Словник фразеологізмів

де́ртися вго́ру, зневажл. Прагнути зайняти високе або вище становище в суспільстві. [Виборний:] Ой, ви, письменні! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите (І. Котляревський).

де́ртися на стіну́ (на сті́ни). Бути в стані сильного збудження, відчаю і т. ін. Так .. відьма наробила, що бідна дівка аж на стіну дереться та пробі бажа пана сотника Уласовича Забрьоху (Г. Квітка-Основ’яненко); — Кожен як може шукає виходу з цього пекла [фашистської неволі]. Одні бачать вірний шлях, а деякі на стіни деруться (О. Гончар). де́ртися по сті́нах. Уже дідовід [Гриць] одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що .. по стінах не дереться (Панас Мирний).

де́ртися на стіну́ (на сті́ни). Бути в стані сильного збудження, відчаю і т. ін. Так .. відьма наробила, що бідна дівка аж на стіну дереться та пробі бажа пана сотника Уласовича Забрьоху (Г. Квітка-Основ’яненко); — Кожен як може шукає виходу з цього пекла [фашистської неволі]. Одні бачать вірний шлях, а деякі на стіни деруться (О. Гончар). де́ртися по сті́нах. Уже дідовід [Гриць] одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що .. по стінах не дереться (Панас Мирний).

де́ртися на стіну́ (на сті́ни). Бути в стані сильного збудження, відчаю і т. ін. Так .. відьма наробила, що бідна дівка аж на стіну дереться та пробі бажа пана сотника Уласовича Забрьоху (Г. Квітка-Основ’яненко); — Кожен як може шукає виходу з цього пекла [фашистської неволі]. Одні бачать вірний шлях, а деякі на стіни деруться (О. Гончар). де́ртися по сті́нах. Уже дідовід [Гриць] одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що .. по стінах не дереться (Панас Мирний).

Мовний блог: “семеро дівчат” – це правильно?

Харитон Залізай пише: “Поясніть, будь ласка, чому не можна писати троє дівчат (лише три дівчини), а троє хлопців — можна. Причому написання семеро дівчат трапляється навіть у посібниках для абітурієнтів“.

Збірні числівники (наприклад, двоє, троє, четверо) функціонують лише в розмовному, художньому, публіцистичному й релігійному стилях. Їх не використовують у наукових та офіційних текстах.

Здавна в підручниках був закріплений припис, що збірні числівники не можна поєднувати з іменниками жіночого роду на позначення істот, а також із назвами абстрактних понять.

Проте в розмовній мові сполучення збірних числівників та згаданих іменників (двоє дочок, троє жінок, десятеро спортсменок) не таке вже й рідкісне.

“Застереження про неможливість поєднання аналізованих числівників з іменниками жіночого роду на позначення осіб не можна вважати абсолютним, тому що відповідні сполуки фіксуються в мовній практиці”, – пишуть А. Грищенко та Л. Мацько в колективному підручнику “Сучасна українська літературна мова” (1997). Іншими словами, мовна практика починає розхитувати літературну норму.

Це гаряча, ще не закам’яніла тенденція. Можна припустити, що згодом такі конструкції взагалі не викликатимуть будь-яких застережень і набудуть “прав громадянства” в літературній мові.

Юрій з Рівного поставив кілька питань. Перше – як перекласти українською мовою російську фразу Здравствуй, коли не шутишь!

Наведений приклад – це фрагмент своєрідної комунікативної гри, що властива російській мовній культурі. На привітання Здравствуй! у неформальному спілкуванні іноді можна почути Здорово (Здравствуй), если (коли, коль) не шутишь! Така фраза передає іронію, обережність і вичікування, адже той, хто відповідає, сумнівається, що привітання щирі.

Наприклад, у романі “Брати Карамазови” Ф. Достоєвського читаємо:

Дюжий мужик, медленно проходивший мимо и уже, должно быть, выпивший, с круглым простоватым лицом и с бородой с проседью, поднял голову и посмотрел на парнишку.

— Ну, здравствуй, коли не шутишь, — неторопливо проговорил он в ответ.

В українській мовній культурі такого немає. Копіювати російську фразу не варто, це буде бездумне калькування. Не всі фрази в одній мові доречно буквально перекладати засобами іншої.

Ситуацію з тексту Ф. Достоєвського українською можна відтворити так: —Агов! Здоров, дядьку! — Ну, здоров і ти, — неквапом і вичікувально (неквапливо й вичікуючи) промовив він у відповідь. Або: — Агов! Здоров, дядьку! — Ну, здоров (і ти), коли не смієшся (не жартуєш, ти серйозно)!

Ще одне питання від Юрія:коли вийде новий орфографічний словник української мови?

На жаль, такою інформацією ми не володіємо.

Можемо тільки пожуритися разом з читачем, що брак орфографічного словника негативно впливає на стан закріплення в щоденному вжитку правописних норм, зафіксованих в “Українському правописі” (2019).

Чи будуть нові томи Словника української мови у 20 томах виходити згідно з новою редакцією “Українського правопису“?

Згідно з постановою уряду (№ 437 від 22 травня 2019 р.) у справочинстві, видавничій справі, інших сферах суспільного життя всі мають використовувати редакцію “Українського правопису” 2019 р.

Тому наступні томи відомого академічного Словника української мови у 20 томах повинні орієнтуватися на чинний правопис.

Проте, певна річ, раніше випущені у світ тексти відбиватимуть попередні правописні правила. Навіть онлайнову версію словника миттєво змінити неможливо, на все потрібен час.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Де двоє чи троє зберуться

Former Official portrait of President Henry B. Eyring of the First Presidency, 30 November 2007. Replaced March 2018.

Якщо ви слухаєте з Духом, то побачите, що ваше серце пом’якшується, ваша віра змінюється і ваша здатність любити Господа посилюється.

Мої дорогі брати і сестри! Я вітаю вас на 186-й щорічній генеральній конференції Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я радий бути з вами і щиро вітаю вас від імені Президента Томаса С. Монсона, живого Божого пророка.

Я вдячний, що ви прийшли на конференцію, щоб відчути натхнення з небес і відчути себе ближче до Небесного Батька і до Господа Ісуса Христа.

На цих зборах, які охоплюють весь світ, зібралися мільйони послідовників Ісуса Христа, які уклали завіт завжди пам’ятати Його і служити Йому. Завдяки чудесам сучасних технологій ця відстань у часі й широкому просторі зникає. Ми збираємося, ніби знаходимося разом в одному великому залі.

Але більш важливим за те, що ми збираємося разом, є те, у Чиє ім’я ми це робимо. Господь пообіцяв, що навіть за наявності величезної кількості Його послідовників на землі у наш час Він буде поруч з кожним з нас. Він сказав невеликій групці своїх учнів у 1829 році: “Істинно, істинно, Я кажу вам, … де двоє чи троє зберуться разом в ім’я Моє, … знайте, там буду Я серед них—так само Я є серед вас” (УЗ 6:32).

Зараз не один чи два, а величезна кількість Його послідовників зібралася на цій конференції і, як було обіцяно, Господь серед нас. Оскільки Він є воскреслою і уславленою істотою, фізично Він не перебуває в кожному місці, де збираються святі. Але силою Духа ми можемо відчувати, що Він сьогодні з нами.

Де і коли ми відчуваємо близькість Спасителя залежить від кожного з нас. Він дав нам цю настанову:

“І ще, істинно Я кажу вам, Мої друзі, Я залишаю ці висловлення з вами, щоб ви обміркували їх у своєму серці, з цією заповіддю, яку Я даю вам, щоб ви прикликали Мене, поки Я близько—

Наближайтеся до Мене, і Я наближатимусь до вас; шукайте Мене старанно, і ви знайдете Мене; просіть, і ви отримаєте; стукайте, і вам буде відчинено” (УЗ 88:62–63).

Я знаю прийнаймні двох людей, які слухають мене сьогодні й хочуть цього благословення всім своїм серцем. Вони завзято намагатимуться наближатися до Господа під час цієї конференції. Кожен з них написав мені—їхні листи прийшли у мій офіс в один тиждень—благаючи про однакову допомогу.

Обоє є наверненими до Церкви і раніше отримали чіткі свідчення про любов Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа, Спасителя світу. Вони знали, що Пророк Джозеф Сміт організував Церкву через пряме одкровення від Бога, і що ключі святого священства було відновлено. Кожен з них отримав свідчення, що ті ключі є в Церкві у наш час. Вони склали мені своє священне свідчення у своїх листах.

Однак обоє сумували, що почуття любові до Господа і Його любові до них зменшилися. Обоє вони від щирого серця хотіли, щоб я допоміг їм повернути радість і відчуття того, що їх люблять, які вони мали, коли прийшли до царства Божого. Обоє висловлювали побоювання, що якщо вони повною мірою не повернуть того почуття любові до Спасителя і Його Церкви, які мали раніше, то випробування і труднощі, перед якими вони зараз постали, зрештою здолають їхню віру.

Не лише вони мають такі переживання, і їхнє випробування не є новим. Під час Свого земного служіння Спаситель розповів нам притчу про насіння і сіяча. Насіння—це слово Бога. Сіяч—Господь. Виживання насіння і його зростання залежать від стану ґрунту. Ви пам’ятаєте Його слова:

“І як сіяв він зерна, упали одні край дороги,—і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

Другі ж упали на ґрунт кам’янистий, де не мали багато землі,—і негайно посходили, бо земля неглибока була;

а як сонце зійшло,—то зів’яли, і коріння не мавши,—посохли.

А інші попадали в терен,—і вигнався терен, і їх поглушив.

Інші ж упали на добрую землю—і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!” (Матвій 13:4–9).

Пригадаємо, що насіння—це слово Бога. Ґрунт—це серце людини, яка отримує насіння.

Усі ми маємо багато спільного з чудовими людьми, які написали мені, просячи про допомогу і підтримку. У певний час усім нам насіння, тобто слово Бога, було посіяне у серце. У когось це сталося в дитинстві, коли наші батьки запропонували нам охриститися і бути конфірмованими тими, хто має повноваження. Інших з нас навчали покликані служителі Божі. Кожен відчув, що насіння є добрим, навіть відчув розбухання в серці й відчув радість, коли серце і розум ніби розширилися.

Усі ми пройшли випробування своєї віри, коли важливі благословення не збувалися відразу, коли ми зазнавали жахливих нападок з боку тих, хто хотів зруйнувати нашу віру, відчували спокусу згрішити і піддавалися егоїстичним захопленням, що послаблювали наші зусилля розвивати і пом’якшувати духовні глибини нашого серця.

Ті, хто сумує через втрату радості, яку вони колись відчували, є благословенними. Дехто не помічає занепаду своєї віри. Сатана розумний. Він каже тим, кого хоче зробити нещасними, що радість, яку вони колись відчували—це дитячий самообман.

Сьогодні моє послання до нас таке—в наступні кілька днів ми матимемо чудову нагоду зробити вибір і пом’якшити своє серце та отримати й підживити насіння. Насіння—це слово Бога, і воно буде проливатися в усіх нас, хто слухає, дивиться і читає виступи з цієї конференції. Музика, виступи і свідчення були підготовлені служителями Бога, які старанно прагнули того, щоб Святий Дух скеровував їх під час підготовки. Чим ближче наближалися дні конференції, тим довше і смиренніше вони молилися.

Вони молилися, щоб мати силу заохочувати вас зробити вибір, що створить у вашому серці родючіший ґрунт, аби добре слово Боже виросло і було плідним. Якщо ви слухаєте з Духом, то побачите, що ваше серце пом’якшується, ваша віра змінюється і ваша здатність любити Господа посилюється.

Ваш вибір молитися зі справжнім наміром серця збагатить ваш досвід під час сесій конференції та в наступні дні й місяці.

Багато з вас уже почали це робити. На початку цієї сесії ви не лише слухали молитву; ви додали свою віру до прохання, щоб ми насолоджувалися благословенням присутності Святого Духа, Який виливається на нас. Коли ви подумки додали своє благання в ім’я Ісуса Христа, ви наблизилися до Нього. Це—Його конференція. Лише Святий Дух може принести благословення, які Господь приготував для нас. У Своїй любові до нас Він пообіцяв, що ми зможемо це відчувати:

“І те, що вони говоритимуть, спонукувані Святим Духом, буде Писанням, буде волею Господа, буде думкою Господа, буде словом Господа, буде голосом Господа і силою Бога на спасіння.

Ось, це є обіцяння Господа вам, о ви, Мої слуги.

Отже, будьте в доброму гуморі і не бійтеся, бо Я, Господь, з вами і стоятиму біля вас; і ви будете свідчити про Мене, Самого Ісуса Христа, що Я є Син живого Бога, що Я був, що Я є, і що Я маю прийти” (УЗ 68:4–6).

Ви можете молитися кожного разу, коли служитель Божий наближається до подіуму, і підтримувати його своєю вірою, аби здійснилося обіцяння Господа, що міститься в 50-му розділі Учення і Завітів:

“Істинно Я кажу тобі, той, кого висвячено Мною і послано вперед проповідувати слово істини, проповідує він його Духом істини чи якимось іншим шляхом?

І якщо це відбувається якимось іншим шляхом, це не від Бога.

І знову ж таки, той, хто сприймає слово істини, сприймає він його Духом істини чи якимось іншим шляхом?

Якщо це відбувається якимось іншим шляхом, це не від Бога.

Отже, чому ж ви не можете зрозуміти і знати, що той, хто сприймає слово Духом істини, сприймає його так, як воно проповідується Духом істини?

Отже, той, хто проповідує, і той, хто сприймає, розуміють один одного, і обидва напучуються і звеселяються разом” (УЗ 50:17–22).

Ви можете молитися перед тим, як буде співати хор. Диригент, органісти і хористи молилися і репетирували з молитвою в серці та з вірою, щоб музика і слова пом’якшили серця і з більшою силою зміцнювали віру людей. Вони будуть співати для Господа, ніби вони стоять перед Ним, і вони будуть знати, що наш Небесний Батько чує їх так само, як Він чує їхні особисті молитви. Разом вони працювали з любов’ю, аби здійснилося обіцяння, дане спасителем Еммі Сміт: “Бо Моя душа втішається в пісні серця; так, пісня праведних є молитвою для Мене, і на неї відповіддю буде благословення на їхні голови” (УЗ 25:12).

Якщо ви не лише слухаєте, але і молитеся, коли вони співають, відповіддю на вашу молитву і їхні молитви будуть благословення на вашу й на їхні голови. Ви відчуєте благословення Спасителевої любові та схвалення. Усі, хто приєднається у тій хвалі, відчують, як зросте їхня любов до Нього.

Ви можете вирішити молитися, коли відчуваєте, що промовець закінчує свій виступ. Він чи вона подумки будуть молитися Батькові, щоб Святий Дух дав йому чи їй слова свідчення, які піднесуть серце, надії та рішучість слухачів завжди пам’ятати Спасителя і дотримуватися заповідей, які Він дав нам.

Свідчення не буде переказом послання. Воно буде підтвердженням певних істин, які Дух може принести в серце тих, хто молитиметься про допомогу, про божественне скерування і отримання чистої любові Христа.

Промовці отримають справжнє свідчення. Можливо вони не казатимуть багато слів, але ті слова проникнуть у серце смиренного слухача, який прийшов на конференцію, прагнучи отримати добре слово Бога.

Я знаю з досвіду, на що здатна віра хороших людей, аби донести слова від Духа в кінці проповіді. Неодноразово мені казали після мого свідчення: “Як ви дізналися, що саме це мені так треба було почути?” Я навчився не дивуватися тому, що не міг пригадати, які саме слова промовляв. Я промовляв слова свідчення, але Господь був там, даючи їх мені в потрібний момент. Обіцяння, що Господь дасть нам слова в той момент, коли вони нам будуть потрібні, особливо стосується свідчення (див. УЗ 24:6). Уважно слухайте свідчення, які складатимуть на цій конференції, і ви відчуєте себе ближче до Господа.

Можливо ви відчуваєте, що я наближаюся до того моменту, коли завершу своє послання, яке намагався вам передати, свідченням про істину. Ваші молитви допоможуть мені отримати слова свідчення, яке може допомогти комусь, хто прагне отримати відповідь на своє запитання.

Я залишаю вам своє певне свідчення, що наш Небесний Батько, великий Елогим, любить і знає нас—кожного. Під Його керівництвом Його Син—Єгова—був Творцем. Я свідчу, що Ісус з Назарета був народженим Сином Божим. Він зціляв хворих, давав зір сліпим і повертав до життя померлих. Він сплатив ціну за всі гріхи кожної дитини Небесного Батька, народженої у смертному житті. Він розірвав пута смерті для всіх, коли воскрес з могили тієї першої Великодньої неділі. Він живе й сьогодні—Бог, воскреслий і славетний.

Це—єдина істинна Церква, і Він—її наріжний камінь. Томас С. Монсон—це Його пророк для всього світу. Пророки і апостоли, яких ви почуєте на цій конференції, промовляють від імені Господа. Вони—Його служителі, уповноважені діяти від Його імені. Він іде перед Своїми служителями у світі. Я знаю це. І я свідчу про це в Його ім’я, священне ім’я Самого Ісуса Христа, амінь.