Жарознижувальні препарати: як діють, як застосовувати, які вибрати

Лихоманка – корисна реакція організму чи ризик?

Лихоманка не є захворюванням.

Це – патофізіологічний механізм, який допомагає організму боротися з інфекцією.

Підвищення температури тіла в більшості випадків має захисний характер для людини, адже при підвищеній температурі:

• багато мікроорганізмів гинуть або ж уповільнюється їх розмноження в тілі людини;
• стимулюється імунна система (починають синтезуватися інтерферон, антитіла та інші речовини для захисту від збудників інфекції, підвищується фагоцитарна активність лейкоцитів);
• активізуються обмінні процеси, печінка починає краще поратися з токсинами);
• розвивається запальна реакція.

Тобто зазвичай лихоманка є маркером належної відповіді імунної системи.

Дуже часто у людей з ослабленим імунітетом температура не підіймається вище за нормальну.

Лихоманка дійсно допомагає швидше одужати при вірусних захворюваннях, хоча вона може спричиняти дискомфорт та знижувати якість життя як у дорослих, так і у дітей.

Які процеси зумовлюють лихоманку?

Лихоманку викликають пірогени – фрагменти клітинної стінки, оболонки мікроорганізмів або продукти їх життєдіяльності, токсини.

Також пірогени можуть бути немікробного походження. Наприклад, утворюватися в результаті ураження тканин організму при механічному пошкодженні (ударах, розривах), фізичному (впливу високої або низької температури), некрозах (при інфаркті міокарда) та асептичному запаленні.

Первинні пірогени, проникаючи або утворюючись в організмі, запускають ряд змін в ньому:

• викид прозапальних речовин, медіаторів запалення;
• спазм судин;
• підвищення артеріального тиску;
• пришвидшення серцебиття;
• зростання рівня глюкози, молочної кислоти в крові.

Вони призводять до зміни показників нашого внутрішнього термостата – гіпоталамуса, який в головному мозку, й підвищення температури тіла, яке ми відчуваємо як прояв лихоманки.

Однак за певних обставин лихоманка може мати шкідливий вплив, особливо коли йдеться про “бліду” лихоманку та гарячку в людей з ослабленим імунітетом.

У цих випадках підвищення температури може призводити до:

• значного погіршення перебігу захворювання;
• великих обмінних порушень із розвитком кисневого голодування, збільшенням рівня вуглекислого газу у крові, дихальної і серцевої недостатності, порушень функцій печінки, нирок, нервової системи.

При якій температурі потрібно приймати жарознижувальні препарати?

Лихоманка завжди є патологічним процесом, але не завжди потребує корекції.

Це не стосується випадків, коли людина має індивідуальні особливості перебігу гарячки, які потребують використання жарознижувальних вже при температурі до 38°C.

Більшість цих препаратів ми можемо самостійно купити в аптеці, оскільки вони відпускаються без рецепта лікаря.

Які бувають жарознижувальні препарати?

Жарознижувальні засоби – це група лікарських препаратів, серед яких є анальгетики-антипіретики (парацетамол, метамізол натрію) та нестероїдні протизапальні засоби, зокрема, ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен, напроксен, кетопрофен, мефенамінова кислота та інші.

Анальгетики-антипіретики виявляють жарознижувальну та анальгетичну види дії.

Для нестероїдних протизапальних засобів, окрім жарознижувальної та анальгетичної дії, характерна досить виражена протизапальна дія.

Ібупрофен дозволено призначати з 3 місяць, парацетамол – з 1 місяць, мефенамінову кислоту – з 5 років, а метамізол натрію – з 2 років.

Ацетилсаліцилова кислота (АСК) протипоказана дітям до 15 років, оскільки може викликати тяжку побічну реакцію – синдром Рея.

Синдром Рея – гострий стан, що виникає у дітей та підлітків (частіше у віці 4-12 років) на фоні лікування лихоманки вірусного походження (грип, кір, вітряна віспа) АСК-вмісними препаратами.

Він характеризується швидкопрогресуючою енцефалопатією (ураженням мозку внаслідок набряку) та гострою печінковою недостатністю.

Парацетамол та ібупрофен — це два лікарських препарати, які використовуються найбільш широко при лихоманкових станах у дорослих та дітей.

Їх випускають як окремі або комбіновані продукти, і вони доступні у різноманітних формах: таблетках, капсулах, суспензіях та жувальних таблетках для дорослих та дітей.

Чим відрізняються парацетамол та ібупрофен: що краще від температури

Одним з найпопулярніших жарознижувальних препаратів з доведеною клінічною ефективністю є ібупрофен.

Він забезпечує жарознижувальну, знеболювальну та протизапальну дії.

Специфікою ібупрофену є те, що він може працювати і локально, і в центральній нервовій системі.

Він перериває ланцюг розвитку запальних змін й тим самим усуває лихоманку, головний біль, запалення в горлі при ГРВІ та покращує загальне самопочуття.

Парацетамол також використовують при лихоманці.

Але на відміну від ібупрофену, він не має периферичної дії (у вогнищі запалення). Тому парацетамол не має протизапального ефекту.

Найчастіше в педіатричній практиці використовують:

Максимальна добова доза ібупрофену — 1,2 г (1200 мг).

У зв’язку з помірними побічними реакціями цей препарат є безпечним та дозволений до використання у дітей від 3 місяців та у пацієнтів похилого віку.

Не варто прислухатися до фейків та міфів.

Парацетамол швидко всмоктується, практично не подразнює слизову оболонку шлунку, однак може дозозалежно негативно впливати на печінку.

Такі випадки спостерігали у дітей, які багаторазово приймали препарат понад терапевтичну дозу (наприклад, > 15 мг/кг за один прийом) або отримували адекватні разові дози часто, з інтервалом меншим ніж 4 год.

Приймання дітьми парацетамолу в лікарській формі для дорослих може також бути причиною передозування.

Для того аби збити температуру у дорослого чи дитини віком від 12 років – разова доза парацетамолу становить до 400 мг, а протягом доби не можна приймати більше як 4 г.

Для пацієнтів з порушеннями функцій печінки або нирок та хворих літнього віку добову дозу необхідно зменшити, а також збільшити інтервал між прийомами.

Тривалість жарознижувальної дії парацетамолом становить 4-6 годин, ібупрофеном – 6-8 годин.

✅ Для того, щоб не нашкодити організму, потрібно дотримуватися принципів вікового дозування.

✅ Як і для будь-яких інших ліків, необхідно уважно читати інструкцію для медичного застосування лікарських засобів.

✅ В разі виникнення додаткових запитань обов’язково проконсультуватися з лікарем.

✅ Приймати ібупрофен чи парацетамол потрібно винятково у рекомендованих дозах при температурі тіла вище 38,5°C, сильному головному болю або болю у м’язах і суглобах.

Вас також може зацікавити:

COVID-19: якими препаратами нас будуть лікувати? Аналізуємо українській протокол

Грип 2020: симптоми, лікування, як передається і як відрізнити від застуди

Висока температура та ГРВІ у дітей: головне – без паніки. ПОДКАСТ

Парацетамол і гіпертонія: регулярне вживання підвищує тиск

Медики мають думати про ризики і користь для пацієнтів, що лікуються цим препаратом протягом багатьох місяців, кажуть дослідники з Единбурзького університету.

При цьому вони підкреслюють, що вживати знеболювальне при головному болі й лихоманці – безпечно.

Інші експерти кажуть, що для підтвердження результатів нового дослідження необхідно глибше вивчити питання протягом тривалого часу.

Парацетамол широко застосовують у всьому світі для короткочасного усунення больових синдромів. Його також призначають для лікування хронічного болю, хоч про його ефективність при тривалому застосуванні відомо небагато.

Автор фото, Getty Images

Дослідження виявило, що парацетамол підвищує кров’яний тиск, а це – “один з найважливіших факторів ризику серцевих нападів й інсультів”, пояснює клінічний фармаколог з Единбурга професор Джеймс Дір.

Дослідники радять лікарям починати лікування пацієнтів з хронічним болем з мінімально можливої дози парацетамолу та уважно стежити за пацієнтами з високим кров’яним тиском і ризиком серцево-судинних захворювань.

“Йдеться не про короткочасне лікування при головному болі чи лихоманці, що, звичайно, – безпечно”, – уточнив Ієн Макінтайр, консультант з клінічної фармакології у Національній службі охорони здоров’я Шотландії.

“Багато невідомих”

Доктор Діпендер Гілл сказав, що дослідження, опубліковане в журналі Circulation, виявило “невелике, але значуще підвищення кров’яного тиску”, однак “в ньому є багато невідомих”.

“По-перше, незрозуміло, чи збережеться підвищення тиску при тривалому застосуванні парацетамолу”, – каже він.

“По-друге, достеменно невідомо, чи призведе це підвищення до збільшення ризику серцево-судинних захворювань”.

Велике дослідження американських вчених раніше виявило зв’язок між тривалим вживанням парацетамолу та підвищенням ризику серцевих нападів – але не змогло довести, що одне викликало інше.

Інші менші дослідження також не змогли підтвердити цей зв’язок.

Команда вчених з Единбурга заявила, що не може пояснити, як парацетамол підвищує кров’яний тиск, але їхні висновки мають привести до перегляду призначення препарату при тривалому лікуванні.

Раніше парацетамол вважали безпечнішим, ніж нестероїдні протизапальні знеболювальні, такі як ібупрофен, які, як вважають, підвищують кров’яний тиск у деяких хворих.

Британський фонд серця, що фінансував дослідження, заявив, що лікарі й пацієнти мають регулярно переглядати призначення будь-яких ліків, навіть таких “відносно нешкідливих, як парацетамол”.

Річард Френсіс з британської Асоціації боротьби з інсультом заявив, що необхідні подальші дослідження за участі людей з нормальним артеріальним тиском протягом тривалого періоду, “щоб підтвердити ризики та переваги ширшого використання парацетамолу”.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!