Тіла, що майже повністю відбивають чи вбирають промені світла, сприймаються як непрозорі. Тіла, що пропускають значну кількість світла,ю сприймаються як прозорі (скло).15 жовт. 2019 р.

Результат процесу називають аморфним тілом — твердий матеріал з хаотичною структурою рідини, що дозволяє молекулам заповнити будь-які порожні проміжки. Завдяки цьому поверхня скла однорідна на мікроскопічному рівні. Це дає можливість світлу, падаючи на скло, що не розсіюватися в різних напрямках.

Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм'якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов'язкий і далі — у текучий стан — скломасу.

Коефіцієнти теплопровідності різних середовищ

Матеріал	Теплопровідність Вт/(м·K)
Кварц	8
Скло	1
Вода	0.6
Вовна	0.05

Звичайне скло пропускає всі промені (саме тому воно й прозоре та безбарвне). Але іноді до скла додають певні барвники, які роблять скло кольоровим. Ці барвники затримують певні промені, й крізь скло проходять усі інші. Наприклад, червоне скло «вирізає» з білого світла лише червоні промені.

Дійсно, іменник «скло» в певних значеннях може мати множину – стекла. Або ж відмінюємо: стекол, стеклам, стекла, стеклами, стеклах чи стекла.

Скло (неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти . Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид …