Касаційна скарга: вартість, термін подання, форма

Касаційна скарга – процесуальний документ, що дозволяє скасувати рішення попередніх інстанцій. Відповідно до Конституції України сторона спору або особа права якої порушена рішеннями судів мають право на касаційне оскарження судових рішень у порядку, передбаченому законодавством. У нашому випадку порядок оскарження зазначено у Цивільному процесуальному кодексі України ( ЦПК України).

За допомогою касаційної скарги Ви можете просити Верховний Суд скасувати:

• повністю або частково рішення суду першої та апеляційної інстанції та у відповідній частині направити справу на новий розгляд за підсудністю;
• повністю або частково рішення двох інстанцій та прийняти нове рішення без передачі справи на новий розгляд;
• постанови апеляційної інстанції та залишити в силі рішення першої інстанції повністю або частково;
• ухвалу першої та другої інстанції закрити в частині або залишити позов без розгляду повністю або в частині.

Особи, які мають право подати цей процесуальний документ

Право на касаційне оскарження судових рішень мають учасники справи та особи, які не брали участі у судовому розгляді, але суд ухвалив рішення, яке торкається прав та інтересів цих «інших осіб».

У разі подання касації у цивільній справі «іншою особою» касатор повинен, крім незаконності судових рішень, також вказати і те, які права його порушують прийняті у справі рішення.

Різниця між апеляцією та касацією

Суд касаційної інстанції на відміну апеляції неспроможний: 1) встановлювати чи вважати доведеними обставини, які були встановлено судами попередніх інстанцій чи проігноровані ними; 2) вирішувати питання достовірності доказів; 3) надавати переваги одному доказу над іншим.

Крім цього вимоги до процесуальних документів у цих інстанціях суттєво різна. Подаючи документи до касаційного суду, слід пам’ятати, що % відмов у відкритті касаційного провадження становить близько 80%. Це пов’язано з багатьма факторами, у тому числі з вимогами, які були змінені на початку 2020 року – касаційні фільтри.

Коли та які рішення можна оскаржити, а які ні

Рішення першої та апеляційної інстанції можна оскаржити у касаційному порядку. Оскарження рішення першої інстанції одразу в касаційному порядку не передбачено.

Певні ухвали суду першої інстанції можна оскаржити в касації після перегляду судом апеляційної інстанції, це ухвала про/про: 1) забезпечення позову або зміни забезпечення; 2) повернення заяви; 3) відмова у відкритті провадження; 4) закриття провадження у справі; 5) залишення позову без розгляду; 6) повернення заяви про перегляд заочного рішення; 7) відмові відкривати провадження за новими або винятковими обставинами, а також про відмову в задоволенні цієї заяви; 8) скарги на дії виконавців; 9) заміни сторони; 10) про стягнення коштом що належать третім особам; 11) визначення частини майна, що належить боржнику разом з іншими особами.

Ухвали судів апеляційної інстанції, які не дозволяють належного розгляду справ у судах апеляційної інстанції, а також інші важливі ухвали. З повним списком цих рішень можна ознайомитись у статті 389 ЦПК України.

Незгоду з ухвалами судів, які не можна окремо оскаржити від рішення по суті, мають бути зазначені в касаційній скарзі при оскарженні рішення по суті.

Не підлягають касаційному оскарженню:

• рішення та ухвали суду ухвалені Верховним Судом як апеляційним;
• малозначні справи чи справи, де ціна питання менше ста прожиткових мінімуму, крім: 1) касаційна скарга відноситься до питання, яке має фундаментальне значення для формування судової практики; 2) учасник позбавлений можливості вказати на невірність обставин встановлених у цій справі при розгляді іншої справи; 3) справа має особливе значення для особи, яка подає касацію; 4) суд першої інстанції випадково вважав справу малозначною.

Строк подачі касаційної скарги та його поновлення

Час на оскарження судового акта має велике та очевидне значення. Відповідно до ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом 30 днів з моменту, коли було оголошено рішення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено не повний текст судового рішення, то 30-денний термін подання касаційної скарги до Верховного Суду відраховуватиметься з моменту складання повного тексту. День складання повного тексту вказано наприкінці судового рішення, яке оскаржується.

Учасник справи, який не брав участі у судовому розгляді та отримав повний текст судового рішення на пошті, може відраховувати цей термін з моменту отримання судового рішення. У касаційній скарзі важливо про це вказувати та надавати докази.

Відновлення терміну на оскарження постанов та рішень можливе і з інших поважних причин. Цими причинами зазвичай вважають хворобу, карантинні обмеження, піклування про близьких. Безумовно, важливим фактором буде те, що ці обставини виникли перед закінченням терміну на оскарження. Крім цього незначно пропущений термін на подання касації в 90% випадках не має суттєвого значення і суд відкриває провадження, але все ж таки у своєму клопотанні про поновлення терміну потрібно про це вказати і просити не виявляти формалізму.

Верховний Суд незалежно від поважності причин відмовляє у відновленні строку на оскарження і прийнятті касаційної скарги, якщо пройшов один рік з моменту складання повного тексту рішення, яке оскаржується, крім:

• подання касаційної скарги у цивільній справі стороною спору, яку не було повідомлено про розгляд справи або не було залучено до участі особу права, яку зачіпає це рішення;
• виникли обставини, на які касатор не можу вплинути (форс-мажор).

Порядок подання касаційної скарги щодо цивільної справи в Україні

Скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції. Верховний Суд приймає касації трьома способами: 1) пошта; 2) особисто через канцелярію; 3) через електронний суд з підписанням документа за допомогою електронного цифрового підпису.

Надсилання листа (скарги) за допомогою пошти в останній день на подання касації буде вважатися, що ви відправили у строки встановлені законом ( ЦПК України). І не буде мати значення о котрій годині це було зроблено. У таких випадках важливо мати при собі чек.

Подаючи скаргу через канцелярію суду, важливо мати з собою ще один зразок скарги, щоб секретар суду поставив на вашому зразку печатку з датою надходження скарги.

У разі подання скарги через електронний суд важливо пам’ятати, що практика прийому таких скарг ще не є стабільною. Тому бажано у скарзі вказувати практику цього ж суду про те, що вони приймають касаційні скарги у цивільних справах в електронній формі.

Типова помилка при поданні скарги є та, що касатори не завжди правильно вказують суд, до якого подають скаргу. Верховний Суд Касаційний цивільний суд у 2021 році у 50% випадках повертав скарги на тій підставі, що скарги подавалися до: Верховного суду України; Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду. Згоден, що начебто формалізм, але таке відбувається. У 2018-2020 ця статистика була 80-90%.

Є судді, які не звертають увагу на те, як касатор назве Верховний Суд (ВС, ЗСУ, КМР ЗС), але їх мало.

Вартість подачі касаційної скарги

ЗУ «Про судовий збір» визначає вартість судового збору за подання всіх скарг, у тому числі касаційної. Відповідно до згаданого закону потрібно заплатити: 1) за оскарження рішення щодо суті спору потрібно заплатити 200% від судового збору, який платили при поданні позову. Це не важливо, скільки рішень у скарзі хочете оскаржити; 2) за подання скарги на ухвали потрібно заплатити 0,2 прожиткового мінімуму, який був на початку року.

Якщо касатор є особою звільненою від сплати судового збору, він повинен про це вказати та надати докази. Наприклад, у справі про стягнення аліментів позивач (касатор) повинен зазначити, що згідно з ЗУ «Про судовий збір» позивачі у позовах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.

Верховний Суд останні півтора року зазначає, що потрібно правильно вказувати призначення платежу, а саме у призначенні платежу слід зазначати: 1) дати рішень, які оскаржуються; 2) номер судової справи; 3) суд, які ухвалили спірні рішення; 4) Верховний Суд. Прикладом таких вимог є ухвала Верховного Суду у справі № 127/13991/17 та у справі № 359/7343/19.

Форма та зміст касаційної скарги

Цей процесуальний документ подається у письмовій формі та українською мовою.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено:

• 1) найменування суду, до якого подається скарга;
• 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;
• 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
• 4) рішення (ухвала), що оскаржується;
• 5) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
• У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
• У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
• У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);
• 6) клопотання особи, яка подає скаргу;
• 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги;
• 8) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Вимоги до оскарження ухвал є значно меншими. Адже підстава для скасування визначення має бути аргументована неправильним застосуванням норм. У цій частині фактично легше скасовувати визначення, ніж рішення по суті спору.

Розгляд скарги

Суд сам ухвалює рішення про те викликати сторони на розгляд касації чи ні. Як це не звучало, але це серйозна реальність.

На практиці середні терміни розгляду касаційної скарги у цивільній справі на рішення по суті справи триває від 12 до 36 місяців. Та ви все правильно зрозуміли – довгий розгляд.

Якщо справа буде розглянута з викликом сторін, то процедура фактично така сама, як і в суді апеляційної інстанції:

• суд дає касатору можливість виступити першим та вислуховує відповіді на свої запитання;
• суд після виступу касатора вислуховує інших сторін;
• переходить до судових дебатів;
• йде у нарадчу кімнату.

Відношення суду до скарги, яка надійшла від іншого учасника після розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 405 ЦПК України касаційна скарга, яка надійшла до Верховного Суду після касаційного розгляду справи і не була присутня при розгляді справи, суд розглядає скаргу за загальними правилами.

У разі відкриття провадження у справі Верховний Суд може зупинити раніше прийняте рішення та інші рішення, які оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд може скасувати своє раніше ухвалене рішення.

Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження, якщо підстави скарги ідентичні тим, які розглядалися цим судом за іншими скаргами, які вже розглянуті.

Юридична допомога щодо супроводу справ у касації

Надаю правову допомогу з питань касаційного оскарження рішення, є досвід роботи з підготовки касаційних скарг та інших процесуальних документів, необхідних для подання до Верховного Суду, а також неодноразово брав участь при розгляді справ у цьому суді.

Звернувшись до мене, можете замовити наступну правову допомогу:

• підготовка та подання касаційної скарги у цивільній справі;
• аналіз справи на перспективу касаційного оскарження;
• аналіз процесуальних помилок у рішеннях, які слід оскаржити;
• ознайомлення із справою у Верховному Суді;
• представництво інтересів у Верховному суді.

Стаття 329. Строк на касаційне оскарження

1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

3. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 333 цього Кодексу.

• Стаття 1. Призначення Кодексу адміністративного судочинства України
• Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства
• Стаття 3. Законодавство про адміністративне судочинство
• Стаття 4. Визначення термінів
• Стаття 5. Право на звернення до суду та способи судового захисту
• Стаття 6. Верховенство права
• Стаття 7. Джерела права, які застосовуються судом
• Стаття 8. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
• Стаття 9. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі
• Стаття 10. Гласність судового процесу
• Стаття 11. Відкритість інформації щодо справи
• Стаття 12. Форми адміністративного судочинства
• Стаття 13. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
• Стаття 14. Обов’язковість судових рішень
• Стаття 15. Мова судочинства та діловодства в адміністративних судах
• Стаття 16. Правнича допомога при вирішенні справ в адміністративному суді
• Стаття 17. Основні положення досудового врегулювання спорів
• Стаття 18. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система
• Стаття 19. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів
• Стаття 20. Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів
• Стаття 21. Розгляд кількох пов’язаних між собою вимог
• Стаття 22. Суд першої інстанції
• Стаття 23. Суд апеляційної інстанції
• Стаття 24. Суд касаційної інстанції
• Стаття 25. Підсудність справ за вибором позивача
• Стаття 26. Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача
• Стаття 27. Виключна підсудність
• Стаття 28. Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя
• Стаття 29. Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого
• Стаття 30. Недопустимість спорів про підсудність
• Стаття 31. Визначення складу суду
• Стаття 32. Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово
• Стаття 33. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів
• Стаття 34. Порядок вирішення питань колегією суддів
• Стаття 35. Незмінність складу суду
• Стаття 36. Підстави для відводу (самовідводу) судді
• Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи
• Стаття 38. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
• Стаття 39. Заява про відвід (самовідвід)
• Стаття 40. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу
• Стаття 41. Наслідки відводу (самовідводу) судді
• Стаття 42. Склад учасників справи
• Стаття 43. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність
• Стаття 44. Права та обов’язки учасників справи
• Стаття 45. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
• Стаття 46. Сторони
• Стаття 47. Процесуальні права та обов’язки сторін
• Стаття 48. Заміна неналежної сторони
• Стаття 49. Треті особи
• Стаття 50. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
• Стаття 51. Права та обов’язки третіх осіб
• Стаття 52. Процесуальне правонаступництво
• Стаття 53. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
• Стаття 54. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
• Стаття 55. Участь у справі представника
• Стаття 56. Законні представники
• Стаття 57. Особи, які можуть бути представниками
• Стаття 58. Особи, які не можуть бути представниками
• Стаття 59. Документи, що підтверджують повноваження представників
• Стаття 60. Повноваження представника в суді
• Стаття 61. Особи, які є іншими учасниками судового процесу
• Стаття 62. Помічник судді
• Стаття 63. Секретар судового засідання
• Стаття 64. Судовий розпорядник
• Стаття 65. Свідок
• Стаття 66. Особи, які не можуть бути допитані як свідки
• Стаття 67. Відмова свідка від давання показань на вимогу суду
• Стаття 68. Експерт
• Стаття 69. Експерт з питань права
• Стаття 70. Спеціаліст
• Стаття 71. Перекладач
• Стаття 72. Поняття доказів
• Стаття 73. Належність доказів
• Стаття 74. Допустимість доказів
• Стаття 75. Достовірність доказів
• Стаття 76. Достатність доказів
• Стаття 77. Обов’язок доказування
• Стаття 78. Підстави звільнення від доказування
• Стаття 79. Подання доказів
• Стаття 80. Витребування доказів
• Стаття 81. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
• Стаття 82. Огляд речових доказів, що швидко псуються
• Стаття 83. Судові доручення щодо збирання доказів
• Стаття 84. Виконання судових доручень щодо збирання доказів
• Стаття 85. Звернення адміністративного суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
• Стаття 86. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги
• Стаття 87. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
• Стаття 88. Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
• Стаття 89. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
• Стаття 90. Оцінка доказів
• Стаття 91. Показання свідка
• Стаття 92. Виклик свідка
• Стаття 93. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
• Стаття 94. Письмові докази
• Стаття 95. Повернення оригіналів письмових доказів
• Стаття 96. Речові докази
• Стаття 97. Зберігання речових доказів
• Стаття 98. Повернення речових доказів
• Стаття 99. Електронні докази
• Стаття 100. Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів
• Стаття 101. Вимоги до висновку експерта
• Стаття 102. Призначення експертизи судом
• Стаття 103. Ухвала про призначення експертизи
• Стаття 104. Проведення експертизи на замовлення учасників справи
• Стаття 105. Збирання матеріалів для експертного дослідження
• Стаття 106. Проведення експертизи
• Стаття 107. Наслідки ухилення учасника справи від участі в експертизі
• Стаття 108. Оцінка висновку експерта
• Стаття 109. Комісійна експертиза
• Стаття 110. Комплексна експертиза
• Стаття 111. Додаткова і повторна експертизи
• Стаття 112. Зміст висновку експерта у галузі права
• Стаття 113. Оцінка висновку експерта у галузі права судом
• Стаття 114. Підстави та порядок забезпечення доказів
• Стаття 115. Способи забезпечення доказів
• Стаття 116. Заява про забезпечення доказів
• Стаття 117. Розгляд заяви про забезпечення доказів
• Стаття 118. Процесуальні строки
• Стаття 119. Розумність процесуальних строків
• Стаття 120. Обчислення процесуального строку
• Стаття 121. Поновлення та продовження процесуальних строків
• Стаття 122. Строк звернення до адміністративного суду
• Стаття 123. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду
• Стаття 124. Повістки
• Стаття 125. Зміст повістки
• Стаття 126. Вручення повістки
• Стаття 127. Час вручення повістки
• Стаття 128. Наслідки відмови від одержання повістки
• Стаття 129. Виклик (повідомлення) шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою
• Стаття 130. Виклик (повідомлення) відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме
• Стаття 131. Обов’язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання
• Стаття 132. Види судових витрат
• Стаття 133. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат
• Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу
• Стаття 135. Витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду
• Стаття 136. Попередня оплата судових витрат
• Стаття 137. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз
• Стаття 138. Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду
• Стаття 139. Розподіл судових витрат
• Стаття 140. Розподіл витрат у разі відмови позивача від позову
• Стаття 141. Судові витрати, пов’язані з примиренням сторін
• Стаття 142. Повернення судового збору
• Стаття 143. Рішення щодо судових витрат
• Стаття 144. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу
• Стаття 145. Види заходів процесуального примусу
• Стаття 146. Попередження і видалення із залу судового засідання
• Стаття 147. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом
• Стаття 148. Привід
• Стаття 149. Штраф
• Стаття 150. Підстави забезпечення позову
• Стаття 151. Види забезпечення позову
• Стаття 152. Зміст і форма заяви про забезпечення позову
• Стаття 153. Порядок подання заяви про забезпечення позову
• Стаття 154. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову
• Стаття 155. Заміна одного заходу забезпечення позову іншим
• Стаття 156. Виконання ухвали про забезпечення позову
• Стаття 157. Скасування заходів забезпечення позову
• Стаття 158. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову
• Стаття 159. Види та зміст заяв по суті справи
• Стаття 160. Позовна заява
• Стаття 161. Документи, що додаються до позовної заяви
• Стаття 162. Відзив на позовну заяву (відзив)
• Стаття 163. Відповідь на відзив
• Стаття 164. Заперечення
• Стаття 165. Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву
• Стаття 166. Заяви, клопотання і заперечення
• Стаття 167. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення
• Стаття 168. Пред’явлення позову
• Стаття 169. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви
• Стаття 170. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі
• Стаття 171. Відкриття провадження в адміністративній справі
• Стаття 172. Об’єднання і роз’єднання позовів
• Стаття 173. Завдання та строк підготовчого провадження
• Стаття 174. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів
• Стаття 175. Подання відзиву
• Стаття 176. Подання пояснень третіх осіб щодо позову або відзиву
• Стаття 177. Пред’явлення зустрічного позову
• Стаття 178. Форма і зміст зустрічної позовної заяви
• Стаття 179. Мета і строк проведення підготовчого засідання
• Стаття 180. Підготовче засідання
• Стаття 181. Порядок проведення підготовчого засідання
• Стаття 182. Подання відповіді на відзив та заперечення
• Стаття 183. Судові рішення у підготовчому засіданні
• Стаття 184. Підстави проведення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 185. Порядок призначення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 186. Порядок проведення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 187. Строк проведення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 188. Припинення врегулювання спору за участю судді
• Стаття 189. Відмова від позову та визнання позову
• Стаття 190. Примирення сторін
• Стаття 191. Виконання умов примирення
• Стаття 192. Завдання розгляду справи по суті
• Стаття 193. Строки розгляду адміністративної справи
• Стаття 194. Судове засідання
• Стаття 195. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
• Стаття 196. Головуючий у судовому засіданні
• Стаття 197. Звертання до суду у судовому засіданні
• Стаття 198. Обов’язки осіб, присутніх у залі судового засідання
• Стаття 199. Відкриття судового засідання
• Стаття 200. Роз’яснення перекладачеві його прав та обов’язків, присяга перекладача
• Стаття 201. Видалення свідків із зали судового засідання
• Стаття 202. Встановлення осіб, які прибули у судове засідання, оголошення складу суду і роз’яснення права відводу
• Стаття 203. Роз’яснення учасникам справи їхніх прав та обов’язків
• Стаття 204. Розгляд заяв та клопотань
• Стаття 205. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи
• Стаття 206. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста
• Стаття 207. Роз’яснення прав і обов’язків експерта, присяга експерта
• Стаття 208. Роз’яснення спеціалісту його прав і обов’язків
• Стаття 209. Вступне слово учасників справи
• Стаття 210. Порядок з’ясування обставин справи та дослідження доказів
• Стаття 211. Дослідження доказів
• Стаття 212. Порядок допиту свідків
• Стаття 213. Використання свідком письмових записів
• Стаття 214. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків
• Стаття 215. Оголошення показань свідків
• Стаття 216. Допит сторін, третіх осіб, їхніх представників як свідків
• Стаття 217. Дослідження письмових доказів
• Стаття 218. Оголошення та дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції
• Стаття 219. Дослідження речових та електронних доказів
• Стаття 220. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження
• Стаття 221. Дослідження висновку експерта
• Стаття 222. Консультації та роз’яснення спеціаліста
• Стаття 223. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні
• Стаття 224. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами
• Стаття 225. Судові дебати
• Стаття 226. Повернення до з’ясування обставин у справі
• Стаття 227. Вихід суду для ухвалення рішення
• Стаття 228. Таємниця нарадчої кімнати
• Стаття 229. Фіксування судового засідання технічними засобами
• Стаття 230. Ведення протоколу судового засідання
• Стаття 231. Зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання
• Стаття 232. Відтворення та копіювання технічного запису судового засідання
• Стаття 233. Складення протоколу про вчинення окремої процесуальної дії
• Стаття 234. Зміст протоколу про вчинення окремої процесуальної дії
• Стаття 235. Зауваження до протоколу вчинення окремої процесуальної дії
• Стаття 236. Зупинення провадження у справі
• Стаття 237. Поновлення провадження у справі
• Стаття 238. Закриття провадження у справі
• Стаття 239. Наслідки закриття провадження у справі
• Стаття 240. Залишення позову без розгляду
• Стаття 241. Види судових рішень
• Стаття 242. Законність і обґрунтованість судового рішення
• Стаття 243. Порядок ухвалення судових рішень
• Стаття 244. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення
• Стаття 245. Повноваження суду при вирішенні справи
• Стаття 246. Зміст рішення
• Стаття 247. Рішення щодо частини позовних вимог
• Стаття 248. Зміст ухвали
• Стаття 249. Окремі ухвали суду
• Стаття 250. Проголошення судового рішення
• Стаття 251. Вручення судового рішення
• Стаття 252. Додаткове судове рішення
• Стаття 253. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
• Стаття 254. Роз’яснення судового рішення
• Стаття 255. Набрання рішенням суду законної сили
• Стаття 256. Набрання ухвалою законної сили
• Стаття 257. Справи, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження
• Стаття 258. Строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження
• Стаття 259. Клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження
• Стаття 260. Вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження
• Стаття 261. Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні
• Стаття 262. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження
• Стаття 263. Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності
• Стаття 264. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень
• Стаття 265. Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним
• Стаття 266. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України
• Стаття 266-1. Особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України стосовно виведення банків з ринку
• Стаття 267. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності
• Стаття 268. Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ
• Стаття 269. Особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ
• Стаття 270. Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ
• Стаття 271. Особливості проголошення та вручення судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ
• Стаття 272. Особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ
• Стаття 273. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій
• Стаття 274. Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців
• Стаття 275. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб’єктів у сфері медіа, які порушують законодавство про вибори та референдум
• Стаття 276. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, політичної партії (блоку), місцевої організації політичної партії, їх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, члена ініціативної групи, політичної партії, громадської організації-суб’єктів процесу референдуму, їх уповноважених осіб, офіційного спостерігача-суб’єкта процесу референдуму
• Стаття 277. Особливості провадження у справах, пов’язаних із виборами Президента України
• Стаття 278. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом чи референдумом, та їх оскарження
• Стаття 279. Особливості здійснення представництва у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму
• Стаття 280. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань
• Стаття 281. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань
• Стаття 282. Особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони
• Стаття 283. Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів
• Стаття 283-1. Особливості провадження у справах про застосування санкцій
• Стаття 284. Особливості провадження у справах за зверненням Служби безпеки України щодо включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням
• Стаття 285. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності
• Стаття 286. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
• Стаття 287. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
• Стаття 288. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України
• Стаття 289. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства
• Стаття 289-1. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про оскарження рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій)
• Стаття 289-2. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України
• Стаття 289-3. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про заборону політичної партії
• Стаття 289-4. Особливості провадження у справах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа
• Стаття 289-5. Особливості провадження у справах щодо державного фінансування статутної діяльності політичних партій
• Стаття 290. Особливості провадження у зразковій справі
• Стаття 291. Особливості провадження у типовій справі
• Стаття 292. Суд апеляційної інстанції
• Стаття 293. Право на апеляційне оскарження
• Стаття 294. Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду
• Стаття 295. Строк на апеляційне оскарження
• Стаття 296. Форма та зміст апеляційної скарги
• Стаття 297. Порядок подання апеляційної скарги
• Стаття 298. Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції
• Стаття 299. Відмова у відкритті апеляційного провадження
• Стаття 300. Відкриття апеляційного провадження
• Стаття 301. Надсилання копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи
• Стаття 302. Приєднання до апеляційної скарги
• Стаття 303. Доповнення, зміна, відкликання апеляційної скарги чи відмова від неї
• Стаття 304. Відзив на апеляційну скаргу
• Стаття 305. Закриття апеляційного провадження
• Стаття 306. Підготовка справи до апеляційного розгляду
• Стаття 307. Призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції
• Стаття 308. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
• Стаття 309. Строк розгляду апеляційної скарги
• Стаття 310. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні
• Стаття 311. Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
• Стаття 312. Порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції
• Стаття 313. Наслідки неявки в судове засідання учасників справи
• Стаття 314. Відмова позивача від позову, примирення сторін під час апеляційного провадження
• Стаття 315. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення
• Стаття 316. Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення-без змін
• Стаття 317. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення
• Стаття 318. Підстави для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю
• Стаття 319. Підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині
• Стаття 320. Підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
• Стаття 321. Судові рішення суду апеляційної інстанції
• Стаття 322. Зміст постанови суду апеляційної інстанції
• Стаття 323. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи
• Стаття 324. Окрема ухвала суду апеляційної інстанції
• Стаття 325. Набрання судовими рішеннями суду апеляційної інстанції законної сили
• Стаття 326. Повернення адміністративної справи
• Стаття 327. Суд касаційної інстанції
• Стаття 328. Право на касаційне оскарження
• Стаття 329. Строк на касаційне оскарження
• Стаття 330. Форма і зміст касаційної скарги
• Стаття 331. Порядок подання касаційної скарги
• Стаття 332. Залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги
• Стаття 333. Відмова у відкритті касаційного провадження
• Стаття 334. Відкриття касаційного провадження
• Стаття 335. Надіслання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи
• Стаття 336. Приєднання до касаційної скарги
• Стаття 337. Доповнення, зміна, відкликання касаційної скарги чи відмова від неї
• Стаття 338. Відзив на касаційну скаргу
• Стаття 339. Закриття касаційного провадження
• Стаття 340. Підготовка справи до касаційного розгляду
• Стаття 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції
• Стаття 342. Строк розгляду касаційної скарги
• Стаття 343. Попередній розгляд справи
• Стаття 344. Касаційний розгляд справи у судовому засіданні
• Стаття 345. Касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
• Стаття 346. Підстави для передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду
• Стаття 347. Порядок передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду
• Стаття 348. Відмова позивача від позову, примирення сторін під час касаційного провадження
• Стаття 349. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
• Стаття 350. Підстави для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень-без змін
• Стаття 351. Підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення
• Стаття 352. Підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині
• Стаття 353. Підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд
• Стаття 354. Підстави для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині
• Стаття 355. Судові рішення суду касаційної інстанції та порядок їх прийняття
• Стаття 356. Зміст постанови суду касаційної інстанції
• Стаття 357. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи
• Стаття 358. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
• Стаття 359. Набрання судовими рішеннями суду касаційної інстанції законної сили
• Стаття 360. Повернення адміністративної справи
• Стаття 361. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 362. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 363. Порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 364. Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 365. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 366. Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 367. Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки
• Стаття 368. Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 369. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами
• Стаття 370. Обов’язковість судових рішень
• Стаття 371. Судові рішення, які виконуються негайно
• Стаття 372. Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах
• Стаття 373. Звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання
• Стаття 374. Виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню
• Стаття 375. Зупинення виконання судового рішення
• Стаття 376. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання
• Стаття 377. Примирення сторін у процесі виконання
• Стаття 378. Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
• Стаття 379. Заміна сторони виконавчого провадження
• Стаття 380. Поворот виконання судових рішень
• Стаття 381. Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ
• Стаття 382. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах
• Стаття 383. Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду
• Стаття 384. Порядок відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі
• Стаття 385. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 386. Підсудність заяви про відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 387. Форма та зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 388. Наслідки недодержання вимог до змісту та форми заяви про відновлення втраченого судового провадження, залишення заяви без розгляду чи відмова у відкритті провадження за заявою
• Стаття 389. Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 390. Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження
• Стаття 391. Звільнення заявника від судових витрат