годин до старту КК«Колумбія». Заступник Генерального директора НКАУ Е. Кузнєцов, космонавт Л. Каденюк, Посол України в США Ю. Щербак
Л.Д. Кучма, Я.І. Пустовий і Л.К. Каденюк за 20 годин до старту
Группа дітей із Малої академия наук України в США
Д. Голдін, Я. Пустовий, Е. Кузнєцов
Кандидати на політ Л. Каденюк і Я. Пустовий у складі екіпажу пройшли майже річну підготовку в космічних центрах НАСА, де готувалися до польоту на шатлі «Колумбія». Старт «Колумбії» був призначений на листопад 1997 року. В травні 1997 року українсько-американська міжурядова комісія «Кучма-Гор» за пропозицією НКАУ і НАСА затвердила основним астронавтом Леоніда Каденюка, а його дублером – Ярослава Пустового. Космічна місія STS – 87 на шатлі «Колумбія» відбулася з 19 листопада до 5 грудня 1997 року і тривала 15 діб 16 годин 35 хвилин 1 секунду. На орбіті Л.К. Каденюк провів наукові дослідження з космічної ботаніки, виконував експерименти українського Інституту системних досліджень людини за тематикою «Людина та стан невагомості», освітню програму для молоді, спілкувався з Президентом України Л.Д.Кучмою.
На старт «Колумбії» прибула представницька делегація з України. В її складі були Президенти України Л.Д. Кучма, Л.М. Кравчук, Президент НАН України Б.Є. Патон, Генеральний директор НКАУ О.О. Негода. група вчених та працівників космічної галузі України, делегація земляків Л. Каденюка з Чернівецької області, велика група представників засобів масової інформації. Репортаж із космодрому вела телекомпанія «Либідь».
Всього на старті було присутньо біля 15 тисяч глядачів із багатьох штатів США та з Канади. Під час майже 16-добового польоту наш космонавт провів 10 наукових експериментів з космічної ботаніки, під час яких вивчав вплив мікрогравітації на розвиток рослин в космосі і освітню програму, якою були охоплені близько 40 тисяч школярів в Україні та в США. Ці експерименти повторювали на землі його дублер та школярі, учасники освітньої програми в обох країнах.
19 листопада 1997 року. Старт КК «Колумбія». Космічний центр ім. Д. Кеннеді
Леонід Каденюк на орбіту з собою взяв Державний прапор, Конституцію України, Державний герб України, Герб м. Київа, «Кобзар» Т.Г. Шевченка, портрети С.П. Корольова, М.К. Янгеля. Вперше з орбіти пролунав Державний гімн України.
Державний прапор України, який був з космонавтом Л. Каденюком в космосі під час місії STS-87
5 грудня 1997 р. Зустріч астронавтів після польоту
Визначною подією для нашої країни був візит американських астронавтів – членів екіпажу КК «Колумбія» місії STS-87 в Україну. Вони відвідали м. Київ, Чернівці, Клішківці і Дніпро, мали зустріч з Президентом України Л.Д. Кучмою в Маріїнському палаці.
Політ Л. Каденюка підтвердив високий науковий потенціал України та її вагомий внесок у світову космічну науку, вміння України працювати в масштабних міжнародних космічних проєктах. Понад два роки результати досліджень, проведених на орбіті, вивчалися та аналізувалися в наукових установах обох країн. Було видано багато наукових статей, захищені дисертації та надруковані монографії з питань використання результатів наукових експериментів з космічної ботаніки для майбутніх космічних місій.
Екіпаж місії STS-87 у Києві
Зустріч Президента України Л.Д. Кучми з екіпажем і організаторами місії STS -87