Пацієнтів в аптеці повинні обслуговувати фахівці з професійною освітою

Якщо виникають проблеми зі здоров’ям, то досить часто хворі спочатку йдуть навіть не до лікаря, а в аптеку, аби отримати пораду та придбати необхідні лікарські засоби. «Чи є якісь дешевші аналоги цього лікарського засобу?», «А яка різниця між тим і цим препаратом?», «Дайте мені щось від болю у горлі…». Ці та інші питання-прохання чують провізори й фармацевти безперестанку. Особливо останнім часом. Бо хоч ліків від коронавірусу й немає, але є тривога, хвилювання, які в першу чергу ведуть українців саме в аптеки. У зв’язку з цим працівникам аптек нині доводиться частіше чути негатив, ніж навпаки, та кожен з тих провізорів, хто стоїть за першим столом, знає, що добре слово за такої ситуації важливіше, ніж самі ліки. Про фармацевтів і провізорів та якість обслуговування в українських аптеках поспілкувалися з доктором фармацевтичних наук, професором, директором ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» Володимиром Руденком .

— Володимире Васильовичу, як, на Ваш погляд, переживають працівники аптек ті умови, у яких сьогодні опинився увесь світ?

— Звісно ж, непросто. Непросто і тим, хто приходить в аптеку, і тим, хто там працює. Тому на початку карантину ми неодноразово зверталися до наших громадян з проханням без потреби не виходити з дому й не відвідувати аптечні заклади, аби не наражати на небезпеку себе й тих, хто відпускає лікарські засоби. Бо ж ризиків вистачає. Є, на жаль, і випадки зараження працівників аптек небезпечною для всіх нас хворобою COVID-19.

При появі на території України вірусу першочерговим постало питання забезпечення всім необхідним для захисту провізорів та фармацевтів. І можу сказати, що власники аптечних мереж — члени ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» зробили багато для того, щоб аптечні працівники були забезпечені всім необхідним для виконання своїх професійних обов’язків.

— Ви говорите про провізорів і фармацевтів окремо. А яка між ними різниця?

— Різниця у рівні освіти. Кваліфікацію «Провізор» отримують фахівці, які закінчили заклади вищої освіти ІІІ–ІV рівня акредитації (факультети закладів вищої медичної освіти або Національний фармацевтичний університет), а «Фармацевт» — І–ІІ рівень (коледжі, медичні училища). Зауважу, що фахівці з освітою фармацевта не можуть займати всі ті посади в аптеках, на яких повинні працювати лише провізори.

— Звісно ж, в аптеці обов’язково повинні працювати фахівці з фармацевтичною освітою. Не з медичною, зверніть увагу, а саме з фармацевтичною. У закладах вищої освіти цю професію можна отримати після 5 років навчання.

— Де в Україні можна здобути таку професію, адже нині настає час вступної кампанії.

— Фармацевтичну освіту в Україні зараз можна отримати в Національному фармацевтичному університеті (Харків) і на 17 фармацевтичних факультетах різних закладів вищої медичної освіти. 6 установ готують фахівців за напрямом підготовки «Промислова фармація». Фахівців середньої ланки (фармацевтів) готують 32 заклади вищої медичної освіти І–ІІ рівнів акредитації (медичні училища та фармацевтичні коледжі). До того ж професія завж­ди затребувана.

Провізори та фармацевти надають фахові фармацевтичні послуги та здійснюють фармацевтичну опіку пацієнта. Жодна комп’ютерна програма не може замінити таких фахівців. Разом з тим кожен фахівець із фармацевтичною освітою зобов’язаний вміти професійно використовувати спеціальні комп’ютерні програми та працювати із сучасною комп’ютерною технікою.

— А яка Ваша думка стосовно того, що часом пацієнтів консультують з питань придбання тих чи інших лікарських засобів онлайн люди без дипломів взагалі?

— Негативна, звичайно. Бо за цим прихована велика загроза для здоров’я наших громадян. Тому користуючись можливістю хочу звернути увагу всіх пацієнтів, особливо тих, хто придбаває лікарські засоби онлайн. Бажано робити це виключно на сайтах ліцензованих аптек, де можна також отримати консультацію щодо замовленого лікарського засобу саме у фахівця з освітою. Її не зможе надати жоден із сторонніх консультантів чи кур’єрів.

Та й взагалі раджу уникати сумнівних ресурсів, які незаконно пропонують ті чи інші лікарські препарати. Бережіть себе і своїх рідних.

Тут, до речі, хочу зазначити, що Кабінет Міністрів дозволив ліцензіатам здійснювати торгівлю лікарськими засобами та супутніми товарами дистанційно лише на час карантину.

У кожної аптеки-ліцензіата є свої сайти, де можна оформити замовлення. Але є й інші недобросовісні підприємці, які, не маючи на це жодного права, пропонують громадянам лікарські засоби, заманюючи дешевшою ціною і нібито безкоштовною доставкою. Хоча насправді все далеко не так.

— Ну, от, наприклад, у ЗМІ активно поширюється реклама «Ліки 24». Власники цього ресурсу афішують співпрацю з аптечними мережами, які не мають до них жодного стосунку.

Тобто людина, зайшовши на їхній сайт і замовивши лікарські засоби нібито в конкретній аптеці, у результаті отримує ліки невідомо звідки. А якщо вони не­якісні? Кого буде звинувачувати? Звісно ж, той аптечний заклад, у якому, як вона думає, їх придбавали для неї.

До речі, обіцяної безкоштовної доставки від них пацієнти не отримують взагалі. Більше того, з приводу неправомірної діяльності ресурсу «Ліки 24» АПАУ звернулася до правоохоронних органів.

— Хіба в аптеках нема ризику придбати фальсифіковані ліки?

— Є, звичайно, але мінімальний. Аптеки закуповують лікарські засоби в ліцензованих постачальників та й перевіряють їх постійно. Відповідно до чинного законодавства Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками визначено як основний регуляторний та контролюючий орган у фармацевтичній галузі. Ця служба проводить передліцензійні перевірки.

Якщо заявник відповідає вимогам Ліцензійних умов, то йому видається ліцензія на такі види фармацевтичної діяльності, як виробництво, імпорт, оптова та роздрібна торгівля, а також ліцензія на обіг наркотичних лікарських засобів, залежно від поданої заяви. Виходячи з вимог Ліцензійних умов та інших нормативних актів, які регулюють аптечну діяльність, ця служба конт­ролює якість лікарських засобів та професійну діяльність аптек, у тому числі й кваліфікацію працівників аптек.

— Виникає ще одне питання, як зрозуміти, що перед тобою за «першим столом» саме професіонал, а не навпаки?

— При відвідуванні аптеки пацієнт має звернути увагу на бейдж фахівця, який його обслуговує. Відпускати лікарські засоби мають право виключно фахівці з освітою провізора чи фармацевта, а отже, і на бейджику має бути вказано, окрім імені та прізвища, також кваліфікацію. Якщо там інша інформація — ця людина не має права відпускати лікарські засоби.

У ситуації, коли вас намагається обслуговувати такий «спеціаліст», вам необхідно звернутися до керівника аптеки за роз’ясненням або повідомити регуляторні органи задля проведення перевірки такого закладу. Пацієнти мають пов­не право вимагати, аби їх обслуговували фахівці з професійною освітою.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Важливо знати, хто вас обслуговує в аптеці!

АПАУ постійно інформує населення стосовно того, на що варто звертати увагу під час візиту за ліками в аптеку. Адже часто про ті чи інші ліки пацієнти запитують саме в аптечного працівника і дуже важливо, щоб консультацію надавала людина з досвідом – фахівець. Про це в розмові з директором Аптечної професійної асоціації України, професором, доктором фармацевтичних наук Володимиром Руденком.

– Аптекарям часто доводиться консультувати хворих? Мають вони таке право чи це прерогатива лікаря?

– Люди насправді дуже часто запитують поради в аптекарів. АПАУ нещодавно проводила в соцмережах опитування щодо того, до кого в першу чергу звертається пацієнт, перед тим як придбати ліки в аптеці. Так от, 5, 9% з числа опитуваних відповіло, що купують ліки, рекламу яких бачать у ЗМІ, 17,6% – займаються самолікуванням, 37, 3% – йдуть за рецептом чи консультацією до лікаря і 39, 2% – консультуються з провізором аптеки, купуючи безрецептурні препарати.

Щодо того можуть чи не можуть – якщо це безрецептурні препарати, то можуть консультувати і надавати фармацевтичні послуги. Наші фахівці вчать та знають про ліки все, деякі аптеки самі виготовляють ті чи інші лікарські препарати. Але, зрозуміло, що перед тим, як приймати ліки, важливо все таки відвідати кабінет лікаря, обстежитися. Бо самолікування не завжди має позитивні наслідки для здоров’я.

– А як звичайна людина, зайшовши в аптеку, може дізнатися, що її обслуговує саме провізор?

– При відвідуванні аптеки, пацієнт має звернути увагу на бейджик фахівця, який його обслуговує. Відпускати лікарські засоби мають право виключно фахівці з освітою провізора чи фармацевта. Саме на бейджику має бути вказано, окрім імені та прізвища, ще й кваліфікація. Якщо там інша інформація – ця людина не може відпускати лікарські засоби. Тим паче, давати поради щодо їх придбання чи використання.

В ситуації, коли вас намагається обслуговувати такий «спеціаліст», вам необхідно звернутися до керівника аптеки з повідомленням про це (написати скаргу) або в регуляторні органи. Відвідувачі аптек мають повне право вимагати, аби їх обслуговували фахівці з професійною освітою.

– У чому різниця між провізором та фармацевтом?

– Перш за все, це рівень освіти. Кваліфікацію «Провізор» отримують фахівці, які закінчили вузи 3-4 рівня акредитації (факультети медичних вищих навчальних закладів або НФАУ), а фармацевта – 1-2 рівень (коледжі, медучилища). Зауважу, що фахівці з освітою фармацевта не можуть займати всі ті посади в аптеках, на яких мають працювати лише провізори.

Але загалом у міжнародній практиці багатьох країн світу існує професія виключно фармацевта (аналогічна провізору) та помічника фармацевта або фармакотехніка (аналогічно фармацевту).

– Чи можуть в аптеці працювати люди із медичною освітою?

– В аптеці обов’язково мають працювати фахівці не з медичною, а з фармацевтичною освітою, які надають фахові фармацевтичні послуги та здійснюють фармацевтичну опіку пацієнта. Жодна комп’ютерна програма не може замінити таких фахівців. Разом з тим, кожен фахівець із фармосвітою має вміти професійно використовувати спеціальні комп’ютерні програми та працювати з сучасною комп’ютерною технікою. Адже час не стоїть на місці. Сьогодні з’явилося багато сучасних автоматизованих програм, діє електронний рецепт тощо.

– Вистачає в Україні спеціалістів у цій галузі?

– Станом на 1.01.2019 р в Україні, за інформацією тижневика «Аптека», налічувалося 20,6 тис. торгових точок (16,4 тис. аптек і 4,2 тис. аптечних пунктів). Їх кількість постійно збільшується. Тому існує потреба й у додатковій кількості фахівців з профільною освітою, які мають право працювати в аптеках.

– Чи проводяться перевірки працівників аптек? Як вони відбуваються?

– Відповідно до чинного законодавства, Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками визначено як основний регуляторний та контролюючий орган у фармацевтичній галузі. Ця служба проводить передліцензійні планові та позапланові перевірки аптек.

Якщо заявник відповідає вимогам Ліцензійних умов, то йому видається ліцензія на такі види фармацевтичної діяльності як виробництво, імпорт, оптову та роздрібну торгівлю, а також ліцензію на обіг наркотичних лікарських засобів, залежно від поданої заяви.

Виходячи з вимог ліцензійних умов та інших нормативних актів, які регулюють аптечну діяльність, ця служба контролює якості лікарських засобів та професійну діяльність аптек, у тому числі й кваліфікацію працівників аптек.

– На часі вступна пора для випускників освітніх закладів. Тож цікаво почути, в яких українських вузах можна отримати фармацевтичний фах?

– Фармацевтичну освіту в Україні зараз можна отримати у Національному фармацевтичному університеті (Харків) і на 17 фармацевтичних факультетах різних вузів. 6 установ готують фахівців за напрямом підготовки «Промислова фармація». Фахівців середньої ланки (фармацевтів) готують 32 вищих медичних навчальних заклади 1-2 рівнів акредитації (медичні училища та фармацевтичні коледжі).