Живопліт: формуємо простір саду, варіанти та вибір рослин

Живопліт давно перестав виконувати тільки практичну функцію. Сьогодні це модний тренд, рішення зонування ділянки з використанням декоративних кущів та плетистих рослин – актуальні як ніколи. У сучасному садовому дизайні тепер частіше використовують рослини, ніж штучні огорожі та парканчики. При правильній посадці та підборі рослин, жива огорожа може стати надійним і навіть колючим захистом, ажурним та витонченим обрамленням зони відпочинку або садової водойми, квітучою «ширмою» яка прикрасить навіть господарські та городні частини саду.

Живопліт – це лінійна або вигнута щільна посадка кущів або дерев, які щільно переплітаються гілками та створюють суцільний і, найчастіше, непролазний зелений масив. Основні рослини – кущі, хоча іноді використовують і невеликі дерева. Традиційно, головною властивістю при підборі рослин, вважалася здатність кущів добре гілкуватися та переносити обрізку. Але сьогодні, дизайнери керуються ширшим поглядом і навіть плодові рослини можна трактувати як живопліт при певних умовах.

У цій статті ми спочатку розберемося навіщо може знадобитися живопліт в саду, а потім – як підібрати кращі рослини для живої огорожі, з яких кущів зробити живий паркан по межі ділянки або декоративний екран перед господарською зоною.

Для чого потрібен живопліт в саду?

Ідея живого паркану-огорожі – стає все більш популярною, тому каталог нашого інтернет-магазину в розділі декоративні кущі – кожен сезон поповнюється новими ефектними сортами (див. фото). Щільні посадки живоплоту не тільки прикрашають ділянку, але і надійно захищають її.

• Захист границь саду. Зазвичай, це високі від 250 см кущі, з дуже густою короною. Вони не тільки захищають сад від чужих очей, але і при грамотній посадці можуть стати непрохідною перешкодою. Іноді, навіть надійнішою за стаціонарну огорожу, тому що перелізти через таку захисну посадку – практично неможливо. Для цього підбирають швидкорослі та великі види, наприклад, дерен, верба, спірея, горобинник та ін.
• Санітарно-гігієнічна функція. Для цього теж зазвичай використовують високорослі кущі, з густою кроною, які захистять границі різних зон, від пилу та шуму, а ще вони можуть розсіювати сильні вітри, затримувати сніг та ін. Наприклад, якщо вам потрібно відокремити декоративну, житлову або рекреаційну зони саду від дороги, місць паркування, гаража або городньо-господарської частини, коли вітри і пил заважають комфортному перебуванню в саду.
• Декоративно-зонувальна функція. Це найширша категорія. Тут використовують як посадки, що ростуть вільно, так і ті, які потрібно регулярно обрізати. Вони можуть бути середньовисокі до 150-200 см, які розділяють простір саду на різні зони, служити фоном для міксбордерів та розаріїв, декорувати «проблемні» будівлі, огорожі та ін. Перевагу тут найчастіше віддають рослинам, що ростуть повільно, яким потрібна лише легка обрізка для кращого гілкування.

Для кожного виду огорож – підбирають рослини, виходячи з вимог і властивостей. Але і деякі рослини надихають на нові ідеї, навіть зі смородини виходить прекрасний живопліт, який одним із перших навесні «одягається» в легку смарагдову зелень, а в жаркі дні листя виділяє пряний приємний аромат. А тепер перейдемо до властивостей рослин, щоб підібрати відповідні для ваших садових завдань.

Декоративні кущі для живої огорожі

Бирючина – один з найбільш швидко ростучих кущів, який відмінно стрижеться, пробачить вам помилки догляду, завдяки своїй чудовій невибагливості. Її навіть порівнюють з самшитом, але ростуть кущі набагато швидше, а стрижуться анітрохи не гірше. Якщо вам потрібно створити огорожу у напівтіні або тіні – краще саджанців бирючини годі й шукати. Атровіренс – найкращий сорт для великої огорожі до 3 м заввишки. Вид настільки зимостійкий, що може зберігати частину листя взимку. Із зеленої вона стає синювато-фіолетовою. Є і більш компактні види, навіть ряболисті форми (варіегатум).

Бересклет (бруслина) – відрізняється густим листям, яке вкриває кущі настільки густо, що зазвичай і гілочок не видно. Висаджувати з нього живоплоти можна у напівтіні і на сонячних, але не жарких та не посушливих ділянках. Бересклет крилатий – це великі до 2,5 м кущі, сорт Компактус – восени «одягається» в червоне листя. А є невисокі до 50 см кущики, з вічнозеленим листям бруслини Форчуна, сорт Сільвер Квін – з білою окантовкою по салатовому листу. Цей вид бруслини вас здивує, якщо дати його гілкам опору (стіну, шпалеру та ін.), то його пагони стануть довгими і можуть задекорувати поверхню огорожі на 100-150 см.

До швидко рослих кущів для огорожі відносяться: форзиція, горобинник, бузок, весняноквітуча спірея. Ці кущі краще виглядають, коли ростуть вільно. Але і при стрижці вони виглядають гідно і красиво цвітуть.

Барбарис – росте в середньому темпі. Але його листва забарвлена в прекрасні кольори від багряного та червоного до салатового та смарагдового. Саджанці барбарису вважаються одними з найбільш високодекоративних для створення огорожі, а колючі пагони зроблять її непролазною. Є різні види, для високих живих парканів від 2 м вибирайте барбарис звичайний та оттавський, для більш компактних до 100 см – Тунберга.

Різні види гортензії теж можна віднести до кущів, з яких виходить відмінна жива огорожа. Великі види гортензії (волотиста, деревовидна, дуболиста) – можуть створити досить високі до 250 см огорожі, а великолиста – невисокі яскраво квітучі бордюри до 100 см.

Дерен – найбільш невибагливий у догляді чагарник і при цьому однаково гарний зі стрижкою та без. Закономірно, що саджанці дерену найбільш популярні для живоплотів. Дерен буде рости і в тіні, і на сонці. Для високих огорож вибирайте дерен білий Ауреа, висотою до 250 см.

Вічнозелені живоплоти, що швидко ростуть

Це особливо цікава категорія великих кущів, вони залишаються зеленими навіть взимку, але при цьому ростуть значно швидше за хвойників. Із бересклетом (бруслиною) Форчуна ви вже знайомі, проте він доволі низький, а для надійних живоплотів вам знадобляться рослини більші та швидкорослі.

Піраканта (глодівець) – має купу переваг і для високої огорожі походить відмінно. Пагони густо вкриті напівматовою листвою, а до кінця сезону ще й усипані помаранчевими ягодами, щоправда, вони не їстівні. Кущі і взимку, і влітку виглядають відмінно. Піраканта вузьколиста Оранж Глоу – підійде для огорож до 200 см.

Пієріс – росте повільніше, ніж піраканта, але у нього свої переваги. Саджанці пієріса цінуються за красу і мінливе забарвлення листя, здатність формувати красиву крону без обрізки. У живоплоті кущі утворюють щільну стіну, а прямі пагони, із злегка пониклими кінчиками, виглядають особливо витонченими. Пієріс японський Вайт Каскад в середині літа покривається кремовими суцвіттями так густо, що листя майже не видно.

Хвойні рослини для живоплоту

У більшості садів обов’язково є хвойники, це популярні в садовому дизайні рослини, які створюють особливу атмосферу, наповнюють сад ароматом хвої.

Туя. Висока конусна крона, хороша швидкість росту роблять саджанці туї самими популярними для живоплотів. Найбільш популярні сорти туї західної Смарагд, Колумна, Рейнголд. При більш щільний посадці – ви отримаєте густу абсолютно непролазну огорожу. При більш розрідженій – витончену та «дихаючу». Рослини прекрасно стрижуться та формуються.

Кипарисовик та ялівець – теж можна вирощувати в живих огорожах, як таких, що ростуть вільно, та тих, що регулярно формуються обрізкою. Ялівці ростуть швидше, ніж кипарисовики. Але в багатьох випадках, статичні композиції, які залишаються роками практично незміненими – теж мають попит, як малодоглядні.

Виткі та плетисті багаторічники для живоплоту та шпалери

Виткі та плетисті рослини допоможуть вам задекорувати стіни будівель, невиразні стаціонарні огорожі, створити декоративні зелені екрани перед господарськими частинами саду. Щоб зробити живий екран, спочатку встановлюють опорну ажурну стіночку, висоту підбирайте, виходячи із загальної концепції дизайну. Для того, щоб задекорувати таку шпалеру, вибирайте на свій смак плетисті троянди, клематиси, гліцинії та ін. Сучасні концепції саду прекрасні тим, що завжди можна поєднати красиве з корисним. Використовуйте плодові ліани. Ожина, виноград, лимонник – прекрасно виглядають в такій живій огорожі, а на додачу обдарують вас смачними плодами.

Жива огорожа в ландшафтному дизайні

Жива огорожа плавно й органічно обрамляє сад, зонує його та об’єднує його частини в єдине ціле. Простий та ефективний дизайнерський прийом, «підтримати» посаджені рядами рослини – одиничними або груповими посадками. Наприклад, огорожа з бирючини, яка росте вільно, а поруч в газоні – геометрично пострижений кущ тієї ж бирючини, вже виконує роль солітера, композиційного акценту. Щоб правильно посадити кущі в живопліт, подивіться на особливості та умови вирощування кожного виду кущів. Правила посадки рослин в живому паркані, зазвичай, передбачають відстань між молодими саджанцями – мінімальну, так крони швидше зімкнуться й утворять щільну живу огорожу.

Як робити живопліт з сосни?

Перш ніж почати робити живопліт потрібно определітьграніци ділянки, по яких вона буде рости. Жива огорожа з сосни повинна розташовуватися на сонячних і відкритих ділянках, так як взатененних місцях у сосен погано формується крона. Коли кордону ізгородіопределени, потрібно вирити ямки, в глибину від 30 сантиметрів до метра в залежності від розмірів коренів сосни.

Відстань між ямками потрібно робити від півметра до метра, при цьому бажано висаджувати сосни в шаховому порядку, так огорожа буде болееплотной. В ямки відразу ж після посадки необхідно додати землю, змішану спеском і перегноєм. Якщо це субстрат яму до кінця не заповнив, подсипаютобикновенную землю. Кожен саджанець після посадки обов’язково поливають.

Для створення живоплоту краще всього використовувати спеціальниесорта сосни, які не сильно тягнуться вгору. Наприклад, сосна гірська НЕ растетвише двох-трьох метрів. Але можна робити огорожа і зі звичайної сосни. Дляформування огорожі з неї потрібно набратися терпіння, оскільки процес етодовольно тривалий. Після посадки саджанців необхідно шляхом мотузок-відтяжок ісеткі рабиці надати гілкам потрібне положення.

Кілька разів за сезон як мінімум чотири п’ять необходімоперевязивать мотузки і міняти положення сітки, щоб на гілках сосни не залишилося шрамів. На наступні сезони потрібно робити прищіпки, щоб сосна неросла вгору. Навесні молоді пагони свічки, необхідно частково укорачіватьпрімерно на 2/3. На наступний сезон проробляйте те ж саме, поступово, такимобразом, формуючи крону сосни.

Важливо видаляти пагони рівномірно з усіх гілочок, чтобикрона сосен і жива огорожа з сосни виходило красивою. Через кілька років, необхідно видаляти частину бічних гілок, удаляють під самий корінь.