§ 22. Уявлення людей про форму Землі в минулому

Близько 13 тисяч років тому наші пращури, які жили на території сучасної Черкаської області, зобразили на уламку бивня мамонта пагорби, ліси, річки. Для чого, на ваш погляд, люди використовували цей бивень?

Межиріч-карта — можливо найдавніша в Україні

Форма Землі: диск, сфера, куб.

Уявіть собі печерну людину та її навколишній світ. Вона пересувалася лише на недалекі відстані, і де б вона не була — земна поверхня здавалася їй пласкою.

Давні індійці уявляли Землю у вигляді півсфери, яку тримають три слони, що стоять на черепасі (мал. 22.1).

Мал. 22.1. Уявлення давніх індійців про форму Землі

Жителі Вавилона зображували Землю у вигляді гори, на західному схилі якої розташована Вавилонія (мал. 22.2).

Мал. 22.2. Карта світу, створена у Вавилонії (кінець VIII — початок VII ст. до н. е.)

Достовірні уявлення про Землю та її форму складалися в різних народів не одночасно. Це сьогодні ми знаємо, що Земля куляста, і з легкістю можемо довести, що наш світ не плаский. А от у давнину люди так не вважали (мал. 22.3 на с. 66).

Мал. 22.3. Уявлення про форму Землі в давнину

У стародавній Японії панувала думка, що Земля має форму куба. Так само й корінний народ Америки — інки — уявляли, що Земля є величезним порожнім кубом.

А от інші мешканці Америки — ацтеки — були впевнені, що живуть на поверхні, яка складається з п’яти квадратів. Центральний — це земна твердь, оточена водою, де живуть боги. А інші чотири квадрати мають свої власні ознаки, зокрема рослин і тварин.

Єгиптяни уявляли нашу планету у вигляді яйцеподібної сфери.

Стародавні греки не мали спільної думки щодо форми Землі: одні уявляли її диском, що нагадує щит воїна, а інші — у вигляді колони, на одному боці якої й живуть люди. Але в обох випадках суходіл омивав Океан-Ріка.

Докази кулястості Землі

Коли людство отримало можливість подорожувати, зокрема морем, поступово почали відкривати нові, невідомі раніше географічні об’єкти: гори, моря, острови, річки. А ще під час таких подорожей люди робили певні висновки щодо природи навколишнього світу.

Наприклад, фінікійці під час подорожі на човнах навколо Африки в 609-595 рр. до н. е. виявили, що Сонце перебуває не прямо над ними, а дещо праворуч. Але якщо Земля пласка, то Сонце завжди мало бути над головою.

Давньогрецький науковець Аристотель спостерігав за кораблями, які виходили в море. Він звернув увагу, що коли корабель із високими щоглами пливе за горизонт, то його корпус зникає з поля зору поступово (мал. 22.4). А це можна пояснити, лише якщо Земля має кулясту форму.

Мал. 22.4. Поступова поява корабля з-за горизонту

Аристотель узагальнив різні ідеї про кулястість Землі та навів нові докази на основі спостережень за зоряним небом. Зокрема він звернув увагу, що після перетину екватора сузір’я на небі змінюються. Так, до прикладу, в Єгипті можна побачити зорі, яких не видно на небі в північних регіонах. А Полярна зоря переміщається по небу все вище в міру просування на північ. Також під час повного місячного затемнення науковець замітив, що тінь, яку Місяць відкидає на Землю, завжди кругла. Так він дійшов висновку, що поверхня як Місяця, так і Землі куляста.

У III столітті до н. е. Ератосфен, якого сучасники називали Пентатлом (Багатоборцем), бо він займався не лише точними науками, а й філологією, філософією та музикою, зробив важливий науковий крок у доведенні кулястості нашої планети. Припускаючи, що Земля має форму кулі, він обчислив її окружність. Це стало найвідомішим серед його досліджень. Саме він першим назвав науку про землю словом «географія» (від гео — земля, графо — пишу).

Мал. 22.5. Одним із доказів сферичної форми Землі стали спостереження під час місячного затемнення, а саме тінь, яку відкидає Земля на Місяць

Запитання і завдання

• 1. Чому, на ваш погляд, змінювалися уявлення людей про Землю?
• 2. Поясніть вираз «Ератосфен — “батько” географії».
• 3. Наведіть наукові факти, що доводять кулястість Землі.
• 4. Доведіть, що морські подорожі сприяли пізнанню світу.
• 5. Уважно розгляньте карту світу Ератосфена. Порівняйте її із сучасною картою півкуль (див. Додаток 1). Яких великих географічних об’єктів немає на карті Ератосфена?

Ключова ідея

У минулому панувала думка, що Земля пласка. Це було результатом знань стародавніх людей про навколишній світ. Згодом Аристотель довів, що Земля має кулясту форму, а Ератосфен першим виміряв її розміри.

Дізнайтеся більше

Спираючись на звіти мореплавців і сухопутних мандрівників, Ератосфен створив доволі точні карти відомих йому земель і морів. У тритомному трактаті «Географія» він описав і зазначив розташування понад 400 географічних об’єктів.

Карта світу Ератосфена, реконструйована за трактатом «Географія»

§ 2. Уявлення про Землю в давнину (підручник)

Пізнання Землі в первісні часи. У давнину (40–30 тис. років тому) вже первісні люди змушені були пізнавати довкілля, щоб збирати плоди, ловити рибу, полювати на диких тварин, рятуватися від стихійних сил природи. Первісні збирачі й мисливці намагалися розширити обжиті місцини за рахунок більш віддалених земель. Так вони дедалі більше пізнавали простір.

Краєвиди тоді люди зображали у вигляді насічок на стінах печер, корі дерев, кістках тварин. Так передавалася наступним поколінням інформація про мисливські угіддя та пастки, про шлях до нових місць. Такі стародавні замальовки віднайдено в багатьох частинах світу – Європі, Азії, Африці. Прадавні українці теж залишили по собі географічні відомості. Під час археологічних розкопів в Черкаській області знайдено бивень мамонта із записами, зробленими нашими пращурами ще 13 тис. років тому. Якщо уважно придивитися, то на ньому можна помітити пагорби, ліс, річку.

Висікаючи символічні прикмети довкілля на підручному матеріалі, людина створювала схематичні креслення місцевості. Їх вважають прадавніми географічними картами, правда, дуже примітивними. Виникли вони ще задовго до з’яви писемності. Щоб відрізняти нові річки, озера, гори, ліси від уже відомих, люди нарікали їх назвами. Назви передавалися усно з покоління в покоління. Так у людей вироблявся географічний досвід.

Найдавніші плавання і відкриття. Імена перших мандрівників історія нам не зберегла. Та й не могла це зробити: ними були всі люди. Розширюючи межі пізнаних земель, вони натрапили на водні перепони – морські простори, якими оточений суходіл. Не дивно, що люди намагалися віднайти засоби для їх подолання. Знахідки стародавніх човнів свідчать, що корабель винайшли понад 6 000 років тому! Найдавніші значні плавання й географічні відкриття здійснили стародавні єгиптяни. Вони жили в Африці на берегах Середземного і Червоного морів. Відомо, що вже 3 000 років тому єгиптяни плавали вдовж берегів Червоного моря на південь. У ті часи ще ніхто не знав, що Африку (тоді її називали Лівія ) з усіх боків омивають моря.

Це відкриття зробили фінікійці – народ, що жив на східному узбережжі Середземного моря. Фінікійці були відважними моряками. У VІ ст. до н. е. вони за три роки обігнули Африку, довівши, що вона зусібіч оточена водою. Про їх плавання доніс інформацію давньогрецький історик Геродот .

Плавання фінікійців довкола Африки вважається найзначнішим плаванням Стародавньої доби. Хоча імена перших мандрівників невідомі, проте свою справу вони зробили – здолали відстані, що роз’єднували народи. Люди потроху почали пізнавати один одного. Пролягли торгові шляхи, якими пішли найсміливіші. Із їхніх розповідей про невідомі землі, про людей, які там проживали, почала складатися географічна картина Землі.

Мал. Плавання фінікійців довкола Африки у УІ ст. до н. е.

Цікава географія

Про плавання фінікійців

Певно, йшов 595 рік до нашої ери, коли поблизу південного краю Африки з’явилися дивні кораблі. Їх колись блискуча обшивка потріскалася, величезні вітрила вигоріли. Фарба, що вкривала вирізьблені з дерева конячі голови на носі і зведені догори риб’ячі хвости на кормі, була змита хвилями. Смертельний жах охоплював мореплавців, коли біля узбережжя Сомалі налітав шалений вітер, коли в прибережних водах поблизу екватора підстерігали коралові рифи, коли в Мозамбіцькій протоці корабель підхопила могутня течія. Проте мореплавців охопили радість і впевненість, коли вони встановили, що берегова лінія повернула на північний захід.

До цього часу нам точно невідомо, ні коли відбулося це мужнє плавання, ні кількості та зовнішнього вигляду кораблів, на яких пливли стародавні мореплавці, ні імені бодай одного з них. Проте, так могло бути.

Німецький мандрівник Пауль Вернер Ланге , ХХ ст.

Цікаво, що назви частин світу, якими ми користуємося дотепер, походять від фінікійських слів: Європа від ереб – захід, Азія від асу – схід.

Уявлення про форму Землі. Форму нашої планети різні народи світу уявляли по-різному. Жителям рівнин Земля видавалася пласкою, а горцям – у вигляді гір. У стародавній Індії, наприклад, уявляли її пласким диском, що лежав на спинах слонів. В Азії, де височать гори Гімалаї, віссю світу вважали гору Меру, навколо якої розташовувалися сім океанів. У давній Японії Землі приписували кубічну форму. Єгиптяни бачили нашу планету як яйцеподібну сферу. У Стародавній Греції одні уявляли Землю диском, що нагадує щит воїна, інші – у вигляді колони, на одному кінці якої жили люди. Цей цілісний масив суходолу омивався Океаном-Рікою.

На іншому кінці планети народи Америки – ацтеки – уявляли Землю у вигляді 5 квадратів, що розташовані у шаховому порядку. У центрі – земна твердь з богами, оточена водою. Нижче – поділ світу на чотири сектори, кожен з яких має свої ознаки, свої барви, своїх рослин і тварин. Інші народи Америки – інки – бачили Землю як порожній куб.

Отже, найбільш поширеною була думка, що Земля пласка. Це витікало із знань людей давнини про світ. Знання тоді зводилися до знайомства з найближчим оточенням. У кожному окремому місці земна поверхня здавалася пласкою. Тому й сума окремих пласких поверхонь також мала б бути пласкою. Звідси враження про пласку Землю. Звісно, що такі уявлення були далекими від сучасних.

1. Як первісні люди пізнавали світ?

2. Які географічні відомості передавали найпростіші картографічні замальовки людей Стародавньої доби?

3. Чому винайдення човна мало величезне значення для пізнання світу?

4. Яке значне географічне відкриття зробили фінікійці?

5. Чому плавання фінікійців довкола Африки було таким тривалим?

6. Як люди в давнину уявляли форму Землі?