осіб чи предмети, про яких розповідають. Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники змінюються за числами і відмінками; займенник він змінюється також за родами. Особовий займенник я вказує на розповідача (я це повинен сказати).

Особові займенники — займенники, які вказують на предмет, але не називають його. До групи особистих займенників входять такі слова, як я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони.

У таких випадках постає цілком логічне запитання: як підкреслюється займенник при розборі речення? Звісно, як і відповідні члени речення: підмет – суцільна риска, означення – хвиляста лінія, додаток – пунктир, обставина – крапка з рискою.

1 особа — я, ми; 2 особа— ти, ви; 3 особа —він, вона, воно, вони. числами і відмінками. Має рід (в однині 3-ї особи): він — чоловічий рід; вона — жіночий рід; воно — середній рід.

Особові форми дієслова Особові форми дієслів — це дієслова, у яких можна визначити особу (пишу, пишеш, пишуть). Така граматична категорія дієслова виражає відношення дії до мовця: я пишу, ти пишеш, вони пишуть.

Особисті займенники мають такі постійні ознаки: особи: 1 (я, ми), 2 (ти, ви) або 3 (він, вона, воно, вони); числа: єдине (я, ти, воно, воно, воно) або множинне (ми, ви, вони).