Відмінювання займенників
Відмінки | Однина | Множина |
---|---|---|
чоловічий (середній) рід | ||
Зн. | його, про нього | їх, про них |
Ор. | ним | ними |
М. (на) | ньому | них |
Стабільну версію було перевірено 25 квітня 2023. Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість).
Займенники «нас», «нам», «нами» є формами займенника 1 особи множини «ми». Займенники «тебе», «тобі», «тобою» є формами займенника 2 особи однини «ти». Займенники «вас», «вам», «вами» є формами займенника 2 особи множини «ви». Займенники «її», «їй», «ній», «нею» є формами займенника 3 особи однини «вона».
1 особа — я, ми; 2 особа— ти, ви; 3 особа —він, вона, воно, вони. числами і відмінками. Має рід (в однині 3-ї особи): він — чоловічий рід; вона — жіночий рід; воно — середній рід.
Мова – ДНК нації На жаль, під впливом російської мови все частіше «їх» вживається не у властивому значенні. Насправді, «їхній» – це присвійний займенник (відповідає на питання «чий?»), а «їх» – це форма родового й знахідного відмінка від особового займенника «вони» (відповідає на питання «кого?», «чого?», «що?»).
Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?