Кампанула – дзвіночки: догляд, види, розмноження

Дзвіночки – це популярні декоративні рослини, які використовуються для озеленення садів, парків, скверів. Їх можна висаджувати як поодиноко, а також у групових посадках.

Дзвіночок (лат. Campanula) – це рід квіткових рослин, що належить до родини Campanulaceae. Рід включає в себе близько 300 видів, які поширені по всьому світу. В Україні росте близько 40 видів дзвіночків.

Дзвіночки – це трав’янисті рослини, багаторічні або однорічні, які досягають висоти від 10 до 100 см. Листя дзвіночків прості, ланцетні або яйцеподібні. Квітки дзвіночків зібрані в кисті, волоті або щитки. Квітки мають чашоподібну або дзвінчасту форму. Забарвлення квіток може бути білим, синім, блакитним, фіолетовим, рожевим або жовтим.

Види дзвоників

• В Україні росте близько 40 видів дзвіночків. У культурі поширені такі види дзвіночків:
• Дзвіночок синій (C. perennis) – багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 50 см. Листя ланцетні, довжиною до 10 см. Квітки сині, зібрані в кисті. Цвіте в липні-серпні.
• Дзвіночок персиколистий (C. persicifolia) – багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 100 см. Листя серцеподібне, довжиною до 15 см. Квітки сині, зібрані в кисті. Цвіте в липні-серпні.
• Дзвіночок карпатський (C. carpatica) – багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 30 см. Листя ланцетні, довжиною до 5 см. Квітки сині, зібрані в кисті. Цвіте в червні-липні.
• Дзвіночок круглолистий (C. rotundifolia)– багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 20 см. Листя округле, довжиною до 5 см. Квітки сині, зібрані в кисті. Цвіте в червні-липні.
• Дзвіночок садовий (C. hortensis) – однорічна трав’яниста рослина заввишки до 50 см. Листя ланцетні, довжиною до 10 см. Квітки різнокольорові, зібрані в кисті. Цвіте з червня по вересень.

Як доглядати за дзвіночками

Дзвіночки – невибагливі рослини. Вони добре ростуть на сонячних або злегка затінених ділянках з поживним, дренованим грунтом.

Полив дзвіночків проводять регулярно, особливо в період цвітіння. При посушливій погоді полив збільшують.

Дзвіночки підживлюють двічі на рік: навесні – азотними добривами, восени – фосфорно-калійними.

Обрізку дзвіночків проводять восени. Вкорочують старі пагони.

Розмноження кампанули

• Дзвіночки можна розмножувати насінням, живцями та поділом куща.
• Насіння, дуже дрібне, дзвіночків висівають навесні в ящики або теплицю. Сходи з’являються через 2-3 тижні. Молоді рослини пікірують у фазі 2-3 листків. У травні – червні висаджують на постійне місце.
• Живці дзвіночків заготовляють влітку. Живці довжиною 10-15 см зрізують з нижньої частини пагонів. Нижні листки видаляють, а верхні обрізають наполовину. Живці висаджують у парник або під укриття. Коріння з’являються через 2-3 тижні.
• Дзвіночки можна розмножувати також поділом куща. Кущ викопують, ділять на кілька частин і висаджують на постійне місце.

Дзвоник багаторічний, посадка та догляд. Дзвіночок: посадка квітки насінням, розсадою, поділ кореневища

Латинська назва – Campаnula. Належить до роду трав’янистих рослин і сімейства Campanulaceae з дводольного класу. В природних умовзростає біля Кавказу і Сибіру, ​​в Азії та Європі.Інформація про місце проживання дуже велика, як і ареал поширення.

Польовий та луговий видипоширені нашій країні майже повсюдно. Також рослина населяє альпійський, пустельний та скельний ділянки, а також гірські пояси. Багаторічні трави мають цілісні чергові листя, а також дзвінковий блакитний або фіолетовий віночок. Деякі різновиди цвітуть, утворюючи фіолетові або білі квіти. Насіння формується в коробчастому плоді.

Опис популярних видів дзвіночка (кампанула садова багаторічна)

Всього на сьогоднішній день налічується близько чотирьох сотень різноманітних видів, які можуть незначно відрізнятися основними зовнішніми характеристиками. Тим не менш, найпопулярніші кімнатні та садові культури не такі численні.

Ампельна культура має тонкі пагони, округлі та дрібнозубчасті листочки. Основа втечі відрізняється серцеподібною формою. Квітки світло-блакитного фарбування утворюються навесні або влітку.

Фотогалерея

Дзвіночок персиколистний

Саmpаnulа реrsicifоliа відноситься до трав’янистих багаторічників з веретеноподібним, косим, ​​волокнистим коренем і прямостоячою, простою, рідко-гіллястою, голою, злегка ребристою стовбуровою частиною. Листя чергове, вузьке, лінійне або ланцетне, темно-зелене і блискуче. Блакитні, синьо-фіолетові або світло-лілові квітки розташовуються на коротких квітконіжках і збираються в однобоке верхівкове суцвіття. Період масового цвітіння посідає середину літа.

Трав’яниста рослина висотою не більше 25-30 см, з тонкими та звисаючими пагонами. Найчастіше вирощується як ампельна культура у кашпо. Листя зелене, округлої форми, трохи різьблене по краях, розташоване на довгих живцях. Квітки численні, діаметром до 40 мм, білі та блакитні.

Дзвіночок широколистий

Саmpаnulа lаtifоliа – трав’яниста культура висотою до 1,2 з потужним і добре розвиненим кореневищем і веретеноподібним потовщеним бічним корінням. Стеблова частина гола, циліндрична, з довгасто-яйцевидним листям, що характеризується рідкісним і м’яким, двостороннім опушенням. Кистевидні суцвіття представлені великими, фіолетовими квітками. Після відцвітання утворюються плоди-коробочки з яйцеподібним світло-коричневим насінням.

Багаторічник відрізняється тонкою стебловою частиною висотою не більше 25-30 см. Стеблева частина без листя. Пагони кущової форми, діаметром до 30 см. Листя яйцеподібне. Квітки лійчастої форми, невеликі, діаметром до 50 мм, блакитного, фіолетового або білого фарбування. Цвітіння тривале і рясна.

Декоративний багаторічник з прямими і добре облистяними, гіллястими стеблами висотою до півтора метра. Має стрижневу кореневу систему. Верхнє листя сидячого типу, яйцевидно-довгастої форми, у двоякозубчастому вигляді. Нижнє листя розташовується на коротких черешках. Великі кистевидні суцвіття представлені ароматними квіткамимолочно-білого фарбування, діаметром до 40 мм.

Дзвіночок Портеншлага – це один з найбільш популярних у квітникарів-любителів видів, що не вимагає особливого догляду, і що відрізняється високими показниками декоративності. Дуже поширена багаторічна культура має листя серцеподібної форми з характерними зубчастими краями. Цвіте тривалий час, починаючи з травня і по вересень.

Дзвіночок точковий

Саранула рюнстата – багаторічна культура, що має досить тонке і волокнисте кореневища. Стеблова частина пряморосла, висотою трохи більше півметра, опушена, проста, у верхній частині метельчато-гілка, шорстка і циліндрична. Листя волосиста, у нижній частині більш бліда. Листя численне.

Прикореневе яйцевидне листя характеризується наявністю червоних волосистих черешків. Стеблове листя з короткими черешками або сидячого типу, яйцеподібної форми. Квітки великих розмірів, типу, що поникає, розташовані на довгих квітконіжках, з опушенням. Цвітіння багате, припадає на середину літнього періоду.

Дзвіночок махровий – дуже широко поширений у присадибному квітникарстві різновид декоративної культури. Являє собою різновид Капманули рівнолистого. Гібридна форма отримана при схрещуванні виду Карпатська (C.саrраtiса) з видом ложечніцелиста (C.соchlеаrifоliа). Кущоподібна рослина всипана махровими квітками різного фарбування. Відтінки пелюсток можуть змінюватись від білого до фіолетового кольору. Стеблова частина тонка і гнучка, з різьбленим численним листям.

Інші різновиди

Існують і інші, менш поширені, але не менш привабливі різновиди декоративного дзвіночка:

• гібридна форма «Сарастро»з висотою куща в межах 40-60 см та шириною не більше 30-45 см. Досить компактна культура відрізняється великими численними квітками яскравого фіолетового фарбування. Міцні квітконоси не потрібно підв’язувати;
• вид пірамідальний багатьом відомий під назвою «Венерін пояс». Ця багаторічна рослина висотою до півтора метра має гладку і неопушену стеблову частину із зеленим листям і численними квітками;
• різновид «Берніс»відрізняється сильно махровими квітками з цікавим і досить інтенсивним забарвленням. Висота та ширина куща не перевищує півметра. Квітки насиченого бузкового забарвлення з пелюстками, які дуже ефектно загинаються зовнішній бік, у напрямку до стебла. Квітконоси відрізняються стійкістю, а різьблені темно-зелені листочки мають трохи шорстку поверхню;

Дзвіночки: різновиди (відео)

• різновид «Пожарського»– рослина дуже невибаглива, рясно і тривало квітуча, порівняно висока. Надземна частина представлена ​​довгими пагонами. Квітки численні, зірчастого типу;
• різновид «Тирсовидний»або «Колосистий»часто використовується при складанні букетів і характеризується прямостоячим, потужним, простим, жолобчастим, червонуватим, густо та коротко щетинисто-волосистим стеблом. Прикореневе листя збирається в щільну розетку. Стеблові листочки дуже тісно розташовуються, численні, лінійно-ланцетної форми, загострені та цілокраї. Квіти численні, сидячого типу, збираються в густій, циліндричній або пірамідальній формі колос заввишки не більше чверті метра;
• сорт «Панталунс»відноситься до багаторічних рослин з надземною частиною висотою не більше півметра. Особливість представлена ​​подвійними квітками досить великих розмірів;

• кавказький різновид «Сарматський»маловідома, але дуже високо декоративна. Виростає до 0,4 м або трохи більше. Численні привабливі квіточки мають дуже ніжний медовий запах;
• дзвіночок камнеломка(C.saxifrāga) – компактне трав’яниста рослиназ висотою надземної частини не більше 50 мм, злегка опушеним, зубчастим листям і дзвінковими квітками темного синювато-фіолетового відтінку;
• різновид «Довгостовпчиковий»– рослина має середній зріст, висотою не більше 30 см. Листочки дуже привабливої ​​серцеподібної форми. Квітки формують довгу і вузьку, колосоподібну кисть, густого синювато-пурпурного або насичено-синього кольору. Цвітіння посідає період із травня до кінця червня. Культура широко використовується при оформленні кам’янистих гірок, а також висаджується на бордюрах і застосовується при зрізанні складання мініатюрних букетів.

Особливості вирощування дзвіночків (відео)

Також квітникарам дуже добре відомий «Чілійський дзвіночок»або лапажерія з пазушними одиночними квітками і схожими на дріт, сизувато-зеленими, гілками, що сильно гілкуються, висотою до десяти метрів. Дуже красиво виглядає і дзвіночок скучений або рослина Фрея.

Вирощування дзвіночка з насіння: технологія та терміни

Насіннєвий матеріал дзвоників не потрібно забезпечувати обов’язкову попередню передпосівну підготовку. Насіння можна висівати безпосередньо на квітники відкритий ґрунтприблизно у травні чи жовтні.Однак для отримання рясного і пишного цвітінняна рік посіву, рекомендується проводити вирощування декоративної багаторічної культуристандартним розсадним способом. З цією метою насіння висівається в березні в посадкові контейнери, наповнені пухкою та поживною, водопроникною. ґрунтовою сумішшю.

Найкраще зарекомендував себе поживний посадковий субстрат на основі перегнійного та дернового ґрунту, а також крупнозернистого чистого піску, змішаних у співвідношенні 3:6:1. Насіннєвий матеріал злегка притискається до поверхні добре зволоженого ґрунту. Посіви обов’язково прикриваються поліетиленовою прозорою плівкоюдля створення тепличного ефекту. В умовах температурного режимуна рівні 18-20ºC і регулярному обприскуванні, масові сходи з’являються приблизно за кілька тижнів.

Після появи масових сходів слід видалити плівкове укриття та встановити ємність з розсадним матеріалом у світле та тепле місце, яке обов’язково має бути захищене від попадання прямих променів сонця. Стандартний догляд квітковою розсадоюполягає в регулярних поливах відстояною водою кімнатної температури, а також неглибоке розпушування ґрунту.

Після появи перших справжніх листочків, сіянці декоративної культури потрібно розпикуватив окремі розсадні горщики діаметром 10-12 см. Приблизно через пару тижнів після пікірування рекомендується підгодувати квіткові сіянці спеціальним розчином на основі комплексного добрива.

Дзвінок або Campanula отримав назву за форму квіток – вони схожі на мініатюрні дзвони. У роді Campanula більше 400 видів, але декоративне квітникарство використовується не більше 20. Більшість представляють багаторічні рослини, але трапляються і однорічні.

Види

У садах середньої смуги зазвичай вирощують такі види дзвіночків.

Широколистий

Багаторічник, має стрункі суцвіття, які красиво виглядають на тлі широкого листя та папороті. Квіти фіолетові чи білі, великі.

Кропив’яний

Багаторічник, листя широке, як і у попереднього виду, але краї сильніше зазубрені. Квіти лілові або білі, довжина віночка 2-4 см. При посіві насіння, зібраного з сортових рослин, виростають звичайні дикі дзвіночки.

Персиколистий

Посухостійкий багаторічний вид заввишки 40-160 см. Квітки всіх відтінків синього чи білі, довжина віночка до 3,5 см. Розмножується самосівом, швидко розростається, але не агресивний – інші рослини не витісняють.

Середній

Дворічна рослина висотою 50 см. Квітки дуже великі, довжина віночка до 7 см. Колір синій, білий, блакитний або рожевий.

Молочноквітковий

Багаторічник, висота в залежності від сорту 25-150 см. Цвіте майже все літо дрібними ароматними квітками-зірочками: білими, рожевими або фіолетовими. Гарно виглядає у великих куртинах.

Скучений

Багаторічник, квіти зібрані на верхній частині стебла в суцвіття-букетик. Висота рослини від 20 до 60 см. Віночки довжиною 1.5-3 см, світло-лілового або білого кольору.

Рапунцелеподібний

Багаторічник висотою 30-100 см. Квіти фіолетові, добре розмножуються самосівом. Це бур’ян, який у дикій природі росте на узбіччях доріг. На ділянці здатний без допомоги садівника в короткий часрозселитися на великій площі.

Точковий

Багаторічник з великими квітами – до 5 см. В одному суцвітті може бути до 5 квітів, що поникають, білі або лілові, покриті пурпуровими крапками. Віночки формою схожі на подовжені бокальчики. На сортовій рослині може бути до 30 квіток.

Карпатський

Невеликий багаторічник заввишки трохи більше 30 див. Квіти великі чи дрібні, білі блакитні чи фіолетові. Розмножується самосівом і рясно цвіте.

Перші дзвіночки зацвітають у червні. Вони виглядають крихкими та беззахисними. Насправді квіти витривалі та непримхливі, переносять сильний вітерта дощ, не замерзають узимку. Тільки південні видипотребують зиму в легкому укритті лапником або сухим листям. Шар утеплювача має бути не більше 20 см.

Персиколистий та скучені дзвіночкине бояться посухи. Інші види в спеку доведеться поливати.

Догляд за дзвоником нескладний. Рано навесні рослини підгодуйте сечовиною. Як тільки рослини почнуть набирати бутони, підживіть їх добривом, що містить азот, фосфор та калій.

Весною і на початку літа клумбу доведеться кілька разів прополоти. Надалі дзвіночки самі не дадуть бур’янам розвинутися. Рослини цвітуть довго, а якщо акуратно видаляти квіти, що засохли, цвітіння триватиме ще довше.

Як підв’язувати

Дзвіночки заввишки більше 70 см доведеться підв’язати. Їхні стебла можуть зламатися, особливо якщо на них утворилося багато бутонів. Для підв’язки використовуйте кілочки або грати. Пізньої осенізасохлі стебла обрізають під корінь.

Хвороби та шкідники дзвіночків

Рослини, що довго ростуть на одному місці, можуть захворіти на грибкові захворювання. Якщо на листі з’явилися плями або вони стали засихати, обробіть рослини та ґрунт навколо них Оксихомом.

Під низькорослими видамилюблять поселятися слимаки. Щоб їх позбутися, розсипте по поверхні ґрунту трохи суперфосфату або обприскайте його розчином пекучого перцю.

У сиру погоду на дзвіночках, що ростуть у тіні або в заростях бур’янів, поселяються цикадки. Комахи виділяють пінисту рідину та відкладають у неї яйця. Піну можна виявити на нижній стороні листя і на квітконіжках. Личинки, що відродилися, висмоктують сік з рослин і дзвіночки гинуть. Цикадок позбавляються за допомогою настою часнику або обприскування Фітовермом.

Що не можна робити

Більшість видів дзвіночків невибагливі. Однак є критичні помилки у догляді, які можуть спричинити повну загибель рослин.

При вирощуванні дзвіночків через розсаду врахуйте, що сходи спочатку зростатимуть повільно. Їх не можна турбувати. Краще поливайте не з лійки, а обприскуванням.

Дзвіночки не можна висаджувати на ділянках, що затоплюються під час дощу або танення снігу. На таких місцях їх коріння випрівають, а рослини взимку вимерзають.

Квіти не люблять свіжу органіку. Після внесення неперепрілого гною або торфу в посадках розвинуться грибкові захворювання. Краще удобрюйте дзвіночки мінеральними добривами.

Всі дзвіночки мають різноманітний зовнішній вигляд і виростають у середній смузіРосії та на півдні її країни. Квіти добре переносять спеку, низькі температури та різні захворювання. Опис самих найкращих сортівта коротка інформація про батьківщину зростання наведено нижче.

В сучасному світіє багато дзвіночків, які вирощуються в садових умовахі тішать квітникарів своїми квітами. Тепер зупинимося докладніше на сортах цієї рослини.

Персиколистний ( Campanula Persicifolia)

Це не багаторічний сорт живе лише 2-3 роки, після чого він гине. Називається персиколистний через його листові пластини, що нагадують листя персика. Висота куща становить 100 см. цвітіння триває все літо, якщо вчасно проводити своєчасне обрізання пагонів, що засихають. Квіти мають різні відтінки:

• Сині;
• Пурпурово-сині;
• Білі махрові квіти.

Насіннєві коробочки визрівають наприкінці серпня. Віддає перевагу сонячним місцям.

Якщо в саду близько до поверхні ґрунту залягають грунтові води, тобто необхідність дренажної подушці з дрібного гравію заввишки 10 див.

Польовий або Луговий

Польові дзвіночки зустрічаються як видно з назви в дикому вигляді в полях та луках нашої країни. Кущик не великої висоти 40 см. Цвітіння лугової рослинитриває весь червень квітами бузкового кольору.

Багаторічні сорти

Усі сорти є багаторічними. І тому, підбираючи їм місце у саду, варто це враховувати.

Садовий

Окремого видуСадовий немає, але будь-який дикорослий або сортова квіткаможе рости у саду.

Круглолистний (Campanula rotundifolia)

Рослина висока росте на висоту 60 см. Листові пластини відмирають під час цвітіння. Квіти блакитного кольоруцвітуть у червні. Цей вид Дзвіночка вважається лікарським.

Розлогий (Campanula patula)

Батьківщиною цієї рослини вважають Кавказькі гори. Ця рослина двох років має трав’янисте пряме стебло, сильно розгалужене завдяки чому він росте сильно розлогим кущиком. Листові пластини розташовуються на стеблі спірально, мають довгасту форму, загострений до кінця пластини.

Квіти зібрані в волоть володіють ліловим кольором і залежно від ґрунту та освітлення іноді набувають легкого фіолетовий відтінок. Кожна окрема квітка має форму вирви, що складається з п’яти рівних частин. Цвітіння починається на початку червня і триває все літо. Легко розмножується самосівом, але якщо виникає бажання зібрати насіння, то треба вловити момент їхнього дозрівання і витрусити його з квітки.

Скучений (Campanula glomerata)

Високоросла рослина має пряме злегка опушене стебло. Листові пластини змінюються у міру зростання, молоді мають форму загостреного серця. У дорослої рослини на другий рік її життя виростають подібні яйця листові пластинидовжиною до 7 см при ширині 3 см.

Більшість кольорів мають яскраво-синій відтінок і мають стандартну форму дзвіночка.

Рослина зимостійка легко переносить зими в Росії.

Рослина не виносить сезону затяжних дощів, і внаслідок цього поливають тільки в часи затяжної посухи.

Цвітіння триває лише один місяць, але якщо проводити зрізання квітів у букети, то цвітіння продовжується все літо.

Алтайська (Campanula altaika)

Багаторічник висотою лише 25 см, листові пластини витягнуті, зеленого кольору. Дзвіночки сині невеликого розміру . Цвітіння відбувається наприкінці червня і триває близько місяця.

Сибірський (Campanula sibirika)

Рослина не висока до 20 см. З листям зеленого кольору та дзвіночками бузкового кольору. Цвітіння триває все літо та вересень.

Болонський (Campanula bononiensis)

Має цілющі властивості, високий до 70 см стебло вінчається рожевими Дзвіночками. Внизу листя має округлу форму верхні прямі та вузькі. Цвітіння триває весь червень.

Рапунцелеподібний (Campanula rapunculoides)

Довгі стебла можуть рости на метрову висоту. Квіткова стрілка довга і вся усіяна дзвіночками блакитного, рожевого та білого кольору. Цвіте цей сорт все літо.

Широколистий (Campanula latifolia)

Ця висока рослина виростає до 130 см. і має тугі стебла. Нижні листові пластини мають округлу форму з невеликими зубчиками на краю пластини. Верхнє листя, витягнуте із загостреним кінцем. Квіти виростають з пазух верхнього листя, і мають довжину до 4 см. Сама квіткова кисть має висоту 20 см. Цвітіння виду триває два місяці, починаючись на початку липня. Залежно від приналежності до сорту квіти бувають:

Любить мереживну тінь дерев і не виносить застою вологи.

Кропив’яний (Campanula trachelium)

Цей багаторічник мають висоту куща в 55 см. Листові пластини схожі на листя кропиви, за що він і отримав свою назву. Квіти у нього бувають як махрові, так і простої форми. Цвітіння відбувається все літо. Погано розмножується при розподілі материнського куща, має сильні морозостійкі якості.

Розмножується практично лише насіннєвим способом.

Жорстковолосистий оленя (Campanula cervicaria)

Його також називають у народі Звіробій. Рослина виростає на висоту одного метра і має жорсткі стебла. Листя сіро-зеленого кольору, нижні листові пластини округліші, ніж верхні. Цвіте невеликими синіми дзвіночками у травні та червні.

Вирощування

Цю рослину з легкістю можна вирощувати на мавританських газонахі клумбах саду, так як воно не завдасть жодного клопоту по догляду за собою.

Посадка у відкритому ґрунті

Вибираючи місця у відкритому ґрунті треба вибирати таке місце, де буде мереживна тінь дерева і не буває застою води. Розсаду висаджують на початку травня або червня, коли мине загроза повернення заморозків.. Місце має бути багато тому що кущі дзвіночків зазвичай добре розростаються.

Дзвіночок добре росте на східних схилах.

За наявності на ділянці бідного ґрунту в кожну лунку додають жменю перегною. У центр лунки виставляється саджанець і навколо нього насипається земля та ущільнюється руками.

Після посадки добре полити розсаду.

Догляд

Щоб продовжити цвітіння дзвіночків, вчасно видаляйте зів’ялі квіти

Будь-який сорт дзвіночків погано реагує на збільшення поливів, оскільки це може призвести до гниття кореневої системи рослини. Освітлення може бути досить сонячним, але й легку півтінь дерев дзвіночки добре переносять.

Удобрюють рослину щорічно у квітні настоєм коров’яку або будь-яким азотним добривом.

Усі підживлення вносити на вологу землю.

Розмноження

Найпростіше розмножувати дзвіночки будь-якого сорту за допомогою насіння.

Насіннєве розмноження навесні

Насіння на початку березня висаджують у ємності з нижніми дренажними отворами для стоку води. Грунт купують для розсади або складають самі, беручи в рівних пропорціях:

• Дернову землю;
• Листову землю;
• Торф;
• Пісок.

Насіння поливають і накривають для покращення проростання насіння склом або прозорим пакетом. Коли більшість насіння покажуть свої носики із землі, укриття знімають, Ставлять у світліше місце, але без прямих сонячних променів, щоб не згоріла ніжна розсада. Подальший доглядскладається з своєчасних полив та крутіння розсади щодо сонця.

Підтримувати гарне освітленняі помірну вологість інакше може виявитися захворювання «чорна ніжка».

Насіннєве розмноження у відкритий ґрунт

Насіння висівають на початку листопада або навесні у травні в заздалегідь підготовлену землю. Насіння при цьому замочувати не треба їх змішують з піском і рівномірно висипають на землю. Перші сходи з’являються через 15 діб. Подальший догляд йде за допомогою поливів та своєчасних прополок.

Якщо навесні в травні холодна погода посіви дзвоника вкривають за допомогою будь-якого укриття.

Поділом куща

Таке розмноження проводять наприкінці травня чи на початку вересня, коли спаде сильна спека. Старий материнський кущ викопується і вістрям лопати ділиться так, щоб у кожній частині були точки росту та коренева система. Після чого висаджуються у підготовлені лунки з додаванням азотного добрива та добре поливаються водою. Після всіх маніпуляцій земля навколо саджанця ущільнюються руками і мульчується за допомогою соломи.

Всю процедуру поділу куща проводити швидко, щоб не пересохла мочкувата коренева система рослини.

Батьківщина і де зараз виростає

Батьківщиною вважаються території з помірним кліматом. В Наразійого можна зустріти:

• В Сибіру;
• На Кавказі;
• В Азії;
• На Україні.

Віддає перевагу зростанню на скельних поверхнях і схилах гір. Наперстянка

Проростання в саду та в природних умовах

У саду Дзвінчик будь-якого сорту отримує більше догляду, ніж дикорослий, і тому його квіти можуть бути більшими і яскравішими, вирощуючись у садових умовах. Так само тривалість цвітіння у садового Дзвіночкана місяць довша.

Історія та використання в культурі

Цю рослину в садівництві почали культивувати у 16 ​​столітті. Спочатку в саду садили дикі види, але, зрештою, вчені-ботаніки вивели рослини більш декоративні, ніж їхні дикі родичі.

На даний момент його садять дуже часто, прикрашаючи їм різні ландшафтні композиції. Квітучі дзвіночкивиглядають дуже мило, але це не єдина перевага квітів. Дуже красиво він виглядає висаджений у складі Мавританського газону..

Дзвіночок вражає своїм великою кількістюсортів за допомогою яких можна прикрасити свій сад. І при цьому за ним потрібен абсолютно не складний догляд.

За свою форму, що нагадує дзвін у мініатюрі, дзвіночок отримав не лише російську, а й офіційну латинську назву – campanula. У народі ж називали синельками, дзвіночками, навіть чеботками у деяких місцях. На Русі вірили, що у свято Івана Купали можна почути їхній кришталевий дзвін. Пам’ятаю, дитиною в полях не раз зустрічала ці тендітні, ніжні квіточки. Тепер вони тішать око у моєму власному саду.

Дзвіночок належить до сімейства роду Дзвіночкові, це багаторічна трав’яниста рослина, що підкорила не тільки поля, луки, але навіть гори. Рідше можна зустріти однорічні дзвіночки.

Форма суцвіть дзвіночка може мати вигляд волоті або кисті, до якої кріпляться квіти. Але якими б не були суцвіття, формою квітки ви з легкістю зрозумієте, хто перед вами. Забарвлення квіток може бути різноманітним: фіолетовим, синім, рожевим, білим, блакитним.

А у справжніх поціновувачів цієї квітки можна зустріти дзвіночки незвичайного забарвлення та форми. Багато років дзвіночок викликає інтерес у селекціонерів. Зараз є сорти з махровими квітками або з віночкоподібною філіжанкою квітки, є навіть їстівні види.

Посадка дзвоника

У деяких видів цієї квітки можуть спостерігатися свої особливості розвитку, але все ж таки при посадці дзвіночка є ряд основних правил.

Виберіть сонячне місце для посадки. Дзвіночок не виносить застою води та близького розташування. Якщо коріння буде застій води, взимку рослина може вимерзати.

Дзвіночки добре ростуть і розвиваються на легких ґрунтах, суглинках. Тяжкі ґрунти можна розбавити піском, у бідні – додати добрив, дернової землі.

Під посадку краще приготувати заздалегідь місце. Для цього добре вкопайте ділянку, подбайте, щоб добре відходила вода, видаліть бур’яни і внесіть гній, що перепрів, і . Торф та свіжий гнійне рекомендується додавати в ґрунт, інакше великий ризик грибкових захворювань.

Садити дзвіночки слід на грунті з нейтральною реакцією, але є види, що особливо ростуть у горах, які гарного розвиткувимагають ґрунту зі слабкою лужною реакцією. Якщо грунт слабкокислий, додайте .

Догляд за дзвіночком

З особистого досвідуможу сказати, що полив дзвоникам потрібен помірний, часом вони обходяться без поливу взагалі.

Що стосується внесення добрив, то навесні, під час зростання дзвіночка, підгодуйте його. Я завжди підсипаю деревну золупрямо поверх ґрунту. Іноді мульчую поверхню навколо дзвіночка перепрілим гноєм. Торік у хід пішов перегній від утримання кроликів.

Перед появою бутонів можна використовувати для підживлення слабо концентровані мінеральні добрива.

Дзвіночок не любить засилля бур’янів, а також щільні ґрунти, тому не забувайте про розпушування.

Красу цвітіння цієї рослини можна продовжити, видаляючи відцвілі квітконоси. А коли коробочки з насінням стануть бурого кольору, необхідно зрізати їх, щоб пори не встигли відкритися та посіяти насіння.

Розмноження дзвіночка

Дзвіночок розмножується вегетативно (, відрізками кореневища, кореневими нащадками, розподілом куща) і насінням. При розмноженні дзвіночка потрібно дивитися, який вигляд перед вами. Однорічні рослинирозмножити можна тільки насінням, дворічні види – насінням та зеленими живцями навесні.

Багаторічні види частіше розмножують вегетативно, виняток можуть становити види, коріння яких має форму стрижня або кисті. Вони вважаються вегетативно нерухомими, тому розмножуються насінням. Види дзвіночка, у яких коріння розгалужене, але коротке, розмножують і насінням, і вегетативно, крім відрізків кореневищ. Відрізками кореневищ найчастіше розмножують рослини з довгим кореневищем.

Насіннєві коробочки збирають і висушують, після чого відкриваються пори і з них висипаються дрібне чорненьке насіння. Сіяти їх можна прямо восени, до холодів, або навесні – відразу в ґрунт, а можна і розсаду підростити та висадити її у ґрунт уже у фазі трьох справжніх листочків. Але висаджуйте лише після закінчення весняних ранкових заморозків.

Насіння дзвіночків різноманітних видів та сортів можна знайти у нашому каталозі, де представлені товари багатьох інтернет-магазинів насіння та посадкового матеріалу.

Серед величезної кількості дикоросів, які люди здавна культивують на своїх садових ділянках, дуже привабливий дзвіночок персиколистний. Вирощування цієї культури під силу навіть квітникарам-початківцям завдяки її невибагливості.

Опис

Назва цей вид дзвіночків отримав за схожість свого листя з листям персика. Вони вузькі, видовжені, темно-зеленого кольору, із зубчастими краями. Дзвіночок персиколистний – багаторічна кистекорнева рослина, що зустрічається в основному по лісових узліссях Європи, Західного Сибірута Кавказу. Міцне стебло, що піднімається з розетки великого листя, може досягати 100 см у висоту і закінчується зібраним в кисть однобоким суцвіттям.

Квітки розміром до 4 см мають різне забарвлення залежно від сорту – білі, сині, блакитні, лілові. Період цвітіння починається з червня і продовжується практично все літо. До вересня на місці квіток формуються коробочки з численним насінням.

Переваги дзвіночка

Багато садівників прагнуть виростити на своїй ділянці дзвіночок персиколистний, опис якого наведено вище. Їх приваблює не тільки красивий і неповторний зовнішній вигляд цієї квітки, але і незаперечні переваги. До них відноситься досить велике сортова різноманітність, що дозволяє широко використовувати дзвіночок і як одиночний декоративного елементау саду, та у різних композиціях.

Ця рослина дуже невибаглива, досить стійка до різних природних явищ. Може легко переносити тривалу посуху, і затяжні дощі, витримує нічні зниження температури і навіть невеликі заморозки. Прекрасно росте на суглинних ґрунтах, яких більшість красивоквітучих садових рослин не можуть терпіти.

Вибір місця для посадки

Вирощування дзвіночка персиколистного не є чимось обтяжливим. Головне, вибрати для нього підходяще місце, де рослині буде комфортно. Це дозволить звести до мінімуму зусилля для догляду за ним.

Ділянку для посадки цієї світлолюбної культури необхідно вибирати добре освітлюваний, але краще, якщо сонячні промені потраплятимуть на нього лише в першій половині дня, інакше період цвітіння не буде тривалим.

Грунт повинен бути добре розробленим. Добре почувається дзвіночок персиколистний на пухких суглинках, збагачених гумусом. Застій вологи в грунті згубний для цієї рослини, тому найбільш підійде піднесена ділянка або добре дренована.

Підготовка ґрунту

Грунт для посадки потрібно приготувати заздалегідь, скопуючи ділянку на глибину 30-40 см. Якщо грунт важкий, глинистий, то до нього додають пісок і торф. Пухкі та бідні за складом ґрунту збагачують перегноєм, дерновою землею та вносять добрива (на 1 кв. метр – 50 г суперфосфату та 30 г сірчанокислого калію). З добривом слід бути обережнішим – його надлишок може негативно позначитися на зимостійкості квітів.

У жодному разі не можна вносити як підживлення свіжий торф і гній. Це провокує розвиток грибкових захворювань, яких потім дуже складно позбутися.

Особливості догляду

Незважаючи на те, що зовсім не вибагливою рослиною є дзвіночок персиколистний, посадка і догляд за ним вимагають дотримання деяких правил. Як і будь-яка інша садова культура, ця квітка потребує поливу, розпушування грунту, збирання бур’янів та підживлення. Від нестачі вологи листя може дрібнішати, а цвітіння зупиняється. Поливати дзвіночок необхідно в спекотні та посушливі дні, але помірно.

Щоб уникнути застою води, якого так боїться ця рослина, та забезпечити доступ кисню до корінців, потрібно систематично проводити розпушування ґрунту та прибирати бур’яни.

Весною, коли сходить сніг, проводять підживлення азотним добривом, додаючи також під кожен кущ додатково перегній або компост. У період бутонізації вносять комплексні мінеральні добрива із розрахунку 15 г на 1 кв. метр.

Для того щоб дзвіночок персиколистний радував своїм рясним цвітінням довгий час, проводять обрізання відцвілих пагонів приблизно на одну третину А в середині осені повністю зрізають надземну частину рослини та мульчують поверхню ґрунту компостом. Більшість цих кольорів стійкі до низьким температурамі не вимагають укриття на зиму, винятком є ​​деякі південні сорти.

Вирощування із насіння

Розмножується ця рослина різними способами- насінням, діленням куща, живцюванням. Вегетативний метод застосовують найчастіше, але з метою оздоровлення посадкового матеріалу рекомендується періодично вирощувати дзвіночок персиколистний із насіння. Заготовляють їх з осені, коли коробочки дозрівають, набуваючи бурого забарвлення, і змішують з піском. Висівати насіння можна безпосередньо в ґрунт восени чи навесні. Сходи, що з’явилися, потім проріджують, а при появі третього справжнього листочка пікірують, розсаджуючи в шаховому порядку.

Вирощування розсади

Насіння для розсади висівають приблизно в середині весни в парники або контейнер, який ставлять у приміщенні. Грунт для посадки заздалегідь готують із суміші дернової землі, несвіжого торфу і річкового піску в рівних частинах. Через деякий час, приблизно через 12-15 днів, коли дасть перші сходи дзвіночок персиколистний, догляд за ним не становить нічого складного.

Сіянці поливають через ситечко і дуже акуратно розпушують ґрунт. Вже наприкінці травня, коли встановиться тепла погода, можна пікірувати на грядку. І лише у серпні висаджують молоді рослини на постійне місце. При цьому дуже важливо дотримуватися інтервалу між ними – він не повинен бути менше 30-40 см.

До осені розвивається розетка листя, а цвітіння очікується лише наступного сезону. На зиму дзвіночок прикривають опалим листям або торфом шаром в 10-15 см.

Вегетативне розмноження

Не лише за допомогою насіння можна виростити дзвіночок персиколистний. Розмноження його можливе також живцюванням або розподілом куща. Ці методи дозволяють зберегти всі властивості материнських рослин. Зелені живці нарізають навесні, поміщають у теплицю, зариваючи в пісок. Укорінення відбувається швидше, якщо створити умови з підвищеною вологістю, для цього можна використовувати туманоутворюючу установку. Наступного року рослини висаджують на постійне місце.

Розподілом розмножують кущі, вік яких не менше 3 років. Робити це найкраще восени. Викопавши рослину разом із великою грудкою землі, обрізають її надземну частину, а кореневу системуакуратно поділяють на кілька частин. На кожному ділянці має бути достатній обсяг коріння та точки відновлення. Нові рослини висаджують відразу на постійне місце, рясно полив водою. Посадка дзвіночка персиколистного методом поділу допомагає зберегти цю культуру протягом багатьох років. Іноді садівники розводять дзвіночки та за допомогою кореневих відводків.

Якщо пересадити восени ці рослини у горщики, які розмістити на зиму у прохолодному приміщенні, де достатньо світла, то навесні вони можуть зацвісти. Для цього в лютому квіти переносять у тепліше місце і проводять їх періодичне обприскування та полив.

Хвороби та шкідники

Дзвіночок персиколистний відноситься до групи рослин, які досить стійкі проти різних грибкових захворювань. Але багаторічне вирощуванняйого одному місці сприяє накопиченню патогенних мікроорганізмів, які найчастіше призводять до загибелі рослини. Найпоширеніші збудники захворювань – це грибок ботритіс, фузаріум та склеротинія. У боротьбі з ними допомагає обробка ґрунту та самої рослини розчином “Фундазолу”. Проводять її двічі – навесні та восени. Уникнути грибкових захворювань можна, якщо пересаджувати квіти кожні 4-5 роки на нове місце.

Серед комах-шкідників найбільшу небезпеку становлять слинява пінниця та слимаки, що нападають на рослину в сиру погоду. Для їх знищення садівники рекомендують використовувати суперфосфат, розсипаючи його біля основи стебла, також обприскування відваром стручкового перцю або настоєм часнику.

При виконанні всіх цих нехитрих рекомендацій може стати справжньою окрасою садової ділянкитака невибаглива квітка, як дзвіночок персиколистний (посадка та догляд, фото квітучих рослинта способи розмноження наведені у цій статті).

Використання у ландшафтному дизайні

Дзвіночок чудово гармонує з багатьма садовими рослинами- Мальвою, гвоздикою, папоротями, космеєю та іншими. Він підходить і для одиночних посадок, та для групових. Красиво виглядає на тлі зелені будь-який дзвіночок персиколистний – білий, синій або фіолетовий. Будучи чудовим медоносом, дзвіночок стане корисним у кожному саду. Букети із зрізаних квітів дуже довго зберігають свою витончену красу.

Рекомендуємо також