Чому не падають хмари?

Фізики уже довгий час виясняють, що допомагає хмарам триматися на висоті й не падати донизу. Більшість науковців стверджують, що хмари на 80 відсотків складаються з пари. Вона, як відомо, легша за повітря, тому тиск останнього не дає хмарам опуститися донизу. При цьому в складовій хмар є ще й інші 20 відсотків, котрі становить вода в рідкому стані. Це теж вірно, бо якби хмари на всі 100 відсотків складалися тільки з газу й пари, їх неможливо було б побачити. До того ж, вони розширюються і набувають різних відтінків завдяки домішкам, що знаходяться в повітрі. Теоретично ті 20 відсотків, що становлять вода і домішки, повинні падати на землю. Однак вони, як і кожна хмара в цілому, утримуються вгорі завдяки електромагнітним розрядам, що також знаходяться в повітрі.

Чому хмари не падають на землю?

Питання, які стосуються гравітації найбільше цікавлять підростаючих малюків, так як саме з нею пов’язана неймовірна кількість непояснених речей в нашому світі. На сьогоднішній день більшість фізиків питання «Чому хмари не падають на землю» обходять стороною, так як досить складно дати на це питання точну, а найголовніше правдиву відповідь. Але, все ж на просторах глобальної мережі Інтернет можна знайти кілька теорій. Ось самі правдоподібні з них:

Хмари не можуть впасти на землю, так як розмір крапель від дощу (з них і складається сама хмара) досить невелика і падіння даних частинок сповільнюється напором атмосферного повітря.

Також існує теорія, в якій сказано те, що насправді хмари постійно “хочуть” впасти в низ, але зробити вони цього не можуть, тому що занадто великий опір вітру, а точніше потік теплого повітря і в результаті через деякий час хмара просто розсіюється або перетворюється на дощові або снігові опади.

Отже, відповідно до двох вищенаведених теорій можна зробити висновок, що хмари не можуть впасти вниз, так як їх частки знаходяться в постійному русі і при спробі падіння вони кожен раз стикаються опором теплового повітря.

Але, існує і третя більш розгорнута теорія, яка кардинально відрізняється від того, що було наведено вище. До слова, саме до цієї теорії і схиляється більшість фізиків.

Якщо згадати перші уроки фізики в школі, то виявиться, що хмари насправді набагато важчі за повітря і з урахуванням гравітації вони повинні були практично всі 24 години на добу падати вниз.

Але це на диво не так і навіть значна маса не заважає хмарі вільно парити в атмосфері. У чому ж тоді секрет? Насправді все простіше ніж здається насправді. Хмари на 80% складаються з чистої пари, а вона, як ми знаємо, набагато легша ніж повітря.

Але, що з рештою 20%? Адже, якби хмари складалися винятково з однієї пари, то їх неможливо було б побачити. Насправді інші складові хмари – це вода не тільки в газоподібному, а й рідкому стані, яка доповнюється різними домішки, що знаходяться в повітрі. Але чому тоді рідка вода і всілякі домішки вільно парять і не падають? – мимоволі виникає питання.

За відповіддю варто ще більше заглибитися в фізику і виявиться, що хмари підтримуються за допомогою електромагнітних розрядів, які знаходяться в повітрі.

Чому хмари не падають?

Продовжуємо серію простих пояснень про природні явища

Хмари не падають через поєднання кількох фізичних процесів, які відбуваються у природі.

Основними факторами, які утримують хмари у повітрі, є:

• Закон Архімеда. Хмари складаються з водяних крапель або кристаликів льоду, які мають масу. Коли ці частинки перебувають у повітрі, на них діє сила, яку називають архімедовою силою. Ця сила спрямована вгору і протидіє дії гравітації, утримуючи хмари у повітрі.
• Аеродинамічний опір. Водяні краплі або кристалики льоду у хмарах мають форму, яка створює опір повітряному потоку. Цей опір стабілізує рух хмар і не дозволяє їм швидко падати.
• Повітряна турбулентність. В атмосфері існує рухливість повітря внаслідок різниці температур, вітру та інших факторів. Ця турбулентність створює вихорові потоки повітря, які піднімаються вгору і допомагають утримувати хмари у повітрі.
• Висота формування. Хмари зазвичай формуються на певній висоті в атмосфері, де умови температури, вологості та тиску сприятливі для конденсації водяних парів у краплі або кристалики. Ця висота може бути досить великою, і це дозволяє хмарам тривати у повітрі.

Також читайте

Загалом, комбінація цих фізичних процесів утримує хмари у повітрі, запобігаючи їх падінню.