Спеціальність юриспруденція: ким можна працювати? Куди піти працювати з юридичною освітою?

Кожен початківець юрист замислюється, куди можна піти працювати і втрачається при виборі напрямку роботи. Ми розповімо, куди можна піти працювати юриста.

Багато майбутні юристи, або ті, хто ще планує вивчитись на дану спеціальність, часто замислюються, куди можна піти працювати юриста? Ми вирішили розібратися з цим питанням і розповісти, ким можна піти працювати і які можливості відкриває ця професія.

Ким може працювати юрист — куди піти?

Отже, професія «юрист» вважається престижною і завжди асоціюється з висококваліфікованим людиною, який здобув юридичну освіту і має відповідний диплом. Ким же він може працювати? Давайте дізнаємося.

Такий юрист є важливою частиною судового виробництва, тому що на його плечі покладається обвинувальна частина.

Часто саме від його старанності і професіоналізму залежить, чи опиниться за ґратами злочинець, чи повернуться в казну гроші від корупціонера чи він сам візьме хабар і відправиться в теплі країни.

Щоб стати прокурором не можна просто закінчити університет і домогтися бажаних кірочок. Для цього потрібен досвід і потрібно пройти всі стадії кар’єри, щоб отримати саме цю посаду.

Це вже не просто один з гвинтиків системи, а самий справжній вершитель доль, адже його слово є вирішальним, але не остаточним, тому що рішення можна оскаржити. Статус судді особливим чином закріплюється в російській конституції. Насамперед, він гарантує недоторканність і дає право виносити звинувачення для злочинців.

Знову ж таки, для отримання такої посади потрібно спочатку набратися досвіду, та й до того ж є певна умова, що стосується віку. Для отримання посади судді вам повинно виповнитися 25 років. До цього часу якраз можна встигнути набратися досвіду. Ще важливо відзначити, що стаж роботи на посаді юриста повинен бути не менше 5 років.

Так що, якщо ви дійсно маєте намір стати суддею, то не відмовляйтеся від роботи навіть в самих невигідних для вас місцях. Пам’ятайте, що це тільки початок і все попереду. Важливо відзначити, що при роботі суддею не можна вступати в політичні партії, бути депутатом чи займатися підприємництвом.

Безперечно, кожен юрист може стати адвокатом. Він вже встає на сторону захисту людей і організацій. При цьому, він може бути і обвинувачем. Напевно, вам навіть не варто пояснювати, хто такий адвокат. Ви ж і самі бачили безліч фільмів і передач з їх участю. Важливо відзначити, що для адвокатської роботи потрібна:

• 5 років стажу як мінімум
• Вам доведеться пройти стажування як мінімум в один рік у більш досвідченого колеги, і тільки потім ви вже зможете працювати самостійно
• Зошити вам знадобляться обов’язково — потрібно відзначати все важливе, запам’ятовувати процес роботи, а також як можна хизуватися законодавством
• Доведеться пройти обов’язковий іспит в Адвокатській палаті, щоб отримати ліцензію і відповідний статус. Без нього не можна працювати

Адвокату дозволяється займатися творчістю, наукою і навіть викладацькою діяльністю.

Такий юрист після належної стажування, складання іспитів і отримання ліцензії може займатися нотаріальною завершенням документів, підписів і так далі. Важливо відзначити, що нотаріус може бути як представником державних, так і приватних структур, або працювати сам на себе.

По суті, нотаріат вважається не найбільш цікавою діяльністю, але зате вона дуже прибуткова.

Юрист, який працює в прокуратурі або поліції над розслідуваннями різних справ. В залежності від місця роботи справи можуть відрізнятися. Після завершення розслідування і з’ясування всіх обставин справи, слідчий повинен скласти обвинувачення для прокурора.

Така професія вимагає знання різних мов і має прагнути до ідеалу. Він може працювати в посольствах, консульствах, а також міжнародних організаціях. Іншими словами, відкривається більше можливостей і тому роботу можна навіть знайти в іншій країні, правда доведеться спочатку повчитися і набратися досвіду.

Чи можна з бухгалтерською освітою працювати в відділі кадрів?

Буває, що в професійному житті бухгалтера настає момент, коли він думає про те, що засидівся на одному місці і хоче спробувати щось нове. А ким ще зможе працювати бухгалтер, використовуючи тільки свою освіту і навички?

В сучасному суспільстві жодна компанія, фірма чи просто організація не може обійтись без бухгалтера, адже фінанси потребують обліку і контролю. Ця професія незамінна і неабияк важлива. На підприємстві бухгалтер – це друга особа після керівника. Останнім часом бухгалтер – це ще й дуже універсальна спеціальність. Бухгалтер, наприклад, може працювати у відділі кадрів. Звичайно, з відповідними навичками і стажем роботи. У ринкових умовах кадри вирішують все. Висококваліфікований бухгалтер сприяє покращенню роботи підприємства. Некваліфікований бухгалтер – наносить їй збитки.

Бухгалтер може відірватися від своїх паперів та цифр, і переключитися на щось інше. До того ж, до роботи кадрового менеджера варто придивитися. Зрозуміло, що мало який працівник обліку погодиться міняти своє місце на посаду кадровика в невеликій компанії. Але якщо мова йде, наприклад, про великі організації, підприємства або комбінаті, то чому б і ні? Обсяг роботи там цілком гідний, і кадровий відділ, як правило, немаленький. До того ж, можна дорости до керівника відділу, а це вже солідна посада та відповідна зарплата. При цьому, немає такої відповідальності і напруги, як в роботі бухгалтера, а до обов’язків додається спілкування з людьми.

В силу специфіки роботи, в бухгалтерії фахівець обліку або вже добре «підкований» в питанні взаємин з персоналом, або опанував основні ази. Тому, посади кадровика та бухгалтера при бажанні можна легко поєднувати в рамках роботи в одній фірмі (або різних). Однак, потрібно пам’ятати – з цією посадою все не так просто. Потрібно мати великий стаж роботи бухгалтером, а також юридичну або економічну освіту. Знадобиться пройти платне навчання на менеджера-кадровика, а потім здати іспит і отримати атестат. Так що для людини, яка вміє рахувати гроші, відкриті всі горизонти.

Що ж спільного в роботі кадровика та бухгалтера фірми? Найголовніше – це знання потреб підприємства. Ніхто більш точно не зможе встановити потребу в тому чи іншому працівникові. В своїх звітах бухгалтер отримує найбільш точну інформацію про слабкі місця підприємства, і точно знає де є надлишок робочої сили, а в яких відділах не вистачає кваліфікованих кадрів. Крім знання проблем підприємства, слід вказати, що бухгалтерська робота включає в себе ряд менеджерських завдань – внесення в базу фірми інформації про нових робітників, встановлення раціональних окладів тощо.

Отже, бухгалтерський досвід дозволить працювати менеджером у відділі кадрів. Ці професії споріднені і мають ряд спільних обов’язків. Для перекваліфікування (або для сполучення цих двох діяльностей) необхідно пройти незначне навчання та тренінги. Головним фактором стане, звичайно ж, практика.

Мужайло Олександр Євгенійович

Чи можна прийняти особу з вищою немедичною освітою на посаду лікаря-лаборанта?

Відповідно до кваліфікаційної характеристики, до лікаря-лаборанта висуваються такі кваліфікаційні вимоги:

• повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина»;
• спеціалізація за однією зі спеціальностей медичного профілю, проходження інтернатури за спеціальністю «Лабораторна діагностика» з наступною спеціалізацією з «Клінічної лабораторної діагностики»;
• наявність сертифіката лікаря-спеціаліста (Випуск 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 р. № 117; далі — Випуск 78 ДКХП).

Зважаючи на те, що працівник, професіонал з вищою немедичною освітою, обіймав посаду лікаря-лаборанта за основним місцем роботи до набрання чинності Випуском 78 ДКХП, він має право і далі працювати за цією посадою, з дотриманням вимог чинного законодавства (у т. ч. відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про атестацію професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я» від 12 серпня 2009 р. № 588).

Що стосується працевлаштування до іншого закладу охорони здоров’я, у т. ч. на умовах сумісництва, прийняття такого працівника на роботу має здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, тобто з дотриманням кваліфікаційних вимог, визначених кваліфікаційною характеристикою.

Кваліфікаційна характеристика Лікаря-лаборанта

Завдання та обов’язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію лабораторної служби.

Виконує клінічні аналізи крові, сечі, харкотиння, калу. Здійснює хімічне дослідження шлункового вмісту, жовчі, виділень статевих органів. Застосовує сучасні методи дослідження з провідних розділів лабораторної діагностики. Виявляє первинне знаходження морфологічних ознак пухлинного процесу в харкотинні, виділеннях жіночих статевих органів і молочних залоз. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я; організацію лабораторної справи; права, обов’язки та відповідальність лікаря-лаборанта; функції, гістологічну та патогістологічну структуру органів і тканин, в тому числі на клітинному та субклітинному рівні; фізико-хімічні характеристики різних біологічних рідин і субстратів в нормі та патології; основні фізіологічні та патофізіологічні механізми, клінічну симптоматику при ураженні різних систем організму; правила та способи одержання біологічного матеріалу від хворих і його аналізу; сучасні методи лабораторних досліджень, діагностики захворювань з провідних розділів клінічної медицини; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

(з Випуску 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників)