Розсіяний склероз та очікувана тривалість життя

РС сам по собі зазвичай не є летальною хворобою. Проте, цей розлад може підвищити ризик виникнення ускладнень, що загрожують життю, як-от проблеми з ковтанням або тяжкі інфекції, які можуть створити основу для розвитку пневмонії.

У середньому, тривалість життя людей із РС приблизно на 5-10 років менша, ніж для населення в цілому, але ця різниця неухильно зменшується, оскільки продовжують постійно вдосконалюватися методи лікування та підходи до догляду хворих.

Як РС прогресує з часом

Більшість людей із РС переживають дві стадії захворювання. Першою стадією є рецидивно-ремітуючий РС (РРРС), який характеризується епізодами з появою нових симптомів або погіршенням існуючих (рецидиви), що чергуються з періодами часткової або повної відсутності симптомів (ремісія).

Надалі більшість пацієнтів із РРРС поступово переходять у прогресуючу фазу захворювання, яка називається вторинно-прогресуючий РС (ВПРС), коли симптоми постійно погіршуються з часом, навіть якщо не відбуваються рецидиви.

Час, необхідний для прогресування від РРРС до ВПРС, часто суттєво відрізняється від пацієнта до пацієнта, і на нього потенційно може вплинути використання терапії, що модифікує захворювання, або, інакше кажучи, хворобомодифікуючої терапії (ХМТ). Якщо РС не лікувати, приблизно у половини пацієнтів із РРРС протягом 10 років від початку захворювання воно прогресуватиме до ВПРС. Водночас, у тому разі, коли більшість пацієнтів отримують відповідне лікування, хвороба переходить у ВПРС лише у близько 10%, і до того ж, в середньому, протягом 32 років.

Приблизно у 15% пацієнтів із РС хвороба відразу переходить у прогресуючу фазу, із симптомами, які з часом постійно погіршуються. Цю форму захворювання називають первиннопрогресуючим розсіяним склерозом (ППРС).

Загалом при прогресуючих формах РС (ВПРС або ППРС) симптоми погіршуються швидше, ніж при рецидиві захворювання.

Хоча розсіяний склероз часто класифікують як «рецидивуючий» або «прогресуючий», ці категорії далеко не абсолютні та іноді можуть збігатися. У людей із прогресуючим розсіяним склерозом можуть спостерігатися рецидиви захворювання та періоди відносної ремісії, тоді як у осіб із рецидивуючою формою захворювання може спостерігатися деяке прогресування симптомів між рецидивами.

Шкала EDSS: вимірювання прогресування інвалідизації

Прогресування інвалідизації у людей із РС найчастіше відстежується за допомогою стандартизованого показника, який називається «розширена шкала оцінки ступеня інвалідизації при РС», або шкала EDSS (це абревіатура англійського терміна “Expanded Disability Status Scale”). Ця шкала має діапазон від 0 балів, що означає відсутність порушень неврологічних функцій, до 10, що означає смерть внаслідок РС. Оцінки збільшуються з кроком 0,5 у міру прогресування інвалідизації, тобто погіршення стану пацієнта і функцій його організму.

Згідно із шкалою EDSS, люди, які мають показник від 0 до 4,5 балів, можуть ходити без будь-якої допомоги, а ступінь їхньої інвалідизації визначається на основі порушень функціональних систем. Ці системи являють собою групи нервів, які відповідають за певні завдання. Кожна група оцінюється за шкалою від 0 (немає інвалідизації) до 5 або 6 (важкий ступінь інвалідизації).

Шкала EDSS (вимовляється «і-ді-ес-ес») оцінює такі вісім функціональних систем:

1. Пірамідна: наявність м’язової слабкості або проблем із рухом кінцівок.
2. Зорова: проблеми із зором.
3. Мозочкова система: наявність тремору, втрата рівноваги та проблеми з координацією.
4. Стовбур головного мозку: неконтрольовані рухи очей і труднощі з мовленням або ковтанням.
5. Сенсорна система: наявність оніміння або незвичайних відчуттів.
6. Кишечник і сечовий міхур: зміни функції шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів.
7. Головний мозок: труднощі з мисленням або пам’яттю.
8. Інше: будь-які інші неврологічні ознаки, пов’язані з РС.

У діапазоні від 5 балів до 9,5 оцінка за шкалою EDSS базується, в основному, на основі здатності людини ходити.

Фактори, які впливають на прогноз

Немає двох людей із РС, які б відчували абсолютно однакові симптоми або мали однакову швидкість прогресування захворювання. Подібно до факторів ризику розвитку РС, також існують різні фактори, які можуть впливати на перебіг хвороби. До них належать наступні чинники:

• лікування;
• фактори способу життя;
• індивідуальні біологічні особливості;
• внутрішні фактори захворювання;
• демографічні властивості, такі як раса та стать.

Лікування

Швидше за все, наразі найважливішим фактором, який впливає на перебіг РС, є лікування. Терапія, що модифікує захворювання, відома як ХМТ, у даний час схвалена в США та кількох інших країнах для усіх основних типів РС.

Пацієнтам із РС настійно рекомендується починати лікування якомога раніше. Віддалені результати зазвичай є кращими у тих пацієнтів, які починають лікування на ранніх стадіях захворювання.

Усі схвалені на даний момент різновиди ХМТ діють, зменшуючи запальний напад, який спричиняє РС. Під час клінічних випробувань було доведено, що ці препарати зменшують активність захворювання — шляхом зменшення ризику рецидиву, запобігання новому пошкодженню мозку та/або уповільнення накопичення інвалідизації.

Кожен із доступних методів лікування має власний профіль безпеки та ефективності, тому пацієнтам рекомендується попередньо обговорити зі своїм лікарем те, чи зможуть бути корисними для них ті чи інші лікарські засоби.

Фактори способу життя

Вплинути на прогресування РС можуть також деякі фактори способу життя. Наприклад, збільшення часу, присвяченого фізичним вправам, пов’язане з кращими фізичними та когнітивними результатами з часом. Залежно від виду та тривалості вправ, у пацієнтів також може спостерігатися менша дегенерація мозкової тканини та менше рецидивів.

Людям із РС слід також брати до уваги небезпеку куріння, оскільки низка досліджень засвідчила, що хвороба має тенденцію до тяжчого перебігу у людей, які палять. Пацієнтам із РС, які палять, зазвичай радять кинути цю звичку або зменшити щоденну норму сигарет.

Харчові уподобання також мають суттєвий вплив на РС, хоча нюанси цього ще до кінця не вивчені. І хоч не існує «оптимальної дієти» для людей із РС, зазвичай рекомендується вживати багато фруктів і овочів, більше цільнозернових продуктів, різноманітних нежирних білків і менше обробленої їжі або рафінованого цукру.

Хронічний стрес також вважається фактором ризику виникнення рецидивів РС та прогресування інвалідизації. Стресові події, які сприяють порушенню звичного способу життя, пов’язані з розвитком нових запальних уражень мозку.

Біологічні фактори та фактори, пов’язані з хворобою

Учені довели, що вік людини при появі симптомів РС є головним фактором у визначенні перебігу РС. Загалом, чим старший вік початку захворювання, тим швидше прогресує хвороба. Однак, частота рецидивів протягом життя людини, як правило, більша у людей, яким діагноз встановлений у молодшому віці.

Ранній перебіг РС також дає прогностичну інформацію про те, як хвороба ймовірно прогресуватиме. Наявність більшої кількості рецидивів або значного збільшення інвалідизації на ранніх стадіях перебігу захворювання пов’язане з вищим ризиком подальшого важкого прогресування захворювання та сукупної інвалідизації.

Визначення запалення та пошкодження нервової системи за допомогою МРТ також може допомогти надати прогностичну інформацію про ймовірний перебіг захворювання. Зазвичай більші пошкодження на знімках пов’язані із серйознішими симптомами та більшою інвалідизацією.

Ожиріння – індекс маси тіла вище 30 кг/м 2 – пов’язаний із тяжчим перебігом захворювання. Це, швидше за все, обумовлене тим, що збільшення жирової тканини або кількості жиру в організмі призводить до хронічного запалення, що сприяє подальшому пошкодженню нервів при РС.

Демографічні фактори

Результати багатьох досліджень також свідчать про те, що на тяжкість РС впливає расова та етнічна приналежність. У США пацієнти із РС, які є чорношкірими або латиноамериканцями, зазвичай мають серйозніше погіршення інвалідизації та вищий рівень смертності. Вважається, що таке погіршення зумовлене взаємопов’язаними факторами, в тому числі генетичними відмінностями, місцем проживання та соціально-економічними відмінностями.

Хоча захворювання менш поширене у чоловіків, чоловіки зазвичай мають гірший прогноз, ніж жінки. Чоловіки із РС, у більшості випадків, гірше відновлюються після рецидивів, мають вищий рівень пошкодження мозку та когнітивних розладів, у них є більша ймовірність розвитку прогресуючих форм РС і значної інвалідизації.

У жінок рецидиви та ураження мозку є поширенішими, ніж у чоловіків, але у жінок, як правило, спостерігається менше уражень мозку з постійним пошкодженням нервів. Деякі симптоми РС також відрізняються залежно від статі. Наприклад, моторні симптоми частіше спостерігаються у чоловіків, тоді як у жінок частіше виникають проблеми із зором.

Перспективи: чи може пацієнт із РС жити нормальним життям

Після діагностики РС пацієнти та їхні лікарі зазвичай працюють разом, щоб розробити план лікування, який найкраще підходить для конкретної людини. Такий підхід включає наступні кроки:

• регулярні візити до невролога для контролювання прогресування захворювання;
• використання ХМТ для запобігання рецидивам і уповільнення прогресування РС;
• інші ліки або терапія, щоб допомогти впоратися з окремими симптомами.

Певні зміни способу життя також можуть допомогти деяким хворим на РС краще контролювати свою хворобу. Такі зміни можуть включати наступне:

• відмова від паління;
• заняття спортом і схуднення;
• використання стратегій зменшення стресу.

Розсіяний склероз – це хвороба, яка триває протягом усього життя, і прояви захворювання суттєво відрізняються від людини до людини. У деяких людей із РС хвороба спричиняє серйозну інвалідизацію незабаром після її прояву, тоді як у інших пацієнтів можуть пройти десятиліття без появи симптомів, які суттєво заважають їхньому повсякденному життю.

Завдяки сучасним методам лікування більшість пацієнтів зберігають достатній рівень мобільності протягом усього життя. За оцінками дослідників, через 20 років після встановлення діагнозу все ще можуть ходити приблизно близько двох третин пацієнтів, хоча деяким хворим можуть знадобитися допоміжні пристрої, такі як опори для допомоги при ходьбі або використання час від часу сидячих скутерів для економії енергії та уникнення втоми.

Джерело:

Скільки живуть з розсіяним склерозом – що це таке і як і тривалість життя за статистикою?

Захворювання центральної нервової системи є одними з найважчих. За складністю лікування і прогнозами на одужання їх обходять тільки онкології і гострі стану серцево-судинних хвороб. Дуже поширеною патологією є розсіяний склероз. Він маніфестує в молодому віці – 20-45 років, і страшний в першу чергу втратою працездатності хворого. Часто результатом стає інвалідизація, але багатьох цікавить і питання тривалості життя з таким діагнозом.

Класифікація патології і клінічна картина

Фахівцям досі невідома точна причина появи розсіяного склерозу. Дослідження дозволили встановити, що основу цієї патології становить збій в імунній системі. Щоб боротися з зовнішніми і внутрішніми агресорами, наприклад, інфекціями, захисні клітини руйнують миелиновую оболонку.
В результаті відбувається збій проведення імпульсу до органів від головного мозку. Спочатку пацієнт лише періодично відчуває поколювання в стопах, руках, а також легке оніміння в даних областях. Але в міру прогресування хвороби симптоми стають найбільш яскравими, а стан людини погіршується.

Медицина не може дати однозначної відповіді на питання про те, скільки живуть з розсіяним склерозом. З ним можна прожити і повноцінне життя, якщо симптоми будуть виявлені на ранньому етапі розвитку хвороби. Багато що також буде залежати від прагнення хворого до одужання, а також своєчасного лікування.

Але що ж говорить статистика про розсіяному склерозі? Скільки з них живуть? Як правило, тривалість життя пацієнтів, яким був поставлений такий діагноз, менше на 10 років. Так як сучасні медичні дослідження і препарати дозволяють уповільнити перебіг цього патологічного процесу, що протікає в нервовій системі.

На те, скільки живуть з розсіяним склерозом, впливає кілька чинників. В першу чергу це форма хвороби. У сучасній медицині виділяють такі різновиди розсіяного склерозу:

• Ремітуючим – найпоширеніша, спостерігається в 85-90% випадків. Після виникнення перших ознак патології на наступну добу настає етап ремісії: симптоми регресують.
• Вдруге-прогресуюча – хронічне розвиток патології настає після ремітуючий стадії. Епізоди рецидивів і ремісій чергуються, з кожним разом ознаки хвороби все інтенсивніше, а стадії затишшя – коротше. Стан обумовлено виснаженням компенсаторних можливостей головного мозку.
• Первинно-прогресуюча (близько 15% випадків) – розвивається хвороба повільно, стан погіршується поступово, на ранній стадії ремісії і загострення відсутні.

У рідкісних випадках у хворого спостерігається клінічно ізольована форма хвороби: коли симптоми виникають лише раз, зберігаються близько доби і пропадають. Прогноз найсприятливіший, проте невідомо, коли захворювання перейде на іншу стадію і знову відбудований буде. Якщо ж хвороба маніфестувала у людини до 16 років або після 50 років, є висока ймовірність ураження спинного мозку.

На ранній стадії хвороба може бути і моно- і полісімптомние, клінічна картина різноманітна. Нерідко саме по ній визначають, скільки живуть люди з розсіяним склерозом. Якщо у хворого спостерігається значне обмеження рухів і розумової діяльності, термін життя сильно скорочується. Починається хвороба з появи слабкості м’язів ніг, зниження чутливості, суглобових болів, парестезій, зниження зору. Останнє зазвичай відновлюється. Можливо погіршення ходи, нудота, порушення функцій органів малого таза.

Що це таке

Розсіяний склероз – це невиліковне ушкодження волокон нервової системи, яке схильне до постійного прогресу . Патологічні процеси при такому захворюванні зачіпають особливі волокна нервів, руйнуючи їх оболонку.

Під дією неправильно налаштованих клітин імунітету на волокнах виникають рубці, які рано чи пізно при РС призводять до проблем:

• погіршення зору, слуху, мови;
• порушення опорно-рухового апарату;
• захворювання сечостатевої системи;
• загальна слабкість, руйнування вестибулярного апарату.

Найчастіше прогноз розсіяного склерозу отримують молоді люди у віці від 17 до 45 років. Рідше хвороба діагностується до 17 і після 50.

У статистиці захворювання спостерігаються цікаві дані: чим старша людина, тим менше ризик порушення.

Але бувають жорстокі випадки: розсіяний склероз іноді вражає зовсім маленьких дітей 2-3 річного віку. Але навіть в цьому випадку те, скільки проживуть діти, залежить від фізіотерапії та лікування.

Скільки живуть з розсіяним склерозом чоловіки і жінки?

Розірвати коло повторюваних загострень розсіяного склерозу і реабілітацій можна, дотримуючись простих правил. Ці нескладні рекомендації вимагають перебудови під них всього життєвого циклу. Для людей з діагнозом розсіяний склероз дотримання їх надзвичайно важливо для якісної нормального життя без явних симптомів недуги.

Дуже важливо не допускати почуття втоми, для цього досить добре висипатися. Грамотно спланований день з виділенням двох годин на денний сон і втома мине. Організму в добу досить 8-9 годин сну. Якщо заснути не виходить, можна провітрити кімнату, не наїдатися перед сном, краще випити склянку води, включити розслаблюючу музику і закрити очі. Допоможуть в розслабленні техніка глибокого дихання, йога, медитації.

Правильний розпорядок дня – це і грамотне харчування. Збільшити життєву активність допоможе часте харчування невеликими порціями. Основу раціону повинні складати продукти з високим вмістом клітковини, малою кількістю жирів. Це допоможе уникнути зайвого навантаження на серце і збільшення рівня цукру в крові.

У приміщенні слід дотримуватися оптимальну для організму температуру і вологість. Спека викликає втому, переохолодження – простудні захворювання. Контролювати вологість допоможе кімнатний зволожувач повітря.

При розсіяному склерозі першорядне значення має вміння контролювати емоційну стабільність і не допускати стресових ситуацій. Що робити, щоб не допустити стресу:

• не ставити перед собою важкодосяжних щоденних цілей, якщо намагатися все встигнути – стрес посилиться;
• прийняти допомогу колег, друзів, родичів, знайти підтримку в спеціальних групах людей з таким же діагнозом;
• навчитися технікам релаксації;
• займатися спокійними, не вимагають фізичного і морального навантаження справами – в’язанням, прослуховуванням музики, переглядом фільмів.

Сексуальна функція і лібідо можуть бути порушені неврологічними або психологічними причинами при діагнозі РС. Відомо, що сексуальний потяг починається в головному мозку. Звідти по нервових волокнах йде сигнал до статевих органів. Поразка оболонки нервів при розвитку розсіяного склерозу може привести до порушення передачі сексуальних імпульсів.

З цим можна і потрібно боротися. Як тільки діагноз починає впливати на статевий потяг, потрібно відверто поговорити з партнером. Для успішної боротьби з хворобою дуже важливі позитивні емоції і секс допоможе отримати їх. І тоді дівчина не зможе піти від хворого на розсіяний склероз чоловіка. Фізіологічні симптоми, які можуть викликати труднощі в близькості легко можна усунути.

Лікування захворювання полягає у призупиненні розвитку симптоматики і відновлення функцій організму. Реабілітаційні та профілактичні заходи стають для хворих рс способом життя. Вони допомагають стабілізувати стан здоров’я і поступово поліпшити його. Комплекс лікування включає в себе терапевтичні і медикаментозні процедури, періодичну диспансеризацію, помірні фізичні навантаження, психоемоційну допомогу.

Завдяки можливостям сучасної медицини люди сподіваються на те, що вони зможуть прожити з досліджуваним недугою ще не менше 30 років після постановки діагнозу. Говорячи про те, скільки років живуть з розсіяним склерозом, слід звернути увагу на те, що смерть в більшості випадків наступить не від самої патології, а від тих ускладнень, які вона провокує. Сюди слід віднести сепсис, пневмонію. У разі відповідної терапії тривалість життя буде набагато більше.

Продовжуємо розглядати, скільки років живуть люди з розсіяним склерозом. За потенційним термінів летального результату таких пацієнтів прийнято поділяти на кілька підгруп. І це слід віднести:

1. Раннє виявлення симптомів, а також своєчасно розпочата терапія дозволяє пацієнтам жити тільки лише на 5 років менше своїх однолітків, у яких відсутня дана патологія.
2. А скільки живуть хворі на розсіяний склероз, вік яких складає більше 50 років? Якщо діагноз був поставлений в даному віці, важливо дотримуватися адекватні лікувальні заходи. І тоді пацієнти можуть дожити до 75 років.
3. Скільки живуть з розсіяним склерозом жінки і чоловіки, у яких була пізно діагностована патологія, а також вона поєднується з прогресуванням різного роду ускладнень? Такі пацієнти переступають лише 60-річний рубіж. Паралельно з цим вони стають глибокими інвалідами.
4. Якщо патологія відрізняється стрімким характером, то після диференціальної діагностики, в разі навіть активного лікувального заходу, люди гинуть вже на десятому році захворювання.

Якщо патологічний процес був діагностований у віці від 20 до 25 років, а період ремісії тривалий, то, завдяки фармакологічній повноцінному впливу, є шанси того, що пацієнт побачить у своєму житті онуків.

Пацієнт з таким діагнозом перебуває під постійним наглядом невролога і на медикаментозному лікуванні. Терапія націлена на купірування симптомів патології, уповільнення її прогресування і профілактику розвитку ускладнень. Загальний прогноз на життя сприятливий, проте летальний результат не виключається. Для жінок його ймовірність вище через особливості нервової системи, але залежить все не від статі хворого, а від ускладнень. Смерть при розсіяному склерозі настає в результаті таких станів:

При постійних парези і паралічі хворий стає знерухомлених, у нього настає атрофія м’язів, розвиваються пролежні, які є вхідними воротами для інфекцій. Порушення роботи тазових органів призводять до частих циститів і запалень нирок. Крім того, у людини з розсіяним склерозом розвиваються розлади психіки, коливається артеріальний тиск. Медикаментозна терапія уповільнює і запобігає розвитку цих ускладнень.

Вагітність при РС

Молодих жінок часто цікавить не тільки те, скільки живуть з розсіяним склерозом, а й як відбувається вагітність при постановці такого діагнозу. Доведено, що серйозних обмежень при доброякісному перебігу хвороби не існує. Але є нюанси, які можуть обмежити родову діяльність при розсіяному склерозі.

Тільки при дотриманні певних умов можливе успішне завершення вагітності:

• постійний контроль стану пацієнтки;
• вагітність можлива, якщо жінці не потрібно постійно приймати медикаменти різного роду;
• відсутні соматичні та гінекологічні захворювання;
• розсіяний склероз протікає в початковій стадії;
• є можливість залучення помічників при догляді за дитиною.

Вагітність при нормальному контролі протікає в стандартному форматі, але питання про спосіб пологів вирішується лікарями.

Під час вагітності і протягом 6 місяців після неї розсіяний склероз може не турбувати жінку. Але після цього періоду і відновлення гормонального фону хвороба повертається з вираженим прогресом.

РС не впливає на стан плода та здоров’я дитини, але нашкодити йому можуть препарати, які приймає жінка для стримування хвороби. При цьому ймовірність хвороби у малюка складає всього 7% і лише в тому випадку, якщо РС діагностовано у обох батьків.

Провокуючі фактори розсіяного склерозу

Скільки з них живуть – ми розібралися. Але що ж може спровокувати розвиток цього захворювання? Як вже було зазначено раніше, справжня причина досі не встановлена. В даний час виявлено лише роль імунного механізму в даному процесі – ураження піддається білу речовину в мозкових структурах. Однак можна виділити провокуючі фактори розвитку розсіяного склерозу. Вони полягають в наступному:

1. Віковий фактор. Як правило, ураження піддаються молоді люди, вік яких становить від 25 до 30 років. Набагато рідше симптоми виявляються у пацієнтів старше 50 років.
2. Спадковий фактор. Якщо в родині у пацієнта вже були випадки діагностування розсіяного склерозу, то є велика частка ймовірності того, що в наступному поколінні ця патологія себе знову проявить.
3. Гострі перенесені психоемоційні важкі потрясіння або стресові хронічні ситуації.
4. Інфекційне ураження мозкових структур, яке протікало з ускладненнями. Сюди слід віднести енцефаліти, менінгіти.
5. Недостатня кількість в організмі пацієнта вітаміну D.
6. Погана екологічна обстановка в місці проживання. Якщо людина протягом тривалого часу живе у великому мегаполісі, то ризик розвитку розсіяного склерозу набагато вище.

Статистика говорить про те, що від цього захворювання страждають однаково як жінки, так і чоловіки. Але представниці прекрасної статі мають більш крихким будовою нервової системи, у зв’язку з чим захворюваність вище саме у них. Як правило, щоб хвороба сформувалася, їй необхідно вплив на організм відразу декількох факторів, які були описані вище.

Причини виникнення

Як вже було сказано вище, причиною хвороби є імунна система, яка атакує власний організм, а саме нервові клітини. При цьому в організмі утворюються антитіла, що руйнують миелиновую оболонку нервів, залишаючи на них рубці. Втім, чому імунітет дає збій, сучасній медицині з’ясувати не вдалося, існують лише згубні фактори, здатні спровокувати це захворювання.

Як розвиток захворювання впливає на життя?

Розсіяний склероз входить в категорію небезпечних, невиліковних хвороб, які з плином часу призводять до руйнування багатьох систем організму. Справжньої причини доктора назвати не можуть, тому лікування патології багато в чому залежить від індивідуальних особливостей організму. Життя з розсіяним склерозом можлива, але тільки при строгому дотриманні рекомендацій лікарів.

Вважається, що загальні механізми розсіяного склерозу тісно пов’язані з імунними процесами: захисна система починає виробляти клітини, антитіла, атакуючі нервові волокна і руйнують їх. Демієлінізуючий процес найчастіше вражає білу речовину головного і спинного мозку. Пошкоджені волокна виглядають, як осередки на МРТ, їх розміри можуть бути від 1 до декількох міліметрів.

РС протікає з гострими періодами і ремісією. Пацієнти часто живуть роками, не згадуючи про захворювання. Тактика лікування націлена на підтримку ремісії, відновлення частково пошкоджених нервових волокон. Якщо ж рубці на оболонках волокон збільшуються, це неминуче веде до їх руйнування і неможливості відновлення.

Лікарі встановили ряд факторів, які можуть стимулювати розвиток РС, але не завжди приводять до нього:

• інші аутоімунні хвороби, а також інфекції та віруси;
• отруєння хімічними речовинами, опромінення;
• хірургічне втручання на хребті, спинному мозку;
• сильні потрясіння, перенапруження, емоційні стреси;
• травми черепа і хребта;
• фізична перевтома;
• нестача вітаміну D або інших мікроелементів;
• вакцинація від гепатиту.

Для контролю над хворобою слід не тільки дотримуватися певних правил, а й знати, що робити не можна. До протипоказань при діагнозі розсіяний склероз відносяться:

• недосипання;
• втома;
• силові вправи з використанням обважнювачів;
• моральне і фізичне виснаження;
• голодування або недоїдання;
• важкі фізичні навантаження;
• інфекційні та вірусні захворювання, що провокують загальне ослаблення імунітету;
• сауни, баня, гаряча ванна;
• прийом деяких лікарських препаратів – ехінацея, імуномодулятори, гамма-інтерферони.

Якщо загострення уникнути не вдалося, допоможе лікувальна гімнастика, вправи на баланс, фізіотерапія, масаж. Життя з розсіяним склерозом – це постійний контроль стану свого організму.

Серед хвороб центральної і периферичної нервової системи розсіяний склероз лідирує по тяжкості ускладнень. Якщо не приділяти увагу профілактиці, медикаментозної затримки поширення уражень нервових волокон і здорового способу життя недуга може привести до втрати працездатності і навіть інвалідності.

Як живуть люди з початковими стадіями розсіяного склерозу? Хворий зберігає працездатність і може успішно бути зайнятий в професіях, які не потребують фізичних навантажень, напруги зору, суглобів.

Як жити, якщо функціональні порушення посилюються? При виникненні дисфункцій очей, мови, опорно-рухового апарату, хворому встановлюється 3-тя група інвалідності. Людина має можливість займатися роботами, не вимагають значного фізичного напруження і пересування.

На останніх стадіях може спостерігатися параліч кінцівок, втрата зору, виражені порушення координації. Хворий втрачає можливість пересуватися самостійно. Це є підставою для призначення інвалідності 2-ї групи. Важкі ураження нервової системи закінчуються повним паралічем, мимовільними спазмами. Хворий повністю втрачає працездатність і йому потрібен постійний догляд. У цьому випадку мова йде вже 1-ої групи інвалідності.

Пацієнти, у яких спостерігається підвищена чутливість до стресових факторів, проживуть менше, ніж володіють стійкістю до неприємних ситуацій. У Європі та США в групах людей з діагнозом «розсіяний склероз» проводять спеціальне навчання прийомам підвищення стресостійкості. Відзначено, що серед тих, хто має подібні навички, періоди ремісії тривають довго, а нові осередки руйнувань нервових волокон утворюються в меншій мірі або не утворюються зовсім.

Хворим на розсіяний склероз необхідні позитивні емоції

Ще одним фактором, який впливає на тривалість життя людини з розсіяним склерозом, є депресивний стан. Як правило, депресія є наслідком хвороби – від неї страждає майже чверть пацієнтів. Різко зростає ймовірність суїцидальних думок і спроб. Велике значення при цьому має відношення сім’ї або знайомих до людини, які повинні, у що б то не стало, забезпечити і підтримувати нормальний позитивний психологічний настрой, не допускаючи появи зневіри.

прогноз

Прогноз при розсіяному склерозі залежить від безлічі факторів, однак сподіватися на повне лікування не слід. Існують різні форми захворювання, тривалість життя при яких може складати від 5-7 до 35-40 років:

• Доброякісний перебіг . Характеризується тривалими проміжками ремісії, миелиновая оболонка пошкоджених нервів встигає відновитися. Найбільш успішний результат для хворого, так як загострення трапляються рідко, життя триває 25-35 років без серйозних симптомів.
• Ремітируючого протягом . Загострення триває 3-8 тижнів, іноді довше. Потрібні більш серйозні терапевтичні процедури по відновленню нервових волокон. Скільки проживе людина залежить від терапії і ускладнень.
• Первинний прогресуючий розсіяний склероз . Яскраві симптоми відсутні, але з плином часу у пацієнта погіршується самопочуття.
• Вторинний прогресуючий або хронічний склероз . Протікає з тривалими періодами загострення, часто вимагає госпіталізації хворого. Згодом обов’язково призводить до наслідків.
• Прогресуючий ремітуючий РС . Протікає з постійним погіршенням самопочуття, поєднується з загостреннями патології.

Будь-яка форма РС призводить до того, що людина в результаті втрачає здатність до нормального самообслуговування, виконання робочих обов’язків. Якщо прогноз при розсіяному склерозі сприятливий – доброякісний, – то інвалідність людині не присуджують.

При ремітуючому захворюванні життя скорочується в середньому на 7 років, а пацієнту дають 3 групу інвалідності.

Прогресуючий РС майже завжди супроводжується присудженням 2 або 1 групи інвалідності. Те, скільки живуть з розсіяним склерозом такого типу, безпосередньо залежить від виникаючих ускладнень. Летальний результат наступає при появі пролежнів з їх інфікуванням і подальшим розвитком сепсису або серцевої недостатності. Часто пацієнти вмирають через слабкість м’язів і зупинки дихання.

Симптоми, прогноз хвороби

Багато хворих задаються питанням про те, скільки живуть люди з розсіяним склерозом. Однозначної відповіді дати неможливо. Однак фахівці помітили, що якщо хвороба діагностована на більш ранньому терміні, то термін життя буде більше. Саме тому слід звертати увагу на найменші зміни в своєму самопочутті. Рання симптоматика даного захворювання полягає в наступному:

1. Тремтіння кінцівок у хворого. Тремор кінчиків пальців, зміна почерку.
2. Порушення чутливості шкірного покриву. В даному випадку мова йде про постійне поколювання якоїсь окремої частини тіла, втрата відчуттів твердої поверхні у себе під ногами, мерзлякуватість.
3. Збої в координації рухів. У пацієнтів при цьому з’являється похитування під час ходьби, незручність.
4. Погіршення зору. Людина дивиться на навколишній світ ніби крізь брудне скло, з’являються чорні відблиски перед очима.
5. Емоційні відхилення. Сюди слід віднести недовірливість, і властиву раніше дратівливість, а також схильність до депресій.
6. Підвищена стомлюваність і постійна втома.

У міру збільшення уражених зон в головному мозку при розсіяному склерозі симптоми стають більш вираженими, як в інтелектуальній, так і фізичній сфері. Спостерігаються проблеми самообслуговування, запори і мимовільне виділення сечі, різка втрата пам’яті, психічні розлади. Такі пацієнти до себе вимагають постійної уваги, допомоги, побутового догляду.

Організм людини влаштований так, що здорові клітини можуть взяти на себе функції уражених. З цієї причини РС спочатку протікає безсимптомно. Тільки коли пошкоджується більше половини клітин, людина може помітити перші ознаки. Вони різні, тому що багато в чому залежать від місця первинного ураження. Найчастіше зустрічається:

1. Оніміння або поколювання в кінчиках пальців, поступово захоплююче все більшу область.
2. Слабкість в м’язах.
3. Поступове зниження чутливості шкірних покривів.
4. Двоїння в очах, одностороннє або двостороннє.
5. Порушення координації.

Ці симптоми можуть проявлятися по одному або в комплексі, пропадати, а потім знову виникати. Якщо на цьому етапі хворий не пройде обстеження, щоб встановити причину і почати лікування, його стан погіршується:

1. М’язова слабкість змінюється спазмами, з’являються болі в м’язах.
2. Важко довільні рухи.
3. Може розвинутися частковий параліч рук і ніг.
4. Виникають проблеми з відправленням фізіологічних потреб. Поступово хворий перестає контролювати процеси сечовипускання і каловиделенія.
5. Зростає фізична стомлюваність.
6. Розвивається параліч трійчастого, під’язикової, окорухового, лицьового нервів. Очі починають здійснювати мимовільні коливальні рухи.
7. Виникають атаксії (утруднення в узгоджених рухах), розвивається пірамідальний синдром. Так називається порушення діяльності кори головного мозку, при якому утруднюється вчинення довільних м’язових скорочень.
8. Неврози, раптові ейфорії і депресії поступово змінюються зниженням інтелекту, порушенням поведінки.

У процесі хвороби періоди загострення змінюються ремісією. Помічено, що стан хворого різко погіршує підвищення температури: спека, теплі ванни, гарячка.

Чи правда, що життя з розсіяним склерозом тривалістю не відрізняється? Тривалість життя, причому відносно здоровою, можна продовжити, якщо своєчасно підібрати правильне лікування.

Якщо кілька десятиліть тому діагноз «розсіяний склероз» позначав повну інвалідність і швидку смерть, то сьогодні ситуація змінилася. У 25% випадків життя людини з розсіяним склерозом не надто сильно відрізняється від життя здорових людей. Хворі зберігають працездатність, самостійно себе обслуговують, а термін їх життя від захворювання не залежить.

Тільки в 10% випадків люди стають інвалідами через 5 років після виявлення РС.

симптоматика

Недаремно лікарі назвали розсіяний склероз хамелеоном, так як його ремитирующее протягом неможливо передбачити. Періоди спаду і загострення захворювання можуть бути короткочасними, але можуть тривати тижнями. Перші ознаки захворювання можуть протікати в гострій формі, також їх можна сплутати з іншою інфекцією.

Симптоми розсіяного склерозу:

• Втома, слабкість в організмі, що виявляється онімінням і поколюванням в кінцівках.
• Проблеми з очима. Спочатку це може бути біль в оці, порушення координації зору, у важкому випадку – повна втрата видимості. Може виникати реакція на світло при русі очима, двоїння.
• Різко виникають спазми м’язів, що супроводжуються судомами і болями, які сковують рух. Напруга може виникати в хребті, паралельно виникає відчуття печіння, підвищується чутливість шкіри.
• Втрата рівноваги, порушення координації рухів, нерідко виникає тремор рук і ніг.
• Проблеми з запам’ятовуванням, засвоєнням інформації, людина стає неуважною, не може правильно сформулювати своє питання або відповідь. Логічне мислення порушується, візуальна інформація стає погано доступною.
• Почуття депресії і тривожності, що виникають раптово, також перепади настрою без причини.
• Порушення еректильної функції у чоловіків, відсутність еякуляції зовсім. Жінки при такому діагнозі можуть не відчувати оргазм, відчувати сухість у піхві.
• Часті сечовипускання, або, навпаки, неможливість нормального випорожнення сечового міхура.
• Запори.
• Відсутність рефлексів, наприклад, черевних.
• Відсутність звичного смаку до їжі, що веде до зниження ваги.

Проведені дослідження довели, що необов’язково розсіяний склероз буде спадковою патологією. Але тим не менш у дитини хворої матері може бути закладена генетична інформація про ступінь резистентності до інфекцій.

Чи можна робити щеплення хворим на розсіяний склероз

Механізм руйнування нервових волокон часто запускається під впливом вірусних інфекцій. Специфічний збудник недуги вченими не виявлене, проте доведено, що ряд інфекцій збільшують ймовірність захворювання:

• ретровіруси;
• герпес;
• кір;
• краснуха;
• вірус Епштейна – Барра;
• епідемічний паротит.

При вирішенні, чи можна робити щеплення, враховуються індивідуальні, спадкові чинники і якість вакцини. При ймовірності рс доведена безпечність щеплень від гепатиту В, грипу та правця. З метою профілактики можна здати аналіз на моноклональні антитіла, кількість яких свідчить про наявність небезпеки для тканин нервових волокон.

Щеплення при розсіяному склерозі робити можна і потрібно! Але тільки в період затихання симптомів і з дозволу невролога.

лікування

В основному використовується медикаментозне (лікарський) лікування. Одна група препаратів спрямована на причину захворювання, інша група усуває симптоматику.

Використовується гормональна терапія. В основному застосовуються гормони з стероїдної групи, які допомагають в період загострення захворювання. Використовується імунотерапія (імуномодулятори), які знижують симптоматику і збільшують період ремісії.

Для зняття спазмів і судом використовують анксіолітичні (протисудомні) засоби: фенотоін, діазепам, тизанидин. Больовий синдром знімають нестероїдні протизапальні засоби: ібупрофен, морфін і т.д.

Характерні для даного захворювання депресивні розлади лікують антидепресантами: іміпрамін, анафранил, флуоксетин, пароксетин та ін.