120 років тому відбулися перші Олімпійські ігри

6 квітня 1896 року в Афінах почалися Олімпійські ігри.

Перші Олімпійські ігри сучасності за участю спортсменів з 13 країн відкрив грецький король Георгій I у присутності 60 тисяч глядачів. Повідомляє “Цей день в історії”.

Олімпійські ігри, про які є задокументована згадка, відбулись в грецькому місті-державі Олімпія у 766 році до н.е. Втім, є свідчення , що на той час вони вже проводились принаймні 500 років. Античні Олімпіади відбувались раз на чотири роки в період релігійного фестивалю на честь Зевса.

Із зростанням могутності Риму значення Олімпійських ігор почало зменшуватись. В 393 році римський імператор-християнин Теодосій I, прагнучи придушити будь-які прояви язичницьких традицій, заборонив проведення Олімпіад.

В епоху Відродження у Європі зріс інтерес до грецької культури, і у 18-19 століттях в ряді країн почали організовуватись національні фольклорні спортивні змагання на зразок давньогрецьких олімпійських ігор. У 1892 році 29-річний француз барон П’єр де Кубертен висунув серйозно обґрунтовано ідею про відродження міжнародних змагань, які мали б проводитись раз у чотири роки.

У I Олімпійських іграх брали участь 280 спортсменів з 13 країн, котрі змагались за першість у 43-х категоріях з таких видів спорту, як легка атлетика, плавання, гімнастика, велосипедні перегони, боротьба, важка атлетика, фехтування, стрільба, теніс і марафонський біг, в якому переміг грек Спиридон Луїс. Жінки в перших Іграх участі не брали.

У 1896 році П’єр де Кубертен став президентом МОК і доклав чимало зусиль для популяризації олімпійського руху. Перші дійсно успішні Олімпійські ігри відбулись в 1924 році в Парижі – в них взяло участь більше 3 тисяч атлетів, включаючи 100 жінок, з 44 країн. Цього ж року відбулись і перші зимові Олімпійські ігри.

Що таке олімпійські ігри – історія, сучасність, факти

Олімпійські ігри – це найпрестижніша спортивна подія у світі, яка збирає найкращих атлетів з різних країн. Цей захоплюючий спортивний фестиваль здатен об’єднувати мільйони людей і надихати їх до досягнення нових вершин. У цьому тексті ми розглянемо сутність олімпійських ігор, їхню історію, цінності, а також найцікавіші факти про це світове спортивне подією.

Історія олімпійських ігор

Олімпійські ігри мають давню історію, яка сягає античності. У давній Греції існували Олімпійські ігри, які проводилися кожні чотири роки у місті Олімпія на честь бога Зевса. Ці ігри, які мали релігійний характер, були надзвичайно пошанованими і мають велике значення в історії світового спорту.

Перші олімпійські ігри відбулися близько 776 року до нашої ери. Їхній походження пов’язане з легендою про Зевса і Геракла. Зевс, верховний бог грецької міфології, вирішив провести змагання серед богів і людей. Ці змагання були названі Олімпійськими іграми, оскільки вони відбувалися на святині Зевса – Олімпії.

На перших Олімпійських іграх участь брали лише чоловіки, які були греками та вільними громадянами. Змагання включали біг, бокс, боротьбу, метання диска та стрибки у довжину. Самі ігри тривали п’ять днів і включали релігійні церемонії та жертвоприношення богам.

Протягом наступних століть Олімпійські ігри стали важливою частиною грецької культури і спорту. Вони проводилися регулярно кожні чотири роки і були надзвичайно популярними. Ігри стали місцем зустрічі спортсменів з різних міст-держав Греції, які змагалися за славу і визнання.

Значна частина життя греків була присвячена підготовці до Олімпійських ігор. Молоді чоловіки отримували спеціальну підготовку у гімназіях, де вони навчалися різним видам спорту. Велика увага приділялася фізичному тренуванню, витривалості та техніці змагань.

Протягом майже 12 століть олімпійські ігри були символом миру і спортивної відваги. Під час тривання ігор було оголошено “Олімпійський перемир’я”, яке гарантувало безпеку імовірним учасникам. Учасники змагалися в дусі справедливості та спортивної добродушності.

Однак, у 4 столітті нашої ери, ігри були припинені внаслідок рішення імператора Римської імперії Теодосія І. Олімпійські ігри були заборонені через свої язичницькі коріння та зв’язки з грецькою міфологією.

Протягом наступних століть ідея Олімпійських ігор не була забута, але самі ігри не проводилися. Збереглися лише згадки про них у літературі та історичних джерелах.

Відродження олімпійських ігор

Зворотній початок олімпійських ігор стався лише у 1896 році, коли французький барон П’єр де Кубертен заснував Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Перші сучасні Олімпійські ігри відбулися в Афінах, Греція, і зібрали понад 200 атлетів з 14 країн.

Відтоді олімпійські ігри відбуваються кожні чотири роки і мають чотири різних формати: літні олімпійські ігри, зимові олімпійські ігри, олімпійські юнацькі ігри та спеціальні олімпійські ігри. Літні ігри є найбільш популярними і залучають найбільше учасників та глядачів.

Церемонія відкриття

Олімпійські ігри – це грандіозна спортивна подія, яка вимагає ретельної підготовки та організації. Початок олімпійських ігор супроводжується церемоніями, які символічно позначають відкриття змагань та об’єднують учасників з усього світу.

Церемонія відкриття олімпійських ігор – це урочистий момент, коли відбувається офіційне відкриття змагань і прапор країни-господаря піднімається на палаці спорту або на стадіоні. Ця церемонія є важливою складовою частиною ігор, оскільки символізує початок змагань і об’єднання спортсменів з усього світу.

Перша офіційна церемонія відкриття олімпійських ігор відбулася на Олімпійських іграх 1896 року в Афінах, Греція. З того часу церемонія відкриття стала традицією, яка втілює в собі особливу символіку та протокол.

Зазвичай церемонія відкриття проходить на головному стадіоні, спеціально підготовленому для олімпійських ігор. Перед початком церемонії глядачі займають свої місця, а спортсмени з усіх країн формуються в колони, щоб увійти на стадіон під гімн країни-господаря.

Центральним елементом церемонії є вхід олімпійського вогню на стадіон. Олімпійський вогонь символізує вічне бажання до перемоги, дух спорту та злагоди. Він спалюється на олімпійській факелі та передається з одного спортсмена на іншого, поки не досягає свого кінцевого пункту – ковчега з вогнем, який знаходиться на стадіоні.

Після вхіду олімпійського вогню відбувається підняття прапора країни-господаря і виконання його національного гімну. Потім виступають різні художні колективи, які представляють культуру та традиції країни-господаря.

Церемонія відкриття олімпійських ігор завершується промовою голови Міжнародного олімпійського комітету, привітаннями та побажаннями гостей та представників різних країн. На завершення церемонії оголошується офіційне відкриття ігор, а флаг Міжнародного олімпійського комітету піднімається на стадіоні.

Церемонія відкриття олімпійських ігор – це не лише урочистий момент, але й символ об’єднання націй, спортивних цінностей та миру у світі. Вона відображає унікальність та велич ігор, привертає увагу мільйонів глядачів та запускає захоплюючі змагання на олімпійській арені.

Олімпійські цінності

Олімпійські ігри побудовані на основі трьох основних цінностей, які описані в Олімпійській хартії: взаєморозуміння, дружба і справедливість. Ці цінності нагадують атлетам про важливість чесності, співпраці та поваги до інших учасників.

Взаєморозуміння

Взаєморозуміння означає розуміння, що спорт є засобом зміцнення спільності між людьми різних національностей, культур і релігій. Олімпійські ігри надають можливість спортсменам з усього світу зустрічатися, взаємодіяти і встановлювати нові дружні стосунки.

Дружба

Дружба є ще однією важливою цінністю олімпійських ігор. Вона підкреслює, що спорт повинен сприяти розвитку дружби, згуртовувати людей і примиряти народи. Олімпійські ігри створюють можливість для атлетів розбудовувати взаєморозуміння та сприяти миру у світі.

Справедливість

Справедливість є невід’ємною складовою олімпійських ігор. Вона підкреслює, що спорт повинен базуватися на справедливих правилах та визначати переможців чесними методами. Олімпійський рух зобов’язаний боротися з будь-якими формами дискримінації та дотримуватися принципів рівності.

Структура та учасники

Олімпійські ігри є складним заходом, який вимагає організації на міжнародному рівні. Організація ігор покладається на Міжнародний олімпійський комітет, який обирає місто-господар та відповідає за організацію події.

Кожна країна, яка бажає взяти участь у літніх або зимових олімпійських іграх, має свою Національну олімпійську комісію (НОК). НОК координує участь своїх атлетів у іграх, підтримує їх підготовку та забезпечує відповідне фінансування.

Учасники олімпійських ігор – це атлети з різних країн світу, які виборюють право представляти свою країну на цьому престижному заході. Атлети змагаються у різних дисциплінах, таких як легка атлетика, плавання, гімнастика, хокей, лижні гонки та багато інших. Участь у олімпійських іграх є великою мрією для багатьох спортсменів, і це вимагає від них років наполегливої підготовки та жертв.

Українська команда на олімпійських іграх

Україна бере активну участь у літніх та зимових олімпійських іграх, представляючи свою країну в різних спортивних дисциплінах. Збірна України є сильною та визнаною у світі, вона здобула багато медалей і принесла славу своїй країні.

Українська команда вперше взяла участь в Олімпійських іграх як самостійна держава у 1996 році в Атланті, США. З того часу українські спортсмени постійно виступають на олімпійській арені, змагаючись з найкращими спортсменами світу.

Найбільш вдалим для української команди був олімпійський цикл 2004-2008 років. На Олімпійських іграх 2004 року в Афінах, Греція, українські спортсмени здобули 23 медалі, з яких 9 були золотими. Вони виграли у різних дисциплінах, зокрема в греко-римській боротьбі, стрільбі, легкій атлетиці та гімнастиці.

Особливо видатним досягненням для України були Олімпійські ігри 2012 року в Лондоні, Великобританія. Українські спортсмени здобули загалом 20 медалей, включаючи 6 золотих. Вони виступили в різних виданнях спорту, таких як стрільба, бокс, греко-римська боротьба та гімнастика. Найвідомішим українським спортсменом на цих іграх був гімнаст Олександр Воробйов, який здобув дві золоті медалі.

Українські спортсмени також досягають великих успіхів на зимових олімпійських іграх. Найвдалим олімпійським циклом були ігри 2006-2010 років. Українська команда здобула загалом 24 медалі, включаючи 9 золотих. Українські спортсмени були сильними в таких дисциплінах, як біатлон, лижні гонки та фігурне катання.

Участь українських спортсменів у олімпійських іграх важлива для розвитку спорту в Україні. Вони є прикладом таланту, наполегливості та високої спортивної майстерності. Українські спортсмени надихають молодь до зайняття спортом і викликають гордість за свою країну.

Найцікавіші факти про олімпійські ігри

1. Найуспішнішою країною в історії літніх олімпійських ігор є США, яка здобула найбільше золотих медалей. Загалом, американські спортсмени виграли понад 1000 золотих медалей на літніх іграх.
2. Найбільш вдалими літніми іграми за кількістю медалей є Олімпійські ігри 2008 року в Пекіні. Китайські спортсмени здобули загалом 100 медалей, з яких 51 була золотими.
3. Олімпійський рекорд за кількістю золотих медалей на одних літніх іграх належить американському плавцеві Майклу Фелпсу. Він здобув 8 золотих медалей на Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні.
4. Олімпійські ігри 1900 року в Парижі були незвичайними, оскільки вони тривали понад півроку. Змагання почалися в травні і тривали до жовтня. Це було пов’язано з тим, що ігри були включені до Всесвітньої виставки, яка тривала весь літній сезон.
5. Олімпійські ігри 1904 року в Сент-Луїсі, США, мали декілька незвичайних подій. Наприклад, в марафоні було всього 32 учасники, і один з них, Фред Ленге, пройшов останні кілометри на машині. Окрім того, у змаганнях використовувались незвичайні види спорту, такі як стрибки у висоту з місця, ходьба на марафонській дистанції та гольф.
6. Лондон є єдиним містом, яке приймало олімпійські ігри тричі: у 1908, 1948 та 2012 роках. Олімпійські ігри 1944 року, які також були заплановані для Лондона, були скасовані через Другу світову війну.
7. У 1900 році на Олімпійських іграх в Парижі вперше були представлені жіночі змагання. Жінки змагалися в гольфі, тенісі, стрільбі, плаванні та інших дисциплінах.
8. Олімпійські ігри 1980 року в Москві були предметом багатьох політичних суперечок. Багато країн, включаючи США, бойкотували ігри через радянську військову інтервенцію в Афганістані.
9. Олімпійські ігри 2016 року в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, входять до історії як перші ігри, на яких участь брав спортсмен з діагнозом ВІЛ-інфекція. Плавець Юліус Брінк був першим відомим відкрито гомосексуальним спортсменом, який виступав на Олімпійських іграх.

Заключення

Олімпійські ігри є особливим заходом, який об’єднує людей з усього світу. Вони сприяють розвитку спорту, взаєморозуміння між націями та формуванню спортивних цінностей. Ці ігри є місцем, де атлети змагаються на високому рівні і надихають мільйони людей своїми досягненнями.

Олімпійські ігри – це не тільки спортивний захід, а й символ єдності та миру у світі. Вони продовжують існувати й розвиватися, підносячи прапори країн і об’єднуючи серця людей.

§ 35. Олімпійські ігри. Наука в Давній Греції

Роздивіться ілюстрації. Усі зображені на давньогрецькому посуді спортивні змагання передбачено програмою Олімпійських ігор. Визначте їх. Утіленням яких настанов щодо виховання та особливостей суспільного життя в Давній Греції є Олімпійські ігри? Чому подібні спортивні змагання не виникли в державах Давнього Сходу? Чи має слушність думка, що сучасний олімпійський рух ґрунтується на цінностях давньогрецької цивілізації? Наведіть приклади таких цінностей.

1. Які свята були улюбленими в давніх греків та як відбувалися Олімпійські ігри?

З релігійних уявлень постали звичаї та традиції еллінів. Особлива роль у житті грецьких полісів належала святам. Їх присвячували богові – покровителю поліса. Наприклад, у жителів Афін найважливішим святом були Панафінеї. До свят прагнули завершити роботу над мистецькими творами. У святкові дні проводили спортивні змагання.

Деякі зі свят стали загальногрецькими. Чи не найурочистішими з-поміж них були Олімпійські ігри на честь Зевса Олімпійського. Від 776 р. до н. е. вони відбувалися в Олімпії кожні чотири роки – ця традиція існувала до 393 р. до н. е. На час проведення ігор припинялися війни та збройні сутички, а в Олімпію з усіх куточків Еллади сходилися учасники змагань та глядачі.

Програма ігор передбачала парад учасників, спортивні змагання в п’ятиборстві (біг, стрибки в довжину, метання списа й диска та боротьба), кулачні бої, перегони колісниць (пізніше додався панкратіон – боротьба без правил і змагання на кулаках) та жертвоприношення Зевсу.

Переможців ігор називали олімпіоніками, в останній день свята вони одержували вінки з гілок оливкового дерева. Імена переможців та назви їхніх міст урочисто оголошували, влаштовуючи на їхню честь бенкет. Олімпіонік повертався до рідного поліса в пурпуровому плащі й на колісниці. Його зустрічало все місто. На честь олімпіоніка співали гімни та влаштовували гуляння.

Традицію давньогрецьких Олімпійських ігор відновили наприкінці XIX ст., коли за ініціативи П’єра де Кубертена було створено Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Перші Олімпійські ігри під егідою МОК відбулися в Афінах у 1896 р. Сучасні Олімпійські ігри – це міжнародні спортивні змагання, які проводять кожні чотири роки. Відбуваються літні та зимові Олімпійські ігри. Олімпійський рух сьогодні – важливий складник міжнародної співпраці.

Загальнонародне значення в Елладі мали свята на честь бога Діоніса. Відбувалися вони в Афінах щорічно в березні-квітні впродовж 6 днів. Пишними були свята й на честь богині родючості Деметри, які проходили восени, збігаючись зі святом урожаю. Важливе місце посідали також Піфійські свята в Дельфах на честь Аполлона, Істмійські свята на честь Посейдона. Були також загальнодержавні свята на честь перемог під Платеями та Марафоном.

Що святкували давні греки? Як свята еллінів пов’язані з їхніми релігійними уявленнями? Хто такі олімпіоніки? Які цінності утверджували Олімпійські ігри за давнини і утверджують сьогодні?

2. З іменами яких давньогрецьких учених пов’язують зародження і розвиток філософії та наук?

Виняткове значення для європейської цивілізації мало виникнення нового, відмінного від міфології, напряму пізнання світу та людини – філософії. Філософія зародилася наприкінці VII ст. до н. е. в Іонії. Спочатку філософська думка Греції не була відокремлена від природничих та математичних знань. Потім стали формуватися окремі напрями наукового знання – астрономія, математика, медицина та географія.

Слово філософія – грецького походження. Воно перекладається як «любов до мудрості». Філософія досліджує найзагальніші закони розвитку природи, суспільства, людини.

Неабиякої слави зажили філософи Геракліт та Демокріт. Геракліт уважав, що світ не створили ні боги, ні хтось із людей. У природі, у житті, уважав філософ, триває вічний рух, усе тече й змінюється. «Двічі не увійдеш у ту саму ріку», – запевняв Геракліт. Демокріт висловив припущення, що все в природі складається з маленьких часточок – атомів.

Науки так швидко розвивалися, що деякі філософи почали твердити, ніби всі наукові істини мінливі та непевні. Чимало послідовників мав Сократ. Він уважав, що істинне (точне, достовірне) знання попри обмежені можливості людини існує. «Я знаю, що я нічого не знаю», – казав мудрець, наголошуючи, що людина не народжується з готовими знаннями й за життя не може пізнати всього. «Істина народжується в суперечці» – ще одне переконання Сократа, яке вказало шлях розвитку наукового пізнання.

Учення Сократа розвивав його учень Платон. Неподалік від Афін він заснував першу філософську школу, у якій навчалися всі охочі. Цей заклад отримав назву Академія від назви священного гаю, посадженого на честь героя Академа, де його було розташовано.

Надзвичайною широтою знань вирізнявся Арістотель. Учений залишив по собі твори з філософії, математики, ботаніки, медицини, правознавства тощо. Основою світу, на думку Арістотеля, є матерія (тобто атоми). Арістотель також створив неподалік Афін філософську школу – Лікей. Так її називали, тому що розташовано її було біля храму Аполлона Лікейського. Там Арістотель читав лекції учням, прогулюючись. Хто встигав за ним, той встигав і в навчанні, хто ж відставав – мав прогалини в знаннях, тобто «відставав у навчанні».

Із часом від філософії відокремилася нова наука – математика. Найшанованішою була математична школа, яку створив Піфагор. На острові Кіос при храмі бога цілительства та покровителя лікарів Асклепія виникла відома медична школа, засновником якої був лікар Гіппократ. Гіппократа вважають засновником наукової медицини. До сьогодні лікарі багатьох країн світу дають клятву Гіппократа – обітницю бути гідним лікарем.

У V ст. до н. е. з’явилися перші історичні твори. Найвидатнішими істориками того часу були Геродот, якого називають «батьком історії», та Фукідід.

Багато наукових відкриттів належить ученим доби еллінізму. Слави найбільшого наукового центру елліністичного світу зажила Александрія. Тут було створено наукову установу, яка дістала назву мусейон (музей), що в перекладі означає «житло муз». При александрійському мусейоні постала й перша в історії людства бібліотека, якою могли користуватися і городяни, і мандрівники. Писали в той час або на папірусі, або на спеціально обробленій шкірі – пергаменті (від назви міста Пергам, де вперше стали виготовляти цей матеріал для письма). Дослідники твердять, що александрійська бібліотека налічувала понад 500 тис. рукописних книг.

Відомими вченими були Евклід з Александрії, автор математичної енциклопедії, та Архімед із Сиракуз – засновник кількох розділів фізики. Свою філософську школу мав також Діоген, яким захоплювався Александр Македонський.

Випишіть з тексту імена найвідоміших давньогрецьких філософів та вчених. Доберіть до кожного стислу характеристику.

Обговорюємо

Роздивіться фреску «Афінська школа» (1511 р.) із залу папського палацу у Ватикані роботи італійського митця Рафаеля Санті. У центрі зображення – постаті Арістотеля та Платона в оточенні учнів. Ліворуч угорі бачимо Сократа; а поруч – група з Піфагором. На передньому плані самотня фігура Геракліта. Спираючись на текст, спробуйте пояснити розташування видатних давньогрецьких філософів на фресці. Чим філософський світогляд відрізняється від міфологічного?

Досліджуємо

Прочитайте перекази про Сократа. Поміркуйте, якими буденними справами переймалися греки, які філософські та етичні проблеми їх турбували. Чи пов’язане виникнення філософії з особливостями грецького суспільства, що їх дослідники узагальнюють поняттям «суспільство дозвілля»? Які прикмети суспільного життя давніх греків сприяли зародженню науки?

До Сократа прибіг якийсь чоловік і схвильовано почав:

– Послухай, Сократе, я мушу тобі сказати, що твій приятель.

– Стривай, – урвав його філософ. – Спершу дізнаємося, чи те, що ти мені скажеш, просіюється крізь три сита.

– Три сита? – здивувався чоловік.

– Так, любий приятелю, крізь три сита! Перше сито – це правда. Ти переконаний, що все в твоїй розповіді правда?

– Я чув про це від. – ніяковіючи почав той.

– Так, так. Спробуймо друге сито. Це сито добра. Те, що ти мені хочеш сказати, напевно, добре?

– Тоді випробуймо третє сито. Скажи, чи мені конче потрібно знати те, що тебе так схвилювало?

– Тоді, – усміхнувся мудрець, – коли те, що ти хотів мені сказати, ні правдиве, ні добре, ані необхідне, то поховай його в собі й не переобтяжуй ні себе, ні інших.

Один марнотрат, скаржачись, що йому завжди бракує грошей, запитав Сократа, де йому позичити чималу суму.

– Позич у себе, обмеживши свої витрати, – порадив філософ.

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/68bmk8z або кодом, перегляньте відеолекцію від науковиці Національного музею історії України. Поділіться в загальному колі відомостями про розвиток математичних знань у давніх греків та про те, як у грецьких полісах навчали математики. Що в розповіді зацікавило найбільше?

Наведіть кілька фактів з обговорюваних на уроці, які, на вашу думку, слугують переконливим підтвердженням думки істориків про те, що давньогрецька цивілізація є колискою цивілізації європейської.

• 1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
• 2. Доповніть перелік понять, назв, імен, важливих для теми уроку: Олімпійські ігри, П’єр де Кубертен.
• 3. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/WVgUKHV або кодом та виконайте завдання онлайн.

Скориставшись додатковими джерелами, підготуйте презентацію про виникнення однієї з наук та давньогрецьких учених, яким завдячуємо її розвитком.