Українська зброя: чим ЗСУ посилили свою міць. Кулемети

Український військово-промисловий комплекс успадкував від СРСР одну з найкращих конструкторсько-виробничих шкіл і базу. Це дозволило українським зброярам впродовж 30 років незалежності створювати високоякісні вогнепальні засоби та складну військову техніку, які користуються повагою та попитом на світових ринках.

Новини.LIVE вже писало про зразки особистої зброї, снайперські гвинтівки, автомати під торговим клеймом Made in Ukraine. Цього разу йтиметься про кулемети.

Форт-401

Кулемет Форт-401 виробництва Вінницького КП НВО “Форт” МВС України є похідним від ізраїльського кулемету Negev, розробленого компанією IWI під калібр 5,56 мм. Цей кулемет було спроєктовано впродовж 1985-1990 років.

Ведення вогню з кулемета можливо як з рук або сошок, так і з спеціального кріплення, встановленого на транспортних засобах. Форт-401 має повітряне охолодження ствола, який сконструйовано таким чином, щоб оператор кулемету міг його швидко змінити. При цьому зброя комплектується двома видами стволів: стандартним і вкороченим.

Подача боєприпасів у кулемет має два типи: основна, яка здійснюється за допомогою розсипної стрічки, та від магазинів, якими оснащені автомати Форт-221 і Форт-222. Стрічка кулемета розрахована на 150–200 набоїв і може використовуватись як сама по собі, так і укладатися до м’якого штурмового барабана.

Кулемет Форт-401 має штатну комплектацію, до якої входять складний приціл, складні сошки і рукоятка для перенесення зброї, що кріпиться до стволу. Додатково передбачається встановлення на кулеметі за допомогою планки Пікатінні різноманітних прицілів.

Варто зазначити, що кулемет взято на озброєння у дев’ятьох арміях світу. В Україні з 2009 року ним оснащені підрозділи МВС, СБУ, УДО, СВР і прикордонної служби.

Тактико-технічні характеристики:

• Вага — від 7,4 до 10,1 кг
• Довжина — від 840 до 1020 мм
• Калібр — 5,56–7,62 мм
• Темп вогню — 1000 пострілів/хв.
• Ефективна дальність вогню — 300–1000 м

КМ-7,62

Кулемет КМ-7,62 зроблено за схемою кулемету Калашникова модернізованого (ПКМ). Авторами виробу є зброярі столичного заводу “Маяк”.

КМ-7.62, як і ПКМ, призначений для ураження і знищення живої сили противника, а також різних вогневих цілей ворога. Водночас з цієї зброї можна вражати повітряні цілі. З КМ-7,62 можна вести вогонь як з двоногої складаної сошки, так і з триноги Степанова. Автоматика працює на системі відводу порохових газів з каналу ствола з довгим ходом газового поршня.

У КМ-7,62 вдалося вдосконалити низку характеристик порівняно зі звичайним РПК (ручним кулеметом Калашникова). Так, у КМ зникло оребрення стволу, була змінена конструкція полум’я гасника, удосконалено спусковий курок, кришка ствольної коробки стала жорсткішою завдяки спеціальним ребрам, більш зручнішими стали руків’я перезаряджання і потиличник прикладу.

Примітно, що стрільба з кулемету може вестися різними видами набоїв: із звичайними кулями, із трасуючими, із бронебійно-запальними та з кулями збільшеної пробивної сили. При цьому кут наземного обстрілу становить 90°, по повітряних цілях стрільба ведеться під кутом в 360°.

Система подачі набоїв у кулемета двоступенева. Під час відкочування назад рами затвора набій витягується зі стрічки і опускається на лінію досилання. Під час накочування рами затвора під дією поворотної пружини набій досилається у набійник. Під час стрільби з триноги коробка з набоями кріпиться праворуч і набої подаються справа наліво. При цьому коробка може кріпиться до ноги триноги, що дозволяє маневрувати з кулеметом на полі бою однією людиною без перезаряджання зброї. Під час стрільби із сошки коробка з набоями кріпиться під ствольною коробкою кулемета, а набої подаються зліва направо.

У вересні 2011 року кулемет був виставлений на огляд знавців у Києві на виставці “Зброя і безпека 2011”. Наразі він перебуває на озброєнні українських підрозділів Збройних сил і Сил спеціального призначення.

Зброя випускається у трьох модифікаціях: КМ-7,62 — є базовою, КТ-7,62 — кулемет танковий (аналог ПКТ) з важчим стволом і обладнаний електроспуском, КТМ-7,62 — є модернізованим у 2015 році варіантом танкового кулемету.

Тактико-технічні характеристики:

• Вага — 7,4 кг
• Довжина — 1173 мм
• Калібр — 7,62 мм
• Темп стрільби — 760 пострілів/хв.
• Ефективна дальність вогню — до 1500 м
• Максимальна дальність вогню — 3800 м

КТ-12,7

Великокаліберний кулемет КТ-12,7 є копією радянського великокаліберного кулемету НСВТ “Утьос”, що використовується в оснащенні бронетехніки і також призначений для боротьби з живою силою противника, його легкоброньованими цілями та вогневими засобами, а також для ураження повітряних цілей на малих висотах. Зброя розроблялася на заміну морально застарілого радянського НСВТ.

Кулемет має калібр 12,7 мм. З 2005 року він почав випускатися на Кам’янець-Подільському НТК “Завод точної механіки”. Торік виробництво кулемету було налагоджене і на Київському заводі “Маяк”.

Хоча кулемет в цілому повторює характеристики НСВТ, він має певні новації. Зокрема, на ствольній коробці встановлено прицільну планку Вівера, майже удвічі збільшено ресурс ствола — до 25 тисяч пострілів. Крім того, до кулемету додано м’яку коробку під набої, яку можна використовувати тривалий час. Також кулемет оснащений газовідводною автоматикою, яка розташована під стволом. А сам ствол сконструйований таким чином, щоб його швидко можна було замінити. До того ж до нього додався полум’ягасник.

В разі необхідності танковий кулемет може легко перетворитися на піхотний варіант Для цього треба зняти пристрій електроспуску зі зброї, до вільного місця прикріпити приклад з руків’ям, прибрати запобіжну планку і з’єднати гашетку з саморобним гачком, прикріпити на ствол виступ з мушкою і сталевий кутник, який виконує роль прицільної планки.

Як правило, цим видом зброю комплектується широкий спектр нової бронетехніки, яка виробляється в Україні. Водночас модифікація кулемета на станку дозволяє його використання на оборонних позиціях.

Тактико-технічні характеристики:

• Вага — 25 кг
• Довжина — 1560 мм
• Калібр — 12,7 мм
• Темп стрільби — 700-800 пострілів/хв.
• Ефективна дальність вогню — від 1500 до 2000 м
• Максимальна дальність вогню — до 6000 м

Пістолет Стечкіна: калібр, технічні характеристики і фото

Напевно, кожна людина, яка хоч трохи цікавиться радянським зброєю, знає про автоматичний пістолет Стєчкіна або просто АПС. Він мав справді чимало вдалих рішень і в цілому зарекомендував себе як дуже хороше, нехай і дещо вузькоспеціалізоване зброю. Так що, буде корисно розповісти про історію та технічні характеристики пістолета Стечкіна. Фото, прикладені до статті, доповнять загальну картину.

Історія створення

Після закінчення Великої Вітчизняної війни в СРСР було прийнято рішення – створити пістолет під новий патрон, яким можна було озброїти не тільки військових і міліціонерів, але і співробітників спеціальних служб.

Хоча калібр 7,62 мм (який був у Тульського Токарєва) непогано зарекомендував себе, він виявився порівняно слабким. Саме тому за основу був узятий новий пістолет – 9х18 міліметрів. Більш широка і важка куля хоч і не забезпечувала більшу дальність бою і серйозну пробиваемость перешкод, на малих дистанціях виявилася дійсно страшною. При попаданні вона завдавала серйозні рани, часто призводять до смерті від шоку або внутрішньої кровотечі. До того ж знижувалася вірогідність пробивання тіла супротивника з подальшим пораненням людей, що знаходяться за ним.

Саме тоді до роботи приступив молодий і мало кому відомий інженер Ігор Якович Стечкин. Розробку нової зброї він почав ще в 1948 році. Вже в 1949 році він представив комісії пробний екземпляр, який був прийнятий без особливих доопрацювань. За розробку молодий конструктор отримав Сталінську премію – величезне досягнення того часу.

Крім зразка від Стечкіна, на конкурсі були представлені пістолети від вже досвідченого і відомого конструктора П. Воєводіна, а також М. Калашникова, тільки набирає свою популярність. При перевірці пістолетів їх порівнювали з порівняно вдалими, але не відповідають певним вимогам пістолетів – радянському ППС та німецької Маузеру-Астрі.

Калібр Стєчкіна (АПС) становив 9 мм – під перевірений, надійний і дуже практичний патрон.

Однією з важливих особливостей зброї була наявність двох режимів стрільби – одиночного і автоматичного.

На озброєння пістолет був прийнятий в 1951 році і вироблявся до 1958 року. Після цього з-за наявних недоліків його зняли з виробництва, віддавши перевагу пістолета Макарова. Однак він як і раніше користується любов’ю фахівців і не забутий, а активно використовується навіть в наші дні. За роки виробництва встигли випустити порівняно небагато пістолетів – близько 30 тисяч. Втім, тут варто враховувати, що автоматичні пістолети взагалі мають більш вузьку нішу, ніж звичайні самозарядні.