Які птахи живуть понад 100 років

Після довгої зими ластівки ластівки повертаються до нас і живуть поруч з нами усе літо, будуючи гнізда і вигодовуючи пташенят у сараях, гаражах, навіть під стріхою наших домівок. Коли надходить осінь, вони пропадають, відлетівши на південь Африки на зимівлю. І ми кажемо: ластівки мігрують.

Що таке міграція?

Міграція – це регулярне переміщення тварин з одної території до іншої, де вони живуть у різні пори року. Багато птахів світу мігрує. Приблизно 5 мільярдів суходільних птахів мігрує кожного року з Європи до Азії і Африки. Ще більше мігрує птахів у інших частинах світу.

Чому птахи мігрують?

В багатьох частинах світу зміна сезонів призводить до того, що птахи можуть жити там тільки частину року. Наприклад, у північній півкулі влітку умови є дуже сприятливими для гніздування птахів. Світовий день – довгий, існує багато придатних місць для гніздування, достатньо корму. Таким чином, птахи мають усі умови для того, щоб вижити і виростити потомство. Проте, зими там холодні, в багатьох випадках морозні і сніжні. З таких погодних умов птахи не можуть знайти достатньо корму взимку і можуть загинути від голоду. Багато видів птахів не може вижити при низьких температурах. Ось чому вони і відлітають на південь.

Чому розпочалася міграція?

Протягом мільйонів років клімат Землі сильно змінювався. Крім того, континенти дрейфували по поверхні Землі. Внаслідок дрейфу деякі землі опинилися ближче до полюсів і там створилися зони з визначними сезонами. Тому на цих територіях тільки протягом короткого часу достатньо корму, а вся інша частина року є непридатною для життя тварин. Деякі птахи набули здатності подорожувати на північ, щоб мати достатньо корму. Там вони мали можливість виростити більше пташенят, тому що конкуренція за корм була нижчою, ніж, якби вони залишилися на півдні. Звичайно, вони повинні були повертатися взимку. Так почалася міграція.

Чи є міграція складною і небезпечною для птахів?

Маленькі птахи, вага яких лише кілька грамів, залишають свої гнізда десь на півночі. Вони летять на зимівлю в Африку і повертаються до своїх гнізд наступною весною. Птахи долають кілька тисяч кілометрів і це є одним з найбільших чудес природи. Протягом подорожі вони стикають з багатьма труднощами і небезпеками.

Однією з найбільших небезпек є погода. Якщо погода є поганою і вітер має “невірний” напрямок, птахи можуть вичерпати свої внутрішні резерви дуже швидко і не досягнути місць зимівлі. Сильні вітри можуть зашкодити перельоту пташок і віднести їх за багато кілометрів від їх міграційних шляхів. Непоодинокі випадки коли птахи, що живуть в Америці, відносяться вітром далеко в Атлантичний океан, і вже ніколи не знаходять дороги назад.

Багато мігрантів перетинають Сахару і зимують на територіях, які знаходяться якраз поруч пустелею. Це дуже засушливі місця, і птахам дуже складно там вижити. Засуха може вбити всю рослинність і комах, залишивши птахів без корму. Сильна засуха у 60-х роках призвела до загибелі протягом однієї зими 75% популяції кропив’янки сірої, яка гніздиться у Великобританії.

Багато птахів зупиняється протягом міграції для відпочинку, живлення і поповнення енергетичних запасів організму. Такі місця є надзвичайно важливими для успішної міграції. Якщо люди руйнують такі місця (вирубають ліси, осушують болота тощо), гине багато птахів-мігрантів, тому що вони не можуть знайти там корм.

Мігруючі птахи повинні вміти пристосовуватися до різних кліматичних умов. Наприклад, плиска, що розмножується в Ісландії, де середня літня температура не перевищує 90 С, мігрує до Західної Африки, де температура сягає 30-40 С_o!

На шляхах міграцій птахам також загрожують різні хижаки, і їм необхідно вміти їх уникати, щоб не загинути. У Середземноморських країнах мисливці масово вбивають пролітних птахів. Це робить міграцію ще більш складною і небезпечною.

Які переваги міграції? Для багатьох птахів міграція є необхідним процесом, який допомагає вижити, незважаючи на чисельні перешкоди. Якщо птахи залишаться в Африці, вони можуть не знайти там достатньо місць для гніздування і корму, конкуруючи з птахами-резидетнами. Почнеться жорстока боротьба за будь-що з іншими видами. На півночі конкуренція між видами є незначною і там вдосталь корму. До того ж на півночі менше хижаків, ніж в Африці. Сезонність також впливає на чисельність хижаків: суворі зими стримують зростання їхньої чисельності.

А чому птахи не залишаються зимувати на півночі? Чому вони все ж таки мігрують? Вижити у холодні зими є неможливим для багатьох пташок. Вони не в змозі адаптуватися до холоду, і почувають себе набагато краще в умовах теплої зими.

Підготовка до подорожі

Перед подорожжю птахам необхідно накопичити запаси енергії. Енергію птахи отримують через корм, і вона накопичується у їхньому тілі у вигляді жиру. Завдяки цьому перед міграцією власна вага деяких птахів може зрости вдвічі. Накопичені запаси енергії допомагають птахам подолати більшу частину шляху до місць зимівлі. А от ластівки не накопичують багато жиру, тому що їхній корм – літаючі комахи і вони здатні живитися під час польоту.

Кожної весни і осені поведінка птахів стає неспокійною, вони інстинктивно відчувають, що пора вирушати у подорож. Ця внутрішня потреба є критичною для птахів. Інстинкт спонукає їх до міграції. Тривалість світового дня і температура підказують їм, що настав саме той час. Крім того, птахи також можуть визначати атмосферний тиск. Таким чином, вони точно можуть визначити, коли погодні умови будуть відповідними для початку міграції.

Куди летять птахи? Птахи залишають восени північні місця гніздівлі, щоб врятуватися від холодної зими. Вони летять на південь, доки не досягнуть придатних для зимівлі місць. Деякі птахи летять навіть далі на південь, ніж вони потребують. Можливо, вони інстинктивно повертаються туди, де зимували їхні предки.

Мігруючих птахів можна поділити на кілька видів. Наприклад, всі ластівки і серпокрильці мігрують на далекі відстані: до Африки, на південь Сахари. Ми називаємо їх повними мігрантами. Деякі види мігрують з півночі на південь на незначні відстані. Наприклад, шпак залишається на території Великобританії протягом всього року. Взимку шпаки зі Скандинавії прилітають до Великобританії і зимують разом зі шпаками-резидентами. Ми називаємо таких птахів частковими мігрантами.

Більшість птахів, виключаючи морських, мігрують над сушею (наскільки це можливо). Птахи не люблять летіти над водою, тому уникають перетинання водних просторів чи вибирають місця, де переліт над водою є мінімальним. Тому і не дивно, що величезна кількість птахів мігрує через такі місця, як Гібралтар і Ізраїль. Багато птахів також використовує острови Середземномор’я як місця зупинок на шляху до Африки.

Більшість птахів зупиняється протягом подорожі для живлення і відпочинку. Придатні місця зупинок завжди визначені для будь-яких пролітних шляхів. Багато водоплавних птахів, які гніздяться в арктичній зоні, летять через узбережжя Північного моря. Звідти вони летять далі на південь, до узбережжя Франції, Португалії і Іспанії, а потім в Африку.

Різні види птахів мігрують по-різному. Сільські і міські ластівки летять маленькими зграями. Вони живляться під час польоту комахами і спускаються на землю для ночівлі кожної ночі. Очеретянки летять переважно вночі. Багато з них летить без зупинки кілька діб. Морські птахи потребують вітру для польоту. У спокійну погоду вони сідають на воду і чекають вітру.

Хижі птахи, лелеки і журавлі надто великі, щоб накопичувати в організмі великі запаси жиру. Якщо б вони це робили, вони не змогли б злетіти. Ці птахи використовують ширяючий політ у подорожах на великі відстані. Вони знаходять висхідні (термальні) потоки повітря і піднімаються в них, використовуючи властивості цих потоків, ледве змахуючи крилами. Досягнувши вершини потоку, птахи просуваються на великі відстані, потім знаходять інші потоки. Подорожуючи таким чином, вони не витрачають багато енергії.

Як птахи знаходять шлях?

Птахам, що літають на короткі відстані, необхідно знати лише правильний напрямок. Птахам, що мігрують на великі відстані, необхідно мати складну навігаційну систему. Навіть в погану погоду вони повинні бути здатними летіти правильним шляхом.

Птахи мають внутрішній годинник, який дозволяє їм визначати, котра година і яка пора року. Не лише птахи, а й люди мають внутрішній годинник. Ось чому ми почуваємо себе не досить добре під час далеких подорожей – наше тіло добре відчуває різницю в часі.

Птахи використовують три головні способи визначення правильного шляху. Вони можуть реагувати на магнітне поле Землі і знаходити шлях за його допомогою. Протягом дня птахи орієнтуються за сонцем. Оскільки вони бачать поляризоване світло, птахи можуть орієнтуватися навіть тоді, коли сонце знаходиться за хмарами. Вночі птахи орієнтуються по зірках. Вони вчать карту зоряного неба, ще знаходячись у гнізді.

Багато видів птахів вивчають маршрути міграції кілька років. Лебеді, гуси і морські птахи вивчають міграційні шляхи, подорожуючи з дорослими досвідченими птахами. Вони запам’ятовують основні орієнтири, які лежать на шляху міграції: долини річок, гори, вигинам морського узбережжя. Інші птахи, як зозуля, повинні знаходити правильний шлях самотужки. Такі птахи інстинктивно знають правильний міграційний шлях і місця зимівель.

На якій висоті літають птахи?

Більшість співочих птахів мігрує на висоті від 500 до 2000 метрів, проте, деякі летять на висоті більше 6800 метрів; лебеді були зареєстровані на висоті 8000 метрів і гірські гуси на висоті 9000 метрів.

Найдальший мігрант

Полярний крячок (Sterna paraisea) – світовий рекордсмен серед мігрантів. Деякі з них гніздяться на північ від Полярного кругу. Щоосені полярний крячок мігрує на інший кінець Землі і зимує в Антарктиді і Австралії. Кожного року вони долають відстань у 30 тис.- 40 тис. кілометрів.

Як вивчається міграція?

Міграція птахів вивчається вже понад 100 років. На лапку птаха надягається маленьке металеве кільце, яке має свій оригінальний номер. Птахів кільцюють, а потім випускають. Коли закільцьованих птахів ловлять на міграційних шляхах, їхні дані реєструються. Це допомагає з’ясувати, якими шляхами птахи мігрують. Ось звідки ми дізналися, що ластівка мандрує на зимівлю до Африки.

Міграція птахів вивчається також за допомогою радарів. Якщо пернаті летять великій висоті і їх важко побачити з землі, або коли птахи мігрують вночі Це допомагає з’ясувти, чому птахи обирають саме цей маршрут і чому вони вибирають саме цей час для подорожі.

Загрози для мігруючих птахів

На жаль, на додаток до природних катаклізмів: сильних штормів і поганої погоди, мігруючі птахи стикаються з іншими загрозами, які створює їм людина. Осушення, вирубка лісів, урбанізація ландшафтів призводить до руйнування біотопів. Через це птахи позбавляються місць, де можна перепочити і знайти корм. Крім того, забруднення океанів, морів, річок і повітря також негативно впливає на них. Птахи гинуть через зіткнення з лініями електропередач, маяками, телевізійними вежами. Багато перелітних птахів гине від рук мисливців і браконьєрів.

Міграція чарувала і приваблювала людей тисячі років. Люди намагалися пояснити механізми міграції у багатьох міфах, казках, легендах.

Грецький філософ Аристотель, який жив 2000 років назад, хоча і усвідомлював, що птахи мігрують, проте, частина його гіпотез була помилковою. Наприклад, він спостерігав горихвістку звичайну тільки протягом літа, а вільшанку тільки протягом зими. На підставі цих спостережень Аристотель зробив висновок, що горихвістка перетворюється восени у вільшанку і стає знов собою навесні. Він називав це “трансмутацією”. Він також вірив, що багато птахів, включаючи ластівок і шулік, впадають у сплячку протягом зимових місяців.

До гіпотез Аристотеля прислухалися довгий час і багато натуралістів ще 200 років назад вірили, що птахи взимку впадають у сплячку. Наприклад, вони були впевнені, що ластівки і серпокрильці впадають у сплячку і проводять зимові місяці на дні озер, занурившись у мул. Дехто вірив, що птахи надто тендітні, щоб перетинати моря і океани, тому вони повинні мандрувати на Місяць! Жителі Європи і Північної Америки вірили, що менші за розмірами пташки подорожують на спинах більших. Вважалося, що золотомушка жовточуба перетинає Північне море на спині вухатої сови, а колібрі мігрує з Канади і Аляски на південь на спині гуски.

Цікаві факти про птахів та їхнє життя

Птахів відносять до класу теплокровних вищих хребетних тварин, які відкладають яйця. Вони мають чотири кінцівки, дві передні з яких – це крила, а нижні – використовуються для пересування (адже не всі вони вміють літати). Птахи населяють всю сухопутну територію нашої планети, в той час як їхні розмір, звички та особливості дуже залежать від умов та індивідуальних характеристик цих тварин.

Організму птахів притаманна температура 42-43 градуси за Цельсієм (це на 5-8 градусів більше, ніж в людини). А оскільки ці тварини ніколи не потіють, то більшість повітря, яке вони вдихають (близько 75%), використовується для охолодження.

Неймовірно, чи не так? Ловіть ще декілька цікавих фактів про птахів:

Птахи дуже вміло використовують соціальні навички для забезпечення власних інтересів. Вони можуть не лише передавати один одному інформацію за допомогою візуального чи звукового сигналів, а й об’єднуватися в такі собі колективні гніздування, що, в свою чергу, допомагає захищатися від хижаків.
Згідно однієї із теорій, сучасні птахи походять від тероподів (група динозаврів). Вчені вважають, що вони запозичили у своїх предків не лише будову скелета, а й луску, яка видозмінилася у пір’я. Якщо ж глянути на найнебезпечнішого птаха у світі – казуара – то це справжнісінький тобі динозавр. Хоча він і не літає, але його надміцні ноги із величезними кігтями можуть вбити жертву лише одним ударом.

Чим більший птах, тим довша тривалість його життя. Найбільшими довгожителями серед птахів вважаються орли, грифи, шуліки та соколи – вони можуть жити понад сто років. Трохи менше – близько 40-70 років – живуть лелеки, зозулі, свійські гуси і журавлі. Найкоротше життя в граків, комароловок і колібрі – ці птахи не доживають до більше ніж 2 років.
Найбільшим птахом, який коли-небудь зустрічали орнітологи, був епіорніс, що проживав на Мадагаскарі. Його зріст сягав до трьох метрів, а вага – близько 400 кг. Яйця такого птаха були набагато більші за страусині – 8-9 кг. На жаль, досить недавно, у 17 столітті, ці птахи повністю вимерли.
Найрозумнішим птахом вважається зовсім не горобець (у якого найбільший мозок у співвідношенні із його вагою), а ворона новокаледонська. Вона навчилася майструвати “знаряддя праці” та використовувати їх для видобутку їжі. Так, ці ворони дістають з-під кори мурах за допомогою гачкуватих інструментів, зроблених із рослин.
Чимало птахів, як і інших тварин, перебувають під загрозою зникнення. Щоби цього не допустити, їхня чисельність постійно контролюється, а життя та природне середовище охороняються державою. До Червоної Книги України занесені, зокрема, такі неймовірні птахи як лелека чорний, лебідь малий, пухівка, скопа та багато інших.
Розміри найменшого у світі птаха не перевищують 6 сантиметрів у довжину (разом із дзьобом та хвостом!) при вазі всього лише 2 грами. І цей титул належить колібрі-бджілкам, що мешкають на Великих Антильських островах. Більше цікавих фактів про колібрі ви знайдете у нашій статті про цих дивовижних пташок.

Значна частина пернатих тварин – хижаки. Для того, щоби вони могли вполювати свою жертву, природа наділила їх 3 гострими кігтями (по одному на кожен палець). У вирішальний момент під час полювання хижі птахи атакують здобич кігтями вперед, таким чином не залишаючи їй майже жодного шансу на порятунок.
Птахів, що проживають в Україні, можна поділити на два види: зимуючі (або осілі) та перелітні птахи. Серед найвідоміших першого виду є такі як горобці, синиці, горлиці, ворони, снігурі, сороки тощо. До перелітних відносять гусей, шпаків, ластівок, зозуль та інших. До речі, перелітні птахи – дуже витривалі. Нерідко вони долають величезні відстані, шукаючи тимчасову домівку навіть на інших континентах.
Ви ніколи не почуєте, як летить сова, адже ці птахи літають повністю безшумно. Хоча вони і не здатні рухати своїми очима, завдяки надзвичайно рухомій шиї, їхня голова повертається на цілих 270 градусів. До речі, не всі сови полюють за дрібними плазунами чи мишами, чимало з них можуть нападати на інші види сов, рибу, а також харчуватися рослинами.
Ще одні цікаві птахи – сойки, які чудово переносять голодні зими завдяки своїй винахідливості. Річ у тім, що ці пернаті завчасно роблять заготовки із різних жолудів та горіхів. Одна пташка за осінь може зробити до 3 тисяч таких сховків! Але вражаюче й те, що сойки мають чудову пам’ять – протягом зими вони знаходять більшу частину своїх запасів.
Птахи літають “ключами” не просто так. Така організація у формі клину в польоті допомагає птахам підтримувати один одного, адже кожен наступний птах потрапляє у повітряний потік переднього, що значно економить енергію та сили. Саме тому ватажок зграї, що летить першим, повинен бути найсильнішим, оскільки йому найважче.
Зозулі – далеко не найкращі батьки, оскільки вони ніколи не піклуються про своїх пташенят, а яйця підкидають в гнізда інших птахів (до речі, пташенята зозулі нічим не кращі – вони виштовхують з гнізда інші яйця). Тим не менш, ці птахи дуже корисні, адже вони єдині, хто поїдає одних із найнебезпечніших шкідників лісу – волохатих гусениць.

Канарки відіграли важливу роль у розвитку шахтарської промисловості. Оскільки ці птахи дуже чутливі до найменших доз газу, шахтарі брали їх із собою у клітках. Як тільки пташка ставала занепокоєною, або падала – це був знак про те, що повітря стало небезпечним і потрібно чимдуж вибиратися.
Такі довгоногі птахи як лелеки чи фламінго використовують стояння на одній нозі задля збереження тепла організму. Оскільки їхні чималі ноги не покриті пір’ям – саме ця частина тіла втрачає найбільше тепла при сильних вітрах.

Це лише маленька часточка із того, що нам відомо про цих дивовижних пернатих тварин. Якщо ви хочете дізнатися більше про них і не тільки, підписуйтесь на нашу розсилку, щоби нічого не пропустити!