При гострому перебігу він проявляється максимально та виявляється протягом 2 місяців. Носійство не супроводжується будь-якими симптомами, та уреаплазми виявляються лише під час проведення лабораторних досліджень. Хронічний уреаплазмоз триває понад 2 місяці.

Ускладнення уреаплазмозу Уреаплазмоз може провокувати розвиток запальних захворювань сечостатевої системи (вагініт, уретрит, цистит та інші). Також вважається, що інфекція підвищує ризик розвитку пієлонефриту, а у чоловіків і простатиту.

Тому зазвичай при уреаплазмозі застосовують антибіотики з різних груп — тетрациклін або доксициклін (група тетрацикліну) і кларитроміцин або азитроміцин (група макролідів).

Джерелом інфекції може бути людина з уреаплазмозом або безсимптомний носій уреаплазм. Передається, в основному, статевим шляхом, але не виключена передача контактно-побутовим способом, нерідкі випадки інфікування дітей від матері під час виношування або в процесі пологів.

Норма – відсутність ДНК Ureaplasma species (0 копій). Негативний результат означає, що уреаплазми обох видів (Ureaplasma parvum і Ureaplasma urealyticum) в урогенітальному тракті відсутні або кількість їх ДНК у зразку нижче порога чутливості тест-системи.

Варто відзначити, що якщо уреаплазми виявлені, захворювання як такого може і не бути, лікування не потрібно, так як воно може завдати шкоди організму.