Лірика буває: пейзажна, філософська, громадянська, інтимна.2 груд. 2017 р.

Для лірики характерним є передавання почутів людини, її переживань у кращій — довершеній формі. Види лірики: філософська, інтимна (любовна), громадянська (патріотична), пейзажна, релігійна.

Ліричні твори не мають чітко окресленого сюжету‚ для них характерні віршова форма‚ велика кількість художніх засобів‚ високий рівень емоційності. У переносному значенні лірика може означати ліричний настрій або стиль (емоційно-забарвлений, хвилюючий, чутливий, схильний до вираження роздумів, почуттів, переживань).

Лі́рика (грец. lyrikós — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із трьох, нарівні з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.

До ліричних жанрів належить романс, гімн, ода, елегія, епіграма та послання.

Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи знаково-символічною (евокативною) метою окрім або замість самої денотації. У поетичному тексті головна роль зазвичай відводиться формі висловлювання.

Види лірики: Філософська; Інтимна (любовна) Громадянська (патріотична) Пейзажна; Релігійна Жанри лірики: Гімн – урочистий твір символічно-програмового змісту.