Риба марлін

Риба марлін представляє вид «Променепері риби і сімейство «Марлиновые». У цієї риби порівняно невисока процентний вміст жиру, тому вона представляє комерційний інтерес. Крім цього, марлін є популярним об’єктом спортивного рибальства.

Риба марлін: опис

Ще два століття тому французький іхтіолог Бернар Ласепед описав цей вид, використовуючи малюнок цієї риби. Після цього рибі марлін почали присвоювати різні видові і родові назви.

В даний час марлін має одне, визнана усіма фахівцями назва «Makaira nigricans», що в перекладі з грецького означає «Короткий кинджал».

Зовнішній вигляд

Найбільшою популярністю користується «Синій марлін» або Атлантичний блакитний марлін. Розміри дорослих самок в чотири рази перевищують розміри дорослих самців. Як правило, маса дорослих самців становить близько 150 кг, в той час, як маса самок знаходиться на рівні півтонни, при довжині тіла до 5-ти метрів. Відстань від очей до вістря списа становить приблизно п’яту частину від загального розміру тіла марліна. Відомо про рекордне вазі, якими володіла ця риба – 636 кілограмів.

Важлива інформація! Синій марлін відрізняється наявністю двох спинних і два анальних плавників, основу яких складають кісткові промені. У першому спинному плавці налічується в середньому до 40 променів, а в другому – їх набагато менше, всього 6-7 променів.

Перший анальний плавник за своєю формою нагадує другий спинний плавець і складається з 15 променів. Черевні плавці порівняно вузькі та довгі, при цьому вони можуть забиратися в спеціальні поглиблення, розташовані з боків тіла риби. Грудні плавці дещо коротший черевних, але у них не надто розвинена перетинка, а всередині вентрального жолобка можна побачити поглиблення.

Спинна область Атлантичного блакитного марліна характеризується темно-синім забарвленням, а боки світлі, в сріблястих тонах. На тілі так само можна побачити кілька рядів (більше 10) смуг, які мають зеленувато-синій відтінок. При цьому вони можуть бути розведені круглими точками і більш тонкими смужками. Перший спинний плавець забарвлений в темно-синій або чорний колір, без будь-яких вкраплень крапок або смужок. Інші плавці пофарбовані в більш світлі тони. У підстави анальних плавників є сріблястий відтінок.

Тіло марліна покрите тонкої, але подовженою лускою. Спис довге і міцне, а на нижній і верхній щелепах ростуть дрібні, схожі на щербини напилка, зуби.

Цікавий факт! В процесі полювання марліни швидко змінюють свій колір з придбанням яскраво-блакитного відтінку. Це можливо завдяки таким речовинам, як иридофоры, які містять пігменти, а також завдяки особливим світловідбиваючим клітинам.

Завдяки чутливої бічної лінії, риба вловлює всі рухи у воді, а також відчуває зміни атмосферного тиску. За першим анальним плавцем розташований анальний отвір. У синього марліна є двадцять чотири хребця.

Характер і спосіб життя

Риба марлін, як правило, воліє триматися ближче до поверхні води і подалі від берегової лінії. При переміщенні ця риба може плавть зі значною швидкістю, при цьому часто вистрибує з води на кілька метрів у висоту. Якщо взяти рибу парусника, то вона легко розганяється до швидкості в 100 км/годину, а то й більше. Тому представники цього виду ставляться до найшвидшим риб, які мешкають на нашій планеті.

Марлін є типовим хижаком і веде відокремлений спосіб життя, долаючи протягом доби до 75 кілометрів. Представники цього сімейства більше схильні до сезонних міграцій. У ці періоди риби долають тисячі кілометрів. За численними спостереженнями фахівців, рух в товщі води марлінів сильно нагадує переміщення акул.

Скільки живуть марліни

Самки синього марліна живуть на 25 % довше, порівняно з самцями, які доживають десь до 18 років. Самки ж можуть прожити до 25 років. Риба-вітрильник живе не більше 15 років.

Види марлінів

Для всіх видів марлінів характерною ознакою є витягнута форма тіла, копьевидное рило і досить жорсткий спинний плавець. Розрізняють наступні види марлінів:

• Індо-тихоокеанський вітрильник, який представляє рід «Вітрильників». Вітрильники відрізняються від інших видів марлінів наявністю високого і довгого першого спинного плавця, який більше нагадує вітрило. Цей «парус» починається безпосередньо у потиличній частині і проходить практично по всій спині риби. Спина відрізняється чорним кольором з блакитним відливом, боки мають такий самий відплив, але при цьому пофарбовані в коричневий колір. Як зазвичай, черево сріблясто-білого відтінку. На боках риби можна побачити блідо-блакитні плями середніх розмірів. Довжина молодих особин становить не менше 1 метра, а дорослі особини виростають у довжину до 3-х метрів і набирають вагу до 100 кг, а то і більше.
• Чорний марлін. Представляє промисловий інтерес, хоча і виловлюється щорічно лише одиниці тисяч тонн. Цей вид так само представляє інтерес для спортивної та аматорської риболовлі. У чорного марліна витягнуте, хоча і не сильно стисле з боків тіло, вкрите надійної лускою. Між спинними плавцями є не великий проміжок, а хвостовий плавець відрізняється месяцеобразной формою. Забарвлення спини темно-синій, а боки і черево сріблясто-білі. На тілі дорослих особин відсутні характерні плями, а також смуги. Дорослі особини виростають в довжину трохи не до 5 метрів, при масі тіла близько 750 кілограмів.
• Західно-атлантичний або малий списоносець представляє рід списоносців». Тіло цієї риби досить потужне, видовжене і сильно стисле з боків. Крім цього, у неї довге й тонке спис, кругле у поперечному перерізі. Черевні плавці тонкі, довжина яких така ж або трохи більше, порівняно з грудними плавниками, які так само можуть ховатися в поглиблення на череві. Колір спини – темний, з блакитним відтінком, а колір боків – білий, з наявністю хаотично розташованих коричневих плям. Колір черева – сріблясто-білий. Виростають малі списники до 2,5 метрів в довжину, при цьому їх вага не перевищує 60 кг.

Крім цих видів, існує ще Короткорылый списоносець або короткорылый марлін або коротконосая риба-спис, Середземноморський списоносець або середземноморський марлін, Південноєвропейських списоносець або північноафриканський списоносець.

У тому числі Атлантичний білий списоносець або атлантичний білий марлін, Смугастий списоносець або смугастий марлін, Атлантичний блакитний марлін або синій марлін, а також Атлантичний вітрильник.

Природні місця проживання

У сімейство «марлиновые» входить три основних роду і десятки різних видів, які відрізняються умовами проживання. Риба-вітрильник більше зустрічається в акваторіях Червоного, Середземного і Чорного морів. При цьому, вони проникають в Середземне море через Суецький канал, після чого легко з’являються в Чорному морі.

Сині марліни вважаються представниками акваторій тропічних і помірних широт Атлантики. Їх основний ареал проживання представлений її західною частиною. Чорні марліни воліють акваторії Тихого і Індійського океанів, розташовані в прибережній зоні. Особливо їх багато у водах Східно-Китайського і Коралового морів.

Списники ставляться до морських пелагическим океанодромным рибам, які ведуть відокремлений спосіб життя, хоча іноді вони формують нечисленні групи, в які входять одного розміру риби. Цей вид віддає перевагу відкриті води, з глибинами до 200 метрів і температурним режимом +26 градусів.

Раціон харчування марлінів

Всі види марлін – це класичні хижаки, в раціон харчування яких входять інші види риб, кальмари і ракоподібні. В межах територіальних вод Малайзії основу раціону марлінів складають анчоуси, різні види ставридовых, летючі риби, а також кальмари.

Основу харчування вітрильників становить не велика риба, яка мешкає у верхніх шарах води, в тому числі сардини, анчоуси, скумбрія і макрель, а також ракоподібні і головоногі молюски. Мальки атлантичного блакитного марліна воліють харчуватися зоопланктоном, а також ікрою та личинками різних видів риб. Дорослі особини споживають в їжу рибу, а також кальмарів. В межах коралових рифів сині марліни полюють на не великих прибережних риб.

Западноатлантические списники полюють у верхніх шарах води на рибу і на головоногих молюсків, при цьому їх раціон харчування набагато різноманітніше. У південних акваторіях Карибського моря в їх раціон входить оселедець і середземноморський долгопер. У західних акваторіях Атлантичного океану основу раціону харчування становить атлантичний морський лящ, зміїна макрель і головоногі різних видів.

Списники, що представляють північні субтропіки і тропіки Атлантики, в основному харчуються рибою і головоногими. У шлунку спійманих марлінів знаходили до 12 видів різних риб.

Розмноження і потомство

Малі списники, що представляють північну і південну півкулі, дорослішають в однакові календарні терміни, що вказує на гомогенність цього виду марлін. Самки цього виду нерестяться протягом року лише один раз.

Чорні марліни відправляються на нерест в умовах, коли температура води доходить до позначки +28 градусів, при цьому період нересту залежить від кліматичних умов регіону. Представники акваторій Південно-Китайського моря вирушають на нерест в кінці весни або на початку літа, а в межах територіальних вод Тайваню цей процес починається в серпні місяці і закінчується у вересні місяці. Північно-західні акваторії Коралового моря характеризуються тим, що тут марліни нерестяться з початку і до кінця осені. Самка відкладає ікру етапами, при цьому вона здатна відкласти до 40 млн. ікринок.

Вітрильники нерестяться в кінці літа або на початку осені в теплих околоэкваториальных або тропічних водах. Особини не проявляють ніякої турботи про своє майбутнє потомство, тим більше, що у вітрильників ікра пелагічна, яка дрейфує в товщі води під дією сили течії. Всі види вітрильників так само відрізняються високою плодовитістю. В процесі нересту самка відкладає, в загальному, до 5 млн. ікринок, у кілька етапів.

Важливо знати! Після появи на світло, мальки марлінів розвиваються досить швидко і при сприятливих умовах, їх приріст становить до 15 мм за добу.

Велика частина потомства марлінів гине ще на стадії ікри, а також на стадії мальків. І це не дивно, оскільки ікру і мальків вживають в їжу багато видів хижих риб світового океану.

Природні вороги

Атлантичні блакитні марліни, а також сині марліни піддаються нападу білих акул і акул-мако. Крім цього, фахівцям вдалося визначити за багаторічний період спостережень, що сині марліни страждають від безлічі видів паразитів (до 3-х десятків). Риби-прилипали досить часто поселяються на тілі таких риб, особливо в області зябрових кришок.

Сині марліни, які відрізняються досить великими розмірами, можуть атакувати не менш великого білого марліна. І все ж вважається, що основним ворогом марлінів є людина, оскільки вітрильники становлять промисловий інтерес. В результаті ярусний рибальства вітрильники потрапляють в мережі поряд з такою рибою, як тунець або меч-риба.

Важливий факт! Біля берегів багатьох країн місцеві рибалки практикують ловлю вітрильників на спінінг. Це дуже цікава рибалка, яка вимагає високої майстерності і надійних снастей.

Популяція і статус виду

В наш час активна видобуток марлінів в промислових масштабах здійснюється в Індійському океані. Процентна частка світового вилову марлінів досить висока, при цьому Японія та Індонезія ведуть найбільш активний лов цієї риби. Для лову марлінів використовуються спеціальні ярусні мережі. Марлін – це мрія кожного рибалки-спортсмена, а також рибалки-аматора.

Не дивлячись на такий високий інтерес, в наші дні більша частина спійманих марлінів відпускається назад. М’ясо марліна вважається делікатесним, тому їх і виловлюють в комерційних цілях, що призводить до зниження загальної чисельності марлін. У зв’язку з цим, ця риба була занесена в Червону Книгу, як «вразливий вид».

Риба марлін в кулінарії

Про цій рибі відомо кулінарам усього світу, оскільки вважається, що смакові характеристики марлінів схожі з смаковими показниками тунців. Тому страви з марліна можна спробувати лише в ресторанах, де їх готують висококваліфіковані кухарі. Можна сміливо замінювати м’ясо тунця на м’ясо марліна при приготуванні різних страв високої кухні, що часто і робиться. М’ясо цієї риби використовується, причому досить часто, для приготування традиційних японських суші. Крім цього, з м’яса марлінів можна готувати смачні перші страви, а також запікати його на вугіллі.

М’ясо риби марлін характеризується тим, що в ньому досить низький процент жиру, тому його не рекомендується сильно засмажувати. У зв’язку з таким нюансом вважається, що ідеальний варіант приготування цього м’яса – це обсмажування на грилі. Тільки так вдається домогтися того, що готове блюдо виходить соковитим, ніжним і м’яким. Якщо м’ясо цієї риби обсмажити в олії на сковорідці, то воно вийде не менш смачним, але при цьому збільшується його енергетична цінність.

Найбільш корисне м’ясо риби – це сире м’ясо. У ньому зберігаються всі корисні речовини. Слабосолене м’ясо марліна використовується для приготування різноманітних холодних закусок. В домашніх умовах краще не готувати або готувати при повній впевненості в тому, що воно не заражений паразитами.

У сирому вигляді м’ясо марліна відрізняється червонуватим відтінком, але в процесі приготування цей відтінок змінюється на рожево-палевий. М’ясо має досить пружну і щільну консистенцію, в тому числі і приємний смак.

М’ясо риби марлін, як і багато інші морепродукти, багата на різні корисні компоненти, в тому числі на поліненасичені жирні кислоти Омега-3. У зв’язку з цим, м’ясо рекомендується вживати для того, щоб регулярно поповнювати організм вітамінами і мінералами, які сприятливо діють на роботу багатьох систем організму людини. Наявність корисних речовин дозволяє поліпшити настрій людини, надійно захистивши його від депресивних станів. Малий вміст жиру робить це м’ясо незамінним для приготування дієтичних страв. Його енергетична цінність знаходиться на рівні, трохи більше 100 кКал на 100 грамів продукту. Тому для тих, хто стежить за своєю фігурою це м’ясо підходить ідеально. Воно не завадить і тим, хто хоче позбутися зайвих кілограмів.

Висновок

Щоб зловити таку рибу, багато професійні любителі рибної ловлі витрачають величезні кошти і відправляються за тисячі кілометрів. Справа в тому, що багато країн заробляють на цьому тим, що вони займаються організацією цього виду риболовлі. Найчастіше це дуже небезпечно, оскільки рибалка здійснюється у відкритому морі. Та й риба не з маленьких, тому якщо немає належного досвіду, то вона запросто може потягти рибалки за собою. На жаль, такі випадки були, але це справжніх любителів екстриму не зупиняє. Існує ціла категорія таких рибалок, які цілеспрямовано полюють на таких монстрів і не інакше.

Тому можна сміливо говорити, що основний ворог цієї риби – це людина, яка не замислюється про наслідки.

Слід так само відзначити, що на сьогоднішній день ця риба дорога і рідкісна, тому тим, хто зібрався приготувати і спробувати смак цієї риби, доведеться сильно постаратися, щоб знайти цю рибу на прилавках магазинів. Хоча з іншого боку, наш час характеризується тим, що на прилавках магазинів є практично все, та не за що все це купити. Не менш важливим є і той факт, що м’ясо марліна потрібно ще вміти приготувати, інакше на наступний раз відпаде всі бажання його купувати і готувати. За твердженнями тих, хто стикався з такою проблемою, головне – не перетримати його на сковорідці, тоді вдасться відчути всю принадність його смаку. Крім цього не рекомендується захоплюватися приправами і спеціями, які можуть забити природний смак риби, а заодно і зіпсувати смак страви.

Рыба марлин

Рыба марлин представляет вид «Лучеперые» рыбы и семейство «Марлиновые». У этой рыбы сравнительно невысокое процентное содержание жира, поэтому она представляет коммерческий интерес. Кроме этого, марлин является популярным объектом спортивной рыбалки.

Рыба марлин: описание

Еще два века назад французский ихтиолог Бернар Ласепед описал этот вид, используя рисунок этой рыбы. После этого рыбе марлин начали присваивать различные видовые и родовые названия.

В настоящее время марлин имеет одно, признанное всеми специалистами название «Makaira nigricans», что в переводе с греческого означает «Короткий кинжал».

Внешний вид

Наибольшей популярностью пользуется «Синий марлин» или Атлантический голубой марлин. Размеры взрослых самок в четыре раза превышают размеры взрослых самцов. Как правило, масса взрослых самцов составляет порядка 150 кг, в то время, как масса самок находится на уровне полтонны, при длине тела до 5-ти метров. Расстояние от глаз и до кончика копья составляет примерно пятую часть от общего размера тела марлина. Известно о рекордном весе, которым обладала эта рыба – 636 килограммов.

Важная информация! Синий марлин отличается наличием двух спинных и двух анальных плавников, основу которых составляют костные лучи. В первом спинном плавнике насчитывается в среднем до 40 лучей, а во втором – их намного меньше, всего 6-7 лучей.

Первый анальный плавник по своей форме напоминает второй спинной плавник и состоит из 15 лучей. Брюшные плавники сравнительно узкие и длинные, при этом они могут убираться в специальные углубления, расположенные по бокам тела рыбы. Грудные плавники несколько короче брюшных, но у них не слишком развитая перепонка, а внутри вентрального жолобка можно увидеть углубление.

Спинная область Атлантического голубого марлина характеризуется темно-синим окрасом, а бока светлые, в серебристых тонах. На теле так же можно увидеть несколько рядов (больше 10) полос, которые имеют зеленовато-синий оттенок. При этом они могут быть разбавлены круглыми точками и более тонкими полосками. Первый спинной плавник окрашен в темно-синий или практически черный цвет, без каких-либо вкраплений точек или полосок. Другие плавники окрашены в более светлые тона. У основания анальных плавников присутствует серебристый оттенок.

Тело марлина покрыто тонкой, но удлиненной чешуей. Копье длинное и прочное, а на нижней и верхней челюстях растут мелкие, похожие на зазубрины напильника, зубы.

Интересный факт! В процессе охоты марлины быстро изменяют свой цвет с приобретением ярко-голубого оттенка. Это возможно благодаря таким веществам, как иридофоры, которые содержат пигменты, а также благодаря особым светоотражающим клеткам.

Благодаря чувствительной боковой линии, рыба улавливает все движения в воде, а также чувствует изменения атмосферного давления. За первым анальным плавником располагается анальное отверстие. У синего марлина имеется двадцать четыре позвонка.

Характер и образ жизни

Рыба марлин, как правило, предпочитает держаться ближе к поверхности воды и подальше от береговой линии. При перемещении эта рыба может плавть со значительной скоростью, при этом зачастую выпрыгивает из воды на несколько метров в высоту. Если взять рыбу парусника, то она легко разгоняется до скорости в 100 км/час, а то и больше. Поэтому представители этого вида относятся к самым быстрым рыбам, которые обитают на нашей планете.

Марлин является типичным хищником и ведет уединенный образ жизни, преодолевая в течение суток до 75 километров. Представители этого семейства больше подвержены сезонным миграциям. В эти периоды рыбы преодолевают тысячи километров. По многочисленным наблюдениям специалистов, движение в толще воды марлинов сильно напоминает перемещение акул.

Сколько живут марлины

Самки синего марлина живут на 25 % дольше, по сравнению с самцами, которые доживают где-то до 18 лет. Самки же могут прожить до 25 лет. Рыба-парусник живет не больше 15 лет.

Виды марлинов

Для всех видов марлинов характерным признаком является вытянутая форма тела, копьевидное рыло и достаточно жесткий спинной плавник. Различают следующие виды марлинов:

• Индо-тихоокеанский парусник, который представляет род «Парусников». Парусники отличаются от других видов марлинов наличием высокого и длинного первого спинного плавника, который больше напоминает парус. Этот «парус» начинается непосредственно у затылочной части и проходит практически по всей спине рыбы. Спина отличается черным цветом с голубым отливом, бока имеют такой же отлив, но при этом окрашены в коричневый цвет. Как обычно, брюхо серебристо-белого оттенка. На боках рыбы можно увидеть бледно-голубые пятна средних размеров. Длина молодых особей составляет не меньше 1 метра, а взрослые особи вырастают в длину до 3-х метров и набирают вес до 100 кг, а то и больше.
• Черный марлин. Представляет промысловый интерес, хотя и вылавливается ежегодно всего единицы тысяч тонн. Этот вид так же представляет интерес для спортивной и любительской рыбалки. У черного марлина вытянутое, хотя и не сильно сжатое с боков тело, покрытое надежной чешуей. Между спинными плавниками имеется не большой промежуток, а хвостовой плавник отличается месяцеобразной формой. Окрас спины – темно-синий, а бока и брюхо серебристо-белые. На теле взрослых особей отсутствую характерные пятна, а также полосы. Взрослые особи вырастают в длину чуть ли не до 5 метров, при массе тела около 750 килограммов.
• Западно-атлантический или малый копьеносец представляет род «копьеносцев». Тело этой рыбы достаточно мощное, удлиненное и сильно сжатое с боков. Кроме этого, у нее длинное и тонкое копье, круглое в поперечном сечении. Брюшные плавники тонкие, длина которых такая же или чуть больше, по сравнению с грудными плавниками, которые так же могут прятаться в углубление на брюхе. Цвет спины – темный, с голубым оттенком, а цвет боков – белый, с наличием хаотично расположенных коричневых пятен. Цвет брюха – серебристо-белый. Вырастают малые копьеносцы до 2,5 метров в длину, при этом их вес не превышает 60 кг.

Кроме этих видов, существует еще Короткорылый копьеносец или короткорылый марлин или коротконосая рыба-копье, Средиземноморский копьеносец или средиземноморский марлин, Южноевропейский копьеносец или североафриканский копьеносец.

В том числе Атлантический белый копьеносец или атлантический белый марлин, Полосатый копьеносец или полосатый марлин, Атлантический голубой марлин или синий марлин, а также Атлантический парусник.

Природные места обитания

В семейство «марлиновые» входит три основных рода и десятки различных видов, которые отличаются условиями обитания. Рыба-парусник больше встречается в акваториях Красного, Средиземного и Черного морей. При этом, приникают они в Средиземное море через Суэцкий канал, после чего легко появляются в Черном море.

Синие марлины считаются представителями акваторий тропических и умеренных широт Атлантики. Их основной ареал обитания представлен ее западной частью. Черные марлины предпочитают акватории Тихого и Индийского океанов, расположенные в прибрежной зоне. Особенно их много в водах Восточно-Китайского и Кораллового морей.

Копьеносцы относятся к морским пелагическим океанодромным рыбам, которые ведут обособленный образ жизни, хотя иногда они формируют немногочисленные группы, в которые входят рыбы одного размера. Этот вид предпочитает открытые воды, с глубинами до 200 метров и температурным режимом около +26 градусов.

Рацион питания марлинов

Все виды марлинов – это классические хищники, в рацион питания которых входят другие виды рыб, кальмары и ракообразные. В пределах территориальных вод Малайзии основу рациона марлинов составляют анчоусы, различные виды ставридовых, летучие рыбы, а также кальмары.

Основу питания парусников составляет не большая рыба, которая обитает в верхних слоях воды, в том числе сардины, анчоусы, скумбрия и макрель, а также ракообразные и головоногие моллюски. Мальки атлантического голубого марлина предпочитают питаться зоопланктоном, а также икрой и личинками различных видов рыб. Взрослые особи употребляют в пищу рыбу, а также кальмаров. В пределах коралловых рифов синие марлины охотятся на не больших прибрежных рыб.

Западноатлантические копьеносцы охотятся в верхних слоях воды на рыбу и на головоногих моллюсков, при этом их рацион питания намного разнообразнее. В южных акваториях Карибского моря в их рацион входит сельдь и средиземноморский долгопер. В западных акваториях Атлантического океана основу рациона питания составляет атлантический морской лещ, змеиная макрель и головоногие различных видов.

Копьеносцы, представляющие северные субтропики и тропики Атлантики, в основном питаются рыбой и головоногими. В желудке пойманных марлинов находили до 12 видов различных рыб.

Размножение и потомство

Малые копьеносцы, представляющие северное и южное полушария, взрослеют в одинаковые календарные термины, что указывает на гомогенность этого вида марлинов. Самки этого вида нерестятся в течение года всего лишь один раз.

Черные марлины отправляются на нерест в условиях, когда температура воды доходит до отметки +28 градусов, при этом период нереста зависит от климатических условий всего региона. Представители акваторий Южно-Китайского моря отправляются на нерест в конце весны или в начале лета, а в пределах территориальных вод Тайваня этот процесс начинается в августе месяце и заканчивается в сентябре месяце. Северо-западные акватории Кораллового моря характеризуются тем, что здесь марлины нерестятся с начала и до конца осени. Самка откладывает икру этапами, при этом она способна отложить до 40 млн. икринок.

Парусники нерестятся в конце лета или в начале осени в теплых околоэкваториальных или тропических водах. Особи не проявляют никакой заботы о своем будущем потомстве, тем более, что у парусников икра пелагическая, которая дрейфует в толще воды под действием силы течения. Все виды парусников так же отличаются высокой плодовитостью. В процессе нереста самка откладывает, в общем, до 5 млн. икринок, в несколько этапов.

Важно знать! После появления на свет, мальки марлинов развиваются достаточно быстро и при благоприятных условиях, их прирост составляет до 15 мм за сутки.

Большая часть потомства марлинов погибает еще на стадии икры, а также на стадии мальков. И это неудивительно, поскольку икру и мальков употребляют в пищу многие виды хищных рыб мирового океана.

Природные враги

Атлантические голубые марлины, а также синие марлины подвержены нападению белых акул и акул-мако. Кроме этого, специалистам удалось определить за многолетний период наблюдений, что синие марлины страдают от множества видов паразитов (до 3-х десятков). Рыбы-прилипалы довольно часто поселяются на теле таких рыб, особенно в области жаберных крышек.

Синие марлины, которые отличаются довольно крупными размерами, могут атаковать не менее крупного белого марлина. И все же считается, что основным врагом марлинов является человек, поскольку парусники представляют промысловый интерес. В результате ярусного промысла парусники попадают в сети наряду с такой рыбой, как тунец или меч-рыба.

Важный факт! У берегов многих стран местные рыбаки практикуют ловлю парусников на спиннинг. Это очень интересная рыбалка, которая требует высокого мастерства и надежных снастей.

Популяция и статус вида

В наше время активная добыча марлинов в промышленных масштабах осуществляется в Индийском океане. Процентная доля мирового вылова марлинов достаточно высокая, при этом Япония и Индонезия ведут наиболее активный лов этой рыбы. Для лова марлинов используются специальные ярусные сети. Марлин – это мечта каждого рыболова-спортсмена, а также рыболова-любителя.

Не смотря на такой высокий интерес, в наши дни большая часть пойманных марлинов отпускается обратно. Мясо марлина считается деликатесным, поэтому их и вылавливают в коммерческих целях, что приводит к снижению общей численности марлинов. В связи с этим, эта рыба была занесена в Красную Книгу, как «уязвимый вид».

Рыба марлин в кулинарии

Об этой рыбе известно кулинарам всего мира, поскольку считается, что вкусовые характеристики марлинов схожи с вкусовыми показателями тунцов. Поэтому блюда из марлина можно попробовать только в ресторанах, где их готовят высококвалифицированные повара. Можно смело заменять мясо тунца на мясо марлина при приготовлении различных блюд высокой кухни, что зачастую и делается. Мясо этой рыбы используется, причем довольно часто, для приготовления традиционных японских суши. Кроме этого, из мяса марлинов можно готовить вкуснейшие первые блюда, а также запекать его на углях.

Мясо рыбы марлин характеризуется тем, что в нем достаточно низкий процент жира, поэтому его не рекомендуется сильно зажаривать. В связи с таким нюансом считается, что идеальный вариант приготовления этого мяса – это обжаривание на гриле. Только так удается добиться того, что готовое блюдо получается сочным, нежным и мягким. Если мясо этой рыбы обжарить в масле на сковородке, то оно получится не менее вкусным, но при этом увеличивается его энергетическая ценность.

Наиболее полезное мясо рыбы – это сырое мясо. В нем сохраняются все полезные вещества. Слабосоленое мясо марлина используется для приготовления различных холодных закусок. В домашних условиях лучше его не готовить или готовить при полной уверенности в том, что оно не заражено паразитами.

В сыром виде мясо марлина отличается красноватым оттенком, но в процессе приготовления этот оттенок меняется на розово-палевый. Мясо имеет достаточно упругую и плотную консистенцию, в том числе и приятный вкус.

Мясо рыбы марлин, как и многие другие морепродукты, богатое на различные полезные компоненты, в том числе на полиненасыщенные жирные кислоты Омега-3. В связи с этим, мясо рекомендуется употреблять для того, чтобы регулярно пополнять организм витаминами и минералами, которые благоприятно действуют на работу многих систем организма человека. Наличие полезных веществ позволяет улучшить настроение человека, надежно защитив его от депрессивных состояний. Малое содержание жира делает это мясо незаменимым для приготовления диетических блюд. Его энергетическая ценность находится на уровне, чуть больше 100 кКал на 100 граммов продукта. Поэтому для тех, кто следит за своей фигурой это мясо подходит идеально. Оно не помешает и тем, кто хочет избавиться от лишних килограммов.

В заключение

Чтобы поймать такую рыбу, многие профессиональные любители рыбной ловли тратят огромные средства и отправляются за тысячи километров. Дело в том, что многие страны зарабатывают на этом тем, что они занимаются организацией этого вида рыбалки. Зачастую это очень опасно, поскольку рыбалка осуществляется в открытом море. Да и рыба не из маленьких, поэтому если нет надлежащего опыта, то она запросто может утащить рыболова за собой. К сожалению, такие случаи были, но это настоящих любителей экстрима не останавливает. Существует целая категория таких рыбаков, которые целенаправленно охотятся на таких монстров и не иначе.

Поэтому можно смело говорить, что основной враг этой рыбы – это человек, который не задумывается о последствиях.

Следует так же отметить, что на сегодняшний день эта рыба дорогая и редкая, поэтому тем, кто собрался приготовить и попробовать вкус этой рыбы, придется сильно постараться, чтобы найти эту рыбу на прилавках магазинов. Хотя с другой стороны, наше время характеризуется тем, что на прилавках магазинов есть практически все, да не за что все это купить. Не менее важным является и тот факт, что мясо марлина нужно еще уметь приготовить, иначе на следующий раз отпадет все желание его покупать и готовить. По утверждениям тех, кто сталкивался с такой проблемой, главное – это не передержать его на сковородке, тогда удастся почувствовать всю прелесть его вкуса. Кроме этого не рекомендуется увлекаться приправами и специями, которые могут забить естественный вкус рыбы, а заодно и испортить вкус блюда.