Як утилізувати антифриз (правильний шлях)

Зміна антифризу – важлива частина підготовки автомобіля до холодної погоди. Антифриз (також відомий як охолоджуюча рідина та радіаторна рідина) – це рідкий засіб, який запобігає перегріванню вашого двигуна влітку та схопленню взимку. З часом охолоджуюча рідина може стати надмірно кислою, що призведе до пошкодження двигуна та перегріву. У старих автомобілях антифриз може витікати, знижуючи рівень і вимагаючи доливання. У нових автомобілях використовується більш тривалий охолоджуючий засіб, як правило, 50 відсотків води та 50 відсотків антифризу; додавання простої води для охолодження радіатора може знизити рівень антифризу нижче цього ідеального співвідношення 50/50.

Основним інгредієнтом антифризу, як правило, є етиленгліколь, який також виступає в ролі мастила та антикорозійного агента – отруйної хімічної речовини, яку не можна виливати в каналізацію, унітаз, каналізацію або викидати у сміття. Навіть торгові марки, позначені як “нетоксичні” або “менш токсичні”, слід позбавлятися від використання найбезпечніших методів поводження з небезпечними відходами.

Більшість виробників автомобілів рекомендують міняти антифриз кожні 30 000 – 60 000 миль (перевірте рекомендації виробника або попросіть рекомендації щодо вашої моделі у вашого дилера). Випробування, утилізація та заміна охолоджуючої рідини у вашому автомобілі не є складною, однак для цього потрібні знання вашого двигуна, а також закони про переробку та небезпечні відходи у вашій місцевості. Прочитайте далі, щоб дізнатися про найбезпечніший спосіб перевірки та утилізації старого антифризу.

1. Перевірте рівень та якість антифризу, щоб визначити, чи потрібно його спорожнювати та міняти.

Антифриз знаходиться в радіаторі. Спочатку поставте машину на рівну поверхню і дайте двигуну повністю охолонути. Відкрутіть ковпачок радіатора і загляньте всередину, щоб переконатися, що рідина досягає верхньої частини радіатора – або до позначки «повний».

Навіть якщо в радіаторі достатньо антифризу, ви повинні протестувати його, щоб визначити, чи потрібно його міняти. Рідина може бути прозорою або пофарбованою у червоний, оранжевий або синій колір, але незалежно від кольору вона повинна виглядати яскравою та прозорою. Перевірте якість за допомогою тестера охолоджуючої рідини (доступний від Walmart), який постачається з інструкціями щодо інтерпретації результатів. Ви встромите шланг в антифриз, стиснете лампочку, щоб набрати трохи рідини, і прочитаєте датчик, показник найнижчої температури, яку захистить антифриз.

Поки кришка радіатора вимкнена, також шукайте будь-яку маслянисту плівку на поверхні антифризу. Це може свідчити про проблеми з прокладкою головки, і їх слід негайно перевірити механіку. Навіть незначна кількість нафти або газу зіпсує антифриз. Похмурість, сильний запах або тверді речовини повинні змінити антифриз.

2. Знайти небезпечні відходи або пункт переробки.

На веб-сайті Департаменту з управління відходами вашого штату будуть перелічені вказівки та центри з переробки або утилізації антифризу. Знайдіть зручне місце переробки або утилізації та зателефонуйте, щоб запитати, як зберігати та документувати використаний антифриз. Якщо антифриз забруднений маслом або газом, він вважається забрудненим і не може бути перероблений. У цьому випадку шукайте на веб-сайті утилізацію небезпечних хімічних речовин.

Ви також можете зв’язатися з місцевим центром утилізації, місцевим урядом, механічним та автомобільним цехами, щоб отримати допомогу щодо утилізації використаних антифризів. Локатор утилізації Earth 911 – це зручна база даних для пошуку. Просто натисніть «антифриз» і введіть свій поштовий індекс, щоб знайти переробні споруди у вашому районі. Уповноважені сміттєзвалища прийматимуть використаний незабруднений антифриз; зателефонуйте на місцеве звалище та запитайте, чи є у них резервуар для утилізації використаного антифризу.

3. Злийте радіатор старого антифризу.

Завжди використовуйте захисне обладнання – окуляри, маску та рукавички – під час зливу радіатора та заміни антифризу. Щоб видалити старий антифриз, поставте на рівну поверхню і дайте двигуну повністю охолонути. Відключіть акумулятор, перш ніж злити радіатор; це гарантує відсутність електричних пошкоджень. Помістіть зливний піддон під зливний клапан, а потім відкрийте клапан плоскогубцями. Дайте рідині антифризу повністю стекти в піддон, перш ніж знову затягувати клапан. Перекладіть старий антифриз у пластикову ємність, що закривається. Перевірте інструкцію власника вашого автомобіля або зв’яжіться з виробником, щоб визначити, скільки потрібно антифризу для заміни, або яку пропорцію антифризу та води ви повинні залити в радіатор.

4. Прибирати швидко і сумлінно.

Навіть найретельніший механік випадково розливається. Оскільки антифриз є токсичною хімічною речовиною, ви повинні негайно поглинути всю пролиту рідину. Використовуйте пісок, харчову соду або підстилку для кошенят, щоб вбрати якомога більше безладу. Далі накрийте всю ділянку шаром паперових рушників і дайте сидіти одну-дві години. Використовуйте більше паперових рушників, щоб зібрати весь пролитий антифриз (а також абсорбуючі матеріали) і кинути в герметичний пластиковий мішок для сміття. Цей мішок можна розмістити у вашому звичайному смітнику на вулиці, якщо він не доступний для дітей чи тварин. Нарешті, очистіть пляму, розбризкуючи рідке мило на уражену ділянку та натираючи губкою або подушкою для чищення. Змити водою та рушником або висушити на повітрі.

5. Закріпіть та безпечно транспортуйте закриті пляшки.

Транспортуйте старий антифриз у герметичній пластиковій тарі. Переконайтесь, що контейнери добре закріплені на підлозі вашого заднього сидіння або багажника, використовуючи трос, щоб утримувати контейнери на місці, якщо це необхідно. Позначте на кожному контейнері дату зміни антифризу, а також марку / хімічний вміст антифризу (якщо відомо). Основним інгредієнтом антифризу є або пропіленгліколь, етиленгліколь, або метанол, кожен з яких має дещо різний рівень токсичності. Якщо ваш антифриз забруднений газом або маслом, обов’язково зверніть увагу, які хімікати (якщо вони відомі) були додані в охолоджуючу рідину. Пам’ятайте, що переробляти можна лише чистий використаний антифриз; антифриз зі слідами газу або нафти потрібно утилізувати на сховищі для небезпечних відходів.

Чим антифриз відрізняється від тосола: що і куди потрібно заливати

Як багато хто вже помітив, підступ криється вже в заголовку. Що поробиш? Тема така. Питання на кшталт “а чи можна змішувати тосол з антифризом” іноді почуєш навіть від досвідченого водія. А це означає, що скасовувати автолікбез як постійну рубрику поки що рано. І для початку варто розібратися з поняттями.

У системах водяного охолодження ДВЗ сьогодні використовується спеціальна охолоджувальна рідина (ОР), яку в багатьох країнах називають антифризом – від грецького anti (проти) та англійського freeze (мороз). Нею наповнюють герметичний контур двигуна з власним радіатором. Там ОР і циркулює завдяки роботі помпи, відводячи зайве тепло із зон підвищеної термовіддачі до радіатора охолодження. Таким чином, антифриз – це охолоджувальна рідина з розширеними фізичними і хімічними характеристиками, що дає змогу експлуатувати двигун максимально ефективно і комфортно в гранично широкому кліматичному діапазоні.

Ви запитаєте, як сюди затесався ТОСОЛ (так – правильно пишеться великими літерами)? Абревіатуру придумали в СРСР на рубежі 70-х років минулого століття як торгову марку для ОР, розроблену замість італійського антифризу Paraflu 11 для автомобілів “Жигулі”. Розробник – відділ Технологій Органічного Синтезу (ТОС) Державного науково-дослідного інституту органічної хімії і технології. А частинку “ОЛ” відщипнули у спиртів – етанол, метанол тощо. Адже тосол, як і будь-яка ОР, по суті – спиртовий розчин. Як правило, на основі етиленгліколю.

До кінця минулого століття властивості виробленого за радянським ДСТУ ТОСОЛу перестали відповідати сучасним вимогам. І його виробництво згорнули. Залишилася лише звична назва, що міцно увійшла в ужиток. Як Xerox – бренд, що став загальним ім’ям для копіювальних машин. Так, досі в народі ТОСОЛом називають будь-яку ОР, незалежно від її властивостей. Миготить ім’я і на прилавках, де представлено недорогі ОР традиційного синього відтінку, найчастіше з різними властивостями і присадками, вироблені за абсолютно різними технічними умовами.

Тому ми б не рекомендували змішувати навіть схожу зовні рідину з назвою ТОСОЛ, але від різних виробників. Краще долити в бачок дистильованої води, ніж отримати хімічний конфлікт двох рідин в контурі двигуна і дивуватися потім, чому так швидко згнив радіатор або відмовила помпа. Якщо вже таке сталось, то рекомендуємо звертатись тільки в перевірені СТО.

Те саме можна сказати і про змішування ТОСОЛу з будь-яким іншим антифризом. Або антифризів різного класу різних брендів. Доливати в бачок сміливо можна тільки однотипні рідини, а краще, щоб не замислюватися, використовувати ОР одного виробника.

А як же, запитаєте ви, колірна диференціація? Навіщо її придумали, хіба не для безпечного комбінування? На жаль, ні. Антифриз підфарбовують у кислотні тони лише для того, щоб його випадково не випили, він токсичний. Але якщо серйозно, то щоб без зусиль візуально визначати його рівень у розширювальному бачку.

Отже, відповідаючи на запитання в заголовку, ТОСОЛ – це і є різновид антифризу. Однак змішувати ці склади ми б, повторимося, не рекомендували. І взагалі, вибір ОР – процес не менш делікатний і важливий, ніж вибір моторного масла.

Що більший асортимент використовуваних у силовому агрегаті матеріалів, то витонченішими в хімічному плані стають і антифризи. Тому тип ОР для вашого авто найкраще визначати за допусками виробника. А на випадок екстреного доливання в дорозі, краще тримати або маленьку каністру оригінальної рідини, або дистильовану воду.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал. Там ще більше цікавого.