Мінор лад – Лад у музиці: мажор та мінор

Мінор (лат. minor — менший, також малий) у музиці — одне із двох ладів (поряд із мажором) гармонійної тональності. Характерна риса мінорного звукоряду – його третій ступінь, що віддаляється від першого ступеня на малу терцію. Тоніка (основна ладова функція) мінору представлена ​​мінорним тризвуччям.

Існує кілька підвидів мінору, що відрізняються один від одного звукорядом, типовим набором акордів та (меншою мірою) іншими ладовими категоріями. Наприклад, ладовий звукоряд натурального мінору будується таким чином: тон-напівтон-тон-тон-напівтон-тон-тон:

Крім того, існують гармонійний мінор та мелодійний мінор.

При позначенні тональності слово “мінор” (або moll) додається до назви тоніки, наприклад “ля мінор” (A-moll), “соль-діез мінор” (Gis-moll) і т. п. утворену між основним тоном і третім ступенем, і велику терцію, побудовану від третього ступеня. Так, склад тризвучтя До мінор – до, мі-бемоль, сіль (C-Es-G).

Тональності

Лади народної музики – дорійський лад, фригійський лад

У цій статті ми розглянемо що таке лади народної музики, як вони будуються й у чому їх смисл. Перш ніж читати далі, рекомендую ознайомитись зі статтею про тризвучі, де йшлося про те, як будувати акорди. Тож почнемо…

…Іноді в гармонії один акорд звучить тривалий час і хочеться якось розбавити його, та й взагалі нудно, погодьтеся, постійно грати один і той самий акомпанемент.

Тут і приходять на допомогу лади. Ви могли чути про них – це Іонійський, Дорійський, Фригійський, Лідійський, Міксолідійський, Еолійський, Локрійський. Спочатку просто розберемо як побудувати кожен із них і які акорди вони обігрують.

Перший, у цій вище послідовності, іонійський лад характеризується тим, що він мажорний, тобто відбудувавши інтервали цього ладу від конкретної ноти ми отримаємо мажорну гамму однойменної з цією нотою тональності. Ну ось, наприклад візьмемо ноту «ре»… відбудовуємо наступні інтервали тон-тон-напівтон-тон-тон-тон-напівтон – це і буде наш лад, який відповідає гамі ре-мажор:

Другим розглянемо еолійську, його особливість у мінорності. Тому, застосувавши відповідну формулу щодо його побудови, ми отримаємо мінорну гаму. Формула наступна — тон-напівтон-тон-тон-напівтон-тон-тон:

Відбудувавши цю послідовність від ноти «сі», вийде си-мінорна гама або еолійський лад.

Два розглянуті нами лади (ре-мажор і си-минор) є паралельними тональностями, й інші лади схожі них. Визначити, що паралельні тональності можна просто запам’ятавши, що завжди через малу терцію від мінорного акорду розташовується мажорний, причому гами кожного з них мають подібний звуковий склад.

Дорійський також є мінорним і відрізняється від еолійського тільки підвищеною шостою сходинкою, отже будова його буде: тон-напівтон-тон-тон-тон-напівтон-тон. Застосуємо це до ноти “ми” і в отриманій гамі знайдемо тризвуччя.

як ми і говорили вийшов мінорний акорд ми (не забувайте, що акорди будуються терціями, тобто ми – від неї терція вийде сіль, потім від сіль терція – буде сі, отже тризвучні = мі, сіль, сі).

Наступний на черзі фригійський відрізняється від еолійського ладу тільки зниженим другим щаблем і має формулу: напівтон-тон-тон-напівтон-тон-тон. Його відбудовуватимемо від ноти фа-дієз.

Збудували? тепер, як і у випадку з дорійським подивимося який акорд у нас утворюється в знайденій послідовності … тризвуччя його буде фа-дієз, ля, до-дієз, отже акорд фа-дієз мінор.

Лідійський є мажорним подібно до іонійського, але відрізняється від нього підвищеним четвертим ступенем, отже будова у нього така: тон-тон-тон-напівтон-тон-тон-напівтон. Побудуйте його від ноти сіль.

Як завжди тепер можна знайти тризвучтя … перша нота – сіль … ля пропускаємо, сі залишаємо … до-дієз пропускаємо, ре залишаємо … тризвуччя буде сіль, сі, ре, що відповідає сіль мажору (G).

У міксолидійського будова тон-тон-напівтон-тон-тон-напівтон-тон, виходить зниженням в іонійському 7-му ступені. Застосуємо це для нотиля. Потім в отриманій гамі від ля беремо тризвучтя … виходить ля, до-дієз, мі або акорд A.

До речі, у разі якщо ми по

Мінор – це… Що таке Мінор?

Мінор (лат. minor — менший, також малий) у музиці — одне із двох ладів (поряд із мажором) гармонійної тональності. Характерна риса мінорного звукоряду – його третій ступінь, що віддаляється від першого ступеня на малу терцію. Тоніка (основна ладова функція) мінору представлена ​​мінорним тризвуччям.

Існує кілька підвидів мінору, що відрізняються один від одного звукорядом, типовим набором акордів та (меншою мірою) іншими ладовими категоріями. Наприклад, ладовий звукоряд натурального мінору будується таким чином: тон-напівтон-тон-тон-напівтон-тон-тон:

Крім того, існують гармонійний мінор та мелодійний мінор.

При позначенні тональності слово “мінор” (або moll) додається до назви тоніки, наприклад “ля мінор” (A-moll), “соль-діез мінор” (Gis-moll) і т. п. утворену між основним тоном і третім ступенем, і велику терцію, побудовану від третього ступеня. Так, склад тризвучтя До мінор – до, мі-бемоль, сіль (C-Es-G).

Тональності

Урок сольфеджіо №9: Лад і тональність.Мінор МузШок

Лад та тональність. Мінор: натуральний, гармонійний, мелодійний

Мінорним ладом чи мінором називається такий лад, у якому на тоніці утворюється мінорне тризвучтя. Мажорна тризвуччя, що утворюється на тоніці, називається тонічним тризвуччям.

Назва ладу мінор характеризує малу терцію вгору від тоніки, оскільки ця терція найбільше визначає забарвлення ладу.

Натуральний мінор, його гамма. Назва та властивості ступенів

Гамма будується від тоніки до тоніки, секунди розташовані в наступному порядку б2, м2, б2, б2, м2, б2, б2. Гамма цієї будівлі називається натуральним мінором.

У натуральному мінорі напрям тяжінь щаблів загалом такий самий, як і в мажорі.

Паралельні тональності

Мінор, такий самий самостійний лад, як і мажор. Проте спочатку зручно будувати мінор, виходячи від мажору.

Кожній мажорній тональності відповідає мінорна, що має однаковий із нею звуковий склад. Мажор і мінор, які мають у натуральному вигляді однаковий звуковий склад і, отже, однакові ключові знаки називаються паралельними.

Мінор будується від 6 щаблі мажору, що приймається за тоніку.

Гармонічний та мелодійний мінор

Мінор, як і мажор, піддався розвитку. Особливо важливе значення має гармонійний та мелодійний мінор.

Гармонічний мінор відрізняється від натурального підвищеним 7 ступенем. Завдяки цьому підвищенню в мінорі утворився такий самий вступний звук, що гостро тяжіє на півтон вгору до тоніки, як у мажорі.

Мелодичним називається мінор з підвищеним 6 та 7 ступенями.

МІНОР — інформація на порталі Енциклопедія Всесвітня історія

МІНОР – багатоголосний тональний лад, стійкі звуки якого утворюють малу терцію і чисту квінту (вважаючи вгору від I ступеня звукоряду).

Мінорний спосіб характеризує порядок загалом і особливо його центральний акорд — консонуюче тонічне тризвучтя, що має малу терцію в основі. Вживане позначення мінорної тональності збігається з позначенням мінорної тризвучності: рядкова латинська буква або склад (a, b, h, c, cis, d, dis, es, e і т. д. у порядку зростання висоти) означає звуковисотне положення тоніки (основного тону тонічного тризвучтя), слово “moll” (від латинського mollis – м’який) – мінорний лад (нахил).

Мінорне тризвучтя, незважаючи на консонантність, не виводиться з натурального звукоряду і за своїм фонізмом протилежно мажорному тризвучтю, що становить один із найважливіших естетичних контрастів у музиці. “Темному” забарвленні мінорного тонічного тризвучтя відповідає емоційне забарвлення ладу, побудованого на його основі. У класичній тональній системі мінор має 3 основні різновиди: натуральний, гармонійний та мелодійний. У строго діатонічному натуральному мінорі мінорні не лише тризвучні тоніки (T), а й усі акорди домінанти (D) та субдомінанти (S). Гармонічний мінор має вступний тон (високий VII ступінь), що порушує строгу діатоніку і зближує його з одним. мажором; в якості D використовується мажорне тризвучтя, що гостріше тяжіє в T. У мелодійному мінорі високі VI і VII ступені часто пов’язані з висхідним мелодійним рухом.

Епоха функціональної (гармонійної) тональності, що базується на мажорі та мінорі, охоплює в європейській музиці XVII-XIX століть. Процес звільнення від інтонаційних формул старих ладів був для мінору складніший, ніж для мажору. Навіть у класико-романтичний період (з середини XVIII до кінця XIX століть), коли мінор на зразок мажору набув свого класичного вигляду (опора на 3 головні акорди — Т, D і S), у структурі ладу міцно закріпилася двоїстість деяких ступенів (висока VII при русі вгору, низька (VII при русі вниз) – залишок колишнього багатства старомодальної гармонії. До кінця XIX століття мінор (як і мажор) частково реорганізується за рахунок включення до ладу недіатонічних елементів і функціональної децентралізації. У музиці XX-XXI століть мінор існує як одна із численних звукових систем.

Літературу дивіться при статтях Гармонія, Лад, Тональність.

© Велика Українська Енциклопедія (БРЕ)

Змінні лади, мажоро-мінор та ін.

Змінні лади, мажоро-мінор та ін.

Крім описаних вище ладів, існують лади, що об’єднують в собі два лади. Тоніки їх виявляються на музиці чергуючись, тому вони називаються змінними ладами.

Один вид такого ладу називається змінний паралельний лад. Завдяки загальному звуковому складу паралельні мажор та мінор можуть зливатися в один лад. У такому порядку, чергуючись у процесі розвитку мелодії, виявляються дві тоніки: мажорна і мінорна, вони мають два загальні звуки у складі своїх тризвучій.

Інший вид змінного ладу називається мажоро-мінором. У ньому чергуються або зіставляються однойменні мажор і мінор. Зазвичай зустрічаються такі приклади мажоро-мінору, коли з них переважає над іншим. Це виявляється у тому, що один із них починає і закінчує собою мелодію або музичний твір.

У музиці зустрічається мінорний лад із двома збільшеними секундами. Порівняно з натуральним мінором у ньому підвищено IV та VII ступені. Його називають також двічі гармонійним ладом.

Зрідка можна (зустріти в музиці лад, що складається з послідовності цілих тонів. Гама такого ладу називається целотонною. У цьому ладі на всіх щаблях утворюються збільшені тризвучтя. Тому він називається збільшеним ладом. Приклад целотонної гами:

Діатонічні лади на гітарі: аплікатури, фарбування, похідні

“Діатонічні лади”, “Грецькі” або як їх ще називають “Натуральні” – це лади, які засновані на структурі натуральної мажорної гами, в яких за тоніку взята одна з нот (східців) цієї гами. Якщо прийняти одну з 7 ступенів До- мажорної гами за тоніку, ми отримаємо такі діатонічні лади:

• Іонійський лад – це перший лад, який починається і закінчується з першої ноти мажорної гами (у нашому випадку це нота C). Іонійський лад це і є натуральна мажорна гама.
• Дорійський лад – це другий лад, який починається з другої ноти мажорної гами, а це означає, що ви граєте гаму C мажор починаючи з ноти D і закінчуєте нотою D.
• Фригійський лад – це третій лад, який починається з третьої ноти мажорної гами, а це означає, що ви граєте гаму C мажор починаючи з ноти E і закінчуєте нотою E.
• Лідійський лад – це четвертий лад, який починається з четвертої ноти мажорної гами, а це означає, що ви граєте гаму C мажор починаючи з ноти F і закінчуєте нотою F.
• Міксолідійський лад – це п’ятий лад, який починається з п’ятої ноти мажорної гами, а це означає, що ви граєте гаму C мажор починаючи від ноти G і закінчуєте нотою G.
• Еолійський лад – це шостий лад, який починається з шостої ноти мажорної гами, а це означає, що ви граєте гаму C мажор, починаючи від ноти A і закінчуєте нотою A. Еолійський лад – це натуральний мінорний лад.
• Локрійський лад – це сьомий лад, який починається з сьомої ноти мажорної гами, а це означає, що ви граєте гаму C мажор, починаючи від ноти B і закінчуєте нотою B.

Якщо обгрунтувати все вище написане, то ви повинні запам’ятати назви всіх ладів і грати звичайну натуральну мажорну гаму, приймаючи за тоніку будь-якої з її тонів:

Але для оволодіння і правильного сприйняття кожного ладу необхідно відчути і запам’ятати їхнє забарвлення, і звучання.

Забарвлення діатонічних ладів

Можливо вам буде простіше думати про лади як про світліші і менш світлі. Чим менше у формулах нот з бемолями, тим світліше звучить лад, отже, чим більше, тим темніше. Для цього я покладу всі лади за принципом світлого до темного:

• Лідійський (один дієз) характерний своїм мрійливим, задумливим, духовним звучанням. Саме такі гітаристи як Джо Сатріані та Стів Вай широко використовують цей лад у своїх імпровізаціях. Більшість альбомів Стіва Вая, тією чи іншою мірою, містять імпровізації на основі розширеного Лідійського ладу в Мі. Як приклад можете послухати куплети з “Flying in the blue dream” Джо Сатріані або куплет з чарівної “Every Little Thing She Does Is Magic” The Police.
• Іонійський (немає ні дієзів, ні бемолей) ми всі чудово знаємо його і чули сотні разів. Звучить він урочисто, бадьоро, по-дитячому і іноді навіть пафосно. Слухайте Happy birsday.
• Міксолідійський (один бемоль) нагадує рифи типу “Oh Pretty Woman” та “I Feel fine” і звучить досить енергійно. І це єдиний мажорний лад, який чудово лягає на домінантсептакорд.
• Дорійський (два бемолі) лад характерний своєю активністю та енергією. Звучить досить весело для мінору і є основним в арсеналі джаз, рок, і ф’южин-гітаристів Наприклад: Блекмора та Хендрікса.
• Еолійський (три бемолі) лад дуже нагадує Хеві-метал зі своїми Iron Maiden та Judas Priest.
• Фригійський (чотири бемолі) найтемніший з діатонічних варіантів мінору. Звучить похмуро і деяким людям нагадує іспанські теми, а деякі чують у ньому потенціал на треш-металівські рифи. Можливо це через дисонанс між тонікою та малою секундою див. Інтервали на гітарі.
• Локрійський (п’ять бемолей) не можна назвати ні мажорним ладом, ні мінорним, він є умовно діатонічним через те, що в його основі лежить зменшена тризвучність. Це єдиний лад, яким можна обіграти напівзменшені септаккорди (min7b5), які звучать так напружено, що в акордових прогресіях використовуються як проміжні, ніж основні.

Похідні лади

Можливо, ви знали, що якщо взяти натуральний До-мажорний лад і пересунути його терцію або 3 півтони вниз, то ви отримаєте паралельний Ля-мінорний лад. Такий принцип працює з усіма іншими діатонічними ладами:

1. С – Іонійський | Am – Еолійський
2. F-Лідійський | D – Дорійський
3. G – Міксолідійський || E – Фригійський

Так звані «похідні лади» є діатонічними варіантами мажору та мінору.

Аплікатури діатонічних ладів

Чим мажор відрізняється від мінору – Мажор та мінор

Мажор і мінор – Так чим все-таки відрізняється мінор від мажору? – 2 відповіді

Мінор мажор що це

У розділі Музика на питання Так чим все ж таки відрізняється мінор від мажору? Мажор і мінор – терміни вживаються: 1) для позначення якості певних інтервалів (секунд, терцій, секст, септим) – наприклад, може бути дві терції: мажорна, або велика (до – мі) і мінорна, або мала (до – мі-бемоль), тобто мажорний інтервал на півтон ширше, ніж відповідний мінорний; 2) для позначення двох основних типів тризвучій та побудованих на них акордів: тризвучтя, першим інтервалом якого є мажорна терція – мажорне (до – мі – сіль), тризвучтя з мінорною терцією в основі – мінорне (до – мі-бемоль – сіль); 3) для позначення двох найбільш поширених звукорядів у європейській музиці після 1700 – мажорного (з великою терцією між І і ІІІ ступенями) і мінорного (з малою терцією між І і ІІІ ступенями). Мажорний звукоряд від ноти до має вигляд: до — ре — мі — фа — сіль — ля — сі — до. Мінорний звукоряд має три форми: натуральний мінор, в якому півтонові співвідношення утворюються між II і III і між V і VI ступенями, а також гармонійний і мелодичний мінори, в яких змінюються (альтеруються) VI і VII ступені. Див. МУЗИЧНІ ГАММИ.

А якщо коротко, відмінність мінору від мажору полягає лише в тому, що між другим тоном і першим в мінорі – мала терція, а в мажорі – велика. «))це я вам як колишній музикант говорю)) )ще вирішила дописати. мажор-мінор це гармонійне вираження станів душі радість-сум») )Відповідь від 2 відповіді[гуру]

Вітання! Ось добірка тим із відповідями на Ваше запитання: Так чим же відрізняється мінор від мажору?

Відповідь від Максік[гуру]не знаю, не музикант

Відповідь від SElena [гуру] Мінор – сум, туга, мажор – піднесеність, радість, веселощі.

Відповідь від Кібер Ангел [гуру] Мажор-це більш радісні тони, а мінор-сумні

Відповідь від Big Drum [гуру] Напівтоном відрізняються; CEG-мажор а C-Eb-G мінор

Відповідь від Сибакова Єлизавета[гуру]Версії дві:1) мажор «ширший» акорд, мінор простіший2) мажор їздить на крутих тачках, а мінор на метро

Відповідь від Геннадій Кірін[майстер]Швидкістю…

Відповідь від Ілюзія[активний]не люблю мажорів…))

Відповідь від SERAFIM [гуру] У мінорі – мала терція + велика, у мажорі – велика терція + мала

Відповідь від Улія [експерт] з погляду обивателя: мінор – це смуток, мажор – це радість! докладніше: мажор – Музичний лад, головні, основні звуки якого складають тризвучтя з великою терцією в основі, що надає акордам життєрадісне, світле звучання. а мінор = музичний лад, де мала терція, що надає сумне звучання!

Відповідь від Korgath[гуру]

Тут підходи різноманітні… .1) суто теоретичний: мала і велика терція…. це для теоретиків2) практичний: застосування конкретних гам (і акордів у тому числі) для обігравання інших ладів (дорійського, лідійського та ін.)3) акустичний: накладання хвиль різних частот і виникнення певних биття, що впливають так чи інакше на відчуття людини… . 4) і багато яких, писати довго….: )а взагалі різниця лише тому, писати чи букву «m» після басу акорда….: )PS ви просто натискайте на тлі ці акорди, і ви відкриєте собі своє розуміння різниці …. А особливо акорди з додатковими ступенями. C7 і Cm7….C9 та Cm9….C6 та Cm6….і все відразу стане ясно! Відповідь від 2 відповіді[гуру]

Вітання! Ось ще теми з відповідями:

Мажор на ВікіпедіїПогляньте статтю на вікіпедії про Мажор

Мінор на ВікіпедіїПогляньте статтю на вікіпедії про Мінор

Відповісти на питання:

У чому відмінність мажору від мінору?

Насолоджуючись звуками музики, ми відчуваємо різні емоції, сумні чи радісні. Не дивно, що бадьора або навпаки похмура мелодія здатна впливати на наш настрій. Велику роль цьому грають найпоширеніші музичні лади – мажор і мінор. Чим вони відрізняються одна від одної? Спробуємо розібратися.

Визначення

Мажор
(від латинського major
– «більший») – музичний лад, акорд якого збудований на великій терції; характеризується переважно бадьорою, радісною забарвленістю звуку.

Мінор
(від латинського minor
– “менший”) – музичний лад, акорд якого побудований на малій терції; зазвичай звучить сумно, сумно.

Порівняння

Естетичний контраст між мінором і мажором – один із найважливіших у музиці. Мінор протилежний мажору. Відповідно до європейської музичної традиції звуки поділяються за допомогою тонів та напівтонів. Через фізичні особливості звуків і фізіологічної будови людського вуха навіть така небагато, як напівтон, завдяки якому велика терція відрізняється від малої, створює величезний контраст у сприйнятті звучання. Найчастіше мажорні акорди відчуваються слухачами як радісні, тоді як мінорні сприймаються сумними. Пам’ятаєте, як звучить мажорний «Весільний марш» Мендельсона? Ви думаєте, що всі марші зазвичай бадьорі та енергійні? Це не завжди так: наприклад, «Похоронний марш» Шопена написаний у мінорі, а тому при прослуховуванні створює відчуття трагічне, скорботне. Мажор має яскраво виражену «позитивну», а мінор – яскраво виражену «негативну» забарвлення, які зазвичай визначаються людиною як «радість» і «сум». Причому, що дивно, емоційна забарвленість акордів практично не залежить від зміни в тембрі або гучності їх звучань. До того ж буває і так, що мажор виявляється здатний висловити трагічні, ліричні почуття, а мінор – світлі, радісні (наприклад, багато американських блюз написані в мажорі, а українська розухана «Циганочка» – в мінорі).

Також (за аналогією) у український мові мажором називають бадьорий, веселий, піднесений стан духу, а мінором – сумний, сумний, скорботний, пригнічений.

Висновки сайт

1. У музиці мажорний акорд будується великий терції, а мінорний – на малій.
2. І в мінорній, і в мажорній гаммах відрізняється порядок інтервалів (тонів та напівтонів).
3. Вважається, що мажор має так зване світле, а мінор – темне, похмуре забарвлення звучання. Найкраще цей звуковий контраст сприймається на слух.
4. Мажор викликає позитивні емоції, тобто радість, мінор – негативні, такі як смуток, зневіра, скорбота.
5. Мажором також називається бадьорий, веселий, піднесений настрій, тоді як мінором часто називають пригнічений, сумний, сумний стан.

Мажор
і мінор
є двома основними ладами музики. Ладом називають співвідношення, поєднання між собою музичних звуків, які поєднуються основним тоном чи акордом. Повернемося до мажора та мінору. Ці два лади є абсолютною протилежністю одна одній. Так, музика, написана в мінорному ладі, звучить сумно, сумно, тужливо. А мажорна музика відрізняється радісним характером, світлим звучанням, яскравими музичними фарбами.

Чим відрізняється мажор від мінору?

Якщо ви пам’ятаєте як будується тризвучтя (акорд з трьох звуків), ви легко зрозумієте відмінність мінору від мажору. Мінорне тризвучтя будується так: велика терція + мала терція. Якщо взяти цей акорд на інструменті, припустимо, побудувати акорд від ноти “До”. Виходить, що акорд виглядатиме так: «До / Мі / Сіль». Натиснувши ці три кнопки, ми почуємо мажорне тризвучтя. Акорд вийде світлим, радісним та яскравим.

Мінорна тризвуччя складається з наступних інтервалів: мала терція + велика терція. На клавіатурі інструменту слід натиснути ноти “До / Мі бемоль / Сіль”. Цей акорд звучить сумно, нудно, темно.

Навіщо потрібен музичний лад?

Музичний лад служить висловлювання характеру музики. Якщо композитор хоче показати переживання, тривогу, смуток, плач, він використовує мінорний лад. Радісні, світлі, грайливі настрої передаються мажорним ладом. Зміна характеру музики завжди супроводжується зміною ладу. Великі твори, що з кількох частин містять як мажорні, і мінорні частини.

У музиці існує два музичні лади, які є основними — це мажор і мінор. Поговоримо докладніше про те, що таке мажор, що є мажорним ладом і чим відрізняється мажорний лад від мінорного, а також про те, як це слово вживається в сучасному сленгу.

Що таке мажор: визначення

Мажор є набором звуків музичного інструменту, що передбачає бадьору і веселу тональність. Таке формулювання пов’язане з тим, що вся музика за своєю суттю створена, щоб передавати почуття та емоції людини. Композитор, який складає певну музичну композицію або симфонію, ґрунтується на своїх почуттях та вкладає їх у музику.

p align=”justify”> Процес розробки музичної композиції досить складний і часто переплітається з експериментальним методом підбору необхідних звуків. За кожною записаною нотою слідує важка добірка наступних нот і спроба їх гармонізації.

Чим відрізняється мажор від мінору. У чому різниця між мінором і мажором

Надання різноманітності музичного звучання досягається великою кількістю способів. Ми сьогодні розберемо одні з найважливіших — різновиди мажорного та мінорного ряду, зокрема гармонійний мінор та мажор. Почнемо з показників.

Що це гармонійний мінор?

Один із видів звукоряду, що відноситься до мінорного ладу. Це визначення поняття, винесеного у підзаголовок. Відмінність його від натурального звучання – це підвищення VII ступеня. Причина цього у присутності імітації вступного тону, який характерний лише для натурального мажору.

Гармонічний мінор вважають найпоширенішим видом однойменного ряду як у класичній, так і в естрадній, популярній музиці.
У порядку сходження його звукоряд будується так: Т – ПТ – Т – Т – ПТ – півторатон – ПТ.

Таким чином, гармонійному мінору надає специфічне забарвлення саме та збільшена секунда (іншими словами, півторатон), яка помітна між шостою та сьомою сходинками. Звідси спостерігається цікава тенденція. У класичних музичних творах XVIII — початку XX століття, створених у мінорі, перехід мелодійного ходу на півторатон уникає. Винятком будуть ті композиції, яким автор прагне надати орієнтальний (східний) колорит, звучання на кшталт «Українського Сходу». Подібний хід на збільшену секунду правильніше називати модалізмом.

Існуючі тональності мінору

Поспостерігаємо, в яких тональностях можна побачити гармонійний мінор:

• Ля мінор.
• Мі мінор.
• Сі мінор гармонійний: поява ля-дієз.
• Фа-діез: підвищення сьомого ступеня при сходженні.
• До-дієз: при гармонійному вигляді додається сі-дієз.
• Фа мінор: звучання характеризується підвищенням мі-бекар.
• До мінор: підвищення си-бекару при гармонійному звучанні.
• Сіль мінор: при цьому виді виставляється фа-діез.
• гармонійний – це підвищення додіез.

Гармонійний мажор

Гармонічним мажором називається різновид однойменного звукоряду. Її головна риса — знижена VI щабель. Це і відрізняє гармонійний різновид від натурального.

Подивимося на лад гармонійного мажору в тенденції сходження: Т – Т – ПТ – Т – ПТ – півторатон – ПТ. Шоста знижена сходинка тут має одну особливість: вона допомагає вибудувати інтервали, які будуть ідентичні мінору. Як приклад: збільшена секунда на цьому щаблі.

Таким чином, можна сказати, що специфічне забарвлення гармонійного мажору – це той самий орієнтальний колорит. Надає його секунда між шостою та сьомою сходинками, яка збільшена.

Яким може бути мінор?

Спочатку звучання було представлене одним лише натуральним мінором. Але з часом до ладу додавалися нові «фарби», щоб урізноманітнити його. Так з’явився гармонійний та мелодійний мінор. Розглянемо два не представлені нами види.

Натуральний
. Так називається проста гамма, як вона є, без додавання випадкових знаків та з урахуванням лише ключових. При русі вгору і вниз звукоряд простежується той самий. Загалом: просте, сумне, суворе звучання без зайвих деталей.

Мелодичний
. Його відмінність у тому, що при русі вгору стають вищими відразу два ступені — шостий і сьомий, а при русі низхідному, зворотному вони скасовуються. Тобто в останньому випадку виконавець грає чи співає практично натуральний мінор. Підвищення шостого ступеня необхідно, щоб перекрити збільшений інтервал. Він характерний для гармонійного різновиду. Це потрібно тому, що мінор — мелодійний, а в мелодії перебіг на збільшену секунду заборонено.

Підвищення VI, VII ступені дає спрямований, але водночас пом’якшений рух до тоніки. Також цікаво, чому ця альтерація скасовується під час руху вниз? Найпростіше пояснення: підвищення шостої та сьомої ступені надає деяку веселість мелодії. Але з урахуванням, що виконується все ж таки мінор, повторення такої легковажної нотки буде вже зайвим.

Яким може бути мажор?

Так само, як і мінор, мажор може бути натуральним, мелодійним та гармонійним. Розглянемо непредставлені його різновиди.

Натуральний
. Сюди належить звичайна гама із ключовими знаками, якщо вони необхідні. Випадкові у натуральному мажорі відсутні. Це найпоширеніший у музичних творах вид із усієї трійки.

Послідовність тонів звукоряду тут спостерігається така: Т – Т – ПТ – Т – Т – Т – ПТ.

Мелодичний
. Як ви пам’ятаєте, у мелодійному мінорі підвищувалися два щаблі — 6-й та 7-й. У мажорі вони не підвищуються, а, навпаки, знижуються. І змінюються VI і VII ступенів

Як відрізнити мажор від ля мінор. У чому відмінність мажору від мінору

Надання різноманітності музичного звучання досягається великою кількістю способів. Ми сьогодні розберемо одні з найважливіших — різновиди мажорного та мінорного ряду, зокрема гармонійний мінор та мажор. Почнемо з показників.

Що це гармонійний мінор?

Один із видів звукоряду, що відноситься до мінорного ладу. Це визначення поняття, винесеного у підзаголовок. Відмінність його від натурального звучання – це підвищення VII ступеня. Причина цього у присутності імітації вступного тону, який характерний лише для натурального мажору.

Гармонічний мінор вважають найпоширенішим видом однойменного ряду як у класичній, так і в естрадній, популярній музиці.
У порядку сходження його звукоряд будується так: Т – ПТ – Т – Т – ПТ – півторатон – ПТ.

Таким чином, гармонійному мінору надає специфічне забарвлення саме та збільшена секунда (іншими словами, півторатон), яка помітна між шостою та сьомою сходинками. Звідси спостерігається цікава тенденція. У класичних музичних творах XVIII — початку XX століття, створених у мінорі, перехід мелодійного ходу на півторатон уникає. Винятком будуть ті композиції, яким автор прагне надати орієнтальний (східний) колорит, звучання на кшталт «Українського Сходу». Подібний хід на збільшену секунду правильніше називати модалізмом.

Існуючі тональності мінору

Поспостерігаємо, в яких тональностях можна побачити гармонійний мінор:

• Ля мінор.
• Мі мінор.
• Сі мінор гармонійний: поява ля-дієз.
• Фа-діез: підвищення сьомого ступеня при сходженні.
• До-дієз: при гармонійному вигляді додається сі-дієз.
• Фа мінор: звучання характеризується підвищенням мі-бекар.
• До мінор: підвищення си-бекару при гармонійному звучанні.
• Сіль мінор: при цьому виді виставляється фа-діез.
• гармонійний – це підвищення додіез.

Гармонійний мажор

Гармонічним мажором називається різновид однойменного звукоряду. Її головна риса — знижена VI щабель. Це і відрізняє гармонійний різновид від натурального.

Подивимося на лад гармонійного мажору в тенденції сходження: Т – Т – ПТ – Т – ПТ – півторатон – ПТ. Шоста знижена сходинка тут має одну особливість: вона допомагає вибудувати інтервали, які будуть ідентичні мінору. Як приклад: збільшена секунда на цьому щаблі.

Таким чином, можна сказати, що специфічне забарвлення гармонійного мажору – це той самий орієнтальний колорит. Надає його секунда між шостою та сьомою сходинками, яка збільшена.

Яким може бути мінор?

Спочатку звучання було представлене одним лише натуральним мінором. Але з часом до ладу додавалися нові «фарби», щоб урізноманітнити його. Так з’явився гармонійний та мелодійний мінор. Розглянемо два не представлені нами види.

Натуральний
. Так називається проста гамма, як вона є, без додавання випадкових знаків та з урахуванням лише ключових. При русі вгору і вниз звукоряд простежується той самий. Загалом: просте, сумне, суворе звучання без зайвих деталей.

Мелодичний
. Його відмінність у тому, що при русі вгору стають вищими відразу два ступені — шостий і сьомий, а при русі низхідному, зворотному вони скасовуються. Тобто в останньому випадку виконавець грає чи співає практично натуральний мінор. Підвищення шостого ступеня необхідно, щоб перекрити збільшений інтервал. Він характерний для гармонійного різновиду. Це потрібно тому, що мінор — мелодійний, а в мелодії перебіг на збільшену секунду заборонено.

Порівняльний огляд натуральних мажору та мінору

Порівняльний огляд натуральних мажору та мінору

Порівняння мажору та мінору зручно вести на основі однойменних тональностей, тому що в них особливо добре видно риси їхньої подібності та відмінності.

Натуральний мажор і натуральний мінор відрізняються один від одного тим, що їх III, VI і VII ступені відстоять на хроматичний напівтон один від одного, з чого і відбувається їхня відмінність на три ключові знаки, зазначені вище. Інші чотири ступені – I, II, IV і V – мають однакове висотне положення: Тому з натурального мажору можна отримати натуральний однойменний мінор, знижуючи III, VI і VII ступені на хроматичний напівтон. Навпаки, з натурального мінору можна отримати натуральний однойменний мажор підвищенням III , VI і VII ступенів па хроматичний напівтон.

Відмінності у висоті ступенів Між натуральними мажором і мінором є, як сказано вище, відмінність у трьох щаблях (III, VI та VII). Ця різниця між мажором та мінором є найбільшою. Ця відмінність перш за все позначається в будові їх гам. ступінь віддалений від I ступеня на велику терцію: III ступінь віддалений від I ступеня на малу терцію: Разом стійкі звуки складаються в мажорне тризвучтя (б.З+м.З): Разом стійкі звуки складаються в мінорне тризвучтя (м.3+6.3) : Нестійкі звуки: Нестійких звуків чотири (II, IV, VI і VII ступені). Разом вони складаються в малий вступний септакорд. Решта відстані між нестійкими і найближчими до них стійкими звуками — великі секунди. VI і VII ступені). Разом вони складаються в септакорд, що звучить як домінантсептакорд. З них два – II і VI ступені, що утворюють тритон, – оточують малими секундами верхню велику терцію тонічного тризвучтя. Інші відстані між нестійкими і найближчими до них стійкими звуками — великі секунди. I, IV-III. Ясно виражене тяжіння до тоніки (крім зазначеного VII-I, ще-II-I): Найбільш гострі тяжіння на півтон II-III, VI-V. Ясно виражено тяжіння до тоніки VII-I, II-I : Високе положення III, VI і VII ступенів і головні тризвучтя III, VI і VII ступені відстоять від тоніки на велику терцію. сексту і селтнму: III, VI і VII ступені відстоять від тоніки на малу терцію, сексту і септиму: Відповідно, всі три головні тризвучтя (тонічне, субдомінантове і домінантове) – великі: Відповідно, всі три головні тризвучтя (тонічне, субдомінант) – малі:

Чим мажор від мінору відрізняється, крім настрою?

Будова мажору (мажорної гами, звукоряду) та мінору по-різному. Зазвичай відстань між сусідніми звуками (в порядку їх називають сходами) вимірюється тоном або напівтоном. У мажорі чергування таке: 2 тони, півтон, 3 тони, півтон. У мінорі: тон, напівтон, 2 тони, півтон, 2 тони. Це важлива відмінність.
Інше – відмінність за звучанням, мажор і мінор звучать зовсім по-різному, якщо зіграти звукоряди – їх важко сплутати. Особливо відрізняється звучання третього ступеня гами, в мажорі вона «підвищена», а в однойменному мінорі-«знижена».
Але в основному два ці лади справді відрізняються настроєм.

1) мажор «ширший» акорд, мінор простіше
2) мажор їздить на крутих тачках, а мінор на метро

два різні лади! найкорисніше прочитати елементарну теорію музики

Знаками
У мажорі – дієзи
У мінорі – бемолі

Співвідношенням тонів та напівтонів.
Мажор (акорд), мінор (акорд) – це одне.
Мажорний ЛАД.
Мінорний ЛАД.
Ці поняття набагато ширші.
Dron gothic bdsm, ти постійно ставиш питання з ЕЛЕМЕНТАРНОЇ ТЕОРІЇ МУЗИКИ.
Тобі що ліньки туди зазирнути, чи ти нас на вошивість перевіряєш, а може на терпіння. ?
Є проблеми з музичною грамотою і немає підручника — скажи, відправлю тобі парочку загального розвитку.

ось хтось сказав про знаки в мінорі та в мажорі

Мажор і мінор – Так чим все-таки відрізняється мінор від мажору? – 2 відповіді

Мінор мажор що це

У розділі Музика на питання Так чим все ж таки відрізняється мінор від мажору? Мажор і мінор – терміни вживаються: 1) для позначення якості певних інтервалів (секунд, терцій, секст, септим) – наприклад, може бути дві терції: мажорна, або велика (до – мі) і мінорна, або мала (до – мі-бемоль), тобто мажорний інтервал на півтон ширше, ніж відповідний мінорний; 2) для позначення двох основних типів тризвучій та побудованих на них акордів: тризвучтя, першим інтервалом якого є мажорна терція – мажорне (до – мі – сіль), тризвучтя з мінорною терцією в основі – мінорне (до – мі-бемоль – сіль); 3) для позначення двох найбільш поширених звукорядів у європейській музиці після 1700 – мажорного (з великою терцією між І і ІІІ ступенями) і мінорного (з малою терцією між І і ІІІ ступенями). Мажорний звукоряд від ноти до має вигляд: до — ре — мі — фа — сіль — ля — сі — до. Мінорний звукоряд має три форми: натуральний мінор, в якому півтонові співвідношення утворюються між II і III і між V і VI ступенями, а також гармонійний і мелодичний мінори, в яких змінюються (альтеруються) VI і VII ступені. Див. МУЗИЧНІ ГАММИ. А якщо коротко, відмінність мінору від мажору полягає лише в тому, що між другим тоном і першим в мінорі – мала терція, а в мажорі – велика. «)) це я вам як колишній музикант говорю))) ще вирішила дописати. мажор-мінор це гармонійне вираження станів душі радість-сум»))

Відповідь від 2 відповіді[гуру]

Вітання! Ось добірка тим із відповідями на Ваше запитання: Так чим же відрізняється мінор від мажору?

Відповідь від Максік[гуру]не знаю, не музикант

Відповідь від SElena [гуру] Мінор – сум, туга, мажор – піднесеність, радість, веселощі.

Відповідь від Кібер Ангел [гуру] Мажор-це більш радісні тони, а мінор-сумні

Відповідь від Big Drum [гуру] Напівтоном відрізняються; CEG-мажор а C-Eb-G мінор

Відповідь від Сибакова Єлизавета[гуру]Версії дві:1) мажор «ширший» акорд, мінор простіший2) мажор їздить на крутих тачках, а мінор на метро

Відповідь від Геннадій Кірін[майстер]Швидкістю…

Відповідь від Ілюзія[активний]не люблю мажорів…))

Відповідь від SERAFIM [гуру] У мінорі – мала терція + велика, у мажорі – велика терція + мала

Відповідь від Улія [експерт] з погляду обивателя: мінор – це смуток, мажор – це радість! докладніше: мажор – Музичний лад, головні, основні звуки якого складають тризвучтя з великою терцією в основі, що надає акордам життєрадісне, світле звучання. а мінор = музичний лад, де мала терція, що надає сумне звучання!

Відповідь від Korgath [гуру] Тут підходи різноманітні …. 1) суто теоретичний: мала і велика терція …. це для теоретиків2) практичний: застосування конкретних гам (і акордів у тому числі) для обігравання інших ладів (дорійського, лідійського та ін.)3) акустичний: накладання хвиль різних частот і виникнення певних биття, що впливають так чи інакше на відчуття людини… . 4) і багато яких, писати довго….: )а взагалі різниця лише тому, писати чи букву «m» після басу акорда….: )PS ви просто натискайте на тлі ці акорди, і ви відкриєте собі своє розуміння різниці …. А особливо акорди з додатковими ступенями. C7 та Cm7….C9 та Cm9….C6 та Cm6….і все відразу стане ясно!

Відповідь від 2 відповіді[гуру]

Вітання! Ось ще теми з відповідями:

Мажор на ВікіпедіїПогляньте статтю на вікіпедії про Мажор

Мінор на ВікіпедіїПогляньте статтю на вікіпедії про Мінор