Посадка, догляд, ґрунт: все про вирощування суниці

Суницю людство знає з прадавніх часів. У Швейцарії насіння суниці знайшли під час розкопок пальових забудов епохи кам’яного віку. Стародавні греки та римляни знали суницю як дику лікарську рослину.

Як культурну рослину суницю почали вирощувати у Франції з першої половини 14 століття. Про дикорослу суницю, яку переносили з лісів у сади, в Англії є згадка більш раннього періоду (за 1430 рік). Промислова культура суниці в Україні налічує тільки 150 років.

Усі без винятку великоплідні сорти суниці, що вирощуються сьогодні в усіх країнах світу, є гібридним потомством дикорослих суниць. Поряд з цим людство і досі використовує плоди з дикорослих форм суниці.

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ Й ПЛОДОНОШЕННЯ

Суниця належить до багаторічних вічнозелених рослин. За будовою надземної частини вона характеризується як трав’яниста рослина, а багаторічна підземна частина зближує її з ягідними чагарниками. Протягом вегетації на рослинах постійно утворюється нове і поступово відмирає старе листя, яке, засихаючи, залишається на рослині.

Життєдіяльність листків різко знижується влітку. Це пов’язано з їхнім старінням, дією високих температур, недостатнім водозабезпеченням, ураженням хворобами. Саме в цей період активно відновлюється новий листковий апарат.

Напровесні зелені листки, що збереглися переважно під снігом, починають асимілювати за температури плюс 2–3 градуси. Коли ж вона підвищується до плюс 5–7 градусів, відростають нові листочки. Живуть вони 60–80 днів і відмирають на рослинах влітку й восени.

Щоб краще зберегти зелені листки взимку за зниження температури до мінус 10 градусів при відсутності снігу насадження вкривають різними матеріалами, які не злежуються. Такими можуть бути солома, соломистий гній, торф, перегній–сипець, тирса з дерев (бажано з листяних порід) тощо.

⌂ Насадження суниці вкривають різними матеріалами, наприклад, соломою

ЦВІТІННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЯГІД

Сорти суниці, що занесені до Реєстру сортів рослин України, самозапильні, однак за перехресного запилення в них поліпшується зав’язування ягід, підвищується якість та збільшується їх кількість.

В умовах України, переважно на Поліссі та в Лісостепу, суниця достигає в основному через 28–30 днів після початку вегетації, а після відростання квітконосів — через 14–16 днів.

Залежно від сорту й погодних умов року цвітіння триває від 15 до 30 днів, а однієї квітки у квітконосі 5–8 днів. У суцвітті спочатку з’являється квітка першого порядку, потім у пазухах її двох приквітників виростають квітки другого порядку, у пазухах приквітників другого порядку з’являються квітки третього порядку і т.д.

У такій же послідовності ягоди достигають. Перші плоди на квітконосі завжди більші, наступні — дрібніші, а в кінці збирання, як правило, зовсім дрібні.

За термінами достигання сорти діляться на: надранні, середньоранні, середньопізні та пізньостиглі. Залежно від різних факторів, як природних, так і технологічних, достигання ягід навіть у межах сорту може тривати від 17 до 25 днів і довше.

В умовах України ягоди ранніх сортів починають достигати з другої половини травня, плодоношення триває протягом червня, а в окремі роки й довше. Основна ж маса середньо– і пізньостиглих сортів плодоносить у червні і збирання ягід може закінчуватися у липні.

⌂ Надранні сорт Мурано. Королева серед сортів «нейтрального світового дня»!

ВІДНОШЕННЯ ДО УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Ґрунти і удобрення. Суниця росте і добре плодоносить майже на всіх типах ґрунтів України. До них належать чорноземи, сірі лісові, дерново–підзолисті середньої щільності легкосуглинкового і супіщаного механічного складу. Краще росте і плодоносить на ґрунтах зі слабкокислою реакцією (рН 5,5–6,5).

Режим зволоження. Вологість ґрунту і повітря залежать насамперед від природно–кліматичної зони. Протягом вегетаційного періоду параметри вологості змінюються від кількості опадів із врахуванням снігової маси, поливів, температурного фактору навесні, влітку та восени, який впливає на випаровування з поверхні ґрунту і транспірацію рослин. Високі й сталі врожаї одержують лише за умови рівномірного забезпечення ґрунту вологою на глибину розміщення кореневої системи до 40 см.

Зимостійкість та морозостійкість. Рослини суниці садової ростуть і плодоносять у всіх плодових зонах України на певних типах ґрунтів та місцеположеннях. Вони успішно витримують низькі температури взимку за наявності снігового покриву. Коли ж снігу немає, за температури нижче мінус 12–16°С рослини частково підмерзають або можуть повністю загинути.

Одним з ефективних заходів у боротьбі з заморозками є дощування в дрібнокраплинній формі з використанням на невеликих ділянках ручних поливалок з розсіювачами, а на великих площах застосовують дощувальні агрегати. Добрі результати дає дощування безпосередньо перед очікуваним заморозком. Знижують негативну дію морозу димові купи або ще краще — димові шашки.

⌂ Одним з ефективних заходів у боротьбі з заморозками є дощування

Посухостійкість. Рослини суниці можуть пристосуватися до різних ґрунтово–кліматичних умов, однак посухостійкість їх дуже низька. Нестача повітряної та ґрунтової вологи під час цвітіння негативно впливає на зав’язування ягід, а під час росту плодів — на їх розмір і врожай, а в другій половині вегетації — на закладання квіткових бруньок.

Найменш стійкі проти посухи рослини у фазі цвітіння та плодоношення. Якщо посуха настає в другій половині літа, то підсихають листки і погано диференціюють бруньки. Тому в районах з недостатнім і нестійким зволоженням суницю треба поливати, не допускаючи зниження вологості ґрунту не тільки до критичної, а й до задовільної.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ВИРОЩУВАННЯ ЯГІД

Під час закладання плантації важливе значення мають багато чинників, зокрема, вибір кращого місцеположення на ділянці, підготовка ґрунту, добір найбільш адаптованого в даних умовах сорту та високоякісної розсади, конструкція насаджень та ін.

Відео: Як збільшити урожай суниці: ефективні способи

Розповіла Теодозія Польняк із Тернопільщини

Вибір місця

Суниця добре росте й плодоносить на оптимально зволожених ґрунтах. Вона негативно реагує на нестачу вологи у верхньому 20–сантиметровому шарі, а це залежить від типу ґрунту та його підготовки. Водночас її коренева система не витримує перенасичення водою верхнього шару, а відтак потребує аерованих ґрунтів.

У той же час на підвищених місцях, з яких здувається сніговий покрив, суниця підмерзає, а після посушливої осені може навіть повністю вимерзнути. За відсутності снігу коренева система гине, якщо температура ґрунту на глибині 15–18 см знижується до мінус 8°С. На рівнинних ділянках слід уникати блюдець, в яких довго застоюється вода, або ж їх необхідно вирівнювати.

Підготовка ґрунту

Готуючи ділянку, необхідно впевнитися, що у ґрунті немає личинок хруща і дротяників. Якщо ж вони є, то на такій ділянці як попередник суниці висівають алкалоїдний люпин, зелену масу якого у фазі зелених бобиків закопують (заорюють) у ґрунт. Поїдаючи її, значна кількість личинок гине від отруєння.

Підготовка ґрунту полягає ще у повному знищенні бур’янів, внесенні добрив, вирівнюванні та розпушуванні верхнього шару, оранці (перекопуванні) на глибину від 20–22 до 25 см.

Садіння

Розсаду висаджують навесні, влітку і восени. Залежно від погодних умов року, наявності стандартної розсади, якості підготовленої ділянки найкращий строк визначають у кожному конкретному випадку.

Найкращий строк садіння навесні — початок польових робіт, коли ґрунт достатньо забезпечений вологою, що нагромадилася у зимово–весняний період. Запізнення з садінням, часто навіть і при поливах, призводить до загибелі великої кількості рослин, особливо в посушливі весни.

Восени розсаду краще висаджувати в першій половині вересня після випадання дощів. Якщо опадів немає, ділянку перед садінням належить добре полити, а рослини висаджувати також з поливом.

Для літнього садіння можна використовувати рослини, що одержані від ділення кущів. За таких умов у червні відразу ж після закінчення збирання ягід створюють нові насадження садивним матеріалом від поділу кущів. На виділених з плодоносних кущів ріжках залишають лише 2–3 молодих листочки. Наступного року такі рослини добре плодоносять за оптимального забезпечення їх вологою і поживним режимом.

Техніка садіння

Приживлюваність, ріст і розвиток рослин залежать від якості садіння. Розсаду висаджують на таку глибину, на якій вона росла при маточних кущах. До якості садіння належить також забезпечення оптимальним зволоженням у зоні розміщення кореневої системи. Готують розсаду у затінку. Якщо на розсаді є уражені листки, їх видаляють. При весняному та літньому садінні залишають 2–3 верхівкових молодих листочки.

Правильно висаджені рослини не повинні вириватися з ґрунту, якщо їх легко підтягнути за листок. Висаджену розсаду поливають з розрахунку 0,5 л води на кожну. Після того, як вода вбереться ґрунтом, навколо рослин ґрунт мульчують перегноєм або сухою землею. Робиться це для того, щоб не утворювалася кірка.

⌂ При весняному та літньому садінні залишають 2–3 верхівкових молодих листочки

ДОГЛЯД ЗА НАСАДЖЕННЯМИ

Обробіток ґрунту

Насадження суниці навесні, влітку та восени мають бути чистими від бур’янів. За систематичного обробітку ґрунт очищається від бур’янів, поліпшується його аерація, краще зберігається ґрунтова волога.

Тому розпушення ґрунту в міжряддях і за можливості в рядках є важливим заходом, особливо в посушливих районах, де небезпідставно вважається, що два розпушення прирівнюються за збереженням вологи до одного поливу.

Догляд за рослинами

У перший рік після весняного та літнього і на другий після осіннього садіння основну увагу звертають на створення добре виповнених смуг шириною в основі ряду 20 см або формують насадження тільки з розсадних рослин.

Формуючи насадження смугами, першим 2–3 дочірнім рослинам дають можливість укоренитися на вусиках як у напрямі ряду, так і в бік міжрядь на відстані до 10 см від материнських. Решту сланких пагонів з розетками видаляють.

Відео: Хвороби СУНИЦЬ

Розповідає Василь БОНДАРЧУК, представник компанії «Бадваси»

Удобрення

Дослідженнями науково-дослідних установ доведено, що поглинання поживних речовин залежить від біологічних особливостей сорту, забезпечення рослин водою, реакції ґрунтового розчину, поживного його режиму тощо.

Крім того, потреба рослин в окремих елементах живлення змінюється протягом вегетаційного періоду і залежить від типу ґрунту та погодних умов року.

Забезпечення рослин вологою

Суниця — вологолюбна культура. За нестачі вологи у ґрунті зменшуються розміри листків, а також кількість ріжків, вусиків і квітконосів. Менше формується квіток, значна частина ягід недорозвивається, достигають вони раніше звичайних строків для кожного сорту у відповідній плодовій зоні.

Більше про вирощування суниці та інших ягід читайте у книжці: «ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ». Автори: Марковський В.С., Бахмат М.І.

Який ґрунт потрібний для винограду: кислий або лужний, потрібний ph

Який грунт потрібно готувати для винограду – про це часто запитують виноградарі-початківці, любителі та практикуючі садівники. Від ґрунтової суміші залежить, приживеться саджанець чи ні, наскільки швидко він адаптується і піде в зріст. Розвіяти всі сумніви, а також зробити правильний вибір допоможе тематичний матеріал з порадами професіоналів.

Критерії відповідності ґрунту для посадки винограду

Навіть досвідчені садівники здатні припуститися помилки, коли мова заходить про фактори, що впливають на розвиток винної ягоди. Напевно, назвуть:

• сорт та його індивідуальні особливості (термін дозрівання, стійкість до захворювань);
• кліматичні умови вирощування;
• підживлення – їх наявність та періодичність;
• природні причини – повітря, світло, полив.

Але не всі згадають про елементарний – склад грунту, його кислотність, насиченість мінералами, фракційну характеристику. А це теж серйозно впливає на зростання лози, її здатність до плодоношення.

Тонкість полягає в тому, що винограду не потрібний чорнозем у чистому вигляді. Набагато краще підходить композитна суміш із піску, перегною, землі, досить повітро- та водопроникна. Важкі, глинисті ґрунти неприйнятні. Не підійде і місце із близьким заляганням водоносних горизонтів: це призведе до загнивання коріння. Тому виноградарі йдуть на хитрощі, частково або повністю заміняючи землю на вибраній ділянці ретельно складеним «коктейлем», який задовольнить потреби вибагливої лози.

Якісний склад

Це насиченість ґрунтової суміші корисними речовинами, які знадобляться лозі для формування кореневої системи, вирощування грон та ягід. Винограду потрібні наступні мінерали (в ідеальній ситуації вони повинні бути в ґрунті або їх доведеться «додати» як добриво):

1. Азот. Основа зростання. Немає азоту – пагони погано розвиваються. Перенасиченість призводить до усунення балансу, набору ваги зеленої маси на шкоду смаковим якостям ягоди.
2. Фосфор. Другий за значимістю елемент, що впливає на виноградник, швидкість дозрівання плодів, скорочення вегетаційного періоду.
3. Калій. Впливає на синтез вуглеводів – крохмалю та цукрів, тому при нестачі даного компонента у ґрунті ягоди будуть кислими та несмачними. Ще наявність калію пов’язане з морозостійкістю куща.
4. Магній. Його роль основному процесі – освіті хлорофілу – незаперечна. Без магнію листя втрачає природний зелений колір, стає тьмяним і мертвим.
5. Кальцій. Коли його достатньо, коріння росте вчасно, підтримуючи стволик, а ягоди смачні та ароматні. Надлишок кальцію призводить до захворювання куща (хлорозу).
6. Залізо. Також бере участь у синтезі хлорофілу в листі.

Це основні елементи, але крім них є і допоміжні – натрій, алюміній, цинк. Тому, для підживлення винограду, досвідчені садівники використовують комплексні, складні за складом, добрива.

Кислотність

Від реакції ґрунту, його кислотності залежить нормальний розвиток саджанця та дорослої рослини. Занадто кислий ґрунт доведеться олужувати, недостатньо – закислити. Взагалі в таких випадках говорять про баланс кислотності, показник рН, який визначається проведенням спеціального аналізу.

Правильний pH

У кожної рослини свої вимоги до показника кислотності.Виноград винятком не є. Кисле середовище люблять картопля і малина, для винної ягоди досвідченим шляхом встановлений коридор 4-8 одиниць. Максимальне значення не повинно перевищувати 8,2, і те, якщо ґрунт не перенасичений солями.

Рослини-індикатори

Визначити кислотність середовища допоможуть певні рослини, які обирають ті чи інші умови. Заодно стане зрозуміло, чому одні з них ростуть і процвітають, а інші чахнуть. Кислі ґрунти подобаються щавлю, моркві, огіркам, з квітів – ірисам та ліліям. Там поселяються мох, осока чи хвощ. Якщо рН низький, про це свідчить бурхливе зростання аґрусу, ожини, туї.

Зміст лугів

Для нормального зростання винограду потрібен «правильний» баланс рН, а не просто показник з перекосом у кисле чи лужне середовище. Нейтральний рівень (5,6-6,0) визначають по салату, яблуні, груші. Потрібно пам’ятати, що багато рослин здатні пристосуватися до кислотності середовища, а деякі в процесі росту можуть її підкоригувати.На малокислотних землях ростуть конюшина, кропива; на слаболужних – лобода або гірчиця.

Вологість та вимірювання тензіометром

Більше, ніж наявність корисних речовин у ґрунті, на зростання винограду впливає лише вологість ґрунту. Рідкісні сорти нормально реагують на зайву зволоженість.

Винна ягода віддає перевагу добре дренованим, сухуватим сумішам. Показник вологості визначають спеціальним приладом – тензіометром. Щоб навчитися користуватися ним, одного ентузіазму буде мало. Краще приблизно знати рівень залягання ґрунтових вод та регулювати вологість ґрунту поливом.

Характеристика ґрунту в залежності від способу розсаджування

Перед тим, як садити виноград тим чи іншим способом, визначають місце, склад грунту, його вологість і удобреність. Для живців і саджанців він буде різним.

Для живців

Під висадку живців у стаканчики або горщики готуються суміші за такими «рецептами»:

1. Близько 1 частини перегною, стільки ж дерну і тирси, пів частини піску.
2. Взяті в рівних пропорціях торф і гній, що перележав (не свіжий).

Під саджанці

Грунт для саджанців готують за різними методиками, але починають цим займатися з осені: перекопують, рихлять, удобрюють, видаляють старі рослини (якщо були хворі, то краще на такому місці виноград не садити, щоб уникнути зараження).

Для кращого дренування в грунт під вже посаджений кущ додають щебінь, для саджанців на дно викопаної ями поміщають матеріал великої фракції – каміння, цегла, іноді вкопують відрізки трубок з отворами, щоб через них подавати воду і добрива до коріння. Залежно від складу ґрунту його можна «розбавити» піском, перемішати з торфом або перегноєм.

Для відводків

Отводки на винограді виконуються від вже дорослої рослини, особливої підготовки при цьому не потрібно, тому що використовується той же грунт. Залежно від обраної методики риється траншея, в неї міститься лоза або свіжа втеча, присипається землею. Допускається при цьому додати торф, компост, замульчувати посадку.

Під чубуки

Найкраще розпочати підготовку з осені: так земля осяде, насичиться добривами. Обов’язкове перекопування, але без фанатизму, щоб не подрібнити ґрунт до стану піску. Можна додати мінеральні добрива або органіку (звичайний гній).

У кожного досвідченого виноградаря своя методика, наприклад, така: при копанні ями землю з неї поділяють на верхній та нижній шар. Далі «верхівку» змішують з перегноєм і знову поміщають в лунку, потім досипаючи «нижній» грунт, що залишився.

Рекомендується використовувати будь-які великі фрагменти – цеглу, каміння, щебінь. Вони підвищать проникність для повітря і води, яка така важлива для винограду.

При вирощуванні з кісточки

Вирощування з кісточки – один із найскладніших способів. Для нього потрібно добре удобрений, зі збалансованим рН, ґрунт (можна взяти готову земляну суміш для квітів). Торф, дозовані мінеральні добрива вітаються. Основне завдання полягає у підтримці необхідного рівня вологості та температури.

Для дорослих кущів

Сама по собі пересадка – серйозне потрясіння для куща, її не радять виконувати без крайньої необхідності, зі старими рослинами. Краще продумати інші варіанти, але якщо пересадження неминуче, то ґрунт готують за місяць до процедури, восени.

Нічого нового в цьому немає: перекопування, внесення підживлення, полив. Осіння пересадка краще, оскільки кущ ростиме і взимку, під снігом, а до весни він обов’язково зміцніє, укорениться на новому місці.

Для вирощування різних сортів

Як такий, вибірковості у різних видів за типом ґрунту немає – винограду потрібна дренована, помірно кисла, суха ґрунт із вмістом калію, азоту та фосфору. Є сумніви щодо вибору ґрунту під конкретний сорт – краще уточнити у продавця саджанця або ознайомитися з матеріалом самостійно, вивчивши тематичні матеріали.

Підготовка землі

Ретельний вибір місця посадки, ґрунтової суміші становлять 80 % успіху. На бідній, глинистій, надто вологій землі не виросте навіть найсильніший саджанець. Тому досвідчені садівники і у важких умовах застосовують заміну ґрунту (повну або часткову), щоб компенсувати недоліки природних умов.

Для відкритого ґрунту

Найпростіші способи удобрення ґрунту бувають не менш ефективними, ніж складні. Достатньо внести в ґрунт органіку – компост, перегній, використовувати мульчування, підживлювати золою, щоб закласти основи для росту лози.

Гній великої рогатої худоби або птахів обов’язково повинен перебродити, вилежатися, щоб він не спалив ніжне коріння винограду. У випадку з компостом у яму послідовно поміщають траву, листя, дрібні гілки, залишки плодів та кухонні відходи, а через кілька років отримують готове комплексне добриво домашнього виробництва.

Субстрат для теплиць та парників

У холодному кліматі, для прискорення росту саджанців, їх вирощують у теплиці. Для цього використовують готовий, куплений в агромагазинах або самостійно замішаний, субстрат. У першому випадку не потрібно турбуватися про рівень рН, наявність мінералів – вони там уже є. Інакше має бути копітка праця з додавання торфу, перегною, ретельного перемішування та розподілу ґрунту по парнику.

Для висадки на балконах

Ідеальним варіантом є посадка декоративного винограду в ґрунтову суміш, яка продається в магазинах для вирощування кімнатних рослин: у неї збалансований склад, заразом можна вибрати потрібний показник кислотності.

Підвищення якості ґрунту в різні сезони

Не всім щастить однаково – комусь доводиться ретельно збагачувати землю на своїй ділянці, щоб створити виноградній лозі необхідні умови. Але це можливо.

Навесні

Для кожного внесення підживлення існує свій сезон. Навесні виконують перше перекопування після холодного сезону, додають мінеральні комплекси з вмістом азоту та його похідних.

Влітку

Спекотною часом рихлять ґрунт, видаляють бур’яни, вносять азотисті добрива, використовують позакореневі підживлення.

Восени

У цей час перекопують ґрунт, прибирають пошкоджені частини рослини, додають калійні мінеральні комплекси. Тоді ж вносять гній, компост і мульчу – так вони краще засвоюються рослиною.

На що потрібно звернути увагу при виборі ґрунту

Визначаючи ділянку для посадки лози, помічають, які рослини-індикатори там ростуть, наскільки глибоко залягають ґрунтові води. До нижніх вологоносних горизонтів лоза дістанеться сама, пускаючи довге коріння, у випадку з поверхневим розташуванням справа гірша. Може знадобитися відведення рідини, пристрій дренажу або вибір іншого місця.

Добриво землі

Винограду вкрай необхідні азот, калій і фосфор – від цього залежить зростання лози та смакові якості ягоди. Удобрити землю можна за допомогою нехитрих підручних методів.

Гноєм

Коровий перегній – чудове органічне добриво. Важливо тільки не перестаратися, додати перегній дозовано та краще восени, ніж навесні. Знавці радять використовувати кінський гній, але вносити його раз на 2-3 роки.

Пташиним послідом

Гуано птахів за збалансованістю складу може змагатися з іншими органічними речовинами, але є одна тонкість: через свою високу енергетичну цінність послід обов’язково має «перегоріти», вистоятись, щоб не спалити коріння винограду. Можна зменшити концентрацію, розбавляючи його водою.

Компостом

Органічне добриво натурального походження. Готується із листя, харчових відходів, трави. Істотна вада полягає в тому, що такий комплекс довго готується. Вноситься дозовано, щорічно, зазвичай під зиму.

Яєчною шкаралупою

Шкаралупа містить важливий для винограду мінерал – кальцій, що впливає на дозрівання та смак ягоди. Її подрібнюють, вносять у ґрунт невеликими порціями, намагаючись не перевищити норму.

Дріжджами

Звичайні дріжджі допомагають врівноважити баланс мікрофлори. Спосіб приготування підживлення простий і зрозумілий: дріжджі (100 г) розводять у відрі теплої води (10 літрів), ставлять на ніч. На один кущ йде до 2 літрів живильного розчину.

Мульчій

Мульчування сприяє збереженню в ґрунті вологи, поживних речовин. Для цього після посадки та поливу саджанця прикореневу зону покривають дрібними гілками, соломою, листям, шаром до 5-7 сантиметрів. Стверджують, що такий захист перешкоджає зростанню бур’янів.

Тирса

Звичайна тирса може грати подвійну роль – мульчувати ґрунт і згодом перетворитися на добрива, перегнити, щоб наситити ґрунт корисними речовинами.

Догляд

Заходи догляду за посадженою лозою полягають у своєчасному поливі, обробці хімікатами від хвороб та шкідників, підживленні та укритті на зиму.

Дезінфекція

Проводиться навесні або кілька разів протягом літнього сезону для профілактики. Використовують препарати для знищення комах, збудників хвороб, обприскуючи виноград за допомогою садового розпилювача.

Захист

Деякі сорти активно поїдаються осами, птахами – необхідний ефективний захист майбутнього врожаю. Для цього використовують пастки, інсектициди, спеціальні сітки чи ковпаки. У випадку із захистом від поширених садових хвороб застосовують обприскування бордоською рідиною, препаратами комплексної дії.

Відновлення

Щоб підштовхнути кущ після тривалого зимового періоду, змусити його активніше рости, широко застосовують обрізання ділянок, що омертвіли, формування рукавів. Для деяких сортів, через велику кількість пасинків, що швидко ростуть, це крайній, але необхідний захід.

Біопрепарати

Служать як альтернатива там, де хімія не ефективна або не може бути застосована. Засновані на спеціальних штамах біокультур, що пригнічують активність сірої гнилі, мілдью, грибків. Абсолютно нешкідливі для людини: оброблені плоди можна вживати без страху отруєння (на відміну від пестицидів).

Рекомендуємо

Які рослини люблять кислий ґрунт: список культур, які ростуть і як дізнатися показники

Які культурні рослини люблять кислий ґрунт, як дізнатися, що на ділянці кислий ґрунт. Квіти і дерева люблять кислий грунт. Овочі, які ростуть на ґрунтах з високою кислотністю.

Земля для лимона: приготування ґрунту в домашніх умовах, який потрібний

Вибір землі для лимона. Мінерали, елементи, потрібні лимону. Що має входити до складу. Рекомендована кислотність ґрунту. На що звернути увагу.

Грунт для яблуні: яку любить – кислу або лужну, який ґрунт потрібен

Значення ґрунту для яблуні. Яким має бути ґрунт. Як визначити кислотність та її корекція. Підвищення родючості ґрунту, підбір оптимальних добрив. Помилки новачків