ЗАГНАНИХ КОНЮХІВ «ПРИСТРІЛЮЮТЬ», ЧИ НЕ ТАК?

Віщий князь Олег, якщо вірити Пушкіну, загинув, наступивши на череп свого улюбленого коня. Через коней пішов із життя й дід Андрій, усе своє життя пропрацювавши їздовим у селі Велика Русава на Вінниччині.

Віщий князь Олег, якщо вірити Пушкіну, загинув, наступивши на череп свого улюбленого коня. Через коней пішов із життя й дід Андрій, усе своє життя пропрацювавши їздовим у селі Велика Русава на Вінниччині. Хоча і тоді, і нині, за великим рахунком, «коні не винні». Точніше, не коні.

«Ой чий то кінь стоїть. »

Русавське господарство, як і багато інших колишніх колгоспів, скотилося в безрозмірну боргову яму. Самої лише зарплати заборгувало майже 300 тис. грн. Щоб не потрапити під відповідну статтю КК, керівництво заходилося роздавати селянам на зароблені гроші худобу з ферм. За Андрієм Микитовичем Кушніром значилося понад 4 тис. грн. невиплаченої зарплати плюс майновий пай на 7230 грн. Але 74-річний конюх, знехтувавши корів із бичками, вирішив узяти своїх улюбленців-вороних. Яким красна ціна в базарний день — 4 тис. Утім, що гроші. За 40 років, відданих господарству, старий заслуговував на значно більше. Ось і привів «дітей», як називав їх, до себе додому, аби хто сторонній не перехопив.

На жаль, у бухгалтерії відмовилися взяти його заяву. Приголомшили діда звісткою, що віддають коней за борги до сусіднього села. На чужі й невідомо чи взагалі турботливі руки. Микитович після того, напевно, вперше у житті занедужав. А його діти кинулися оббивати пороги районного начальства: мовляв, та віддайте ви дідові цих коней. Вони — сенс його існування, а також, можливо, його останнє в житті бажання, яке він заслужив сторицею.

А на них дивилися, перезираючись, наче говорили з недоумкуватими. І невдовзі до ветерана прийшли забирати коней із міліцією. «Діду, ордер є? А немає — отже, вкрав. Жени коней на ферму!» І дід, який звик до дисципліни, мовчки і не сперечаючись, відігнав. Останній раз вичистив їх, зачесав. Після чого повернувся до спорожнілої стайні і — повісився.

Нині вже можна тільки гадати, але, напевно, без цієї пари коней життя для старого втратило всілякий сенс. І обірвалося разом із вірою в будь-яку справедливість.

НП змусила всіх керівників, до котрих зверталися ветеран та його діти, шукати виправдання своїй байдужості. Адже, як з’ясувалося, у курсі справи були і глава райадміністрації, і навіть народний депутат із сусідньої Липівки Микола Мельник. І здзвонювалися вони, та тільки заспокоїлися тим, що в процес банкрутства господарств втручатися заборонено.

Формально так воно і є. А з другого боку — що, слово влади в районах уже порожній звук? Та й депутат-аграрій міг би метати громи-блискавиці не після того як. Уже в нього прав для втручання більш ніж досить. Але, напевно, забулося, як самі підлітками гонили коней у нічне.

За Микитовичем плакало все село — золота людина була! За все життя жодного разу на роботу не спізнився, не загуляв, бо взагалі горілки в рот не брав. Ніхто не пригадає, щоб відмовив кому в допомозі — город там зорати чи вдові дров привезти. І по совісті, а не за пляшку самогону.

Пригадали на поминках і як у розпал весілля свого сина Микитович раптом з’явився серед гостей у робочій робі, просякнутій кінським потом. Гості мало язики не проковтнули. А він просто зібрався на ферму, як звичайно: його коні не пили і не їли з чужих рук.

А скільки ще таких Микитовичів у селах, перед котрими заборгували не лише їхні господарства, а й уся країна в цілому! Які ще «маленькі трагедії» судилося кожному з них пережити при подальшому ламанні порядку, що утверджувався протягом усього їхнього життя.

Замінити ж його бодай частиною звичного, хай у межах свого подвір’я, — грошей немає. З одного боку, на тій-таки Вінниччині вже ніби не існує бідності. Уголос. Бо губернатор області Віктор Коцемир наклав заборону на вимову самого слова «бідність». Офіційно, на найширшому засіданні. Від чого вона, неозвучена, звісно ж, нікуди не зникла разом із багатомільйонними боргами. Навпаки — обернулася скандалом, коли Держкомстат України не прийняв від області звіту про погашення заборгованості із заробітної плати в 2002 році. Дуже істотними виявилися розбіжності з даними Пенсійного фонду. Все-таки майже 80 млн. грн. Із них більше половини — неоплачена праця саме селян.

«Козака несуть і коня ведуть…»

Якщо вірити астрологам, кожна людина в минулому була якоюсь твариною. Андрій Кушнір у такому разі, напевно, був конем. Нехитрі односельці, утім, над цим не замислювалися. І все-таки провели Микитовича в останню путь із кіньми, що йшли разом із людьми за його труною. Але — чужими. Його «діти» на той час були вже далеко.

Тисячі молодих скакових коней вбивають на скотобійнях. Чому це збурило Британію

Деякі з вбитих тварин колись належали або тренувалися в відомих людей зі сфери перегонів.

Прихована зйомка також показала, як правила, призначені для захисту коней від жорстокої смерті, регулярно ігноруються в одній зі скотобоєнь Великої Британії.

У закладі заявили ВВС, що не схвалюють жодної форми жорстокого поводження з тваринами.

Один з експертів назвав кадри прихованої зйомки з камер, встановлених групою Animal Aid, доказом відвертих порушень законодавства.

У лютому минулого року фотографія відомого тренера Гордона Елліотта, який сидів на мертвому коні, викликала обурення у світі кінних перегонів та далеко поза цієї сферою.

Поведінку Елліотта, який підготував трьох переможців кінних перегонів Grand National, суворо засудили, а його самого відсторонили від спорту до 9 вересня цього року.

Цей інцидент наробив багато галасу, але він також підняв питання долі багатьох коней у цій галузі, які гинуть під час перегонів, на тренуванні чи на скотобійнях.

Інформаційні запити показали, що з початку 2019 року у Великій Британії та Ірландії вбили 4000 колишніх скакових коней. Більшість, але не всі, тренувалися в Ірландії.

Animal Aid, яка тривалий час проводила кампанію за припинення кінних перегонів, встановила приховані камери на англійській скотобійні “Друрі та сини”, яка має ліцензію на вбивство коней.

“Коли ми переглянули кадри, ми були абсолютно вражені величезним обсягом молодих чистокровних коней”, – сказав представник Animal Aid Ден Стенселл.

Автор фото, ANIMAL AID

Записи зробили протягом чотирьох днів наприкінці 2019 року та на початку 2020 року.

На них показані десятки колишніх скакових коней, яких вбивали. Більшість з них з Ірландії, також більшість – зовсім молоді тварини.

Деякі коні, яких застрелили на скотобійні, мали позаду блискучу скакову кар’єру і принесли виграші на тисячі фунтів.

Троє з них пройшли навчання у Гордона Елліотта у його найсучасніших конюшнях в графстві Міт, Ірландія.

Тренер повідомив BBC Panorama, що він не відправляв на бійню жодну з трьох вбитих тварин.

За його словами, коней звільнили від перегонів через травму, тож, коли їх убили, вони не були під його опікою.

Елліотт сказав, що двох коней відправили дилеру, “щоб підшукати їм новий дім, якщо це можливо, а якщо ні, щоб здійснити гуманну евтаназію”, відповідно до норм законодавства.

Він сказав, що віддав третього коня іншому вершнику, як того просив власник тварини.

Тренер заявив, що вперше дізнався про долю коней, коли з ним зв’язалися журналісти.

Він запевнив, що забезпечує належне поводження і добробут тваринам, які перебувають під його опікою, і знайшов новий дім великій кількості цих тварин.

Камери Animal Aid також, схоже, зафіксували порушення правил щодо захисту тварин від зайвої жорстокості.

Правила передбачають, що коней не слід вбивати на очах одне одного.

Відповідно до відео, за чотири дні зйомок коней розстрілювали разом 26 разів.

Професор Даніель Міллс, фахівець з поведінки тварин з Університету Лінкольна, який бачив кадри, сказав, що бачити, як від пострілу інший кінь раптово падає, “дуже стресово для коня в цій ситуації”.

Це не єдине порушення правил.

Правила також зазначають, що слід докласти максимум зусиль, щоб забезпечити швидку смерть. Але кадри показали, що інколи смерть була далеко не миттєвою.

91 раз камери зафіксували, що у коней стріляли не зблизька, а здалеку.

Переглядаючи кадри одного з таких вбивств, професор Міллс сказав: “Ви бачите, що він (кінь – ред.) повертає голову. Здається, він досі контролює голову та шию”.

“Стріляти в коня здалеку, як на мене, цілком не відповідає порядку. Якщо ви збираєтеся здійснити евтаназію коня, вам потрібно влучити кулею в правильне місце”.

“Якщо це показує, як їх вбивають, то у нас справді серйозна проблема”, – додав професор.

На скотобійні “Друрі та сини” заявили ВВС Panorama, що “вони ретельно дбають про те, щоб підтримувати високі умови добробуту і не сприймають жодної форми жорстокого поводження з тваринами”.

Вони сказали, що всіх коней “гуманно знищують”, і що у випадках, коли трапляються проблеми, вони вживають “швидких заходів”, щоб виправити ситуацію.

Крім того, деяких коней везли на бійню понад 560 км, перш ніж вбити, що теж можна охарактеризувати як жорстоке поводження.

“Висновок щодо коней простий. Якщо щодо них слід здійснити евтаназію, це можна і потрібно зробити вдома. Отак просто”, – заявила фахівець з ветеринарної медицини, доктор Ганна Донован.

Керівні органи у сфері кінних перегонів Ірландії та Британії запевнили журналістів, що роблять все, щоб забезпечити добробут коней і ретельно вивчать інформацію з розслідування.

“Я розумію, чому людей приваблюють перегони, бо вони привабили і мене самого, – каже Стенселл з Animal Aid. – Але через погані умови і кількість коней, які гинуть або яких вбивають на бійнях, я більше не можу їх підтримувати – і я думаю, що багато людей почуватимуться так само”.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Чому жінки вбивають 1 сезон

“Why women kill” це історія, розказана в трьох різних епохах, зосереджена, однак, в межах однієї і тієї ж великої і розкішної обителі, де кожне десятиліття пара – або більш, ніж пара – людей начебто чудово живуть разом, поки чиясь раптова, дивна і навіть шокуюча смерть не потрясе суспільство. Немає сенсу намагатися вгадати, хто помре або хто і з якої причини стане вбивцею, в “Чому жінки вбивають” неможливо очікувати ні незмінності сюжетних ліній, ні лінійності оповіді.
1960-й рік на календарі і Бет Енн, любляча домогосподарка, усвідомлює, що її шлюб – всього лише порожня шарада. В цей час центральний для сюжету будинок належить саме цій жінці і її стереотипному чоловікові, котрий чекає гарячої вечері на столі і абсолютно наївний, коли справа стосується відносин з власною дружиною.
1980-й рік, чарівна Сімона, що входить в будь-яку кімнату так, немов це як мінімум вершина дорого прикрашених античних сходів; Сімона, що стає тією причиною, по якій існує в світі абсолютно будь-яке приміщення, де вона виявляється, охоплюючи навколишній простір своїм его . І так, Сімона, найбільше бажає побачити страждання чоловіка.
2018 й рік і тут все досить універсально для сучасного світу, але найбільш яскрава риса даної пари – це те, наскільки яскравим прикладом невдалого шлюбу вважається їх власний. Різні часи, різні люди – їх об’єднує лише місце дії . і зради чоловіків.

Дивитися серіал Чому жінки вбивають 1 сезон / 1-10 серія

Я вже одного пєтуха знайшла 🙂 Так і знала, довго очікувати не прийдеться °>°

Дивитися онлайн всі сезони серіалу “Чому жінки вбивають”: