Лікування пролежнів на різних стадіях

Якщо в будинку є тяжкохвора людина, важливо знати ступені пролежнів, механізм їх формування і небезпеку, щоб вчасно вжити необхідних заходів і не допустити розвитку сепсису, гангрени або інших важких ускладнень. Своєчасне реагування на проблему дозволяє ефективно від неї позбутися ще на початковій стадії. При правильному догляді можна і зовсім попередити некроз тканин, який відбувається при утворенні пролежнів.

Запитати у лікаря в месенджері

Що таке пролежні?

Пролежні – це осередки омертвіння тканини, які виникли через порушення кровопостачання в результаті постійного тиску.

Зазвичай вони виникають у тяжкохворих пацієнтів, які не можуть самостійно пересуватися і велику частину часу проводять нерухомо. Причина їх виникнення – неправильний догляд за пацієнтом або інші несприятливі фактори.

Якщо виявлений пролежень, стадії патології можуть бути різними в залежності від занедбаності проблеми. Важливо почати лікування при перших ознаках, оскільки в запущених випадках гнійні рани з некротичними тканинами важко піддаються лікуванню .

Стадії пролежнів

Залежно від поширеності ушкодження тканин розрізняють чотири стадії пролежнів:

1. 1 стадія пролежнів. Пошкодження шкірного покриву відсутні. Перша ознака проблеми – почервоніння епідермісу, яке не зникає після усунення тиску. У міру збільшення кисневого голодування з’являється синюшність.
2. 2 стадія пролежнів. Відрізняється тим, що в місці постійного тиску з’являються пухирі та лущення, перші відкриті рани, які супроводжуються запаленням.
3. Пролежні 3 ступеня. Виглядають, як виразки або гнійні рани. Відбувається ураження м’яких тканин, підшкірної клітковини. З рани зазвичай виділяється каламутна рідина або гній.
4. Пролежні 4 ступеня виглядають як глибокі гнійні рани, на дні яких можуть виднітися кістки або сухожилля

При виборі лікування обов’язково враховується ступінь тяжкості пролежнів. Такий підхід дозволяє підібрати найбільш ефективну терапевтичну програму.

Як лікувати пролежні 1 ступеня?

Найлегшою формою вважаються пролежні 1 ступеня. Почервоніння або синюшність шкірних покривів вказує на те, що тканини не отримують достатньої кількості кисню та поживних речовин. Основна суть лікування на цьому етапі полягає у відновленні нормального кровообігу.

Якщо не знаєте, як лікувати пролежні 1 ступеня, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій по догляду:

• Кожні 2-2,5 години слід міняти положення хворого. Використовуйте спеціальні кола або інші пристосування, щоб забезпечити доступ повітря до проблемних зон.
• Для гігієнічних процедур використовуйте звичайне мило. Промокайте шкіру бавовняною тканиною.
• Не допускайте пошкодження почервонілого шкірного покриву.
• Щодня масажуйте шкіру навколо почервоніння. Не можна тиснути або розтирати проблемну зону.

Важливо дотримуватися простого правила. Якщо шкіра волога через пітливість або нетримання сечі, вчасно її сушіть і тримайте в чистоті. При надмірній сухості зволожуйте епідерміс, наприклад, дитячим кремом або вазеліном.

Якщо помічені пролежні 1 ступеня, лікування включає обробку почервонілих плям препаратами, які володіють підсушуючою та антисептичною дією. Але не варто застосовувати зеленку і йод, оскільки вони сильно сушать шкіру. Також рекомендовано застосування мазей, які покращують кровообіг.

Пролежні 2 ступеня: лікування

Оскільки пролежні 2 ступеня супроводжуються появою пухирів і гнійних ран, підхід до лікування кардинально змінюється. Одужання можливе лише за умови ретельного догляду за хворим.

Якщо виявлені пролежні 2 ступеня, лікування включає в себе наступне:

• Обробка пролежнів 2 ступеня обов’язково починається із застосування перекису водню або іншого антисептика.
• Щоб прискорити загоєння ран, необхідне застосування ранозаживлюючих мазей.
• Щоб попередити збільшення пролежнів, рекомендовано застосовувати самоклейкі пов’язки. Вони надійно захищають від вологи, але при цьому не перешкоджають повітрообміну.
• Застосування спеціальних протипролежневих пов’язок прискорить процес загоєння гнійних ран.

У двох словах складно сказати, як лікувати пролежні 2 ступеня. За хворим потрібен ретельний догляд, регулярна обробка ран. Іноді для зміцнення імунітету лікар призначає вітамінні комплекси або інші препарати.

Чим лікувати пролежні 3 ступеня?

Якщо у пацієнта є пролежні 3 ступеня, лікування підбирається комплексне. При неглибокому ураженні тканин може використовуватися консервативний підхід, але важливо ретельно очищати рану від гною. Лікування пролежнів 3 ступеня хірургічним шляхом може знадобитися, якщо пошкодження пішли глибоко в тканини. У такому випадку необхідно очистити їх від відмерлих клітин.

Чим лікувати пролежні 3 ступеня? Зазвичай використовується комплекс препаратів:

• протизапальні ліки усувають запалення;
• некролітичні засоби прискорюють відділення померлих клітин;
• медикаменти, що поліпшують кровообіг, забезпечують доступ достатнього рівня кисню і корисних речовин до проблемної зони;
• стимулятори репарації запускають процеси регенерації тканин.

Щоб попередити прогресування утворення гнійних ран, рекомендується використовувати спеціальні серветки або пов’язки. Вони попереджають проникнення інфекції в рану, але при цьому створюють сприятливі умови для відновлення пошкоджених тканин.

Як лікувати пролежні 4 ступеня?

Глибоке ураження тканин та їх некроз – ось чим характеризуються пролежні 4 ступеня.

Лікування проводиться в кілька етапів:

• Очищення рани від гною та відмерлих клітин хірургічним шляхом або за допомогою спеціальних пов’язок з ферментами.
• Потім необхідно стимулювати регенерацію сполучної тканини. Для цього добре підходять ранозагоювальні препарати на основі ферментів.
• На завершальному етапі слід захистити нову сполучну тканину від пошкодження, щоб пролежень 4 ступеня знову не повернувся. Рекомендується використовувати спеціальні захисні пов’язки.

Хірургічне лікування пролежнів полягає у висічення пошкоджених тканин. При сильних руйнування може знадобитися пересадка шкіри з інших ділянок. Іноді оперативне втручання поєднують з фізіотерапевтичними процедурами.

Як лікувати пролежні 4 ступеня – хірургічним методом або в домашніх умовах, повинен вирішувати лікар після огляду та оцінки стану хворого.

Лікування пролежнів різного ступеня в домашніх умовах

Пролежні в лежачих хворих: стадії розвитку і лікування

Лежачі хворі вимагають пильної уваги як з боку медичних працівників, так і з боку родичів. І після подолання гострої фази основного захворювання і стабілізації загального самопочуття хворого може настати момент, коли доведеться боротися з пролежнями. Як лікувати і чим обробляти пролежні, повинен повідомити лікар, який дасть рекомендації і щодо профілактики появи таких патологічних вогнищ. Але людина, яка доглядає за лежачим хворим, повинна знати і виконувати певні маніпуляції.

Загальні принципи лікування пролежнів у лежачих хворих

Зазначена патологія може протікати в різних стадіях. Помітити провісники формування пролежня можна і без додаткового обстеження – шкіра в проблемних місцях стає тонкою, надмірно сухою, починає лущитися і набувати синювато-сизого відтінку. Догляд за пролежнями у літніх людей, втім, як і в молодих, повинен здійснюватися регулярно і з дотриманням рекомендацій фахівців:

1. Забезпечити грамотне положення хворого. Якщо пролежні тільки починають утворюватися, то допоможе спеціальне протипролежневе гумове коло, яке запобігає утворенню патологічних вогнищ на сідницях і куприку. Можна використовувати і матрац для профілактики пролежнів у лежачих хворих, що доцільно при повній нерухомості людини, коли вона не може навіть піднятися на руках, відірвати голову й плечі від подушки, повернутися на бік.
2. Застосовувати народні засоби на першій стадії патологічного процесу. Обробка пролежнів кремами і мазями на основі обліпихової олії, протирання вогнищ камфорним спиртом кожні 2-3 години будуть цілком ефективними. Важливо пам’ятати, що всі засоби наносяться легкими круговими рухами.
3. Друга стадія пролежнів, яка характеризується початком виразково-некротичного процесу, передбачає застосування лікарських препаратів. Найперший засіб проти пролежнів – дезінфікувальні препарати, наприклад Хлоргексидин. Цим антисептичним розчином потрібно промивати рани кілька разів на день, бажано після кожного сечовипускання або випорожнення кишечника. Після такої первинної обробки рана змащується Солкосерилом або Левомеколем. Не зайвим буде і періодичне накладання гідрогелевих пов’язок – це відповідь на запитання про те, що робити, якщо з’явилися пролежні на сідницях.
4. Третя і четверта стадія пролежнів – це некроз м’яких тканин, тому без допомоги лікаря-хірурга не обійтися. В принципі, лікування пролежнів різного ступеню має супроводжуватися консультаціями з лікуючим лікарем, але некроз є надто серйозною проблемою. Які заходи проводять в цьому випадку:
   • часта санація патологічного вогнища, яка полягає в промиванні ран хлоргексидином;
   • позбавлення від уже некротизованих тканин у рані – це робиться спеціальними хірургічними інструментами;
   • застосування ранозагоювальних і абсорбуючих пов’язок.

Тільки після повного видалення з рани некротичних мас і гною можна буде починати застосування специфічних лікарських препаратів.

Лікування цієї патології завжди тривале, і іноді доводиться проводити медичні маніпуляції щодня протягом багатьох років. Але знаючи, як виглядають пролежні на куприку на самому початку свого формування, можна буде запобігти їх подальшому розвитку, коли некроз досягає просто жахливих обсягів.

Що можна зробити для запобігання розвитку пролежнів

Існує ряд правил догляду за лежачими хворими, при дотриманні яких можна уникнути формування виразкових утворень у певних місцях. Утворенню пролежнів на початковій стадії можна запобігти, виконуючи такі рекомендації фахівців:

• один раз на 2 години потрібно міняти положення хворого – перевертати його зі спини на лівий або правий бік і навпаки, піднімати верхню частину тулуба або нижні кінцівки, якщо це дозволено лікарем;
• використовувати спеціальні матраци, які наповнені або дрібними поліпропіленовими кульками, або повітрям – це забезпечує рівномірний розподіл навантаження на тіло хворого;
• при мимовільному сечовипусканні або спорожненні кишечника потрібно часто міняти простирадла й підгузки – калові маси та сеча підвищують ризик розвитку пролежнів у декілька разів;
• один раз на 10-14 днів (не рідше, але можна частіше) все тіло хворого потрібно обтирати вологою губкою, бажано з використанням мила.

Потрібно розуміти, що тільки регулярний огляд лежачого хворого та своєчасне виявлення первинних ознак формування пролежнів дадуть можливість уникнути прогресування некротичних процесів в м’яких тканинах. Офіційній медицині відомі випадки, коли у пацієнтів, що перебувають у лежачому положенні роками й десятиліттями, не було пролежнів. І це результат якісного та грамотного догляду. На жаль, є й інші підтверджені факти, коли виразкові ураження шкірних покривів діагностуються і після 1-2 місяців лежачого положення.