Зміст:
Чим відрізняються тигрові креветки від королівських?
Складно уявити собі гурмана, що не живить любові до свіжих і соковитим морепродуктів. Мідії, омари, краби, лобстери, креветки, кальмари – і цей список можна продовжувати до нескінченності. Вибір того чи іншого делікатесу залежить не тільки від смакових уподобань, а й від фінансових можливостей людини. Адже якщо одні з них можна придбати в найближчому супермаркеті, то інші подаються лише в престижних ресторанах. До розряду перших відносяться різні види креветок. Їх додають в салати і пасти, жульени і супи або ж просто їдять вприкуску з пінним напоєм. У даній статті ми поговоримо про те, чим відрізняються тигрові креветки від королівських.
визначення
Тигрові креветки – вид десятиногих раків, що мешкає в теплих водах Тихого і Індійського океанів. Промислова видобуток ведеться переважно в Японському і Середземному морях. На сьогоднішній день також існує безліч штучних ферм, які займаються розведенням креветок даного виду. Порядку 2/3 ракоподібних поставляється з Таїланду, Китаю і країн Латинської Америки. Назва виду обумовлено смугастої забарвленням панцира його представників. Тигрові креветки набагато більші за своїх родичів. Вага деяких особин здатний доходити до 650 грам, а довжина – до 36 см. Завдяки ніжному і на подив соковитої м`яса, ракоподібні виступають популярним серед гурманів делікатесом. Тигрові креветки діляться на три сорти: чорні, зелені та звичайні.
Королівські креветки – досить значний клан ракоподібних, до якого відносяться представники восьми різних видів. Дане найменування швидше є розкрученим торговим брендом, ніж офіційною назвою класу водних мешканців. До розряду королівських зараховуються лише особини, що досягають значних розмірів. Їх довжина в середньому складає 20-25 см. Такі креветки розводяться на продаж в фермерських господарствах. Страви з них користувалися великою пошаною ще в античні часи. Правда, тоді вони подавалися на стіл не в вареному, а в печеному або смаженому вигляді. Характерною особливістю королівських креветок виступає наявність великої голови і мініатюрного хвостика. У більшості випадків продукт зустрічається на полицях магазинів у відвареному замороженому або сирому вигляді.
Різниця між тигровими і королівськими креветками
Для початку розглянемо основні відмінності цікавлять нас представників світу фауни з позиції їх існування в природі. Тигрові креветки є офіційно визнаним видом десятиногих раків. Вони як живуть в природному середовищі, так і розлучаються в штучно створених умовах. Тигрові креветки набагато більші за своїх родичів, в довжину вони можуть досягати 36 см. На панцирі ракоподібних присутні помітні чорні смуги. Що ж стосується королівських креветок, то в науці даного назви просто не існує. Це своєрідний торговий бренд, який об`єднує різні види теплокровних ракоподібних, чий розмір можна назвати досить значним. Королівські креветки не живуть в природному середовищі, вони розлучаються виключно в фермерських господарствах для подальшого продажу. Довжина деяких особин може досягати 20-25 см.
Відмінність тигрових креветок від королівських також полягає в тому, що перші мають пропорційне будова тіла. Розміри хвоста і голови у них приблизно однакові. Панцир живих особин характеризується сірим забарвленням. Королівські ж креветки мають помітно більшою головою в порівнянні з хвостом. Колір панцира може відрізнятися в залежності від виду ракоподібних. Варені королівські креветки мають червоний відтінок і злегка солодкуватий смак, як у крабового м`яса. Щоб довести до готовності сирої заморожений продукт, рекомендується опустити його в киплячу підсолену воду на 7-10 хвилин.
У порівнянні з вареними тигровими креветками королівські не можуть похвалитися настільки ніжним і соковитим м`ясом. Та й зміст в них білка на порядок нижче. Колір панцира тигрових креветок практично не змінюється при варінні, а лише стає більш блідим. У киплячій воді їх рекомендується тримати не більше трьох хвилин, інакше м`ясо стане «гумовим».
Підіб`ємо підсумок, в чому різниця між тигровими і королівськими креветками.
| Тигрові креветки | Королівські креветки |
| Офіційно визнаний вид десятиногих раків | Ненаукове назва декількох видів ракоподібних, що володіють значними розмірами |
| Живуть як в штучної, так і в природному середовищі | Розлучаються виключно в фермерських господарствах |
| Є найбільшими представниками серед родичів (довжина може доходити до 36 см) | Мають більш скромними габаритами (20-25 см) |
| Мають пропорційне будова тіла | Хвіст на порядок менше голови |
| Забарвлення панцира сірий з характерними чорними смугами | Колір панцира залежить від виду ракоподібних |
| М`ясо на подив ніжне і соковите | Володіютьсолодкий смак, як у крабового м`яса |
| Готуються не більше 3 хвилин | Варяться протягом 7-10 хвилин |
| Характеризуються високим вмістом білка | Концентрація білка трохи нижче |
| Після варіння панцир блідне, але не змінює кольору | Після термічної обробки набувають червоний відтінок |
✅Чим відрізняються парнокопитні від непарнокопитних
✅ Парнокопитні і непарнокопитні – це два загони класу Ссавців. Через схоже звучання і відносну подібність обох груп тварин виявлення відмінностей між ними становить певну складність для школярів.
Хто такі парнокопитні і непарнокопитні
Парнокопитні – це один із загонів Ссавців.
Непарнокопитні – один із загонів Ссавців.
Порівняння парнокопитних та непарнокопитних
У чому ж різниця між парнокопитними і непарнокопитими?
Парнокопитні – це загін Ссавців. У нього входять 3 підряди:
- жуйні – олені, жирафи, бики, вилороги, вівці, бізони та антилопи;
- мозоленогі – верблюди;
- нежуйні – бегемоти, свині і пекарі.
Парнокопитні – це тварини, розвинені закінчення третього і четвертого класу яких укриті спеціальним футляром – копитом. При цьому перший палець у них редукований, а другий і п’ятий – недорозвинений.
Парнокопитні – це великі та середні за величиною тварини. Мають характерну подовжену морду, а жуйні – ще й обов’язкова прикрасу у вигляді рогів.
Парнокопитні поширені на всіх материках, крім Антарктиди. Спочатку їх не було лише в Австралії, але людина «виправила» цей недогляд Природи. Більшість з них живе на відкритих просторах (савани, пустелі, тундра, степи). Менша частина загону вибрала для життя ліс.
Непарнокопитні – це загін Ссавців. Сьогодні на Землі збереглося всього 3 сімейства колись численного таксона:
- сімейство Кінських – коні, зебри і осли;
- сімейство Тапірових;
- сімейство Носорогових.
Непарнокопитні – це тварини, копито яких «вкриває» непарна кількість пальців.
Непарнокопитні колись були поширені на всіх материках, крім Антарктиди та Австралії. Але в дикому вигляді представників окремих сімейств можна зустріти лише в Африці, Південній і Центральній Америці, в Південно-Східній Азії.
Крім кількості фаланг, що утворюють кінцівки, ще одною характерною відмінністю між двома загонами цих тварин, легшим в основу систематики, являється схема пристрою травної системи.
Річ у тім, що у непарнокопитних основне перетравлення їжі йде в товстій кишці, а у парнокопитних – в шлунку. Тому у непарнокопитних шлунок однокамерний, а у парнокопитних він складається з чотирьох відділів – рубця, сітки, книжки, сичуга.
Таблиця з поясненнями на тему “Чим відрізняються парнокопитні від непарнокопитних”
| Аспект | Парнокопитні | Непарнокопитні | Відмінності |
|---|---|---|---|
| Кількість копит | Два основних копита на кожній кінцівці. | Одне основне копито на кожній кінцівці. | Парнокопитні мають пару копит, непарнокопитні – одне велике копито. |
| Приклади тварин | Корови, олені, свині, кози, вівці. | Коні, носороги, зебри, тапіри. | Парнокопитні включають більшість домашніх тварин, непарнокопитні – більш специфічні види. |
| Травлення | Більшість парнокопитних є жуйними. | Непарнокопитні не пережовують їжу. | Система травлення в парнокопитних складніша за рахунок пережовування. |
| Особливості структури | Типово, мають чотири шлунки (у жуйних). | Мають один шлунок. | Анатомія травної системи відрізняється між двома групами. |
| Еволюційні особливості | Еволюціонували для ефективного пересування по різноманітних поверхнях. | Адаптувалися до швидкого бігу та маневреності. | Форма кінцівок та копит відображає адаптацію до різних умов середовища. |
Висновок
Парнокопитні та непарнокопитні – це дві відмінні групи тварин, які відрізняються за кількістю та структурою копит, особливостями травлення та еволюційними адаптаціями.
Парнокопитні мають два копита на кожній кінцівці і часто є жуйними, в той час, як непарнокопитні мають одне копитець і простішу травну систему. Ці відмінності відіграють важливу роль у їхніх способах життя та адаптаціях до середовища існування.
Відмінність парнокопитних від непарнокопитних полягає в наступному:
- У парнокопитних пара пальців утворюють копито, у непарнокопитних копито «вкриває» непарну кількість пальців.
- Парнокопитні в дикому вигляді мають більше поширення, ніж непарнокопиті.
- У парнокопитних більш складно влаштована травна система і присутній багатокамерний шлунок.