Яка частина курки найшкідливіша: в жодному разі не їжте її

Найшкідливішою частиною курки, на думку фахівців, є куряча шкіра:

• в ній немає жодних вітамінів,
• вона містить високий рівень холестерину та жиру,
• у курячій шкірі також можуть бути залишки хлору, які використовуються для надання несвіжим тушкам товарного вигляду.

Через це спеціалісти рекомендують вживати будь-яку частину курки тільки після того, як з неї буде знято шкіру.

Далі у рейтингу «шкідливості» крила, через те, що курячі крила – це самі кістки зі шкірою. Відповідно, там немає жодних вітамінів та корисних елементів.

Серед нутрощів найшкідливішими вважаються курячі легені, тому що в них можуть бути такі бактерії, як лістерія, яка погано піддається термічній обробці.

Читайте також:

Історія одомашнення курки

Вважається, що домашні кури походять від диких банківських курей (Gallus gallus), що мешкають в Азії. Дика попередниця курки була дрібною, вагою не більше кілограма. Харчувалася насінням, комахами, равликами, вміла літати, гнізда робила на землі. Самка відкладала від 4 до 13 яєць на рік. Окрім банківських або червоних джунглевих курей до роду Курка (Gallus) належать ще три види. Диких представників роду і сьогодні можна зустріти в Індії, південному Китаї, Індонезії та на Філіппінах.

Одомашнення — коли відбулося і як вплинуло?

Останні дослідження показують, що приручення банківських курей, вірогідно, почалося близько 6 тисяч років до нашої ери (тобто ще в кам’яному віці!) у південному Китаї, Таїланді, Бірмі та Індії. Найдавніші та найнадійніші археологічні свідчення вказують на 5400 рік до нашої ери.

Завдяки тому, що предки домашньої курки не вимерли, вдалося їх детальніше дослідити. Як виявилося, одомашнений птах менш агресивний, менш схильний до стресу, має більшу масу тіла, має меншу кількість барвистого пір’я та відкладає більше яєць.
Приручення домашньої курки зробило її одним з основних джерел харчування для людей.

Професор Хігман у своїй книзі «Історія харчування. Як їжа змінила світ?» зазначає: «Цінні природні особливості включали: інстинкт стада, який обіцяв, що тварин буде легко сформувати в табун та огороджувати; підкорення волі людини; м’якість, що свідчить про відсутність сильного територіального інстинкту та агресії, які проявляються під час захисту життєвого простору».

Одомашнені кури

Домашня курка в основному має риси банківських курей, хоча існує безліч схрещень з іншими видами. У Китаї їх почали широко розводити близько 1000 р. до нашої ери, на території Польщі близько 500 р. до нашої ери. Ймовірно, кури з того періоду нагадували нинішніх непородистих курей.

Теперішні часи

У наш час найбільше розводять два види курей: несучки, призначені для отримання великої кількості яєць, і бройлери, що розводяться виключно для м’яса.

Найчастіше несучок утримують у так званих у батарейних клітках (в Україні — це 99,5%), де вони навіть не можуть розправити крила, тому що на одну тварину припадає площа листа А4. Бройлери, призначені для м’яса, вигодовуються до неприродньо великої маси тіла. Їх кістки часто ламаються через вагу, а органи деформуються.

Звичайно, виробники, як це часто буває в бізнесі, не дбають про добробут курей, а лише про високі доходи з невеликими інвестиціями. Чи справді бізнес повинен перемогти етику?

Автор: Кшиштоф Мік, активіст «Відкриті клітки Польща»
Переклад з польської: Альберт Мончка, активіст ГО «Відкриті клітки Україна»
Адаптація: Світлана Хитренко, активістка ГО «Відкриті клітки Україна»
Оригінал тут: https://www.otwarteklatki.pl/blog/historia-udomowienia-kury