Верба попеляста

Salix cinerea —
дводомна рослина родини вербових. Сірий, густоопушений кущ 3—6 м заввишки. Деревина під корою — з частими валиками до 15—30 мм завдовжки. Листки чергові, дуже опушені, зверху сірувато-зелені, зісподу — сіруватоповстисті, 4—12 см завдовжки, видовженоланцетні або видовженояйцевидні, короткозагострені, пилчасті або майже цілокраї, з дуже виступаючими 10—16 парами бічних жилок. Квітки одностатеві, в великих, без сріблястого опушення сережках. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.

Поширення

Росте по всій території України (крім високогір’я Карпат) на болотах, вологих луках, у вологих лісах. Вирощують як фітомеліоративну рослину.

Заготівля і зберігання

Використовують кору, зібрану в період сокоруху з 3—4-річних гілок. Сушать на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 33 %.
Рослина неофіційна

Хімічний склад

Кора Верби попелястої містить дубильні речовини (близько 12%), флавоноїди, флавонові глікозиди (2,5—3%).

Фармакологічні властивості і використання

Відвар кори Верби попелястої має анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижуючі, потогінні, протималярійні, антисептичні, кровоспинні, ранозагоювальні, в’яжучі й протиглисні властивості.

Його вживають при головному болю, невралгії, різних формах неврозу, ревматизмі, подагрі, простудних хворобах, малярії, нестравленні їжі у шлунку, запальних явищах у шлунку та кишках, жовтяниці, хворобах селезінки і печінки (коли вони перевантажені великими дозами токсинів), проносах, запаленнях сечових шляхів, при гінекологічних та інфекційних хворобах, шлункових, кишкових, маткових та інших кровотечах.

Зовнішньо відвар кори використовують для полоскань (при стоматиті, гінгівіті, пародонтозі, ангіні, запальних процесах ротової порожнини та горла), для ножних ванн (при гіпергідрозі, флебіті, варикозному розширенні вен, слабкості м’язів ніг після тяжких хвороб) та для обмивання ран і виразок.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — відвар кори (15 г на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці тричі на день;
– настій кори (1 чайна ложка на 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) приймають по 1 столовій ложці 4—5 разів на день;
– порошок кори приймають по 0,5—1 г на ніч.

ЗОВНІШНЬО — настій для ванн (1 чайна ложка порошку кори на 400 мл холодної води, настоюють 8 годин, проціджують) приймають при гіпергідрозі;
– міцний відвар кори застосовують для полоскань, промивання ран та ножних ванн.

Вміст статті слугує лише інформаційним цілям і буде корисний студентам профільних навчальних закладів та лікарям.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я! Перед вживанням будь-яких лікарських засобів, консультуйтесь зі своїм лікарем.

під редакцією Гродзинського A. M. (1926-1988) академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор

Плакуча верба: опис дерева, особливо, різновиди на фото

Іва є одним з тих рослин, з якими знайома більшість з нас. Багатьом вона відома під такими назвами, як верба, верба, лоза, тальник.

• Опис рослини: як виглядає верба
• застосування
• лікарські властивості
• різновиди
  • Іва біла
  • Верба біла, форма плакуча
  • Верба ламка, форма куляста
  • Верба козяча, форма плакуча
  • Іва прутовидна

  Найчастіше її можна зустріти в середній частині нашої країни. Улюбленими місцями проживання є вологі плями. Є окремі види, які добре себе почувають на болотах. Іноді цей чагарник можна виявити навіть в лісах, де він виступає в якості підмішування до інших дерев.

  Опис рослини: як виглядає верба

  Іва включає в себе велику кількість чагарників, які можуть мати різні зовнішні ознаки. Це сімейство представлено близько 300 видами, вирощуванням більшості яких займаються цілеспрямовано. З особливостей рослини варто виділити прозору, прозорий крону, а також пагони, які досить тонкі і гнучкі.

  Коли вона цвіте, на вербі формуються дрібні суцвіття. Багато видів цього чагарнику можуть виростати до 10-15 м, при цьому існують і більш вражаючі екземпляри, чия висота може становити 30-40 м. Також виділяють карликові підвиди.

  застосування

  Іва відмінно виглядає в солітерних і групових посадках. Для оформлення рокаріїв і альпінаріїв часто використовують карликові види цього чагарнику. Більшість різновидів відмінно витримують обрізку, дуже часто їх використовують для виготовлення живоплотів.

  Найчастіше вербу виявляють поруч з водоймами, де вони виглядають особливо ефектно завдяки сріблясто-зеленому відтінку листя, вдало доповнюючи водну гладь. Великим плюсом цих рослин є потужна коренева система, що дозволяє їх використовувати в цілях зміцнення схилів і запобігання ерозії ґрунту.

  лікарські властивості

  Кора верби високо цінується в медицині, оскільки з цієї сировини готують препарати для лікування таких специфічних хвороб, як:

  • артеріальна гіпотензія;
  • тахікардія;
  • неврози.

  Крім цього, вони мають жарознижувальними властивостями, здатні полегшити стан хворого при ревматизмі і позбавити від проносу.

  Як зовнішній засіб препарати на основі кори верби застосовуються для лікування запальних захворювань порожнини рота, а також при підвищеному потовиділенні. Для лікування екземи ефективними є ванночки з відвару кори верби і березових бруньок.

  Кора верби добре зарекомендувала себе і в народній медицині: приготований з неї відвар дуже корисний при:

  • гарячкових станах;
  • застуді;
  • ревматизмі;
  • хронічних проносах;
  • болях у шлунку і кишечнику;
  • захворюваннях селезінки, подагрі;
  • має кровоспинну, жовчогінну і сечогінний ефект.

  Дієвим засобом є відвари при лікуванні:

  • ангіни;
  • захворювань ротової порожнини;
  • Белей;
  • варикозного розширення вен;
  • м`язової втоми.

  різновиди

  
  

  Іва біла

  Цьому представнику сімейства немає рівних по висоті, яка становить 10-12 м, а також невибагливість. Назва цього виду пов`язано з сріблястою забарвленням листя. Прекрасно виглядає в поєднанні з великими деревами, що мають темно-зелене листя – кінським каштаном, в`язом або липою. Також доречно посадити ця рослина на задньому плані, в результаті декоративна листя цього чагарника зможе акцентувати увагу на красі краснолістний клена, барбарису або темної хвої гірської сосни.

  Верба біла, форма плакуча

  Досягаючи у висоту 5-7 м, цей чагарник виділяється декоративної кроною, яка спадає каскадами. Також її відрізняють довгі гілки, які досягають майже самої поверхні землі. Може рости практично на будь-яких грунтах, стійка до негативних температур, чуйна до вологи. Може рости навіть на затіненому ділянці, однак дефіцит сонячного освітлення негативно позначається на густоті і декоративності крони.

  Плакуча верба ефектно виглядає не тільки у вигляді окремо посадженого чагарнику, але і в складі групи дерев, тим більше, якщо вони висаджені по берегах водойм. Може утворювати прекрасну композицію разом з іншими декоративно-листяними чагарниками і невисокими хвойними – ялівцем, кипарисовик, туями.

  Верба ламка, форма куляста

  Своєю привабливістю верба чагарникова зобов`язана кроні, яка має правильну кулясту або куполоподібну форму. У процесі росту верба формує велику кількість стовбурів, які у деяких екземплярів можуть виростати до 7 м. Будучи холодостійких рослиною, прекрасно переносить навіть суворі зими. Рокита добре виглядає не тільки у вигляді окремо посадженого рослини, але і в складі групових посадок. Це дерево можна використовувати в якості фону для інших декоративних рослин. Особливо красиво виглядає берег водойми, який прикрашає невелика куртина або низка подібних рослин. Також нерідко на Рокиту дерево покладають функції живоплоту.

  Верба козяча, форма плакуча

  Декоративний характер цього чагарнику надають плакучі пагони, які формуються у вигляді намету на верхівці невеликого стовбура-штамба, що досягає в середньому висоти 1,5 м. За останні роки інтерес до неї починає зростати, чому в чималому ступені посприяла доступність закордонного посадкового матеріалу. Якщо цю декоративну вербу посадити на сонячному місці, то він може сформувати вузьку крону кулястої форми з пагонами, що розташовуються вертикально вниз, які в деяких випадках можуть досягати землі.

  Навесні, коли дерево починає цвісти, на пагонах розкриваються пухнасті квіти, в результаті верба починає нагадувати собою великі кульбаби. У цієї рослини приросту по вертикалі зазвичай не спостерігається, перевищення по висоті штамба становить не більше 30-40 см. Зазвичай використовують в групових посадках. Однак цей чагарник набуває ефектний вигляд в поєднанні з рослинами, що мають відмінний відтінок листя, або коли його садять поблизу поворотів садових доріжок.

  Догляд за цим видом аналогічний будь-якому штамбові-щепленого рослині. Обов`язковою для неї заходом є обрізка дикої порослі, яка регулярно з`являється на стовпчику під місцем щеплення. Якщо цього не робити, то згодом прищеплена частина може загинути. З огляду на, що цей різновид верби не відноситься до числа холодостійких, для її посадки рекомендується вибирати місця, які мають хороше освітлення і захищені від вітру.

  При вирощуванні в північному Підмосков`ї рекомендується привиту частина саджанця підготувати до зимівлі. Для цього її обертають нетканим матеріалом в кілька шарів, наприклад, спанбондом. При вирощуванні штамбових рослин необхідно подбати про дотримання їх вертикальності: для цього поруч в землю вбивають три кола і до нього прив`язують рослина.

  Іва прутовидна

  Зустрічається в багатьох районах нашої країни, крім крайнього півночі і півдня. Являє собою велике дерево з великою кількістю гілок, має висоту не більше 8 м. Формує широку крону, утворену довгими прутьевіднимі пагонами, які в перші роки зростання пухнасті, а згодом стають голими. Пагони прикрашають лінійно-ланцетні листя з загорненими краями. Мають довжину не більше 10 см, зверху пофарбовані в темно-зелений колір. Нижня частина має сріблясту забарвлення завдяки присутності шовковистих волосків.

  У цьому різновиді верби є й інша назва, яке пов`язане з її схожістю з листям конопель. Коли починає цвісти, утворюються невеликі сережки довжиною до 6 см циліндричної форми. На цьому етапі життєвого циклу чагарник стає дуже пухнастим, залишаючись таким протягом 6-13 днів.

  За сезон стрімко набирає зелену масу, проте життєвий цикл не перевищує 30 років, після чого відбувається відмирання. Будучи дуже стійкою до негативних температур, цей вид верби витримує пересадку, обрізку і добре почуваються в умовах міста. Може рости навіть на неродючих грунтах. Завдяки черешкам може утворювати досить великі зарості.

  висновок

  На сьогоднішній день верба вважається одним з найбільш відомих дикорослих дерев, з яким знайомий практично кожен з нас. Дізнатися цей чагарник дуже просто завдяки наявності у нього довгих гіллястих пагонів. Багато власників дачних ділянок часто використовують її в декоративних цілях, оскільки завдяки своїй невибагливості вона може рости практично скрізь. Тому для пошуку саджанця необов`язково знати, де росте верба. Її гнучкі і міцні пагони прекрасно переносять обрізку, тому її можна використовувати в якості живої огорожі. У той же час вона може використовуватися в якості фону для прикраси інших декоративних чагарників.