Авіакомпанії критикують заборону польотів – небезпека попелу перебільшена?

У неділю третій день поспіль у більшості країн Європи не літають літаки. Хмара вулканічного попелу з Ісландії паралізувала авіасполучення на континенті. Але чи справді ситуація така небезпечна?

Літаки Lufthansa на землі, компанія критикує власті.Фото: AP

Небо над західною частиною Німеччини на вихідних чисте-чистісіньке, яскраво світить і по-літньому припікає сонце, жодних хмар не видно. Як не видно й літаків, що зазичай залишають білі смуги на небі.

У Німеччині, як і в багатьох інших країнах Європи від Ірландії до України від п’ятниці було обмежено рух літаків. Причиною стала велетенська хмара вулканічного попелу, що утворилася при виверженні вулкану в Ісландії. Вважається, що частки попелу небезпечні для літаків: вони обмежують видимість і можуть пошкодити турбіни.

Тестові польоти пройшли нормально

Хмара з Ісландії накрила Європу.Фото: AP

Але чи справді це так? Чим довше триває заборона польотів, тим голосніше лунають голоси критиків. Найбільша в Німеччині авіакомпанія Lufthansa вважає «скандальним» той факт, що рішення про закриття повітряного простору ухвалювалося на підстави лише одного джерела. Про це заявив у неділю речник концерну.

Відповідальна за безпеку польотів німецька організація не має власних даних про стан атмосфери. Вона використовує інформацію розташованого в Лондоні Консультаційного центру з питань вулканічного попелу (VAAC). Там дані отримують не стільки на основі реальних фізичних вимірювань, скільки вираховують на комп’ютерних моделях.

Lufthansa, як і інші авіакомпанії, несе багатомільйонні збитки і не виключає юридичних кроків проти органу, що відповідає за безпеку польотів. За словами речника авіакомпанії, цей орган мав провести власні тести, а не користуватися чужими даними.

Цими вихідними Lufthansa здійснила кілька тестових польотів у небі над Німеччиною. Результат – «жодних видимих пошкоджень», каже речник. Тестові польоти здійснила також нідерландська авіакомпанія KLM, із таким же результатом. Літаки піднімалися в повітря у Франції та Бельгії.

Виверження вулкану триває

Між тим німецькі вчені збираються піднятися в небо в понеділок. Речник Німецького аерокосмічного центру сказав, що підготовка ще триває, оскільки вимірювальні прилади спочатку треба завантажити в літак.

Пасажири у Франкфурті в очікуванні відновлення польотів.Фото: AP

Коли заборону польотів нарешті буде скасовано, не береться прогнозувати ніхто. Спочатку очікували, що це станеться в неділю зранку. Тепер називають восьму годину вечора за місцевим часом (21:00 за Києвом). Але не виключено, що літаки ще кілька днів залишатимуться на землі, а авіаперевізники продовжуватимуть нести величезні збитки. За підрахунками Міжнародної асоціації транспортної авіації IATA, кожен день простою обходиться галузі в 150 мільйонів євро.

Тим часом з Ісландії повідомляють, що виверження вулкану триває, а попіл може потрапляти в атмосферу ще кілька тижнів, а може й місяців. Скандинавська авіакомпанія SAS скасувала бльшість рейсів до вівторка.

Автор: Роман Гончаренко / RTR / AFP / DPA

Редактор: Володимир Медяний

Чому літають літаки

Хоча ми в 2022 році, є ще багато людей, які не розуміють Чому літають літаки. Людина хотіла мати можливість долати небо і подорожувати з більшою швидкістю, щоб мати можливість досліджувати всі куточки нашої планети. Завдяки науці та дослідженням з фізики це вдалося здійснити, і сьогодні літаки дійсно важливі в нашому житті.

У цій статті ми збираємося пояснити вам, чому літають літаки і як до цього дійшли висновку.

Чому літають літаки

Найпростіша відповідь — це сказати, що літаки можуть літати, тому що вони створені для польоту. А також трансатлантичний більш ніж 100.000 XNUMX тонн має форму та дизайн інтер’єру, які дозволяють йому триматися на плаву, літак має форму, яка дозволяє йому залишатися в повітрі. Це нічого магічного. Дивним і дивовижним є те, що літаки не можуть літати так, як вони. Ключ до його форми — крила та їх дизайн.

Дещо складніша відповідь — це сказати, що літак зобов’язаний своїм польотом потоку повітря через крила. Тоді ми вже можемо зробити висновок, що для польоту літака необхідний потік повітря або така ж швидкість відносно повітря.

Літаки літають під дією різноманітних сил у горизонтальній і вертикальній площинах.. Щоб літак міг піднятися, сила, створювана вертикальною віссю (підйом на аеронавігаційній мові), повинна перевищувати вагу літака. З іншого боку, на горизонтальній осі, завдяки вихлопним газам двигуна, виникає принцип дія-реакція, генеруючи пряму силу, яка долає опір повітря. Коли літак піднімається з постійною швидкістю і досягає крейсерської висоти, це відбувається тому, що баланс сил досягається як на вертикальній осі (підйомна сила дорівнює вазі), так і на горизонтальній осі, де підйомна сила дорівнює вазі до ваги. Тяга двигуна дорівнює опору, що забезпечується повітрям.

Чому літають літаки: основні принципи

Магія відбувається, коли ви отримуєте підйом. Там ми повинні пояснити його набір принципів. В основному, підйомна сила досягається за допомогою крил літака. Якщо ми їх поріжемо ми отримаємо те, що називається профілем крила, частина, яка має крило всередині.

З аеродинамічної точки зору секція має дуже ефективну форму. Край, куди надходить повітря під час польоту літака, закруглений, задня частина профілю гостра, а також вигнута вгорі (на авіаційній мові ця верхня частина називається зовнішньою дугою, а нижня — дугою внутрішня дуга). ). Така кривизна профілю крила означає, що коли повітряний потік зустрічає його, він розбивається на два шляхи, одна частина над крилом, а інша вниз. Через кривизну крила шлях, по якому повинна пройти вода, довший за нижній.

Існує теорема, теорема Бернуллі, яка в основному є збереження енергії, і каже, що для цього повітряний потік зверху має йти швидше. Це означає менший тиск, ніж нижній, рух повільніше та більший тиск. Різниця тиску між верхнім і нижнім потоками повітря створює підйом. Хоча цей підйом за принципом Бернуллі не пояснює всього, що необхідно для підняття літака. Для пояснення висоти необхідно вдатися до іншого ряду фізичних принципів.

Одним з них є третій закон Ньютона. Завдяки вигнутій формі профілю повітря зверху, замість прямої траєкторії, спрямовується вниз. Це відхилення, викликане профілем крила в потоці повітря, означає, що завдяки третьому закону Ньютона (принципу дія-реакція) сила реакції створюється в протилежному напрямку, над крилом, що створює більшу підйомну силу. Крім того, цей підйом збільшується ефектом, відомим як Ефект Коанди, який поширюється на всі в’язкі рідини.

Ефект Коанди змушує рідини знаходити поверхні на своєму шляху і прагнуть прилипати до них. Між профілем крила і потоком повітря утворюється прикордонний шар у вигляді ламінарного шару, перший прилипає до крила і тягне за собою решту шарів. Ефект третього закону Ньютона ще більше посилюється, коли повітряний потік прилягає до профілю, повітря буде текти вниз, коли воно прилягає до профілю.

детальне пояснення

Все це збільшується зі швидкістю повітря. На початку крену на зліт літак поступово прискорюється, тому підйомна сила збільшується зі швидкістю. Ви можете краще зрозуміти це на прикладі. Якщо ми висунемо руки з вікна машини, зі збільшенням швидкості ми помічаємо, що сила повітря прагне підняти руки.

Але те, що безумовно змушує літак підніматися вгору, — це підняття носа, що називається збільшенням кута атаки. Кут атаки – це кут, утворений струмом, що потрапляє на профіль крила по відношенню до цього профілю. Коли підйомна сила збільшується разом із вигином профілю крила (розширюючи його поверхні: передні планки та задні закрилки), рулі руля стабілізатора хвоста рухаються. Ця дія робить ніс літака піднімається. З носом вгору збільшуємо кут атаки. Це має такий самий ефект, як коли ми висуваємо руку у вікно автомобіля, якщо ми піднімаємо руку в напрямку руху, рука піднімається вгору. Всі вони разом працюють, щоб підняти літак.

Як бачимо, завдяки численним експериментам і теоріям літаки змогли літати і стали частиною нашого повсякденного життя. Сподіваюся, що за допомогою цієї інформації ви зможете дізнатися більше про те, чому літають літаки.

Повний шлях до статті: Мережева метеорологія » Метеорологія » Ciencia » Чому літають літаки

Чому українці не літають літаками (дослідження)

Бар’єри між Україною та ЄС у вимірі цивільної авіації. Результати опитування та інфографіка

6 грудня у Львові під час круглого столу «Відкрите небо – відкриття можливостей» було презентовано результати проведеного на замовлення ГО «Європа без бар’єрів» всеукраїнського опитування громадян щодо користування авіаційним транспортом, зокрема в європейському напрямку.

Відповіді на питання свідчать: українці мало подорожують повітрям, головні стримуючі фактори – ціна і надання переваги іншим видам транспорту, безвізовий режим і прихід дешевих перевізників можуть збільшити пасажиропотік у рази, а дешеві перевізники у розумінні українців – це до тисячі гривень.

Біометрика – молодіжна і популярна

Станом на листопад 2017 року 12,6% громадян України мали новий біометричний закордонний паспорт, що майже удвічі більше, ніж показало опитування у червні (7%).

При цьому, хоча більше половини опитаних (56%) поки не збираються оформлювати біометричний закордонний паспорт, 8,4% збираються це зробити протягом року, а ще 24,8% – збираються, але згодом.

Найбільше біометричних паспортів у молоді – майже 19%, тоді як серед людей, яким за 60 років, їх лише 5%.

Ще 21,2% респондентів мають закордонні паспорти старого зразка. Таким чином, разом близько третини українців мають закордонні паспорти. Найбільше людей без будь-якого закордонного паспорта у Центрі (74,1%) і на Півдні (73,3%). Найменше – на Заході (49,8%).

Подорожі до ЄС – у тренді

За останні 2 роки в країнах ЄС були лише 11,8% українців. Найбільша частка з них відвідали ЄС 1 раз (40,6%) або двічі (28,6%).

За регіонами найчастіше – понад 20% – їздили до ЄС з західних областей. За віком найбільшу частку респондентів, які їздили до ЄС, складають люди віком від 30 до 44 років – таких майже 20%

Однак про плани відвідати ЄС наступного року заявили вже 19,1% опитаних.

Найбільше людей планують відвідати ЄС на Заході (33,2%), найменше – на Півдні (11,4%). Найбільше планують відвідати ЄС у віковій категорії 18-29 років (31%).

Повітряний шлях – усе ще рідкість

Авіаційним транспортом для відвідин ЄС за останні два роки скористалися 41,4% від загальної кількості подорожніх (11,8%). Тобто лише приблизно 5% українців літали до ЄС за останні два роки.

Увага! Відсоток від частки! Ці цифри є відсотком від загальної кількості тих, хто подорожував до ЄС. Тут найцікавішим є те, що традиційно наймобільніші мешканці західних регіонів літають до ЄС найменше (22,2%), що, імовірно, можна пояснити близькістю кордону, а Сходу – найбільше (75,1%).

Водночас збираються скористатися авіаційним транспортом наступного року 11% опитаних, більше ніж удвічі більше, ніж літало до ЄС протягом минулих двох років.

Туризм, робота і робота

Майже половина з тих, хто збирається відвідати ЄС наступного року* (Увага! Відсоток від частки!), хоче поїхати як турист (49,4%), у робочих справах (17,8%) і для працевлаштування (16,8%).

Водночас, якщо брати тих, хто подорожував до ЄС повітрям за останні два роки, «туристів» тут було 75,9%, у справах летіло 15,2% від таких респондентів, а для працевлаштування – тільки 3,8%.

На літаки не пускають ціни

Серед причин некористування авіаційним транспортом найпопулярнішою є вища ціна квитка порівняно з наземними видами транспорту. Також суттєва частка опитаних повідомила, що «взагалі не користується авіаційним транспортом» чи надає перевагу автомобілю перед літаком. Ще однією причиною є те, що найближчий аеропорт не має прямого сполучення з точкою призначення.

Найважливішим фактором вибору квитків на літак більшість (42,8%) вважає його низьку вартість, пряме сполучення (20.7%), і комфортність умов польоту (18%) .

Ціна квитка на літак не вище 1000 грн

Більшість опитаних (43,6%) не готова платити за квиток на літак до ЄС більше тисячі гривень. 28,7% вважають, що можуть собі дозволити заплатити за подорож таким літаком не більше 500 грн, ще 14,9% – що від 500 до 1000, і 5,4% готові заплатити від 1000 до 2000 гривень. Майже половина (48, 6%) вагаються з відповіддю.

Безвіз і лоукости сприяють руху

11,8% опитаних заявили, що не користувалися авіаційним транспортом, але планують ним скористатися після запровадження безвізового режиму. 12,8% респондентів, які ніколи не літали, готові це зробити у разі появи на ринку лоукостів.

Найбільше таких на Заході та Сході (по 16%), найменше – у Центрі (8%).

Інфографіка

Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ГО «Європа без бар’єрів» з 23 жовтня по 5 листопада 2017 року. Було опитано 1614 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%.

Проект виконується під егідою Української Національної Платформи Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія». Окремі думки, озвучені у публікаціях та під час заходів, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження»