Хто вона – українка, яка стала олімпійською чемпіонкою під прапором Німеччини?

В Україні в неї просто не повірили… тож після Олімпіади у Солт-Лейк-Сіті 2002 року вона переїхала до Німеччини, де змогла знайти партнера та разом з ним стати дворазовими олімпійськими бронзовими призерами з фігурного катання. А сьогодні українка святкує своє олімпійське чемпіонство… але під німецьким прапором.

Їй 34 роки, і це вже п’ята Олімпіада для Альони Савченко, а Бруно Массо – третій партнер, із яким вона намагалась підкорити Олімп. Усе почалося, коли Альона жила в невеликому Обухові Київської області. Звичайна дівчинка з багатодітної родини у подарунок попросила ковзани. Так у три роки Альона Савченко вперше вирішила поєднати своє життя з фігурним катанням. Спочатку тренувалася на озері неподалік дому, а через два роки прийшла до спортивної секції. Щоб займатися улюбленим фігурним катанням, треба було вставати о четвертій ранку, щоб встигнути на перший автобус із Обухова.

Її перша Олімпіада була у Солт-Лейк-Сіті 2002 року ще під українським прапором. Разом зі Станіславом Морозовим посіла 12-е місце. А коли партнер зазнав травми, почала сама шукати йому заміну, проте федерація цю ідею не підтримала. Тоді Савченко остаточно вирішила переїхати.

«Саме проблеми з житлом, а також розуміння, що, виступаючи за Україну, мені навряд чи вдасться стати чемпіонкою – нас зі Стасом судді «відсували» на десяті місця – й стали причиною того, що я поїхала до Німеччини. Коли їхала, мене викликали до спорткомітету і наказали повернути усе, що одержала від держави. Але чиновники були дуже здивовані, дізнавшись, що за весь час держава зшила мені одну сукню та купила пару ковзанів. Інші костюми шила за гроші батьків», – розповідала Савченко в інтерв’ю українським виданням.

У Німеччині Альона Савченко стала в пару з Робіном Шолкови. Цей тандем 5 разів перемагав на чемпіонатах світу та двічі ставав бронзовим призером Олімпійських ігор – у 2010 та 2014 роках.

А потім Шолкови вирішив повісити ковзани на гачок. І знову пошуки… спочатку партнера, а потім – нового тренера. Вона знайшла обох, а головне – знайшла той шлях, яким хотіла йти до олімпійського золота.

«Я дуже люблю кататися, мені подобається тренуватися та виступати. Я роблю те, що люблю. І мені все одно, хто що думає. Якщо я знаю, що я можу, то буду робити це до кінця», – казала Савченко.

Сьогодні на своїй п’ятій Олімпіаді Альона Савченко виступала з Бруно Массо і не стримувала емоцій. Вона – нарешті олімпійська чемпіонка у парному фігурному катанні. Савченко і Массо не лише вибороли «золото», а й встановили світовий рекорд.

Українська преса гуде про перемогу екс-українки, яка 15 років тому переїхала до Німеччини. За цей час у її рідному Обухові так і не побудували льодову ковзанку, а українські фігуристи не здобували нагороди з 2006 року. Тоді «бронзу» виборола пара Руслан Гончаров та Олена Грушина. А українське «золото» взагалі було у 1994 році, завдяки Оксані Баюл, яка так само виїхала з України, але до США, і вирішила не повертатися.

26 досягнень легкої атлетики України за 26 років незалежності

За 26 років років незалежності України наші атлети здобували перемоги на різноманітних світових змаганнях, встановлювали рекорди та слухали гімн України під майоріння блакитно-жовтого стягу.
Україна марафонська

Підкорена Осака
У 2015-му році 31-річна киянка Тетяна Гамера зробила «золотий хет-трик» на Osaka International Ladies. Спортсменка виграла престижний марафон тричі поспіль і стала першою за останні 15 років, кому це вдалося. Крім того, Тетяна встановила рекорд України на марафонській дистанції. Вона пробігла 42 км та 195 метрів за 2 години 22 хвилини та 9 секунд.

33-річний уродженець Сумської області Євген Глива – ультра марафонець, бігає на дистанції, що значно переважають традиційні 42 км 195 метрів. Наразі він посідає друге місце у рейтингу марафонців, що спеціалізуються на бігу в пустелях, поступаючись лише представникові Марокко Рашиду ель Мурабіді! Ще одним важливим досягненням Гливи є перемога в австрійському забігу в рамках світового забігу Wings For Life World Run – 2016. В світовому рейтингу українець посів 13 місце серед 34-х переможців своїх забігів.

У лютому 2016-го року Наталя Легонькова стала переможницею одного з найстаріших та наймасовіших марафонів світу у Лос-Анджелесі з власним рекордом у 2 години 30 хвилин та 41 секунду. До цього успіху українка вигравала марафон у Дубліні та Белфасті, а також увійшла до топ-5 бігунів на марафонській дистанції лондонської Олімпіади.

Рекорд України у напівмарафонах належить Сергію Лебідю. У 2003 році у Мілані досвідчений спортсмен фінішував з результатом 1:01:51.
До своїх головних досягнень Лебідь додав перемогу у Наганському марафоні у 2014 році, а також участь в Олімпійських іграх 2000 та 2004 роках.

У грудні 2006-го Дмитро Барановський встановив рекорд України у марафонському бігу серед чоловіків, який досі більше нікому не підкорився. Спортсмен подолав дистанцію марафону у японській Фукуоці за 2 години 7 хвилин та 15 секунд. Цікаво, що у цьому забігу Дмитро став лише другим, хоча за рік до цього з результатом на хвилину більшим виграв старт.

16 жовтня 2010 року у Києві вперше відбувся марафон. Тоді стартували на вулицях української столиці 456 учасників з 13 країн світу. Переможцями стали Володимир Горбань (2:26.36) та Людмила Шелест (3:09.17). 7 років потому траса Київського міжнародного марафону пройшла сертифікацію AIMS та IAAF, це означає, що на столичних пагорбах спортсмени зможуть ставити світові та європейські рекорди. Цього року відбудеться 8-ий міжнародний Київський марафон Wizz Air Kyiv City Marathon 2017.

Бігова країна
Українці поступово перетворюються на націю, що біжить. І біжить красиво, правильно та швидко. Щороку в Україні з’являються нові бігові турніри. Марафони можна пробігти у Києві, Дніпрі, чи навіть Краматорську. За «половинками» варто їхати в Одесу, Львів або Запоріжжя. Біг стає мейнстрімом, і цим варто пишатися.

Україна олімпійська

Олімпіада – головний старт для будь-якого спортсмена, олімпійська медаль – мета, до якої йдуть через виснажливі тренування та різні обмеження. Найважливіші перемоги українських легкоатлетів далі:

Історичне «золото»
Перше українське олімпійське золото у легкій атлетиці здобула Інеса Кравець. Українська спортсменка взяла участь у трьох Олімпіадах. На Іграх-88 у Сеулі вона виступала ще за збірну СРСР. Свою першу олімпійську нагороду – «срібло» у стрибках у довжину – Інеса завоювала на Іграх у Барселоні 1992-го року, а чотири роки потому стала першою в історії володаркою олімпійського «золота» у потрійному стрибку.

24-річна Наталя Добринська не була фавориткою змагань у семиборстві, що включає біг на 100 м з бар’єрами, біг на 200 м, стрибок у висоту, штовхання ядра, біг на 800 м, стрибок в довжину та метання спису. Проте саме вона, набравши 6733 очки, стала олімпійською чемпіонкою. Для України це «золото» стало лише другим олімпійським у легкій атлетиці.

На перших в історії команди України літніх Олімпійських іграх «бронзу» здобули двоє найсильніших у прямому розумінні цього слова наших легкоатлетів. Олександр Крикун метнув молот на 80,02 м, а Олександр Багач штовхнув ядро на 20,75 м. Для обох спортсменів ці результати не були рекордними у кар’єрі, але стали єдиними олімпійськими нагородами.

29-річна Інга Бабакова до Атланти вже вигравала «бронзу» чемпіонатів світу у стрибках у висоту, і на Олімпійських іграх з результатом в 201 см вона злетіла на третю сходинку. Проте ця нагорода стала справжнім поштовхом у кар’єрі Бабакової, після неї були «срібло» та «золото» чемпіонатів світу. І вона й досі є володаркою світового рекорду серед спортсменок віком понад 35 років з результатом 201 см, що Інга встановила у Осло в 2003 році.
А за 8 років у Афінах Україна знову затамувавши подих спостерігала за стрибками у висоту, де Вікторія Стьопіна перевершила результат співвітчизниці на 1 см, але так само стала «бронзовою».

На Олімпійських іграх у Сіднеї скарбничка легкоатлетичної збірної України знову поповнилася двома бронзовими нагородами. Роман Щуренко у стрибнув у довжину на 8,31 м, а Олена Говорова у потрійному стрибку змогла показати свій найкращий результат у кар’єрі – 14,96 м. Для обох атлетів ці перемоги стали головними в спортивному житті.
А вже на Олімпіаді у Лондоні потрійний стрибок знову став бронзовим для нашої команді. Ольга Саладуха стала третьою, стрибнувши на 14,76 м.

Біг з бар’єрами став наймедальнішою дисципліною для української легкої атлетики на афінській Олімпіаді. За 12,45 с пробігла стометрівку Олена Красовська і стала срібною призеркою, а в бігу на 400 м з бар’єрами Тетяна Терещук-Антипова поступилася лише 0,06 с в боротьбі за другу сходинку, та отримувала лавровий вінок з бронзовою медаллю на грудях.

1500 м на Олімпіаді в Пекіні стали тріумфальними для України. Зразу двоє наших співвітчизниць піднялися на олімпійських подіум. «Срібло» виборола досвідчена Ірина Ліщинська, яка пробігла свою коронну дистанцію з результатом 4:01,63, а третьою у забігу була Наталя Тобіас, яка встановила свій персональній рекорд – 4:01,78.

Денис Юрченко став першим українським стрибуном з жердиною після легендарного Сергія Бубки, якому підкорився олімпійський подіум. В Пекіні Юрченко показав результат 5,70 м, як і троє інших атлетів, але «бронза» дісталася саме йому через додаткові показники – кількість спроб.

Неймовірне поруч. Вперше в історії українська команда у складі Олесі Повх, Єлизавети Бризгіної, Христини Стуй та Марії Ремінь вибороли медаль в одній з найпрестижніших бігових дисциплін – естафеті на 4х100м. Дівчата встановили національний рекорд – 42,04с, і поступилися лише визнаним лідерам у цій дисципліні – командам США та Ямайки.
Ще одна медаль Лондона дісталася українським дівчатам, що бігли естафету 4х400 м лише через 5 років після забігу. «Бронза» перейшла до Аліни Логвиненко, Ольги Земляк, Анни Ярощук та Наталі Пигиди, які в олімпійському забігу були четвертими, після дискваліфікації збірної Росії.

Фаворит змагань у стрибках у висоту українець Богдан Бондаренко на Іграх у Ріо став лише третім з далеко не найкращим своїм результатом 2,33 м. Але для самого Богдана, який серйозно перехворів напередодні змагань та ще й виступав з не залікованою травмою, ця медаль стала справжнім великим досягненням, а для України вона була єдиною легкоатлетичною на останній Олімпіаді.

Україна чемпіонська

Бути чемпіоном світу значить назавжди вписати своє ім’я в історію спорту, буди гордістю та прикладом для наслідування. Далі кожен, хто підіймався на найвищий щабель світового п’єдесталу та оббігав стадіон з українським прапором на плечах:

За свою кар’єру стрибун із жердиною Сергій Бубка встановив 35 світових рекордів, але його фантастичне досягнення 1994 року, коли він на змаганнях у італійському Сістрієре злетів на 6,14 м, досі залишається нескореним. Довгі роки Сергію Бубці належав і світовий рекорд і у приміщеннях – 6,15 м, який він встановив у 1993 році у Донецьку на «Зірках жердини». Але у 2014 році все на тому ж турнірі нове досягнення зафіксував француз Рено Лавіленні – 6,16 м.

Ще один світовий рекорд, який ніхто не може побити понад 20 років, належить Інесі Кравець у потрійному стрибку. Його легкоатлетка встановила на чемпіонаті світу-1995, який виграла, показавши результат 15,50 м.

Чемпіонка Олімпіади-2008 Наталя Добринська досі є володаркою світового рекорду у п’ятиборстві. 2012-го року у Стамбулі українка виграла світову першість у приміщеннях з феноменальним результатом – 5013 очок у сумі. Наталя стала першою спортсменкою, якій вдалося подолати рубіж у 5000 набраних очок. Попередній рекорд тримався 20 років.

І 100, і 200
Українка Жанна Пінтусевич-Блок – дворазова чемпіонка світу. Причому українка вигравала на найпрестижніших спринтерських дистанціях. У 1997 році на турнірі в Афінах вона стала кращою в бігу на 200 м з результатом 22,32 с. А за чотири роки в канадському Єдмонтоні виграла стометрівку з кращим результатом сезону – 10,82 с.

Традиційно найкраща
2011-го року у корейському Тегу Ольга Саладуха була абсолютною фавориткою у потрійному стрибку. Вона вже була чемпіонкою Європи та Всесвітньої універсіади, вигравала європейські кубки та виблискувала на етапах Діамантової ліги. Саладусі потрібно було знову довести, що вона – найкраща, і вона це зробила, стрибнувши на 14,94 м.

2013-й рік видався неймовірно вдалим для Анни Мельниченко. В березні вона виграла першу в кар’єрі медаль – «бронзу» на чемпіонаті Європи у приміщеннях у Гетеборзі, а у серпні у Москві сенсаційно стала чемпіонкою світу у семиборстві. Анна набрала 6586 очок і вперше в історії України виграла «золото» у багатоборстві на світовому рівні.

Підкорювати висоту і злітати набагато вище власного зросту для наших спортсменів не в дивину. У серпні 2005 року Юрій Кримаренко став чемпіоном світу в Гельсінкі (Фінляндія) з результатом 2,32 м. А за 8 років у Москві Богдан Бондаренко просив стадіон тиші, щоб виконати свій головний стрибок. Світовий рекорд – 2,41 м підкорився Богдану. Того ж року українця назвали кращим легкоатлетом Європи.

P.S. Чемпіонат світу у Донецьку

2013-го року Україна на відмінно провела чемпіонат юніорський чемпіонат світу з легкої атлетики. Справжнє свято відбулося на Олімпійському стадіоні у Донецьку. Участь у змаганнях взяли 1542 спортсмени зі 174 країн світу. Єдину українську медаль домашньої першості тоді здобула Валерія Семенкова у метанні молота.