Черв’яки в черешні: чим вони небезпечні і як їх позбутися

Вся справа у вишневій мусі — це невелика комаха (довжина тіла 3-5 мм), яка зимує в верхніх шарах ґрунту і з настанням тепла вибирається на поверхню в пошуках їжі. Їдять вони черешневий та вишневий сік, виділення вишневої попелиці. Після насичення комахи стають до відкладення яєць всередину черешні. Червиві плоди гниють і часто опадають на землю до достигання.

Що буде, якщо з’їсти черв’яка з черешні

Багато хто їсть черешню, не заглядаючи всередину. Інші викидають всі ягоди, які були пошкоджені шкідниками. Чому не варто їсти такі плоди? Якщо черв’як перебуває в черешні давно, ягода вже може почати гнити, тому існує шанс отруєння. Але червиві черешні можна вживати в їжу. З них готують компоти, варення тощо. Але перед цим їх потрібно очистити від шкідників.

Вишнева муха відкладає в черешні яйця / Фото: Фото з відкритих джерел

Що робити, щоб не було черв’яків в черешні

Якщо ви зібрали урожай, а він виявився червивим, не поспішайте викидати ягоди. Позбутися черв’яків в черешні просто: потрібно замочити плоди в підсоленій воді, а потім добре промити під проточною водою. Для цього вам потрібно:

Покрокова інструкція, як позбутися черв’яків у черешні:

1. На 500 г черешні візьміть 1 літр води і 1 чайну ложку солі.
2. Переберіть ягоди, щоб не було гнилих, пом’ятих, також приберіть плодоніжки і листя. Промийте черешню під проточною водою.
3. Розмішайте воду кімнатної температури і сіль, опустіть всередину черешню, щоб рідина повністю її покривала.
4. Залишіть на пів години — і черв’яки самі повилазять з ягід.
5. Тепер залишилося лише знову промити черешню під проточною водою.

Коли і чим обробити черешню від черв’яків

Для боротьби з вишневою мухою навесні потрібно накрити землю довкола стовбурів черешень чорною плівкою. Так шкідники не вилетять з ґрунту.

Хімічними речовинами рекомендовано обробляти дерева в крайньому разі, якщо народні засоби не принесли бажаного ефекту. Обприскують черешні в період, коли мухи починають масово вилітати з землі. Якщо використовуєте народні засоби, потрібно повторити процедуру після дощів.

Найефективнішими засобами проти вишневої мухи вважаються:

• господарське мило — налийте у миску 5 літрів води, додайте 2 чайні ложки господарського мила і 2 чайні ложки олії. Мило краще спочатку натерти на тертці. Розчин влийте в обприскувач і обробіть дерево. Повторіть через 3-5 днів;
• відвар полину — наповніть відро водою приблизно наполовину, залийте водою і настоюйте мінімум день. Додайте 2 столові ложки рідкого мила і обприскайте черешню;
• тютюн — 500 г настою тютюнового пилу (купити можна в садовому магазині) розведіть у 10 літрах води, додайте 3 столові ложки рідкого мила. Настоюйте 2 доби, а потім обробіть дерева;
• хвоя — візьміть одну гілку сосни чи ялини, покладіть у каструлю з водою, доведіть до кипіння, а потім обробіть дерево.

Також застосовуються спеціальні пастки з клею. Вішати їх рекомендують вже на початку червня.

Читайте також:

Небезпечні рослини, які ростуть в Україні. Інфографіка

З настанням літнього періоду всі йдуть відпочивати на природу, подальше від міської метушні. Але у парках, лісах зустрічаються небезпечні рослини, при контакті з якими можна завдати шкоди своєму здоров’ю.

Відтак Укрінформ підготував інфографіку з переліком небезпечних рослин, які ростуть в Україні.

Амброзія (Ambrósia)

Ця рослина вважається одним з найнебезпечніших рослинних алергенів. У світі існує 30-40 різновидів амброзії. Цвіте амброзія з кінця липня до перших приморозків.

Історичною батьківщиною вважається Америка, але зараз ця рослина поширена в багатьох інших країнах. В Україні можна зустріти тільки амброзію полинолисту, яка вперше виявлена ​​в 1925 році і на сьогоднішній момент поширена в 21 областях. Вчені вважають, що на сьогоднішній момент поширення цієї рослини набуло характеру екологічної катастрофи під назвою «амброзієва чума». Цим бур’яном заражені площі понад 1 млн. га.

Полин (Artemisia)

Загалом у світі існує близько 400 різновидів цієї рослини, з них на території України зустрічається до 170 видів. Цвітіння полину відбувається у період липень – вересень.

Місця поширення – по всій Україні (біля річок, на засмічених місцях, городах, полях, у садах, пасовищах).

Разом з амброзією полин входить до родини складноцвітих або айстрових. Тому 40% усіх чутливих до пилку амброзії пацієнтів чутливі й до пилку полину.

Болиголов плямистий (Conium maculatum)

Поширений на всій території України. Цвіте в травні-вересні.

Вся рослина дуже отруйна але найбільш токсичним є недозріле насіння. Болиголов має п’ять отруйних алкалоїдів, з яких найбільш токсичним є коніїн – сильна отрута нервово – паралітичної дії. При отруєнні болиголовом плямистим у людини з’являється сильний головний біль і запаморочення, підвищується тиск, можливі прискорене серцебиття, нудота.

Настінниця розлога (Parietaria judaica L.)

Рід настінниця налічує, за різними даними, від 5 до 30 видів. Найбільш розповсюдженими є настінниця розлога (Parietaria judaica L.) та настінниця лікарська (Parietaria officinalis).

Зацвітає настінниця у травні і продовжує викидати пилок аж до жовтня. До її пилку чутливі до 5% хворих на поліноз українців. Втім, пилок настінниці викликає симптоми й у жителів інших європейських країн, де його алергенність оцінюють у чотири бали за п’ятибальною шкалою.

Свою назву ця рослина отримала тому, що росте біля стін різних будівель. Окрім ділянок біля стін, настінниця росте на кам’янистих сухих місцях, в ущелинах та на схилах скель, а також в чагарниках і в лісах.

Крім Європи, настінницю можна зустріти в Африці, Азії, на Кавказі. Завезена вона також у Північну Америку.

Тимофіївка (Phléum)

Тимофіївка колоситься з середини до кінця червня. До її алергенів, за даними молекулярної діагностики, сенсибілізовані близько 40 % хворих на поліноз українців. Основною причиною алергії є пилок тимофіївки.

Саме тимофіївку використовують як газонну траву, а тому косіння газонів до того, як трава цвіте, — дієвий спосіб профілактики сезонної алергії у місті.

Борщівник (Heracleum)

На території України поширені два отруйні види цієї рослини: борщівник Сосновського і борщівник Мантегацці, обидва походять з Кавказу.

Найбільше борщівник поширений у західних регіонах, а також на Поліссі. Росте він переважно на берегах річок та в заплавних лісах, а також на луках, вздовж доріг і залізниць. Борщівник виростає до трьох метрів заввишки, має велике листя, що нагадує розсічений лопух, а його квіти мають форму парасольки.

Рослина виділяє коричневий сік, який і є отруйним для людини. Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, то потрібно ретельно промити ці ділянки і постаратися не потрапляти під прямі сонячні промені упродовж 2-3 днів. Якщо ж опік утворився – варто одразу звернутися по медичну допомогу.

Дурман звичайний (Datura stramonium L)

Росте по всій території України, переважно у сирих місцях, біля доріг, житлових будинків. Рослина має великі білі квіти у вигляді труб і велике листя. Цвіте рослина майже все літо. Одночасно можна побачити і квіти і плоди.

Дурман звичайний отруйним є весь, проте особливо отруйне насіння дурману.

Отруєння можна виявити за такими ознаками: розширені зіниці, внутрішньоочний тиск, прискорене серцебиття, блювота, головний біль. Якщо після потрапляння рослини в шлунок випити води, то в роті з’явиться неприємний смак.

Беладонна (Atropa belladonna)

Зростає на узліссях, біля річок, а також полюбляє рости в букових та дубових лісах. Рослина має високі стебла і багато відгалужень, але привабливими для людей можуть стати плоди, що схожі на маленькі ягоди вишні і навіть солодкі на смак.

Рослина цвіте у червні-липні, плоди достигають у липні-серпні.

Особливо небезпечними є плоди рослини, які викликають отруєння. Перші ознаки отруєння беладонною з’являються упродовж 20 хвилин. У людини хрипить голос, пересихає горло, частішає серцебиття, розширюються зіниці. Отруєння може мати летальні наслідки, зокрема параліч легенів або судинну недостатність.

Блекота чорна (Hyoscyamus niger)

Росте біля доріг або житлових будинків, на полях. Рослина відрізняється дуже неприємним запахом, виростає до півтора метра заввишки, має липке листя і великі квіти брудно-білого або жовтуватого кольору з ворсинками.

Цвіте в червні–липні, насіння дозріває у липні–серпні.

Блекота дуже отруйна, особливо під час цвітіння. Отруїтися цією рослиною можна, спробувавши насіння або молоді паростки. Ознаки отруєння з’являються вже за 10-20 хвилин: пересихає в роті, починається хрипота, червоніє шкіра, збільшуються зіниці. При складних випадках людина може знепритомніти або навіть впасти в кому.

Болиголов плямистий (Conium maculatum)

Росте на пустирях, біля доріг, на городах, лісових галявинах, луках. Також його можна зустріти на звалищах та біля залізниць. Росте все літо.

Листя молодої рослини схожі на моркву, петрушку або кріп, тому її можна не розпізнати. Суцвіття за формою схоже на парасольку, і складається з безлічі дрібних квіток.

У цій рослині міститься рідкий алкалоїд коніїн, який і викликає отруєння. У людини виникає головний біль і запаморочення, підвищується тиск, можливі прискорене серцебиття, нудота. Також розширюються зіниці, шкіра блідне, стає складно ковтати, з’являються судоми і навіть висхідний параліч. Існує ризик померти від задухи, а в результаті контакту рослини зі шкірою з’являється дерматит.

Віх отруйний, або цикута (Cicuta virosa L.)

Росте на заплавних луках, біля річок та озер. Має розгалужене стебло, двопере і трьохпере листя, а влітку на ньому з’являються білі маленькі квіти, що утворюють парасольку. Квітне в червні-серпні, плодоносить в серпні-вересні.

Рослина отруйна повністю, але особливо отруйне кореневище. Якщо віх потрапив у шлунок, упродовж 20 хвилин виявляються перші ознаки отруєння – пронос і блювота. Також серед симптомів – підвищене слиновиділення, біль у животі і напади, які можуть призвести до смерті.

Аконіт, або борець (Aconitum)

Росте на берегах річок, гірських луках і навіть біля доріг, головне – на вологому ґрунті. Має округле листя і квіти темно-синього або фіолетового кольору та росте кущами. Росте все літо.

Аконіт містить отруйний алкалоїд – аконітин, який при контакті зі шкірою викликає свербіж, а якщо він потрапить до ротової порожнини, то викликає біль та опіки. Після контакту з рослиною швидко погіршується стан – дихання спочатку частішає, а потім уповільнюється, може бути запаморочення, параліч м’язів, зниження температури і озноб, мимовільне сечовипускання. Для летального результату достатньо всього двох міліграмів аконітину.