Чим філософія відрізняється від науки

Ось уже кілька століть ведеться суперечка про те, що ж таке філософія і чим вона відрізняється від науки. Хтось дані поняття ототожнює, хтось – протиставляє, а хтось виділяє загальні та приватні риси. Навряд чи відповісти на таке фундаментальне питання можна в одній статті, проте дати загальне уявлення про проблему – цілком.

Філософія – це світогляд, наукова дисципліна, а також спосіб пізнання навколишньої реальності. Діяльність спрямована на вивчення походження людини, світу і універсуму, співвідношення людського і божественного. Філософія представлена ??сотнями шкіл, які по-різному відповідають на одвічні питання. Ключові проблеми цієї дисципліни навряд чи можуть бути дозволені однозначно: що є бог, що таке істина, що є смерть.

Наука – це область діяльності людини, яка ставить головним своїм завданням вироблення нових знань, їх практичне застосування, систематизацію, розвиток. Як правило, така робота спрямована на вирішення прикладних питань. З’явившись в глибоку давнину, наука виробила власні методи вивчення реальності. Сучасна наука – це злагоджений механізм, який не тільки працює для підвищення якості людського життя, збереження природи, але й успішно вклинюється в ринкові відносини.

Як наука, так і філософія висловлюють знання в теоретичній формі, абстрагуючись від подробиць. Вони спрямовані на пошук відповідей, однак питання завжди різні. Науку цікавить те, що лежить на поверхні: як перемогти рак, як збільшити потужність двигуна, як підвищити врожайність. Філософія займається питаннями, відповісти на які однозначно неможливо: що первинне – бог або людина, в чому сенс життя, як варто ставитися до смерті.

Наука дає конкретний результат, за відсутності якого в її доцільності можна засумніватися. Єдине, що може дати філософія – це їжа для розуму, роздуми, теоретичні побудови, перевірити які на практиці неможливо. Так, свого часу наука винайшла паровий двигун, а через відносно нетривалий час – атомний реактор. Філософія стояла біля витоків сучасної державності (ідеальна держава Платона), а сьогодні активно просуває ідеї космополітизму (світ без кордонів і країн).

Головна мета науки полягає в тому, щоб пізнати навколишній світ, увійти з ним у взаємодію. Філософія, навпаки, дозволяє знайти місце людини в цій реальності. Окремі школи виокремлює людину з всесвіту, інші – розглядають його як невід’ємну частину того, що відбувається. Вважається, що філософія і наука зародилися одночасно. Але більш глибокий аналіз демонструє, що наука кілька старше, поки не доведено протилежне.

відмінність філософії від науки полягає в наступному:
Вік. Найдавніші науки (астрономія, арифметика) з’явилися в першій державах (Єгипет, Межиріччя), в той час як філософія – в Стародавній Греції, значно пізніше.
Світогляд. Філософська картина світу центральне місце віддає людині або богу, в той час як наукова – об’єктивної реальності.
Мети. Філософія займається самопізнанням, в той час як наука – пошук точних знань, картини навколишнього світу.
Перевірка істинності. Викладки філософії можна довести лише теоретичним шляхом, в той час як наукові теорії – ще й емпіричним.
Результат. Завдяки науковим досягненням ми маємо фізичний результат – нові машини, медичні препарати, фарби, будматеріали. Завдяки філософії виробляються нові соціальні системи, політичні ідеології.

✅Чим відрізняється вакцина від сироватки

Багато років тому ескулапи намагалися вирішити проблему власної безпеки від інфекційних захворювань, зокрема від:

• натуральної віспи;
• холери;
• сибірської виразки;
• сказу.

І лише наприкінці XIX століття Л. Пастер і Е. Дженнер почали проводити перші дослідження щодо створення та застосування запобіжних щеплень з мікробів.

Відтоді наука зробила крок далеко вперед, винайшли безліч різних препаратів для боротьби з небезпечними інфекціями: вакцини, анатоксини, фаги і сироватки. Сьогодні ми спробуємо визначити, чим відрізняється вакцина від сироватки і якими вони бувають.

Вакциною прийнято називати суспензію з ослаблених або вбитих мікробів або з їх компонентів, які при попаданні в організм людини починають виробляти антитіла саме до цього виду мікроорганізмів. Інакше кажучи, це біопрепарати, які призначаються для вироблення у людини імунітету до інфекційних захворювань.

Вакцини бувають декількох видів:

• Живі вакцини. Виготовляються на основі ослаблених штамів мікробів, які відрізняються закріпленою авірулентністю. Після введення в організм вакцинний штам починає розмножуватися, сприяє розвитку вакцинального інфекційного процесу, що згодом призводить до розвитку стійкого імунітету. До таких вакцин відносяться вакцини проти кору, краснухи, туберкульозу, поліомієліту, паротиту, туберкульозу.
• Корпускулярні вакцини. Складаються з ослаблених або вбитих мікробів (віріонів).
• Хімічні вакцини. Складаються з антигенних компонентів, отриманих з мікробної клітини.
• Рекомбінантні вакцини. Проводяться за допомогою методів генної інженерії, які дозволяють вбудовувати генетичний матеріал мікроорганізмів в дріжджові клітини, що відповідають за продукування антигену.

До сироваток належить препарат антитіл, що виробляється з сироватки крові тварин, які вже придбали імунітет до даного захворювання за допомогою вакцинації.

• Антитоксичні сироватки. Виробляються шляхом імунізації тварин токсинами і анатоксинами мікробів. Найчастіше такі препарати використовуються для лікування скарлатини, дифтерії, правця, газової гангрени, ботулізму та деяких захворювань, причиною яких є стафілокок.
• Антимікробні сироватки. Отримують при багаторазовій імунізації тварин ендотоксинами, бактеріями і фільтрами бактерій. Найбільш ефективними вважаються антитоксичні сироватки, вони практично миттєво знищують екзотоксини в організмі пацієнта. Антимікробні вважаються менш ефективними для профілактики захворювань, а тому використовуються значно рідше.

Виходячи з вищесказаного, ми можемо зробити висновок, що вакцина – це витяжка з убитих або ослаблених мікробів, у той час, як сироватка – це препарат, виготовлений із сироватки крові щеплених тварин, яка вже містить антитіла до даного типу мікроорганізмів.

Вакцина найчастіше використовується для довгострокової імунізації організму, сироватка надає короткочасний вплив.

Відмінність вакцини від сироватки полягає в наступному:

• Вакцина – це витяжка з убитих або ослаблених мікроорганізмів, яка при попаданні в організм сприяє виробленню антитіл до певного виду захворювань. Сироватка – це витяжка з крові вже щеплених тварин, вона вже містить у собі антитіла до даного захворювання.
• Вакцина використовується для профілактики інфекційних захворювань, сироватка найчастіше використовується для їх лікування.
• Вакцина починає діяти після закінчення певного періоду часу, сироватка діє практично миттєво.
• Вакцина викликає стійкий тривалий імунітет, сироватка діє короткочасно.