Подтвердите, что Вы не робот

Приносим извинения за неудобства, но Ваш IP-адрес входит в «серый список».

Возможно Вы используете анонимайзеры/прокси/VPN или другие подобные средства (TOR, friGate, ZenMate и т.п.).

Пожалуйста пройдите проверку ReCaptcha ниже для перехода на сайт.

Please confirm you are not a robot

We apologize for the inconvenience, but your IP address is «graylisted».

Probably you are using anonymizers/proxy/VPN or similar tools (TOR, friGate, ZenMate etc.).

Please use ReCaptcha check below to enter the website.

Cведения о блокировке / Blocking data:

GRAYLISTED 45.85.144.140 Mozilla/5.0 (Macintosh; Intel Mac OS X 10_7_2) AppleWebKit/535.24 (KHTML, like Gecko) Chrome/19.0.1055.1 Safari/535.24

Клінічна діагностика хвороб тварин

Echinococcosis is a chronic disease manifested by malnutrition, usually posthumously diagnosed to detect in the liver, lungs, and other organs rarely larvotsist Cestodes Echinoccocus granulosus. Ill livestock and wild animals as well as people. Man and animal are the intermediate hosts and dogs, wolves, jackals, foxes, arctic foxes – the definitive hosts of Echinococcus.

Сучасні технології біомедичної інженерії : матеріали ІІ міжнародної науково-технічної конференції 17−19 травня

На міждисциплінарному перехресті соціальної філософії, аксіології та біоетики сформувалася дискусія щодо практики використання тварин (будь-яких живих організмів) у наукових дослідах. Пошуки компромісу в цій дискусії призвели до розробки принципів та стандартів даної практики, що базуються на відповідних морально-етичних нормах. Але ці принципи мають реалізуватися лише після того, як буде доведена не лише доцільність, а й необхідність залучення тварин у програму наукових досліджень. Така сама дилема постає й в навчальному процесі, який передбачає використання живих організмів у навчальних та демонстраційних експериментах. Для розв’язання цієї проблеми пропонується додати до вже існуючих принципів принцип дострокового припинення навчально-демонстраційного експерименту. В перспективі ця дискусія загострюватиметься із кожним фактом, що доводитиме наявність розуму (інтелекту, емоцій, соціальної організації тощо) у тварин та інших живих істот, з якими доводиться співіснувати людям. Ця тенденція може не лише суттєво змінити характер аргументації сторін-опонентів, а й сприятиме пошуку принципово нових технологій біомедичних досліджень та формуванню нових ціннісних засад соціального життя людей. Ключові слова: біоетика, біомедичні дослідження, людина, морально-етичні цінності, соціальна відповідальність, гуманізм.

Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology

Недотримання власниками домашніх тварин особливостей утримання та годівлі їх улюбленців часто призводить до різкого збільшення кількості захворювань органів травної системи, а саме печінки. Печінкова недостатність не має чітких клінічних ознак, а зміни в показниках лабораторних досліджень вказують на порушення лише окремих її функцій. Клінічні симптоми в таких випадках можуть мати спільні риси, а гепатоцелюлярна недостатність не відображається в характері макро- і мікроскопічних змін у органі. У ветеринарній медицині немає загальноприйнятої класифікації захворювань печінки для тварин різних видів. У собак та котів виділяють такі захворювання печінки: гепатит, гепатодистрофію, цироз, пухлини, захворювання жовчовидільних шляхів. Більшість наведених у спеціальній літературі класифікацій не враховує анатомо-фізіологічних особливостей гепатобіліарної системи домашніх котів, тому не в повній мірі застосовується в повсякденній роботі лікаря ветеринарної медицини. У зв’язку з цим, до тепері.

This monograph presents information about the parasitic diseases of domestic animals (piroplasmoses, trypanosomiasis, helminthiasis, etc..), included in the list of the OIE. When writing a monograph authors sought, above all, as much as possible to consider a responsible role of Veterinary in the prevention of various animal diseases, providing reliable protection of human health in the use of their livestock products. In connection with the foregoing, the author considers it his duty to include in the book only very reliable, well grounded in theory and widely tested in practice recommendations. All diseases are described according to a single plan. For each disease is the general definition that includes necessarily the most typical and characteristic symptoms of the disease, especially its epizootology most significant pathological-anatomical changes in organs and tissues, and ending with the scientific name of the pathogen and the list of species susceptible to the disease.

Radiatsionnaya Gygiena = Radiation Hygiene

Bovine viral diarrhea is a widespread infection of cattle that has a wide range of clinical symptoms in domestic and wild ruminants. It is a major problem in cattle and causes significant economic losses in the cattle industry. The virus infects bovines of all ages and causes both immunosuppression and reproductive, respiratory, and digestive disorders. Persistently infected cattle are the main factor in the transmission of the disease between and among herds. Comparative results of antibody presence were obtained utilizing enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) and virus neutralization tests (VNT). During the work, 1010 blood serum samples of cattle from three farms in the Kharkiv region were selected and analyzed. Antibodies against bovine viral diarrhea virus were detected in 704 samples (69.7%) using a commercial ELISA kit and in 690 samples (68.3%) using an in-house ELISA method. Results were clarified using VNT, which detected antibodies against the bovine viral diarrhea virus in 712 samples (70.5%). Enzyme-linked immunosorbent assay is recommended for mass screening of cattle for viral diarrhea occurrence. The results confirmed that the sensitivity of ELISA satisfies the requirements of the diagnostic methods. The virus neutralization test, the «gold standard» of serological methods, is an appropriate method to verify the results of ELISA. Since the results contain a significant number of false-positive results, it is necessary to carry out comprehensive studies using both serological and molecular genetics methods.

В учебно-методическом пособии изложены методы прижизненной диагностики паразитозов животных, а именно классические методы копрологической диагностики с учетом современных рекомендаций и предложений. Приведены основные возбудители разных видов животных, которые диагностируются при исследовании фекалий, их морфологические и дифференциально-диагностические параметры. Данное учебно-методическое пособие предназначено для студентов, обучающихся по направлению подготовки 36.05.01 – Ветеринария: специалистов, бакалавров и магистров, для аспирантов, проходящим подготовку в области ветеринарии и паразитологии в качестве дополнительной учебной литературы к проводимым занятиям; для практикующих специалистов пособие подойдет для самостоятельного изучения и применения методов и подходов на практике.

Удосконалення критеріїв діагнозу системного червоного вовчака

Вступ. Критерії діагнозу системного червоного вовчака вперше запропоновані у 1971 році Американською колегією ревматологів. Хоча з того часу їх неодноразово допрацьовували (1982 р., 1997 р.), але, згідно інформації з літературних джерел та з власного клінічного досвіду, нерідко зустрічаються такі ситуації, коли діагноз хвороби є очевидним, але кількість критеріїв недостатня та, навпаки. Мета роботи. Удосконалити критерії діагнозу системного червоного вовчака. Матеріали і методи. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю системного червоного вовчака у дослідження залучено 370 хворих (дослідна група, 331 жінка (89,46 %) і 39 чоловіків (10,54 %), середній вік 41,24 ± 0,63 роки) та інших ревматичних недуг (ревматоїдний артрит, псоріатична артропатія, анкілозивний спондиліт) – 234 хворих (група порівняння, 150 жінок (64,10 %) і 84 чоловіків (35,90 %), середній вік 48,82 ± 0,85 роки), яким проведено впродовж 2010–2018 рр. комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем до початку лікування. Аналіз проведено в програмі MS Excel та SPSS на основі таблиць спряженості з обчисленням показників діагностичної і прогностичної цінності (зв’язок вважали достовірним за умов перевищення за модулем коефіцієнтом асоціації 0,5 або 0,3 для коефіцієнта контингенції) та Receiver Operating Characteristic-аналізу. Результати та обговорення. Провівши статистичний аналіз, ми виокремили 14 пунктів, що об’єднують 18 ознак, які з підтвердженою найвищою чутливістю, специфічністю та точністю вказують на системний червоний вовчак, серед яких: «метелик» на обличчі, фотосенсибілізація, серозит (перикардит, плеврит), біль у суглобах, біль у м’язах, підвищення температури тіла, алопеція, синдром А. Г. М. Рейно, ретикулярне ліведо, ураження нервової системи (судоми, психоз), тромбоцитопенія, ураження нирок (протеїнурія, циліндрурія), anti-dsDNA, антинуклеарні антитіла. Ці критерії володіють високою прогностичною здатністю, серед яких поєднання артралгій та наявності anti-dsDNA дозволяє практично із 100-відсотковою імовірністю передбачити наявність системного червоного вовчаку у хворого. З метою встановлення діагнозу «Системний червоний вовчак» хворим необхідно мати три чи більше критеріїв з 14 запропонованих нами, які б виникли одночасно чи один за одним у будь-якому періоді. Висновок. Ми удосконалили критерії діагнозу «Системний червоний вовчак», виокремивши 14 ознак, а саме: «метелик» на обличчі, фотосенсибілізація, серозит (перикардит, плеврит), біль у суглобах, біль у м’язах, підвищення температури тіла, алопеція, синдром А. Г. М. Рейно, ураження нервової системи (судоми, психоз), ретикулярне ліведо, тромбоцитопенія, ураження нирок (протеїнурія, циліндрурія), anti-dsDNA, антинуклеарні антитіла, з яких у хворого повинно бути не менше трьох.