Голосні звуки вимовляють тільки за допомогою голосу: [а], [о], [у], [і], [и], [е]. Приголосні звуки вимовляють за допомогою голосу й шуму чи тільки шуму. Тверді приголосні: [б], [д], [г], [ж], [ґ], [дз], [дж], [з], [ц], [п], [х], [ч], [ф], [с], [т], [ш], [к], [р], [м], [н], [л], [в].

Голосні звуки легко проспівати, адже струмінь видихуваного повітря не зустрічає перешкод. Сучасна абетка нараховує 10 букв, що позначають голосні звуки на письмі: А, Е, Є, И, І, Ї, О, У, Ю, Я.

При утворенні одних звуків бере участь лише голос ([а, о, у, е, и]); під час творення інших – голос і шум або тільки шум ([д, л, ш, ч, м, н, к]. Звуки, які утворюються лише голосом, називаються голосними. Звуки, які утворюються голосом і шумом або тільки шумом, називаються приголосними.

При́голосний звук, су́гласник, співзвук, шелесті́вка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму. При його вимові струмінь видихуваного повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на різноманітні перешкоди. Приголосний звук має напружену артикуляцію.

Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних і 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі. Також існують інші погляди на фонемний склад української мови.

А вже на основі грецького почали розвиватися майже всі європейські алфавіти, у тому числі й слов'янські — глаголиця та кирилиця, якою користуємося ми з вами. Першу слов'янську азбуку винайшли брати Кирило та Мефодій у ІХ столітті н. е.

Голосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання розташованих у гортані голосових зв’язок. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!