Урок 90. Як зимують комахи
Розділ 2. Природа взимку

• формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.

Обладнання: картки, предметні малюнки, комп’ютер, відеоролик, аудіоролик, папір, фарби.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Освітні галузі: природнича, мовно-літературна, математична.

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

Обговорення у загальному колі

— Пригадайте, як комахи готувалися до зими. (Діти висловлюють свої міркування.)

— Що змінилося у їхньому житті взимку? (Відповіді дітей.)

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Як ви вважаєте, якою буде тема нашого уроку? Чому?

— Сьогодні ми дізнаємося, як зимують комахи.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

1) Мінілекція.

— Кожен вид комах зимує по-різному. Наприклад, семикрапкові сонечка восени гуртуються і шукають місце для спільного зимування. Ці види комах тільки в холодну пору тримаються купи, а зазвичай, живуть поодинці. У корі дерев переважно зимують і павуки.

Сонечка сплять усю зиму, чого не можна сказати про мурах. Ці види комах не впадають у сплячку, ба більше, не бояться зими. Холодну пору мурахи переживають у своїх мурашниках, а зігріваються вони за рахунок гліцерину, що виділяється у їхніх тілах ще з осені.

Бджоли теж не впадають у зимову сплячку. Комахи всі три місяці майже нерухомо сидять у гніздах. А от мухи належать до тих категорій, які сплять всю зиму. Ці комахи здатні проспати пів року. Зате пробудження з настанням тепла у них складне — мухам потрібен місяць, аби повністю прокинутися.

2) Технологія «Навчаючи — вчуся».

— Де зимують метелики кропив’янка, лимонниця, білан капустяний, жук сонечко, мухи?

Після ознайомлення з матеріалом, що міститься на картці, учні ознайомлюють зі своєю інформацією однокласників і одержують інформацію від них.

Коли всі поділилися тим, що їм відомо, обговорюють почуте у класі.

• Кропив’янка — один з найвідоміших метеликів. Вони дуже красиві та яскраві. Живуть по всьому світі, п’ють сік фруктів і квітів маргаритки, айстри. Метелик називається кропив’янкою, оскільки його гусениці їдять листя кропиви і відкладають там яйця. Кропив’янки ховаються від холоднечі та впадають у стан заціпеніння. Коли починаються морозні дні, метелик промерзає, але не гине. Перші промені весняного сонця повертають його до життя, тому він залишає своє укриття. А зимує кропив’янка зазвичай на горищах, в сараях або інших місцях.

• Метелик лимонниця відрізняється від інших кольором і формою крил, які здаються обрізаними. Передні крила самців мають зеленувато-жовтий окрас, а самки — білий із зеленим відливом; в центрі кожного крильця — невелика помаранчева пляма. Саме за крилами і відрізняють цих метеликів. З настанням холодів лимонниця знаходить теплі, затишні місця для зимівлі. Гусениці харчуються великим спектром рослин і не відмовляються поласувати нектаром. Лимонниці часто зимують під плющем. Світле зеленувате забарвлення нижньої частини крил і товсті прожилки забезпечують метеликові добре маскування.

• Білан капустяний — це шкідлива комаха, яка завдає чимало шкоди, знищуючи капусту. Лялечки білана зимують на деревах, чагарниках або стінах будинків. Через невеликий відрізок часу після вильоту особини починають відкладати свої яйця на листках капусти. Молоді гусениці живуть разом і наприкінці літа роблять спільне «зимове гніздо», обсновуючи павутиною засохле листя на дереві. У такому гнізді кожна гусениця живе в окремому щільному напівкулястому коконі. Навесні гусениці, що пережили зиму, перший час тримаються скупчено. Та потім вони розповзаються і ведуть одиночний спосіб життя.

• Сонечка живуть улітку поодинці, не звертаючи уваги одне на одного. Але восени багатотисячними зграями злітаються в місця зимівлі. Це може бути мох, кора дерев або камені. Особливо кмітливі червоно-чорні комахи ховаються в людських оселях. Восени основне завдання сонечок — це пошук затишного і сухого місця для зимового відпочинку. Сніжну і холодну зиму сонечка, на жаль, не побачать, оскільки вони впадають у сплячку ще до настання холодів. У цю пору року цілі гурти сонечок захищаються від морозу в затишних місцях. Узимку серед голок хвойних дерев можна знайти семикрапкове сонечко.

• Кімнатна (хатня) муха — комаха родини справжніх мух, у дикій природі вже практично не зустрічається. Веде переважно денний спосіб життя. Одна з найрозвиненіших комах. Небезпечний переносник багатьох видів захворювань. Деякі мухи з настанням зими гинуть, інші ж зимують, сховавшись в затишних місцях, а з настанням весни прокидаються і починають розмножуватися. У теплому приміщенні кімнатні мухи живуть і розмножуються протягом усього року. Якщо влітку зловити муху — завдання не з легких, то перед початком зими вони стають млявими, сонними і повільними. Головне завдання мухи в такий період — знайти надійне укриття з рівною температурою повітря. Місцями зимівель комах, як правило, є щілини у віконних рамах, підвали приміщень або балкони. Щойно муха знаходить місце для зимівлі, вона впадає в сплячку. Всі біологічні процеси організму комахи зупиняються на шість місяців. З настанням відлиги мухи поступово починають прокидатися і повертатися до звичайного способу життя.

Висновок. Комахи зимують дорослими, у вигляді лялечок, яєць, гусені. Пристосування комах до зими — це приклади зимових явищ у живій природі.

3) Вправа-гра «Нумо пригадаємо, яких комах ми знаємо».

• Червона комаха, у крапочку чорну, пролізла до нас крізь віконечко, маленька й кругленька, доволі проворна, як звати її? Та це ж. (сонечко).

• Наступна чудо-комашка найбільша з-поміж усіх трудяжка, яка інколи кусається й. (мурашкою) називається.

• Серед літа біля липки виграють сопілки, скрипки. Це не скрипки, не сопілки, то медок збирають. (бджілки).

• Як дзижчу я в літній день, чуло кожне вухо. Залітаю в кожен дім, знають всі мене. Я — . (муха).

• Вісім лапок працьовитих вміють сіточку зробити, між гілок прилаштувати та на мушок полювати. Це ж. (павук). (Його часто помилково класифікують як комаху, але насправді він належить до членистоногих тварин із класу Павукоподібні.)

Учні переглядають відео (https://youtu.be/c0kaApiyDk8) та виконують рухи.

2. Самостійне застосування знань у стандартних ситуаціях

1) Робота за підручником (с. 16).

— Щоб дізнатися, як зимують інші комахи, прочитайте текст у підручнику, обговоріть із сусідом по парті.

— Пригадайте, що відбувається з родиною восени.

(Учні складають колективну розповідь.)

З настанням осені, холодних ночей оси залишають гніздо. Розлітаються околицею, припиняють роїтися. Кожен живе сам по собі. Комахи не проявляють активності, стають малорухомими, сонними, уразливими. Подальша доля кожного з них складається по-різному.

Робочі самки доживають свій життєвий вік із завершенням теплих днів. У середині осені вони ци-пеніють, замерзають. До кінця літа в організмі оси сповільнюються обмінні процеси, триває підготовка до зимівлі. Температура тіла падає до критичного рівня, що попереджає замерзання в холодні зимові дні. Комахи спокійно переносять суворі, снігові деньки за умови знаходження затишного місця.

Оси взимку харчуються речовинами, які накопичилися в організмі протягом останніх літніх днів. Спеціальних запасів не роблять.

2) Музична фізкультхвилинка.

Учні виконують караоке пісні Наталії Май «Метелик» (https://youtu.be/TIqIAsmBjF4), імітують рухи метелика.

3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

1) Вправа «Поняття».

Учитель вертикально на дошці записує основне поняття, що опрацьовують учні. Вони називають ознаки цього поняття. Обов’язковою умовою є те, щоб слова мали спільні з основним поняттям літери.

Колективно.

Одноосібно.

Малорухомо.

2) Математична розминка.

• Щоб виробити 500 г меду, одній бджолі необхідно 10 мільйонів разів злітати від вулика до квітки і назад. Скільки разів потрібно злітати бджолі, аби виробити 1 кг меду? (10 + 10 = 20 (млн разів).)

• В Австралії живуть дощові черв’яки, які можуть досягати 3 метри завдовжки! А найдовший черв’як на планеті — Лінеус Довжелезний. Його довжина — 15 метрів! У скільки разів черв’як Довжелезний довший за австралійського дощового черв’яка? (15 : 3 = 5 (разів).)

• Найбільша бабка — Meganeuropsis permiana, розмах її крил становить 72 сантиметри! Найбільший метелик — нічний метелик сімейства Совок. Розмах його крил — 35 сантиметрів! На скільки сантиметрів розмах крил бабки більший за розмах крил метелика? (72 – 35 = 37 (см).)

3) Рубрика «Чи знаєте ви. ».

Учні зачитують та обговорюють повідомлення (підручник, с. 18) про зимівлю попелиць.

4) Творча вправа.

Учні виконують малюнок метелика (мурашки, бабки, жука) способом монотипії, демонструють свої роботи.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

Вправа «Не хочу хвалитися, але я. »

Кожен учень доповнює фразу «Не хочу хвалитися, але я. » словами, які стосуються теми уроку. (Наприклад: дізнався (дізналася), як зимують комахи, чим небезпечні мухи, що стається з родиною ос восени та взимку тощо.)

“Нова українська школа” матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Сезонні зміни в житті комах

Життя комах знаходиться в безпосередній залежності від багатьох факторів – температури, вологості, їжі, світла і т.д. Будучи екологічно пластичними, комахи легко пристосовуються до будь-яких умов місцеперебування. У нашому помірному кліматі з різкими коливаннями найважливіших факторів середовища протягом року в процесі еволюції у комах виробилися пристосувальні реакції на зміну сезонів. Завдяки їм ці істоти можуть жити і розвиватися при різних погодних умовах. А це, в свою чергу, знайшло відображення в сезонних циклах, специфічних для кожного виду.

Осінь – не найсприятливіша пора для життя комах, з одного боку, через погодні умови, з іншого, – через відсутність корму. Нестійка погода з різкими перепадами температури – від теплих днів до заморозків, а також заливні дощі негативно впливають на їх активність. До того ж восени у рослин припиняється ріст і розвиток, і вони стають непридатними для харчування. Тому у багатьох комах активне життя доводиться на весну і першу половину літа, коли рослини містять велику кількість поживних речовин.

А до кінця осені в стані зимового спокою знаходиться вже більшість комах. Але в окремих, особливо холодостійких видів (зимовий п’ядун, рудий сосновий пильщик, зимовий комарик і деякі інші), активне життя може тривати до глибокої осені і навіть до початку зими.

Залежно від поведінки восени, комахи діляться на 2 групи:

1. Дорослі форми гинуть, а залишаються зимувати личинки, лялечки, яйця.

2. Залишаються зимувати в дорослому стані: метелик кропив’янка, траурница, павине око, сонечка, жужжаліци, жуки гнойовики, мурахи).

Взимку комахи перебувають у стані спокою, що дозволяє їм пережити несприятливий період. Їх активне життя (зростання, розвиток, розмноження) припадає на теплу пору року і триває з початку весни до пізньої осені – 6-7 місяців. Але на цьому підготовка до зими у комах не закінчується. Їм ще належить вирішити цілий ряд життєво важливих питань – де, в яких місцях і в яких укриттях вони будуть зимувати.
При цьому умови, сприятливі для зимівлі, повинні бути створені саме для зимуючої фази, а зимувати у різних комах можуть яйця, личинки, лялечки і навіть самі дорослі комахи. Способи захисту від зимових холодів у цих маленьких істот настільки різноманітні і численні, що їх винахідливості часом просто дивуєшся.
Дуже відповідальним моментом є вибір місця зимівлі. Де тільки не зимують комахи! Це можуть бути дерева і чагарники, сухі рослини, стіни різних будівель, огорожі, поверхня ґрунту і сам грунт. У одних видів зимують фази розташовуються на стовбурах і гілках дерев на корі і під корою, в тріщинах кори, під лусочками бруньок і у їх підстави. Так зимують яйця попелиць, Мідяниця, непарного і кільчастого шовкопрядів, зимового п’ядуна; гусениці вишневої молі, бояришници, яблуневої плодожерки, лялечки капустяної і Ріпне білявок і т.д.
На поверхні грунту в підстилці, під опалим листям, грудками землі і в верхніх її шарах ховаються хрестоцвіті клопи, яблуневий квіткоїд, довгоносики (малиново-суничний і ін.), Хрестоцвіті блішки, листках п’ядун, жовтий крижовніковий пильщик, капустяні мухи і багато інших. Деякі види йдуть на велику глибину – до 15 см і глибше (яблуневий пильщик, малиновий жук та ін). Колорадський жук може перебувати навіть на глибині 20-30 см.

Комахи, що зимують в дорослому стані починають пробуджуватися. Першими прокидаються мухи і метелики.

Невеликі жуки з сильно опуклим округлим тілом. Нижня сторона тіла плоска. Голова дуже маленька. Забарвлення яскрава з контрастних чорних, жовтих, червоних тонів. Ноги тонкі, короткі, чорного кольору. Потривожені жуки виділяють різко пахне жовтувату, отруйну рідину, що відлякує ворогів. В основному хижаки.

Ближче до осені сонечко зграями відправляються на зимівлі. Одні з них по 4-5 штук розташовуються в згорнутому трубочкою листку, падають з ним на землю і зимують під опалим листям. Інші чекають весни між голками хвої, треті – під корою старого дерева.

Після зимівлі самки відкладають навесні кілька сотень яєць на нижню сторону листя. Приблизно через тиждень вилуплюються личинки. Після декількох линьок, через 1-2 місяці, вони обертаються в лялечку і через 6-9 днів з’являються дорослі особини.

Одна личинка або жук за день з’їдає до 50 попелиць.

Хижі види знищують попелиць, червців, листоблошек та інших небезпечних шкідників садових і городніх культур. Деякі види рослиноїдних і можуть шкодити сільськогосподарським культурам.

Красотел пахучий – великий жук родини турунів. Хижак. Відрізняється гарними яскравими блакитно-зелені, іноді золотисто-зеленими надкрильямі з декількома рядами точок і різким запахом, який жук видає в разі небезпеки. Забарвлення нижньої частини тіла синя або чорно-синя. Голова і переднеспінка темно-сині або синьо-зелені.

За зовнішнім виглядом цей великий, іноді понад 3 см завдовжки, жук – один з найкрасивіших представників нашої фауни жуків комах. Звідси і його російське родову назву – красотел.

Звичайна плодючість красотела – близько 100 яєць. При великій кількості корму самки починають відкладати більше яєць, і збільшення чисельності хижаків йде швидкими темпами.

З відкладених в грунт яєць через 4-7 днів з’являються личинки.

Дорослі жуки можуть жити до 4 років. Зими вони проводять в грунті. Підготовка до зимівлі починається вже в кінці літа, незабаром після того, як зникає їх основний корм – гусениці і лялечки лускокрилих.

Протягом року самка злучається кілька разів. Жуки добре літають, особливо навесні. У цей час вони ведуть активний пошук своєї жертви, мігруючи на вельми значні відстані.

Дорослі жуки і личинки – активні хижаки, вони в масі знищують гусениць і лялечок різноманітних метеликів. КРАСОТЕЛЬ «по зубам» надмірно волосисті гусениці, яких уникають поїдати навіть комахоїдні птахи. Це перш за все гусениці такого небезпечного і широко поширеного шкідника листяних насаджень, як непарний шовкопряд. За сезон сімейство пахучого красотела ( «папа» -жук, «мама» -жук і їх потомство – личинки) знищує 5-6 тис. Гусениць непарного шовкопряда. За це він по праву заслужив лаври переможця шовкопряда і вважається соратником лісівників.

При масовій появі шкідників в хвойних насадженнях красотел з’являється і там. Нападає він при цьому на гусениць совок і п’ядунів. Відомий не один випадок масових появ цих турунів в осередках розмноження небезпечного шкідника хвойних лісів шовкопряда-монашки.

Личинки за своєю агресивністю і характером харчування вони мало відрізняються від дорослого жука. Але деякий час біла новонароджена личинка залишається в яйцевої колисці. Затримується вона тут ненадовго – рівно до того моменту, поки її покриви не стануть блискуче-чорними. Після цього вона вибирається на поверхню грунту і починає розшукувати собі корм. Полюють личинки і вдень і вночі, хоча більш активні при жаркій погоді. Голова у личинки забезпечена такими ж сильними щелепами, як і у самого жука. Кожна щелепу несе на внутрішній стороні гострий зубець, завдяки чому, раз схопивши здобич, вона вже не випускає її, поки не висмокче все вмісту.

У багатьох випадках личинка з’їдає тільки невелику частину тіла жертви, чому остання звичайно ж гине. За час свого розвитку личинка два рази линяє, а потім закопується в землю і окукливается.

Улюбленими об’єктами полювання і джерелом їжі КРАСОТЕЛЬ служать саме гусениці, що живуть в кронах дерев. Нападають жуки і на самих метеликів, що примостилися на стовбурі або гілки на відпочинок. Схопивши задрімали красуню, жук вбиває її, вгризаючись в черевце нещасної, часто поїдаючи при цьому ще не відкладені самкою яйця.

Цей активний хижак не замислюється нападати і на тварин, які не поступаються йому за величиною. Моторно бігаючи по стовбурах дерев, він відшукує найрізноманітніших дрібних комах. Але якщо зустрінеться жук, навіть перевищує його розміром, то нападає і на нього. Схопивши велику жертву, красотел спускається з крони вниз на лісову підстилку, де і приймається за трапезу, вже не побоюючись втратити видобуток.

Забираючись в деревні крони за гусеницями, красотел не гребує і абсолютно невластивою іншим хижим комах їжею: відомі випадки, коли жуки нападали на неоперених пташенят в гніздах

Красотел вміє не тільки нападати – він прекрасно захищається. Крім ефективного «зброї» у вигляді потужних жвал природа наділила його не менше досконалим знаряддям захисту. У разі появи ворога жук звертається в його сторону заднім кінцем тіла і викидає вгору струмінь отруйної рідини. Потрапляючи на шкіру або на слизову оболонку, вона викликає сильне їх подразнення і свербіж. Саме тому спійманого красотела не рекомендується тримати заднім кінцем до себе, а після роботи з жуками треба ретельно вимити руки. Саме за різкий неприємний запах виділяється секрету він і отримав своє основне російське видову назву.

На відміну від інших турунів, місцем постійного проживання виду служить не грунт, а дерева. Можна сказати, що він живе не в двомірному плоскому просторі полів і лугів, як інші його родичі, а в тривимірному, полюючи на землі і нишпорячи в пошуках жертви по кронах високих дерев.

Чисельність невідома. Існує пряма залежність чисельності красотела від чисельності гусениць непарного і кільчастого шовкопрядів та інших листогризучих комах, службовців їм їжею.

Схожі статті

Осінні турботи комах

Ось і настала пора, коли мами дістають із шафи наші теплі светрики та рукавички, адже літо закінчилось та й осінь невдовзі мине, а до нас завітає білосніжна гостя — зима. Ведмедик підшуковує барліг, у якому буде спати до весни, пташки відлітають у теплі краї, а як же комахи готуються до зими?

Давайте пригадаємо, яких комашок ми знаємо

• Червона комаха, у крапочку чорну, пролізла до нас крізь віконечко, маленька й кругленька, доволі проворна, як звати її? Та це ж сонечко.
• Наступна чудо-комашка найбільша з усіх трудяжка, яка інколи кусається й мурашкою називається.
• Серед літа біля липки виграють сопілки, скрипки.Це не скрипки, не сопілки, то медок збирають. бджілки.
• Як дзижчу я в літній день, чуло кожне вухо. Залітаю в кожен дім, знають всі мене, я. муха.
• Вісім лапок працьовитих вміють сіточку зробити, між гілок прилаштувати та на мушок полювати. Це ж павук. Його часто помилково класифікують як комаху, але насправді він належить до ряду членистоногих тварин із класу Павукоподібні.

Як комахи готуються до зими

Згадуючи види комах, ми дізнались, що всі вони мають особливості, а, отже, і до зими готуються по-різному. Тож давайте все-таки дізнаємось, як.
Як комаха сонечко готується до зими? Ця маленька красуня всім подобається, тому що має яскраве глянцеве забарвлення та вважається символом щастя. Однак між собою жучки не дуже товаришують — вони, мабуть, мрійники, які насолоджуються життям наодинці. Та коли на вулиці починає опадати листя і повітря стає прохолодним, сонечка об’єднуються у групки і шукають теплі місця для схову, такі як: кора дерев, мох, камінці. Найкмітливіші червоно-чорні намистинки ховаються у квартирах. Основне завдання сонечка восени — пошук сухого та затишного місця для відпочинку. Сніжної зими ці комахи, на жаль, не бачать, адже впадають у сплячку ще до її приходу.

Як мураха зустрічає зиму? Мурашки постійно тримаються групками та все життя будують будиночки, які називаються мурашниками. Ці завзятті комашки зовсім не бояться холоду, бо не замерзають навіть тоді, коли ми одягаємо шуби та рукавички. Їм не потрібно шукати місце для зимової ночівлі, адже вони завжди можуть перепочити у лабіринтах мурашника. Однак, до зими вони, все ж таки, готуються. Так, восени у тілі мурашки виділяється спеціальна рідина, яка зігріває її з середини. А називається вона гліцерин. Саме завдяки цій магічній рідині мурашки не мерзнуть взимку.

Як зимують бджоли? Трудівниці-бджоли на зиму в сплячку не впадають. З настанням холодів матка припиняє кладку яєць, а бджілки все більше часу проводять у гнізді. Всі вони скупчуються навколо личинок та лялечок, аби підтримати температуру, потрібну для їх життя. Ніяких робіт бджілки зимою не виконують, сидять майже нерухомо. Клубок бджіл складається з 30-35 тисяч особин. Всередині клубка температура завжди вища, аніж зовні. Тож бджілки, які замерзли, протискаються вглиб, а на їх місце стають бджоли, які побували в теплі. Головними ворогами бджіл узимку є сильні вітри, вогкість та голод, тож бджолярі повинні добре постаратися, аби забезпечити бджілкам спокійну та затишну зимівлю.

А павук — боягуз. Восени павуки ховаються, аби не зустрітися віч-на-віч з холодною зимою. Водяний павук кутається у кокон та занурюється під воду, де засинає аж до весни. Павуки, які живуть у лісі, або на вулиці ховаються у дерев’яній корі. А ті, що лякають нас вдома, засинають десь у щілинах.

Що роблять взимку мухи та комарі? Цікаво, що комарики та мухи на зиму ховаються у віконних рамах та щілинах будинків. Муха, яка впала у сплячку, здатна проіснувати півроку і більше. З настанням тепла мухи оживають і ходять, немов сонні. Оговтавшись, комахи повертаються до звичного життя, яке зазвичай триває близько місяця. А от комарі часто не доживають до зими. Дорослі особини проводять все своє життя, а саме літо і осінь, на суші. Далі всі самці-комарі гинуть, а самки-комарі (та й то не всі) вирушають на водойми перечекати зиму, а навесні відкласти яйця для зародження нового життя.

Тепер ми знаємо куди ховаються комахи взимку: вони знаходять собі зручні місця, у яких міцно сплять. А ми в цей час граємо у сніжки, ліпимо снігову бабу, святкуємо Різдво Христове та Новий рік і дуже рідко зустрічаємо сонних комашок.