Аркуш
Авторський аркуш — одиниця обсягу твору, що становить 40 000 друкованих знаків прозового тексту (включно з проміжками між словами, знаками пунктуації, цифрами тощо), або 700 віршованих рядків, або 3 000 см 2 площі зображального матеріалу.
Обліково-видавничий аркуш — обчислюється як сума обсягу матеріалу в авторських аркушах та обсягу додаткового тексту (передмова від видавництва, анотації, вихідні відомості, шмуцтитули, додатки, примітки, колонтитули і колонцифри), а також зображального матеріалу, що не входить до авторського оригіналу (наприклад, внутрішнє оформлення).
Обсяг обліково-видавничого аркуша завжди більший за обсяг авторського. Визначають через аналогічні одиниці: 40 000 друкованих знаків прозового тексту (включно з проміжками між словами, знаками пунктуації, цифрами тощо), або 700 віршованих рядків, або 3 000 см 2 площі зображального матеріалу.
Паперовий аркуш — одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для друкування видання. Основні характеристики паперового аркуша — формат і вага 1 м 2 .
На одному паперовому аркуші розміщуються два друковані аркуші.
Друкований аркуш — одиниця вимірювання обсягу видання, яка відповідає друкованому відбитку на одному боці паперового аркуша стандартного формату або двосторонньому відбитку на половині паперового аркуша.
Розрізняють такі види друкованих аркушів:
Фізичний друкований аркуш — фізичний обсяг друкованого видання, дорівнює площі тих стандартних паперових аркушів, на яких друкується видання (60×90, 70×108).
Якщо для друкування видання витратили 10 паперових аркушів формату 84×108 см, це означає, що отримали 20 фізичних друкованих аркушів. Із фізичного аркуша отримують стільки сторінок видання, скільки позначено у частці: при 1/8 = 8, при 1/16 = 16 сторінок даного формату.
Оскільки поліграфічний папір має різні формати і з нього виготовляють різноформатні видання, то підрахунки обсягів видань у фізичних друкованих аркушах є незручними. Тому для обліку і порівняння обсягів видань, надрукованих на аркушах різних форматів, прийнято одиницю, яка отримала назву умовного друкованого аркуша.
Умовний друкований аркуш визначає обсяг видання на папері будь-якого формату в перерахунку на аркуш формату 60×90 см, який має площу 5 400 см 2 . Кількість умовних друкованих аркушів підраховують шляхом поділу площ аркушів інших форматів на площу аркуша 60×90 см. Таким чином були обчислені коефіцієнти переведення фізичних аркушів в умовні:
60×90 = 1,00 60×70 = 0,78 60×84 = 0,93 60×100 = 1,11 60×108 = 1,2 61×86 = 0,97 70×75 = 0,97 70×84 = 1,09 70×90 = 1,17 70×100 = 1,29 70×108 = 1,4 75×90 = 1,25 80×100 = 1,48 84×90 = 1,4 84×100 = 1,56 84×108 = 1,68 90×100 = 1,67
Для переведення фізичного друкованого аркуша в умовний потрібно обсяг видання у фізичних аркушах помножити на перевідний коефіцієнт. Наприклад, обсяг видання форматом 80×100/16 — 6 фізичних аркушів. Тоді умовних аркушів буде 6 * 1,48 = 8,88.
Застосування
Аркуш використовують як статистично-облікову одиницю для підрахунку виконаної роботи авторів, перекладачів, редакторів, коректорів та ін.
Через обсяг друкованих або обліково-видавничих аркушів у всьому накладі видання обчислюють, по-перше, аркушат конкретного видання; по-друге, загальний наклад видавничої продукції, що дає змогу оцінити потужності субʼєкта видавничої діяльності.
Література
- Шевченко В. Е. Розмірні характеристики видань: Текст лекції з курсу «Художньо-технічне редагування. Київ : Інститут журналістики, 2005. 76 с.
- Шевченко В. Е. Художньо-технічне редагування: Підручник. Київ : Видавець Паливода А. В., 2010. С. 112–120.
Як порахувати друковані аркуші?
Іноді люди стикаються з необхідністю порахувати обсяг видання, в так званих «друкарських аркушах». Це поняття застаріле, тому не дивно, що у багатьох виникають складності. Пора дізнатися, як порахувати площу друкованого аркуша.
Раніше в поліграфії використовувався такий термін – друкований аркуш. Проте ж зараз він вийшов з нашого побуту, йому на зміну прийшли інші одиниці виміру. Журналісти вимірюють статті в кількості знаків. Видавництва ж використовують кількість слів або авторський аркуш. Але все-ж потреба в таких розрахунках друкованого аркуша ще є. За своєю суттю, друкований аркуш – це умовна одиниця виміру, за допомогою якої позначають обсяг якої-небудь книги. Умовно кажучи, площа друкованого аркуша можна обчислити, знаючи його розміри. Так от, він дорівнює 70см в ширину і 90см в довжину. До цього терміну в радянський час прив’язували газетні формати: А2, А3, А4, А5. З цими форматами друкувалися як газети, так і журнали. Приміром, у форматі А2 одна сторінка дорівнює половині друкованого аркуша.
Для того, щоб обчислити об’єм в друкованих аркушах, знадобляться дані про довжині та ширині смуг (простіше кажучи – сторінки). Далі, необхідно помножити ширину смуги на її довжину, і виходить площа однієї смуги. Наприклад, якщо взяти видання з параметрами 30 х 20 см, то вийде 600 квадратних сантиметрів. Площа самого друкованого аркуша обчислюється таким же чином. Потрібно 70 помножити на 90 і вийде заповітна інформація – 6300 квадратних сантиметрів. Тепер необхідно розрахувати співвідношення обсягу видання та друкованого аркуша. Щоб це дізнатися, необхідно розділити площу сторінки видання на площу друкованого аркуша. Якщо брати вищенаведені значення, то вийде коефіцієнт 0,5. Остання частина – множення числа сторінок видання на отриманий коефіцієнт.
Виходить, що сто таких сторінок можна вмістити на дев’яти з половиною друкованих аркушах. Але є проблема з перекладом рукописних текстів у друковані аркуші. Такі тексти відразу і точно перекласти неможливо. Для цього потрібне використання спеціальних таблиць і формул розрахунку. «Відразу» можна буде отримати тільки приблизну інформацію. У розрахунок увійде і ємність смуги, і кількість знаків, і розмір. Ще складніше справа йде з перекладом рукописного тексту в умовно-друковані аркуші. У сучасній поліграфії дуже часто використовують різні шрифти і графічні елементи. Що призводить до того, що сам друкований аркуш може вміщати різну кількість тексту. Так що варто враховувати і такі чинники як шрифт, його розмір, і кількість зображень.
У сучасному світі поліграфії та журналістики спостерігаються тенденції на зменшення кількості тексту в смузі. Знаки замінюються зображеннями, елементами оформлення і іншим, що здатне привернути увагу. А інформація з текстового вигляду переходить в інфографіку, для більш простого розуміння. Приміром, частіше стали з’являтися різні таблиці, графіки та діаграми. Також змінюють баланс тексту на смузі і різні виноси – яскраві, впадають в очі цитати з тексту, зазвичай виділяються великим шрифтом. В результаті таких змін статистика показала, що кількість знаків значно зменшилася, і його все складніше нормувати, саме через це і вийшло з ужитку таке поняття як «друкований аркуш». Приміром, наприкінці минулого сторіччя нормальним для смуги формату а3 вважалося вміщення 16 тисяч знаків.
У наш час, через велику кількість заголовків, ілюстрацій та інших декорацій, одна сторінка вміщує десь 6 тисяч знаків. Для оцінки обсягу застосовуються і інші поняття. Приміром, у книговиданні є така одиниця виміру – авторський аркуш, який дорівнює строго 40 тисячам знаків з пробілами, або 700 рядків тексту. Дуже важливо точно виміряти кількість роботи, тому що від цього залежить гонорар автора. Також в журналістиці популярний спосіб оплати за тисячу знаків, без пробілів, що, на ділі, набагато простіше, зведення йде за підсумками місяця. Хоча за кордоном і в деяких наших ЗМІ, які орієнтовані на захід, вважається, що журналіст повинен виробити певну норму за місяць. Зробити менше – смерті подібно, а ось перевищення норми дуже часто залишається без уваги.
В авторських аркушах вважаються та ілюстрації. Приміром, один авторський аркуш дорівнює трьом тисячам квадратних сантиметрів зображень. Хоча до оплати, зазвичай, це пред’являється поштучно, що тільки говорить про те, що авторський аркуш, як одиниця виміру – морально застарів. Тепер зрозуміло, як же порахувати обсяг роботи в друкованих аркушах. Хоча ця одиниця виміру уже давно не актуальна, іноді все ж виникає необхідність в таких розрахунках. Всі ці обчислення тільки на перший погляд здаються важкими, на ділі все набагато простіше, і на розрахунки будуть йти лічені хвилини.