Зміст:
Коли і як сіяти та доглядати сидерати. Рекомендації щодо сидератів
Для швидкого проростання і росту, сійте озимі на зелений гній, однорічні самосівні та дерникові сидерати між збором врожаю і опаданням листя, коли земля ще тепла. Підготуйте ґрунт і висівайте до листопаду через те, що, товстий шар опалого листя заважатиме як висіву, так і проростанню, особливо це стосується дрібнонасінних культур, таких як костриця, пажитниця, різні конюшини і люцерни, що використовуються в сумішах самосівних однорічних трав та багаторічних дерників. Також молоді проростки сидератів можуть пошкоджуватися слимаками, якщо вони будуть покриті листяним сміттям. Проростання і формування значно покращуються, якщо випадають осінні дощі, або використовується полив через короткий час після посіву. Один або два легких поливи після збору врожаю забезпечують гарне проростання у випадку пізніх осінніх дощів.
Потреба підрізування в саду може бути перешкодою посівам сидератів через те, що рух пов’язаний з обрізкою і утилізацією гілляччя може нанести шкоду підготовленому ґрунту і молодим сходам. Обрізку треба закінчити до того, як висівати сидерати. Там, де це практично неможливо, висаджуйте сидерати почерез ряд і проводьте обрізування лише в незасіяних рядах. Навіть після того, як вони добре підростуть, озимі сидерати на зелений гній зазвичай погано переносять рух по них, пов’язаний з обрізуванням і чищенням саду. Трав’яні і бобові дерники, з іншого боку, як лише добре сформуються (тобто, починаючи з другої зими) дають добру і тверду поверхню для зимового обрізування.
Сидерати переважно висівають всередині міжрядь саду, а в рядах нічого не росте, завдяки використанню гербіцидів, культивації або інших засобів. Для максимальної користі, засіяна ширина в міжряддях має бути якомога більшою, але без ризику пошкодження коріння дерев при культивації, сівбі або скошуванні сидератів. Через те, що сидерати згодом мають схильність наповзати, багаторічні бобові дерники треба висівати на відстані хоча б 45 сантиметрів від краю смуг, що піддаються обробітку гербіцидом, щоб зменшити їхнє наповзання у ряди. Заради ефективності догляду, ширина сидератних смуг має враховувати технічні можливості сіялок, косарок та культиваторів.
Для максимального зв’язування азоту, перед висіванням інокулюйте насіння бобових правильним штамом бактерії Rhizobium. Є кілька способів інокуляції насіння, але найкращі результати дає “мокрий метод”, який полягає у зволоженні насіння і змішуванні його з якимось адгезивним матеріалом, щоб краще прилипав інокулянт. Також можна пересипати сухе насіння шарами інокулянту, коли воно подається у бункер для сівалки, але цей метод не такий ефективний, як мокрий. Дрібнонасінні бобові можуть бути інкапсульовані разом з бактеріями виробником насіння. В такому випадку інокуляція буде непотрібною.
Для максимальної користі, засіяна ширина в міжряддях має бути якомога більшою, але без ризику пошкодження коріння при культивації, сівбі або скошуванні сидератів.
Сидерати можна сіяти розкиданням або точним висівом. Розкидання швидше, ніж точний висів і краще надається для суцільного засівання всієї поверхні саду. Перед тим, як використовувати цей метод, ґрунт треба неглибоко прокультивувати. Якщо сидерат буде скошуватися, вирівнювання ґрунту треба провести до сіянки, оскільки стан поверхні землі матиме велике значення для збору врожаю в наступному році. Для озимих сидератів на зелений гній, які будуть передисковані, процедуру вирівнювання можна провести після того, як зелена маса була перемішана з ґрунтом навесні. Після розкидного висівання велико-насінного сидерату, використайте весняну зубчасту борону і каток, щоб загорнути насіння і забезпечити добрий контакт з ґрунтом. Не висівайте дрібнонасінні культури, такі як конюшина або дерникові трави, на глибину більшу 12 міліметрів.
Висівання рядочками потребує менше підготовки ґрунту, ніж при розкидному методі. Також насіння падає точніше. Рядкові сівалки можна пристосувати для більшості видів сидератів, але можуть виникнути проблеми для сумішей насіння. Трав’яні сівалки типу Бріліон добре надаються для дрібнонасінних бобових і трав але можуть забиватися великими насінинами в деяких багатовидових сумішах. Продавці насіння переважно добре розуміються на специфічній техніці для посіву різноманітних культур та сумішей.
Як доглядати за сидератами?
Догляд за сидератами
Озимі культури на зелений гній. Прийняття рішення про усунення сидератної культури на зелений гній є справою балансу між намаганням отримати якомога більше біомаси (а для бобових ще й вловити азот) і потребою зберегти якомога більше вологи для потреб дерев. Позбавляйтеся цих сидератів до початку травня.
Озимі сидерати на зелений гній можуть бути прибрані дискуванням у культивованому саду або роторною чи ланцюговою косаркою у некультивованому. Дуже високі або густі сидерати можна скосити перед дискуванням, щоб полегшити прикопування біомаси.
Однорічні самосівні сидерати. Наприкінці лютого або на початку березня ці сидерати мають бути скошені на висоті 1.5-2.5 сантиметри над землею, щоб зменшити конкуренцію між ними і озимими бур’янами, знищити муміфіковані горіхи попереднього сезону, у яких можуть сидіти оранжеві хробаки і допомогти ґрунтові краще поглинати та виділяти тепло, як захист від заморозків. Більшість трав, що використовуються у сумішах самосівів, не переносять низьке скошування настільки добре, як самосівні конюшини. Вони краще ростимуть, якщо їх скосити на висоті від 2.5 до 4 сантиметрів. Правда, скошування на цій висоті не забезпечить настільки ж надійного знищення муміфікованих горіхів і не сприятиме настільки ж доброму захисту від заморозків, як при коротшій стрижці. Так що треба врахувати ці протилежно направлені фактори при виборі висоти косіння для окремих садів окремо.
Друге і останнє скошування проводять в першій половині червня, коли вже насіння сформувалося і визріло, так щоб сидерат міг себе відновити до наступного сезону. Досвід показує, що смуга сидерату буде самовідновною, якщо хоча б половина рослин дасть зріле насіння перед тим, як вона буде скошена або продискована. Часте скошування відсуває цвітіння і розвиток насіння у більшості однорічних самосівних видів. Залишки скошеної трави на поверхні пригнітять літні бур’яни, а до збору врожаю вже зникнуть.
Багаторічні трав’яні і бобові дерники. Багаторічні трав’яні і бобові види сидератів мають отримувати ретельний догляд, щоб мати добру якість і мінімальну кількість проблем. Після першої зими після посіву, скосіть молодий дерник якнайшвидше, бажано не пізніше березня, і щоб поверхня ґрунту не була занадто мокрою для заходу техніки без його трамбування. Це скошування є важливим для пригнічення бур’янів і запобігання затіненню дуже маленьких рослин трав і конюшини. Косіть достатньо часто, щоб молоді ростки мали доступ до сонця і старайтеся не залишати жмутів скошеної трави на поверхні. Вони вбиватимуть дерник, знижуючи його якість і користь від нього. Коли дерник підросте, з ним треба обходитися, як з газоном, зрізаючи від чверті до третини верхівки, щоб рослина могла сформуватися і розвинути добру кореневу систему. Залежно від збиральної техніки, може так бути, що останнє перед врожаєм скошування треба робити дуже коротким, 2,5 сантиметри або й коротше, щоб земля під деревами мала дуже чистий стан. Якщо дерник добре сформувався, він переживе таку коротку стрижку.
Сидерати, як джерело азоту
Сидератні культури, що включають в себе азот-фіксуючі рослини, такі як вика, конюшина, горох і боби можуть містити багато азоту. Правда, загальний внесок сидератів у вміст азоту на плантації залежить від біомаси, яку продукує сидерат, видів і відносного складу бобових і видів небобових у суміші сидератів, а також того, як за ними доглядають. Загалом, сидерати на зелений гній з великою часткою бобових дадуть більше азоту, ніж однорічні самосіви або багаторічні дерники, що містять бобові. Більше азоту зв’язується з ґрунтом, коли зелений гній вноситься в землю культивацією, ніж коли залишки скошеної біомаси залишаються гнити на поверхні. Через те що кількість азоту, що вноситься завдяти сидератам, залежить від стількох чинників, оцінки їхнього внеску для саду можуть мати лише дуже приблизні цифри. Треба використовувати щорічні аналізи вмісту азоту в листі і враховувати кругообіг азоту, щоб уточнити оцінки і визначитися з додатковим внесенням мінерального азоту в саду.
Скільки коштують сидерати?
Вартість сидерату залежить від його типу, густоти посіву, інтенсивності підготовчих до сівби робіт, методу сівби і потреби у додаткових заходах з догляду, таких як полив, підживлення, скошування і/або переорювання залишків сидерату з ґрунтом. Насіння коштує від $37 до $124/гектар, але в середньому $86/гектар для найпопулярніших сидератів. Підготовка ґрунту і сівба збільшують додатково витрати ще на $110-$160/гектар. Для багаторічних дерників або однорічних самосівів ці витрати розподіляються на кілька років, протягом яких існуватиме закладений покрив. Можна трохи зекономити на озимих сидератах на зелений гній, які мають здатність себе поширювати насінням, як наприклад, вика, але тоді буде додатковий розхід води, поки сидерати ростимуть, щоб викинути насіння.
Рекомендовані суміші сидератів для волоських горіхів
Суміш гороху та вівса як сидерат
Суміші сидератів, що подаються нижче, були рекомендовані фермерами, представниками насіннєвих компаній та консультантами садівників, що мають досвід у вирощуванні і догляді за сидератами на плантаціях волоських горіхів. Ці суміші лише є прикладами з багатьох можливих сумішей, що успішно застосовуються для волоських горіхів. Автори вдячні тим, хто надав ці поради і вони перелічені нижче.
Таблиці далі подають інформацію з вирощування і догляду за окремими видами, що використовуються у сумішах сидератів для волоських горіхів. Для кожного виду існують різні сорти. Конкретні властивості, пристосовуваність до місцевих ґрунтів і кліматичних умов або стійкість до шкідників і хвороб зроблять одні суміші привабливішими, ніж інші для використання у вашому саду, як сидерат. Проконсультуйтеся у місцевих чиновників з сільського господарства, дилера насіння, або іншого відповідного спеціаліста перед тим, як вибирати те, що найкраще підходить у вашій місцевості.
Теплолюбні однорічні види сидератів
Однорічні самосівні види сидератів (дрібно-насінні)
Види багаторічних сидератних культур
Як використовувати сидерати для поліпшення ґрунту і підвищення врожаю
Помідори люблять конюшину, люпин і рапс, а ось щавель і шпинат не терплять гречку – які сидерати краще висаджувати для різних культур.
Після збору врожаю з грядок, багато городників сіють на них сидерати. Це рослини, які вирощують спеціально для подальшого закладення у грунт.
Щоб зупинити процес руйнування грунту, відновити родючість землі , наситити її азотом, потрібно частіше збільшувати в ній кількість органіки. Досягається це як саме допомогою рослин-сидератів.
Крім того, сидерація допомагає підтримувати правильну сівозміну, яка полягає в чергуванні городніх культур на ділянці. Не всі рослини можна висаджувати одну після іншої, тому що життєдіяльність перших може погано позначитися на їхніх послідовниках і, як результат – на врожаї. А от сидерати саме відновлюють нормальний баланс речовин у грунті .
Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території
Заборона на пересування країною для військовозобов’язаних – всі деталі
Ракетні удари по мирних українськиих містах – липень 2022
Ядерний тероризм Росії
Підзимній посів сидератів, який проводиться восени, має ряд переваг:
- звільняє час для посіву ранніх городніх культур;
- висаджені восени сидерати довше перебувають у грунті ;
- їхнє коріння краще розпушує землю і звільняє мінеральні солі, важливі для пізніх культур;
- зелена маса сидератів захищає молоді сходи рослин від заморозків і сильного весняного сонця;
- після скошування осінні сидерати служать мульчею для грядок.
Існує багато різновидів сидератів, які мають свої особливості застосування і будуть корисні для одних або інших культур. Дізнайтеся з наших лайфхаків, як використовувати сидерати і які рослини краще за все підійдуть для вашої ділянки.
Як використовувати різні види сидератів: лайфхаки
- Лайфхак 1. Як застосовувати бобові сидерати
До бобових сидератів відносяться: вика, кормові боби, люпин, конюшина, люцерна, буркун, сочевиця. Якщо наступного року ви плануєте висаджувати редис, помідори, перець, огірки, кабачки, баклажани, картоплю, капусту, гарбуз , то посадіть бобові сидерати на цих грядках.
- Лайфхак 2. Для чого підходять гречані сидерати
Гречка має універсальну здатність знижувати кислотність землі, а також збагачувати її фосфором і калієм. Так що вона – чудовий сидерат для більшості культур . Єдине – не варто сіяти її перед висадкою щавлю і шпинату.
- Лайфхак 3. Як використовувати злакові сидерати
До найбільш цінних злакових сидератів відносяться: овес, жито, ячмінь, райгас однорічний. Ці рослини підвищують вологопроникність землі та збільшують рівень азоту і калію в грунті. При цьому вони успішно борються з нематодами. Після злакових висаджують рослини з родини пасльонових: помідори, перець, картоплю, баклажани, а також огірки, кабачки і гарбуз .
- Лайфхак 4. Кому корисні хрестоцвіті сидерати
До цього виду сидератів відносяться: гірчиця біла, ріпак, маснична редька. Вони збагачують землю калієм і фосфором, а також проганяють нематод, слимаків, дротяників. Хрестоцвітні сидерати добре сприймають: помідори, огірки, кабачки, баклажани, перець, картопля, гарбуз, морква, петрушка, кріп .
Ця гарна рослина – просто універсальний сидерат, який практично не має недоліків і може бути використаний для висадки будь-яких культур . Фацелія невибаглива, не потребує складного догляду, швидко зростає.
Дивіться відео, як вибрати найсмачніший кавун: