Функції фінансів

Усвідомлення об’єктивних функцій фінансів мас важливе значення для правильної організації фінансової діяльності, як на рівні держави, так і на мікроекономічному рівні. На сьогодні питання про функції фінансів залишається актуальним, оскільки в сучасній економічній літературі є відмінності щодо трактування функцій фінансів.

В розподільчій концепції пропагується позиція про те, що на фінанси, які визначаються як сукупність економічних відносин, пов’язаних із обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій вартості валового внутрішнього продукту, покладаються дві функції — розподільча і контрольна.

Сутність розподільчої функції фінансів, на думку авторів розподільчої концепції, полягає в тому, що фінанси виступають основним інструментом для розподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного багатства між суб’єктами національної економіки: окремими підприємствами, галузями виробництва, окремими регіонами, країнами, соціальними групами населення. Подібну функцію, в обмеженому діапазоні, виконує і ціна. Ціна — це грошовий вираз вартості будь-якого товару. Ціна формується, в основному, на основі попиту і пропозиції. При визначенні ціни виробником враховуються всі витрати виробництва й збуту, а також закладається певна сума накопичень у формі прибутку. Можна дійти висновку, що ціни визначають параметри фінансових потоків та процеси, пов’язані зі створенням та використанням ВВП. Але, держава, використовуючи фінансове регулювання, може суттєво впливати на структуру ціни через зміну відрахувань до фонду амортизації, пенсійного фонду, фонду соціального страхування і т.д. Ціни на певний товар чи послугу можуть бути змінені завдяки змінам в оподаткуванні доданої вартості, акцизів, прибутку підприємств. Ціни можуть бути змінені внаслідок зміни монетарної політики центрального банку. Наприклад, зміна валютного курсу або відсоткової ставки на кредит як наслідок зміни облікової ставки, може привести до зміни цін. Отже, фінанси мають ширший діапазон впливу, ніж ціна. Ціна є спільним результатом, наслідком ринкового та державного регулювання. Є підстави стверджувати, що цінові та фінансові методи взаємодоповнюють один одного, а їхнє переважне використання залежить від конкретної економічної ситуації.

Сутність контрольної функції пов’язується із фінансовим контролем, який є елементом системи управління фінансами. Цс зумовлено тим, що фінанси надають можливість вартісного контролю за кожною господарською операцією, процесом, оскільки будь-який етап господарської діяльності може бути виражений через грошовий вимірник, а його параметри можуть бути порівняні з розрахунковими. Внаслідок порівняння можна судити про дотримання суб’єктом господарської діяльності фінансово-господарського законодавства, доцільності здійснення витрат, економічної ефективності фінансово-господарської діяльності. Отже, за допомогою фінансових важелів і показників може бути організований контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, організацій, установ як з боку держави, так і власників. Державний контроль — це контроль з боку державних органів управління за фінансовою діяльністю державних установ, юридичних і фізичних осіб. Власники підприємницьких структур здійснюють внутрішній контроль за фінансово-господарською діяльністю своїх підприємств шляхом аналізу звітів про фінансові результати, балансів, показників, які відображають фінансову стійкість, автономність, ліквідність, рентабельність тощо.

Інші дослідники аргументовано доводять про необхідність врахування динаміки фінансової сфери, для відображення цього факту, на їх думку, необхідне збільшення кількості функцій фінансів. Наприклад, Кудряшовим В.П. до найбільш важливих функцій фінансів додатково відносяться:

• 1. Мобілізація коштів.
• 2. Розподіл залучених коштів.
• 3. Організація раціонального використання залучених коштів.
• 4. Здійснення контролю за формуванням і використанням залучених коштів. Мобілізація коштів суб’єктами підприємницької діяльності може проводитись,

наприклад, шляхом випуску і розміщення акцій. Мобілізація коштів державою для фінансування державних видатків здійснюється за рахунок податків, зборів, платежів, надходжень від приватизації, одержання дивідендів на державні пакети акцій тощо.

В подальшому проводиться розподіл мобілізованих коштів за різними напрямами з метою забезпечення певної діяльності. Так, розподіл фінансових ресурсів державою передбачає їх використання за певним призначенням: фінансування освіти, охорони здоров’я, охорони навколишнього природного середовища, безпеки держави, утримання органів державного управління, проведення інвестиційної політики, фінансування капітальних витрат тощо. Суб’єкти підприємницької діяльності розподіляють мобілізовані фінансові ресурси для формування та поповнення необоротних та оборотних активів.

Організація раціонального використання залучених коштів означає систему різнопланових заходів, які забезпечують на макрорівні цільове і ефективне використання коштів в рамках державних програм, раціональний розподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів, на мікрорівні – оптимальний розподіл фінансових ресурсів господарюючими суб’єктами. Для ефективного використання цих ресурсів необхідна організація фінансового контролю як на мікрорівні, так і на макрорівні.

На нашу думку, функції фінансів в ринковій економіці слід розглядати суттєво ширше. Зокрема, завдяки фінансам з’являється можливість забезпечення контрольованого переміщення обмежених економічних ресурсів у часі і просторі. Фінанси передбачають управління ризиками. Вони визначають оптимальні способи здійснення розрахунків, які стимулюють обмін товарами, послугами, активами. Завдяки фінансам забезпечується можливість об’єднання фінансових ресурсів для створення великомасштабних підприємств, а також подрібнення капіталу будь-якого підприємства серед значної кількості власників. Внаслідок цього власник може “плавно”, без видимих наслідків для персоналу підприємств, змінюватись. Фінанси забезпечують широке фінансове інформування для можливості прийняття оптимальних рішень суб’єктами економіки. В ринковій економіці фінанси забезпечують можливість кредитування економічних проектів, якщо вони економічно ефективні. Фінанси надають можливість забезпечити ліквідність (“перетікання”з однієї форми в іншу) фінансових активів. Крім цього фінанси забезпечують можливість накопичення багатства та формування заощаджень. Нарешті фінанси забезпечують можливість здійснення фінансового контролю та макрорегулювання національної економіки.

Що таке фінанси: визначення, система і функції

Фінанси являють собою одну з найважливіших категорій економіки. Вони відображають економічні відносини не тільки при створенні, але і при використанні грошових коштів. Виникнення фінансів відбулося в умовах, коли натуральне господарство перейшло до регулярного обміну за принципом товар-гроші. Його поява тісно пов ‘язана з державним розвитком, а також з потребою в ресурсах.

Що таке фінанси?

Головні ознаки фінансів полягають у:

• грошовому вираженні;
• відображенні в реальному русі грошових коштів фінансових відносин.

З цього можна зробити висновок, що фінанси – це не що інше, як грошові відносини, які з ‘являються при розподілі і перерозподілі ціни валового громадського продукту, а також частини національного багатства через формування грошових накопичень, доходів держави і суб’ єктів господарювання. Фінанси використовуються для:

• матеріального стимулювання працюючих громадян;
• розширеного відтворення;
• забезпечення соціальних або будь-яких інших потреб суспільства.

Обов ‘язкове умови функціонування даної системи полягає в наявності грошей. Причина появи фінансів криється в тому, що у суб ‘єктів господарювання і безпосередньо у держави з’ являється необхідність у ресурсах, які здатні забезпечити їх діяльність.

Чому фінанси потрібні сучасному світу?

Завдяки фінансам з ‘являється можливість пристосувати пропорції виробництва до потреб, які є у споживання. Варто розуміти, що виробничі потреби схильні до постійних змін, а завдяки фінансам забезпечується їх задоволення. Це відбувається завдяки тому, що з ‘являється можливість сформувати грошові фонди, що мають цільове призначення. Структура і склад фінансових фондів може змінюватися відповідно до розвитку суспільних потреб.

Грамотне управління фінансами держави дозволяє своєчасно регулювати масштаби суспільного виробництва в територіальному та галузевому аспектах. Завдяки цьому можна також задовольнити й інші потреби суспільства.

Про те, що таке фінанси, можна говорити ще й у прив ‘язці до їх обумовленості потребами розвитку суспільства. З боку держави розробляються різні форми використання грошей:

• Вводити або скасовувати різноманітні види платежів.
• Змінювати форми застосування фінансових ресурсів тощо.

Відсутність фінансів не дозволяє гарантувати ні індивідуальний ні громадський кругообіг фондів. Також пропадає можливість регулювання територіальної та галузевої структури економіки, забезпечення інших суспільних потреб.

Виникнення фінансів: економічні передумови

Фінансова наука має велику кількість дискусійних питань, одним з найважливіших серед яких вважається питання про межі та економічні передумови фінансів. Вважається, що початкова сфера появи фінансових відносин відноситься до процесів первинного розподілу вартості створюваного суспільством продукту в момент, коли її можна розкласти на якісь складові, серед них:

• Вартість засобів виробництва, які були витрачені.
• Надбавковий продукт.
• Оплата роботи.

У цей час утворюються різноманітні форми накопичень і грошових доходів. Власне кажучи, саме на основі фінансів відбувається і подальший перерозподіл вартості між усіма суб ‘єктами господарювання.

За допомогою фінансів відбувається безпосередній розподіл і подальший необхідний перерозподіл вартості. Все це супроводжується рухом грошей, які приймають форму ресурсів фінансової системи. Ресурси фінансів у цьому випадку стають матеріальними носіями грошових відносин. Завдяки цьому експерти і змогли виділити таку категорію як фінанси серед усіх, які тим чи іншим чином беруть участь у розподілі вартості. Суспільно-економічна інформація не має впливу на цю ситуацію.

Контроль використання фінансів

Контроль фінансів та їх використання в основному проводять різні грошові фонди, які мають спеціальне цільове призначення. Варто зазначити, що не фондова форма їх застосування також можлива.

Фондова форма має такі переваги:

• Більш тісне об ‘єднання особистих, громадських і колективних інтересів.
• Гарантування того, що основні ресурси будуть сконцентровані на головних напрямках виробництва.
• Можливість пов ‘язати економічні можливості із задоволенням різних суспільних потреб.

До областей фінансів (їх появи та подальшого функціонування) відноситься другий етап відтворювального процесу. Саме тут розподіляється вартість створеного продукту. Кожен суб ‘єкт господарювання в результаті цього повинен отримати певну частку в продукті виробництва.

Характеристики фінансів як економічної категорії

Фінансові відносини характеризуються розподільчим характером. Це є дуже важливою ознакою під час аналізу фінансів як категорії економіки. При цьому реальний рух коштів відбувається лише на другому і третьому етапах процесу відтворення, які полягають безпосередньо в розподілі та обміні.

Є ще одна теоретична концепція, згідно з якою фінанси розглядаються в якості категорії відтворення. При цьому до складу системи фінансів включаються, в тому числі, грошові відносини ще на стадії обміну. Але фінансисти відзначають, що обмін і розподіл відносяться до різних стадій відтворення. І, відповідно, кожен з них має свої форми вираження.

Чи мають фінанси суспільне призначення?

Що таке фінанси у сфері розподільних відносин? Тут їх сутність проявляється завдяки розподільчій функції. Завдяки їй може бути реалізовано їх громадське призначення, яке полягає в тому, що кожен суб ‘єкт господарювання в обов’ язковому порядку повинен бути забезпечений необхідними фінансовими ресурсами. Використовуватися вони можуть як спеціальні фонди для цільового призначення.

Розподільча функція містить такі об ‘єкти дії:

• частина національного багатства, яка знайшла грошову форму;
• вартість валового громадського продукту, яка також виражається в грошовій формі.

А якості суб ‘єктів виступають фізичні та юридичні особи (це може бути як держава, так і різні організації, об’ єднання, установи або самі громадяни), які є учасниками відтворювального процесу. Саме в розпорядженні суб ‘єктів розташовуються фонди цільового призначення.

Облік фінансів допомагає забезпечити коректне протікання розподільного процесу в усіх сферах життя суспільства. Розподіл за допомогою фінансових методів допомагає охопити різні рівні управління економікою. Для нього характерна багатоступеневість, в якій породжуються різні види розподілу.

Характеристики фінансової системи

Система фінансів як економічне поняття охоплює велику кількість відносин, які є основою для освіти і використання різних фондів грошових коштів, а також органів, що організують подібні відносини.

Державні фінанси являють собою систему, за допомогою якої держава збирає і витрачає грошові кошти. Стан фінансів держави – дуже важливий параметр для визначення подальшого темпу розвитку країни в цілому.

Друга сфера має назву “фінанси господарюючих суб ‘єктів”. І вона являє собою інструмент, що використовується господарствами для збору коштів.

Третя сфера, яка береться до уваги при обліку фінансів, – це фінанси домашніх господарств (так позначається населення країни).

Яку роль відіграють ланки фінансової системи?

Державні фінанси – це грошові відносини, що відносяться до розподілу та перерозподілу ціни громадського продукту, а також частки національного багатства. Саме таким чином у розпорядження держави формуються фінансові ресурси. При аналізі фінансів можна зрозуміти, що до цієї сфери належить бюджет і різні позабюджетні фонди.

Джерелами формування є цільові податки, субсидії, позики, добровільні пожертвування, зекономлені фінансові ресурси, а також додаткові доходи.

Завдяки позабюджетним фондам гарантується цільове використання всіх отриманих ресурсів. Це дозволяє контролювати стан фінансів у різних сферах.

Як пов ‘язані фінанси з іншими економічними категоріями?

Потрібно уважно розібратися у взаємозв ‘язку фінансів з багатьма економічними категоріями, серед яких слід зазначити ціну, кредит, заробітну плату. Важлива і послідовність, в якій дані категорії вступають в процес розподілу.

Першою в розподільчий процес вступає ціна, завдяки їй визначаються первинні пропорції. Поле діяльності для фінансів створюється саме завдяки коливанню ціни навколо вартості. Далі йдуть зарплата і кредит.

Розуміння того, що таке фінанси, дуже важливе для кожного суб ‘єкта господарювання, адже тільки так можна грамотно розпоряджатися отриманими коштами.