§ 23. Безпечні і небезпечні природні явища в гідросфері, атмосфері, літосфері. Поведінка людини в умовах природних загроз

Явища природи дивовижні та різноманітні. Вони можуть бути звичайними і відносно безпечними для людини (дощ і сніг, припливи та відливи, туман і теплий лагідний вітер). Або, навпаки, бути руйнівними та небезпечними.

1. Які природні явища називають небезпечними?

Небезпечні природні явища — це стихійні події природного походження, які можуть викликати негативні наслідки як для життєдіяльності людей, так і природного середовища.

Небезпечні природні явища переростають у стихійні лиха тоді, коли руйнуються будинки і гинуть люди.

Які небезпечні природні явища бувають в Україні?

За місцем виникнення небезпечні природні явища поділяють на літосферні (землетруси, зсуви, селі), гідросферні (повені, шторми) й атмосферні (сильні вітри, смерчі, зливи, грози, блискавки).

2. Які небезпечні природні явища трапляються в атмосфері?

В Україні серед небезпечних явищ найбільш частими є зливи. Зливи — це короткочасні інтенсивні дощі, під час яких інколи випадає місячна норма опадів для певної місцевості.

Якої шкоди завдають зливи?

Дуже часто під час злив може відбуватися гроза, град і сильний вітер. Під час грози всередині хмар або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди — блискавки, що супроводжуються громом (мал. 23.1). Ці електричні розряди становлять найбільшу небезпеку під час грози, адже в разі їх попадання в будівлю може виникнути пожежа. Якщо блискавка вдарить у людину, це призведе до тяжких каліцтв або навіть до смерті.

Мал. 23.1. Блискавка

Щоб убезпечити себе від небажаних наслідків під час грози, необхідно запам’ятати та в подальшому дотримуватися певних правил безпечної поведінки.

Ви добре знаєте, що під час наближення грози краще залишитись вдома й утриматися від поїздок у ліс, поле або до водоймища.

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

Розгляньте інфографіку «Як поводитися вдома під час грози» (мал. 23.2) і поясніть необхідність дотримуватися кожного з цих правил.

• Уявіть, що автором цієї інфографіки є ваш друг / ваша подруга. Які ще правила безпечної поведінки під час грози ви б порадили додати до неї?

Мал. 23.2. Інфографіка «Як поводити себе під час грози»

А що робити, коли гроза застала вас поза будинком, на відкритій місцевості?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

Розгляньте інфографіку «Як поводитися на відкритій місцевості під час грози» (мал. 23.3) і поясніть необхідність дотримуватися кожного з цих правил.

Мал. 23.3. Інфографіка «Як поводитися на відкритій місцевості під час грози»

Якщо все ж таки під час грози ви опинилися на відкритому просторі, не лягайте на землю, підставляючи електричному струму все своє тіло, а присядьте навпочіпки у виямці чи низині, обхопивши ноги руками та пригнувши голову. Земля у заглибленні має бути сухою, адже волога земля — сильніший провідник електрики.

Запам’ятайте правила безпечної поведінки під час грози — колись вони можуть врятувати життя вам і тим, хто буде поряд із вами.

Дуже часто зливи супроводжуються сильними вітрами. Сильні вітри, що дмуть із швидкістю понад 10 м/с, спостерігаються як під час гроз, так і в безхмарну погоду. Такі вітри пошкоджують будівлі, ламають дерева, валять опори ліній зв’язку.

Як необхідно поводитися під час сильного вітру?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

Виконайте практичне завдання «Моделювання поведінки під час сильного вітру»

Виконуючи це завдання, ви навчитеся уникати небезпеки під час сильного вітру.

Завдання. Змоделюйте власну поведінку та запропонуйте послідовність ваших дій під час сильного вітру:

Іноді під час грози виникає смерч — сильний вихор під грозовою хмарою, який мчить зі швидкістю понад 100 м/с і завдає величезної шкоди на своєму шляху (мал. 23.4).

Мал. 23.4. Смерч

На території України смерчі бувають улітку в дуже прогрітих повітряних масах.

Останніми роками в нашій країні почастішали посухи та спека.

Посуха — брак опадів за довготривалої спеки і зниженої вологості повітря, внаслідок чого зникають запаси вологи в ґрунті. Найчастіше вони трапляються на півдні та сході України.

Які наслідки мають посухи?

Спека — це бездощовий період з високими середньодобовими температурами повітря. Під час спеки температура повітря тривалий час становить до +30 °С і вище. Спекотна погода спричиняє самозаймання і горіння торфовищ, лісів, сухої рослинності в степу, тобто є причиною пожежі.

Лісові пожежі можуть стати великою катастрофою. Маленьке неконтрольоване багаття може перерости в справжнє лихо. В результаті такого горіння заподіюється велика шкода природному середовищу, знищуються дерева, тварини і птахи.

Що робити в разі природної пожежі?

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Моделювання поведінки в ситуаціях виникнення пожежі

Виконуючи це завдання, ви навчитеся уникати небезпеки в разі виникнення пожежі.

Завдання. Змоделюйте власну поведінку (послідовність дій) під час:

3. Які небезпечні природні явища трапляються в літосфері?

Серед усіх стихійних лих перше місце у світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих займають землетруси.

Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають у результаті раптових зсувів і розривів у земній корі або верхній частині мантії і передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань (сейсмічних хвиль).

Область землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають осередком землетрусу (гіпоцентром), а розташовану на поверхні землі ділянку — епіцентром землетрусу (мал. 23.5). Щорічно вчені фіксують близько одного мільйона коливань, 100 тисяч із яких відчуваються людьми та 1000 завдають значних збитків (мал. 23.6).

Які негативні наслідки мають землетруси?

Мал. 23.5. Схема осередку землетрусу землетрусу

23.6. Наслідки

Дізнайтеся з інтернет-джерел, чи трапляються землетруси на території України.

До небезпечних природних явищ, які відбуваються в літосфері, також належать селі.

Сель — це раптово сформований, внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік із суміші води, піску, глини й уламків гірських порід (мал. 23.7). Селі руйнують будівлі, дороги, лінії електропередач, призводять до загибелі людей і тварин. Вони трапляються в гірських районах багатьох країн. В Україні селеві потоки виникають у Карпатах і Криму.

Мал. 23.7. Селі

Мал. 23.8. Зсув гірських порід

Ще одним небезпечним природним явищем літосфери є зсуви (мал. 23.8). Зсуви — це сковзкі зміщення мас гірських порід униз по схилу, які виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами.

Які наслідки можуть мати зсуви?

4. Які небезпечні природні явища трапляються в гідросфері?

До небезпечних гідросферних явищ, що трапляються в Україні, належать повені. Повінь — значне затоплення водою місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері або морі, яке може бути викликане різними причинами.

Повінь відбувається через різке збільшення кількості води в річці внаслідок інтенсивного танення снігу або льодовиків у горах, а також випадання дощу за тривалий період.

Розгляньте малюнок 23.9 і встановіть, до яких наслідків можуть призвести повені.

Мал. 23.9. Повінь у західних областях України (2020 рік)

Виконайте практичне завдання «Моделювання поведінки під час повені»

Виконуючи це завдання, ви навчитеся уникати небезпеки в разі виникнення повені.

Завдання. Змоделюйте власну поведінку та запропонуйте послідовність ваших дій під час повені.

Як бачите, у світі існує величезна кількість явищ, які оточують нас з вами. Тож запам’ятаймо їх і будемо надзвичайно обережні в разі їх виникнення.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Небезпечні природні явища — це стихійні події природного походження, які можуть викликати негативні наслідки, як для життєдіяльності людей, так і природного середовища.

Найчастіше на території України трапляються такі небезпечні природні явища, як зливи, сильні вітри, спека, посухи; рідше — селі, землетруси, смерчі.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ

• 1. Що називають небезпечними природними явищами?
• 2. Які природні явища в Україні належать до небезпечних?
• 3. Якої шкоди можуть завдати грози та зливи?
• 4. Які наслідки мають спека та посуха?

ЗАСТОСУЙТЕ СВОЇ ЗНАННЯ

• 1. Чому під час грози не можна розкривати парасольку та користуватися мобільним телефоном?
• 2. Яких правил безпечної поведінки необхідно дотримуватися під час сильного вітру?
• 3. Уявіть, що ви разом з друзями вирішили відпочити в лісі. Яких правил необхідно дотримуватися, щоб ваша необережність не спричинила лісову пожежу?

Таблиця “Стихійні явища природи”

Світ природи постійно був і залишається джерелом небезпек. Втрата значних економічних, людських ресурсів часто пов’язана зі стихійними явищами природи. Стихійні лиха – це небезпечні форми різних природних явищ, які є руйнівниками, роблять істотний вплив на навколишнє середовище і її мешканців.

У різних частинах Землі регулярно відбуваються небезпечні стихійні явища, які завдають непоправної шкоди природі і людям.

До основних видів стихійних небезпечних явищ відносяться: землетруси, повені, цунамі, урагани, атмосферні катастрофи та ін. Розглянемо і проаналізуємо особливості стихійних природних явищ і лих, ознайомимося з причинами виникнення і способами попередження стихій.

Таблиця з поясненнями на тему “Стихійні явища природи”

Стихійні явища природи є потужними та непередбачуваними силами, які можуть мати серйозний вплив на навколишнє середовище та людське суспільство. Розуміння цих явищ та вжиття заходів для зменшення їхнього впливу є важливим елементом безпеки та сталого розвитку.

✅Природні явища в літосфері

З природними явищами в літосфері пов’язані значні труднощі в житті і діяльності людини. Особливо небезпечні стихійні природні явища в літосфері. Нерідко вони мають катастрофічний характер і супроводжуються значними руйнуваннями і змінами навколишнього ландшафту.

Землетруси. Вулкани. Обвали. Селі (паводки). Зсуви.

До стихійних природних явищ у літосфері відносяться:

Землетруси

Землетрусом називається стихійне природне явище в літосфері, при якому відчуваються підземні поштовхи і коливання поверхні землі. Землетруси викликаються головним чином природними причинами – тектонічними процесами. Але причиною землетрусів можуть виступати і штучні причини – вибухи, заповнення водосховищ, обвалення підземних порожнин гірничих виробок.

Кожен рік на Землі відбувається близько мільйона землетрусів, але більшість з них проходять непоміченими.

Землетруси, що супроводжуються серйозними руйнуваннями і змінами навколишнього ландшафту, відбуваються з періодичністю приблизно раз у два тижні.

Однак, переважна більшість останніх припадає на дно океанів, тому наслідки їх також непомітні за винятком тих випадків, коли землетрусу стають причиною цунамі. Цунамі – це хвилі, що володіють величезною руйнівною силою. Детальніше про цунамі можна почитати тут.

У Росії райони, для яких характерно інтенсивний рух земної кори, займають 20% території. Це насамперед Кавказ, Камчатка, Курильські острови і гори Прибайкалля. Останній сильний землетрус в Росії відбулося в 1995 році на Сахаліні. Інтенсивність землетрусу становила близько 8 балів за шкалою Ріхтера.

В результаті цього стихійного явища в літосфері був стертий з лиця землі селище нафтовиків Нефтегорськ, постраждали тисячі жителів. Руйнування були настільки сильними, що селище вирішили навіть не відновлювати.

Також незгладимо з пам’яті людської катастрофічний землетрус у Вірменії, яке сталося 7 грудня 1988 р. Стихійне природне явище призвело тоді до руйнування трьох міст, 58 селищ і великим людським жертвам. Тільки в рятувальних роботах брало участь понад 70 тис. осіб.

Вулкани

Вулканом називається стихійне природне явище в літосфері, при якому утворюються геологічні утворення на поверхні землі, де магма виходить на поверхню планети. Слово «вулкан» походить від імені римського бога вогню Вулкана.

• діючі – ті, у яких відбувається виверження в первний проміжок часу;
• сплячі – вулкани, в даний час не діють, але на яких можливі виверження;
• згаслі – вулкани, на яких виверження малоймовірні.

Основні райони вулканічної активності — Південна Америка, Центральна Америка, Ява, Меланезія, Японські острови, Курильські острови, Фіджі, північно-західна частина США, Аляска, Гавайські острови, Алеутські острови, Ісландія, Атлантичний океан.

У Росії близько 60 діючих вулканів. Розташовані вони на Камчатці і Курилах. Найбільший з них – Ключевська Сопка. Його висота дорівнює 4750 м, а діаметр основного кратера, розташованого на вершині, – 500 м. Крім основного кратера нижче налічують ще близько 60 дрібних бічних конусів і кратерів.

Виверження Ключевської Сопки відбуваються приблизно раз в сім років. Виверження супроводжуються викидом попелу і газу і плином лави. Звук від виверження чути в радіусі 200-300 км.

Згаслі вулкани є на Кавказі, в горах Сибіру і на Далекому Сході.

Обвали

Обвалом називається стихійне природне явище в літосфері, під час якого маси гірських порід відриваються зі схилів гір і падають вниз. Обвали характерні для річкових берегів і долин, гір і морського берега.

Обвал виникає, коли порушується рівновага між силою тяжіння і утримують силами.

Ослаблення утримуючих сил сприяють:

• збільшення крутизни схилів в результаті впливу ґрунтових і поверхневих вод;
• ослаблення міцності гірських порід під дією вітру і води;
• тектонічні процеси;
• діяльність людини.

Найбільш великим обвалом, тим, що трапилося в останні 100 років, є обвал на річки Мургаб, що стався 18 лютого 1911 року. В результаті стихійного природного явища обрушилося 2,2 млрд м 3 гірських порід, які утворили природну греблю заввишки 567 метрів. Так утворилося Сарезське озеро.

Зсуви

Зсуви – це маса пухких порід, що відокремилася від похилій площині відриву і сповзає вниз. Зсув може рухатися повільно або ж стрибкоподібно, при цьому ґрунт найчастіше зберігає свою зв’язаність, монолітність.

Виникають зсуви на схилах річкових або морських берегів, в горах, на морському дні.

Найчастіше зсуви виникають на схилах, де водотривкий шар залягає не дуже глибоко.

Водоносний шар насичується вологою, його маса зростає і під дією сили тяжіння починає ковзати по водоупорному шару. Зсув може викликатися також і землетрусом або підривної сили моря.

Найбільш катастрофічними і масштабними за своїми наслідками є підводні зсуви. Утворюються по схилах шельфу, доставляючи в Світовий океан величезні маси осадових порід. Наприклад, зсув «Стуррегга» на схилі Норвегії має площу 3900 км 2 , а ґрунт у ньому переміщається на відстань 500 км. Обсяг осадових порід, який доставляє в океан тільки цей зсув, в 300 разів перевищує річний винос опадів всіх річок Землі.

Катастрофічними є наслідки зсувів у тому випадку, коли стихійне природне явище в літосфері – підводний зсув – викликає цунамі.

Таблиця з поясненнями на тему: “Дослідження літосфери: Природні явища та їх вплив”

Висновок

Природні явища в літосфері охоплюють різноманітні процеси, від раптових і драматичних, як землетруси та вулканічні виверження, до поступових, але масштабних змін, як ерозія та тектонічні рухи.

Ці явища не тільки формують поверхню нашої планети, але й впливають на клімат, екологію та життя людини. Розуміння цих процесів є ключовим для прогнозування природних катастроф та розробки ефективних заходів щодо мінімізації їхнього впливу на людські поселення.