Чим удобрювати кабачки: підживлення при вирощуванні у відкритому грунті

Врожайність гарбузових рослин пов’язана з чиниться доглядом за посадковим матеріалом. Для гарного плодоносіння потрібно якісно обробляти ділянку, регулювати час для посіву насіння на ділянці і своєчасно пересаджувати розсаду після появи паростків на ділянку.

Щоб кабачок активно розвивався і плодоносив, його потрібно правильно підживлювати

Догляд за кабачками

Кабачок відноситься до невимогливим до догляду рослинам, але елементарний догляд за культурою на відкритому грунті все ж знадобиться. Щоб зберегти рівень змісту цукру в кабачках необхідно контролювати рівень поливу в період зав’язування на відкритому грунті, і під час дозрівання овоча. Важливо дотримуватися полив в помірній кількості, щоб уникнути загнивання рослини.

Спочатку насіння слід сіяти у відкритий грунт, підготувавши зволожений грунт для висадки. В момент висадки рослини на відкритий грунт, полив не здійснюється, поки розсада повністю не освоїться на новому ділянці. Перед посадкою розсаду рясно поливають на відкритому грунті. Після закінчення періоду адаптації рослину слід для посушливих періодів поливати по п’ять разів на добу. Якщо погодні умови дощові, полив скорочуйте.

Для періоду формування суцвіть частота поливу дорівнює сім’ю разів за добу. Обсяг поливу повинен дорівнювати такій кількості, яке буде зволожувати землю на глибину до сорока сантиметрів. Для квадратного метра прийнятно півтора відра води, нагрітої до кімнатної температури. Кожного куща достатньо трьох літрів води після пересадки на ділянку.

У момент утворення зав’язей на кабачках, полив в два рази піднімають. Не можна поливати кабачки холодною водою, вона обов’язково повинна бути нагріта до рівня кімнатної температури. Холодна температура води призводить до призупинення розвитку рослини і провокує виникнення хвороби. Полив слід проводити в першій половині дня і після заходу сонця. Для посушливого пори року рекомендовано збільшувати обсяги поливу. Потрібно поливати рослини до кореня, намагаючись не зачіпати наземний шар. Поливають рослини обережно направляючи струмінь води, намагаючись не вимивати землю з корінця після поливу.

Полив кабачків потрібно проводити вранці або ввечері, але не в середині дня

Здійснення підживлення

Підгодівля кабачків має не менше значення, ніж полив рослини. Обов’язково потрібно удобрювати ділянку, після того як посаджені кабачки. Для добрива кабачків потрібно використовувати компост, висота нанесення компосту дорівнює чотирьом сантиметрам. Також в якості мульчі використовують перегній, разом з соломою. Мульча на ділянці сприяє утриманню вологи на ділянці на більш тривалий термін. Завдяки мульчування грунту скорочується ріст бур’яну на ділянці.

Якщо кліматичні умови характеризуються великою кількістю опадів, рослина потрібно накрити спеціальним матеріалом, або навколо ділянки зробити водовідведення.

Підгодівля кабачків допомагає збільшити кількість врожайності на вісімдесят відсотків. Правильно організоване добриво здатне поліпшити склад кабачків, підвищуючи вітамінне зміст та кількість цукру в рослині. Овоч добре реагує на внесення органіки на ділянку. Внесення органічної підживлення має проводитися одночасно з рясним поливом.

Протягом процесу розвитку кабачки тричі удобрюють рідким гноєм, змішаним із золою у пропорції: однієї величини золи на п’ятнадцять гною. Для кабачків добре добриво з використанням посліду птахів у пропорції двадцять до одного. Для підгодівлі кабачків використовують також:

Добриво для кабачків, яке слід вносити під час росту, щоб мати щедрий врожай

Завдяки цим корисним порадам ви отримаєте великий врожай кабачків. Кабачки люблять майже всі, їх консервують, смажать та готують безліч смачних страв з них.

Це теплолюбний овоч, який любить простір. Важливим є також, земля, на якій ви вирощуєте цей овоч. Кабачки люблять м’яку та гарно провітрювану землю. Для того, щоб зібрати врожай раніше, потрібно висадити кабачки на розсаду.

Для зручності вирощування розсади використовують спеціальні таблетки з кокосового волокна. Покладіть насіння у таблетку, полийте водою та залишіть набухати. У пластмасовий контейнер насипте ґрунт до половини та помістіть туди насіння разом з таблеткою. Перед посівом, занурте насіння на 10 хвилин у розчин перекису водню. Потім засипте насіння землею та накрийте плівкою, щоб утворився ефект парнику. Розмістіть контейнери на сонячному місці. Приблизно через 25 днів розсаду пересаджуйте у відкритий ґрунт.

Підготуйте грядку для кабачків. Пролийте землю гарячою водою та зробіть ямки глибиною 5 см. Висадіть розсаду та приставте родючим ґрунтом, полийте насадження водою. Після того, як вода зникне присипте землю перегноєм, щоб захистити ґрунт від утворення кірки на землі. Обкладіть саджанці шаром соломи. Перші 3-5 зав’язей потрібно прибрати, таким чином ви зміцните коріння. Саджанці потрібно ретельно поливати та підживлювати. Приготуйте добриво для підживлення — у 1000 мл. води розчиніть склянку золи, долийте воду до повної лійки та підживіть кабачки.

Перед підживленням пролийте землю водою. Наступний раз підживіть кабачки розчином з трави, через тиждень після першої. На одну рослину використовують 1000 мл. добрива. Таку підгодівлю потрібно робити кожні десять днів. Збирайте врожай не повністю достиглим.

Бажаємо гарного врожаю кабачків!

Для чого корисна зола

Деревна та солом’яна зола – ефективне натуральне добриво, що містить калій, фосфор, кальцій та інші необхідні рослинам мінеральні речовини. Склад золи різний залежно від рослин. Найбільше калію (до 35%) міститься в золі стебел соняшника та гречаної соломи, найменше (до 2%) – у золі з торфу та горючих сланців. Зберігатися зола повинна в сухому місці, оскільки волога сприяє втраті калію. Садівники застосовують золу як добриво та як засіб для боротьби зі шкідниками та хворобами.

Застосування золи як добрива

Чим корисна зола для рослин? Зола удобрює і робить грунт більш лужним, його застосування на городі підвищує опірність хвороб і приживаність рослин.

Є два способи, як удобрювати золою:

1. Сухий зол насипати в канавку по периметру крони глибиною 10-15 см і одразу засипати землею. Для дорослого дерева використовують близько 2 кг золи, а під кущ чорної смородини – 3 склянки попелу.
2. Зробити розчин золи і, безперервно перемішуючи, влити в борозенки і теж відразу закласти грунтом. Для поливу золою на відро води треба 100-150 г. Для томатів, огірків, капусти підживлення золою становить 0,5 л розчину на рослину.

Коли і як використовувати золу як удобрення?

Для зручності використання треба знати: 1 ст. ложка містить 6 г золи, гранований стакан – 100 г, літрова банка – 500 г.

При посадці розсади огірків, кабачків, патисонів достатньо додати до лунки 1-2 ст. ложки золи, а для розсади солодкого перцю, капусти, баклажанів та томатів перемішують із ґрунтом 3 ст. ложки золи в лунку.

Для поліпшення структури та добрива ґрунту восени при перекопуванні корисно вносити золу на глинистих та суглинистих ґрунтах по 100-200 г на 1 м2. Використання золи позитивно впливає на врожай протягом 4 років.

Деревну золу добре підсипати під рослини, які погано реагують на хлор: суницю, малину, смородину, картопля, норма внесення – 100-150 г на 1 м2. Застосування 800 г золи на 10 м2 при посадці картоплі, що підвищує врожайність на 15-30 кг з сотки.

При пересадці кімнатних рослин додайте 2 ст. ложки золи на 1 л ґрунту для цикламенів, геранів та фуксій.

Золу не слід використовувати:

• як удобрення на лужних ґрунтах;
• під азалії, камелії, рододендрони, чорниці, журавлини, верески та ін;
• одночасно з азотними добривами (гній, сульфат амонію, аміачна селітра, сечовина);
• від сміття, пофарбованої деревини, газет та журналів, оскільки вона містить хімікати та важкі метали.

Зола для боротьби зі шкідниками та хворобами

Є два методи використання золи з цією метою:

Опудрюють рослини сухою золою рано-вранці, по росі, або заздалегідь обприскавши їх чистою водою. Корисне пудрювання золою для рослин, оскільки вона:

• відлякує слимаків та равликів;
• захищає у період дозрівання ягоди суниці від сірої гнилі;
• призводить до загибелі личинок колорадського жука протягом двох діб;
• відлякує хрестоцвітих блішок та оберігає капусту від захворювань кіла та чорна ніжка.

Розчин золи для обприскування допомагає від попелиці, борошнистої роси смородини, огірків, агрусу, вишневого слизового обпилювача та інших шкідників і хвороб. Також використовується для обприскування настій золи.

Приготування зольного розчину: 300 г пукраїнцівої золи залити окропом і кип’ятити 20-30 хвилин. Потім відвар дати постояти, процідити, розвести водою до 10 літрів і додавши 40-50 г мила. Обробляти таким розчином рослини можна двічі на місяць.

Працюючи із золою, треба пам’ятати про захист очей та дихальних шляхів. Завдяки тому, що зола є універсальним та нешкідливим добривом, садівники дуже часто використовують її на своїх ділянках.

Підживлення огірків золою – Магія рослин

Чим корисна зола?

Зола за своєю природою – це натуральне органічне добриво, яке благотворно впливає як на хімічний і механічний склад ґрунту, так і на вирощують на ній культури. При цьому, що важливо, ефект від її впливу довгостроковий.

У складі золи відзначається калій, фосфор, марганець, молібден, бор і мідь. Хімічний склад золи може бути різний залежно від методу її отримання. Так, зола, отримана від згоряння бадилля картоплі, соломи і кори переважно багата фосфором, у той час як при згорянні деревини листяних порід утворюється переважно кальцій. Незалежно від особливостей свого походження, жодна зола не містить у своєму складі кальцій. На відміну більшості мінеральних добрив до складу золи не входить хлор.

Правильне внесення добрив

Бажаючи підгодувати огірки золою, важливо в цій справі знати міру і не переборщити, тому що в іншому випадку через те, що зола є їдким лугом, можна погубити організми, що живуть у ґрунті, серед яких і корисні представники ґрунтової фауни. Так, проводити підживлення огірків золою необхідно максимум 6 разів на сезон.

Перше підживлення можна планувати ще на період формування рослини, при появі на ньому другого повноцінного листа. Друга обробка повинна припадати на час початку цвітіння овочевої культури. Після плодоношення виробляти підживлення огірків золою слід 1 раз на 14 днів. При цьому рекомендується подібні маніпуляції проводити після дощу або поливу рослин, під час сонячної погоди. Нехтуючи цією особливістю та проводячи обробку сухої землі, можна вплинути на кореневу систему рослини.

Способи внесення золи

Існують різні варіації проведення підживлення огірків золою. Так, безпосередньо перед майбутнім поливом можна проводити обробіток ґрунту з використанням сухої золи.

Подбавши про майбутнє підживлення заздалегідь, можна приготувати із золи спеціальний настій (на 1 літр води береться 2 ст. л. деревної золи і після ретельно розмішування розчин залишається для настоювання на 2 тижні). Їм удобрювати ґрунт, на якому виростають огірки.

Будьте уважні!

Далеко не все те, що залишається від багаття, можна назвати корисним для огірків добривом. Так, категорично заборонено використовувати як підживлення золу, отриману в результаті спалювання побутових відходів, оскільки цим можна занапастити рослину.

Що потрібно враховувати, удобрюючи рослини деревною золою

Деревна (пічна, рослинна) зола для багатьох садівників та городників – це природне органічне добриво №1. Таке, яке не лише удобрює, а й структурує ґрунт. Джерело калійних сполук змінює кислотність ґрунту, розпушує його і, що дуже важливо, благотворно впливає на стан ґрунтових мікроорганізмів. Зола – рекордсмен серед натуральних добрив за складом елементів: фосфору, вапна, марганцю, бору та ін. Проте зола кам’яного вугілля як добрива практично не використовується.

Деревна зола як добрива

Деревна зола зазвичай є джерелом калію, фосфору і кальцію. А ось азоту у ній майже немає. У деревній золі є мікроелементи: бор, залізо, магній, марганець, мідь, молібден, сірка та цинк. Все це (близько 30 елементів) міститься у легкодоступному для рослин вигляді. У золі немає хлору. Важливо, що деревна зола — «довгограюче» добриво, термін дії якого в ґрунті досить тривалий. Вона стимулює активність азотофіксуючих бактерій. Перевагами деревної золи є те, що елементи, що містилися в ній, легко засвоюються рослинами.

Багато садівників на власному досвіді помітили, що якість та ефективність золи залежить від багатьох обставин. Насамперед, важливо вихідне сировину, тобто. вид деревини, що згоріла у вогні. Листяні дерева дають золу, в якій багато кальцію. Хвойні лідирують за кількістю фосфору. Трав’янисті рослини (і лоза винограду) – за калієм. Якщо згорів торф, його зола (торф’яний попіл) містить багато вапна, але мало калію. Іноді такий зол містить велику кількість заліза, тому вона корисна для фруктових дерев. Однією з найцінніших є деревна зола, яка утворюється після згоряння березових дров. Фахівці відзначають цінність золи згорілих стебел топінамбуру та соняшнику. Їх потрібно попередньо добре висушити.

Чи можна використовувати золу, що залишилася від приготування шашликів на вугіллі? Можна, якщо на пакетах з вугіллям написано, що він деревний, наприклад, березовий або дубовий (І.В. Оснач «Жива земля. Біодинамічне землеробство — секрет достатку на ділянці»).

У книзі Павла Штейнберга («Повсякденна рецептура садівника. Золота книга садівника, перевірена часом. Справжні рецепти, яким вже понад 100 років») є слушні поради щодо використання золи. Так, деревна зола твердих порід дерев (дуба, бука та ін) попереджає появу гнилі на плодах. Корисний полив дерев рідким добривом, яке готують з пташиного посліду або гною, що перебродив, до якого за день до поливання в бочку додають відро пічної золи. Перед поливом потрібно розвести відро рідкого добрива двома відрами води. Автор зазначає, що у дорослих дерев таке рідке добриво вносять, відступивши приблизно 1-1,5 м від штамба.

Деревну золу краще вносити з перегноєм (компостом) та торфом. А ось одночасне внесення її з азотними мінеральними добривами, гноєм (пташиним послідом) або суперфосфатом призводить до часткової втрати азоту. Тим не менш, досить поширеним рідким підживленням є суміш золи, гноївки, перепрілого гною і мікродобрив, яку заливають водою (співвідношення за обсягом 1 : 2). Після наполягання протягом 5 – 8 днів (зі щоденним перемішуванням і розведенням водою) добрива можна використовувати для кореневого підживлення.

Я вношу деревну золу в ґрунт у будь-який час: восени, ранньою весною та влітку. Якщо додати золу у важкі глинисті ґрунти восени, то навесні земля стане більш пухкою. Тяжкі ґрунти довше затримують корисні речовини із золи, ніж піщані, в яких вони вимиваються водою набагато швидше. На піщаних ґрунтах золу рекомендується вносити під перекопування навіть улітку. Ефект спостерігається протягом 2 – 4 років.

Як використовувати деревну золу

Я удобрюю золою багато садових і городніх культур. Це картопля (підвищується крохмалистість бульб і врожайність), садова суниця, огірки, кабачки, спаржа (аспарагус), картопля, малина, смородина, виноград та ін. золу як добрива для багатьох кімнатних рослин. Зауважила, що зональна пеларгонія (кімнатна герань) дуже швидко реагує на внесення золи в ґрунт. Крім того, я нерідко роблю дренаж у квіткових горщиках із вугільків, які знаходжу у деревній золі. Зауважила, що це чудовий засіб, який оберігає від появи дощових хробаків. Вони охоче залазять у ґрунт через отвори на дні горщиків, коли кімнатні рослини виставляються влітку до саду.

Деревна зола — цінний продукт, який я використовую всупереч усім правилам. Наприклад, кілька разів за сезон вношу її під гортензію. Колись я почула цю пораду від дуже розумного та досвідченого квітникара. З того часу кожен сезон обов’язково насипаю деревну золу на ґрунт під кущами гортензій і відразу ж перемішую з ґрунтом або насипаю зверху свіжу землю. Гортензії (всі види) миттєво відгукуються на таке частування і цвітуть пишніше.

Нещодавно я прочитала у книзі П. Штейнберга чудову пораду. Для того, щоб квіти гортензії набули блакитного кольору, варто використовувати золу кам’яного вугілля.

Для отримання тих же результатів достатньо вирощувати рослину в землі наступного складу: на цю кількість звичайної садової землі беруться рівні кількості вересової землі та золи від кам’яного вугілля. Всі ці речовини мають бути ретельно розмішані. За дослідами Бара, головну роль у фарбуванні грає зола кам’яного вугілля, яка і повідомляє квітам гортензії найчистіше, яке можна отримати, блакитне забарвлення.

Деревна зола – чудовий профілактичний засіб від хвороб та шкідників рослин. Нею опудрюють бульби картоплі перед посадкою, водним настоєм золи (з додаванням зеленого чи господарського мила) обприскують пагони рослин від попелиці. Спробуйте цей спосіб. З попелиць буде покінчено в лічені години. Щоправда, одразу після такої обробки у саду можна знімати фільм жахів. Але незабаром, коли зола змиється дощем або водою зі шланга, квіти, кущі та дерева стануть гарними та здоровими.

Допомагає зола і у боротьбі із земляною бліхою.

З появою блохи у великій кількості розсаду треба вранці, по росі, запилити пічною золою настільки густо, щоб зелень на листовій пластинці не була видна. Це повторюється 3 – 4 ранку поспіль, тому що поливкою щодня зола з листків змивається. На півночі, де розсаду без шкоди можна залишити більш тривалий час без поливання, кожне посипання може служити 3 – 4 дні, і цим заходом можна обмежитися. 3 – 4-кратне посипання пічною золою помітно сприяє зростанню розсади, багаторазове ж посипання, очевидно внаслідок передобрення нею, уповільнює зростання розсади, чому розсадник доводиться обкурювати з підвітряного боку димом, який моментально зганяє бліх з розсади. (Павло Штейнберг «Повсякденна рецептура садівника. Золота книга садівника, перевірена часом. Справжні рецепти, яким вже понад 100 років»).

Золою проганяють мурах та слимаків. Її водним настоєм з додаванням рідкого мила обприскують рослини від борошнистої роси. Для профілактики пудрюють капусту від кіли, картопля від дротяника, листя аґрусу та смородини – від борошнистої роси. У зольному настої замочують насіння. За старих часів пічна зола звільняла городи від хвоща.

Деревна зола може зашкодити

Є рослини (верески, рододендрони, лохина та ін.), яким потрібні кислі ґрунти, а деревна та торф’яна зола помітно вилужують ґрунт.

Для збору золи з багаття (каміна, печі) краще взяти металеве цебро або металевий тазик. Я зіпсувала кілька пластикових відер, збираючи золу, яка зовні здавалася остигнула. Але то була обманка. Зола навіть наступного дня часто зберігає жар і миттєво пропалює пластмасу.

Як зберігати деревну золу?

Деревна зола може зберігатися довгий час, якщо вона не піддається впливу вологи. Перед тим, як закласти золу на зберігання її просіюють.

Чайна ложка містить 2 г пукраїнцівої деревної золи. Столова ложка – 6 г, склянка (гранний) – 100 г.

Часто при спалюванні садового сміття в багаття для розпалювання кладуть глянцеві журнали. На думку знайомого працівника друкарні, кольорова фарба екологічно практично нешкідлива, але глянсовий папір (як і офісний) при спалюванні виділяє отруту діоксин, який вважається найбільш токсичним із солідного списку небілкових отрут. Він довгий час не руйнується, отруюючи живі організми (від бактерій до теплокровних). Діоксин дуже небезпечний для печінки та сальних залоз. Отруєння їм може призвести до порушення обміну речовин, генетичних змін і стає причиною утворення пухлин. Вагітним жінкам не можна навіть близько підходити до такого вогнища. Зола швидко засвоюється рослинами, при цьому отрута накопичується в них і грунті. Таку золу навряд чи можна назвати цінною. Зберігати її, звісно, ​​не варто.

© О.Анашина. Блог «», www.podmoskovje.com

Деревна зола як добриво: правила застосування золи на городі

Будь-який садівник знає про те, що грунт іноді потребує добрива, інакше розраховувати на хороший урожай не доведеться. Однак використання неорганічних речовин може призвести до того, що так любовно вирощені помідори або полуниця будуть загрожувати життю та здоров’ю за рахунок підвищеного вмісту «хімії». Вихід із цієї ситуації простий – потрібно використовувати для добрива городу органіку, яка містить у собі масу корисних речовин і є абсолютно безпечною. До таких речовин відноситься деревна зола.

Її корисні властивості відомі ще з давніх-давен. Не дивно, що наші пращури при розбивці присадибної ділянки часто не викорчовували, а випалювали рослинність, що дозволяло значно підвищити родючість ґрунту. І в наші дні багато дбайливих господарів не викидають пічну золу, а збирають її для того, щоб по весні обробити нею город.

Склад та корисні властивості деревної золи

Зола багата на фосфор і калій, вона відноситься до розряду мінеральних лужних добрив, які дуже сприятливо впливають на склад і структуру родючого шару ґрунту. Таке добриво ідеально підходить для землі з підвищеним рівнем кислотності, оскільки виступає як нейтралізатор. Крім збагачення корисними речовинами, серед яких – цинк, магній, фосфор, залізо та молібден – зола сприяє прискоренню процесу утворення перегною. Це означає, що після збору врожаю родючий шар грунту не буде витончений, і до наступного сезону він буде готовий дати відмінний урожай.

Читати щеТрипси на кімнатних рослинах

Так як зола відноситься до лужних добрив, то паралельно з підживленням ґрунту вона чудово відлякує шкідників і допомагає зберегти врожай . Доведено, що ця речовина не переносять равлики та мокриці, а також капустянки та кроти. Крім цього, золою можна замінювати вапно при обробці компосту зниження його кислотності. Ця натуральна речовина дозволяє зробити грунт більш пухким і м’яким, завдяки чому він збагачується киснем, якого так потребують рослини.

Слід враховувати, що навіть на ділянці з перегноєм навесні важко уникнути процесу вимивання корисних речовин із землі талими водами. З цієї причини щороку грунт слід удобрювати, і деревний попіл у цьому відношенні є найбільш оптимальним варіантом.

Які породи дерев найкраще підходять для одержання золи?

Не секрет, що деревина різних дерев відрізняється не лише щільністю та структурою, а й хімічним складом. Звичайно, це відбивається і на якості золи, підбирати яку потрібно в залежності від типу ґрунту. Так, якщо вона потребує підживлення калієм, то найкраще використовувати золу листяних порід дерев. У свою чергу, зола, отримана з хвої, містить багато фосфору.

На практиці зола, отримана з будь-яких порід дерев, може бути успішно використана для добрива присадибної ділянки. Особливо яскраво ефект проявляється на піщаному ґрунті, дозволяючи підвищити врожайність фруктів та овочів у кілька разів.

Як правильно вносити золу у ґрунт?

Існує кілька варіантів добрива ґрунту золою. Якщо ви тільки готуєте присадибну ділянку до посадки, то з осені доцільно посипати добривом ґрунт, а потім перекопати город. Для суглинків золу беруть із розрахунку 100 г на 1 кв. метр, а для пісковика – 70-80 г на таку саму площу. Якщо земля досить родюча і жирна, то для підживлення достатньо буде використовувати 30-40 г золи на один квадрат.

Читати щеЯк позбутися цибульної мухи

При висадці садових дерев і чагарників золу дуже добре додавати у свіжовириті лунки – це дозволить молодим рослинам швидше вкоренитися і стане чудовим підживленням. Для плодових дерев достатньо насипати в лунку 2 столові ложки цього органічного добрива, для кущів – 1 столову ложку.

На основі золи також можна приготувати досить ефективне рідке добриво, якщо розвести 150 г цієї речовини на 10 л холодної води. Цією сумішшю рекомендується поливати рослини кілька разів за сезон із розрахунку 0,5 л розчину для кущів, 1,5 л – для дерев та 0,2 л для овочевих культур.

Є ще один варіант внесення у ґрунт цього добрива, який використовується у разі, коли потрібно терміново реанімувати кореневу систему. У цьому випадку золу насипають навколо стебла рослини, що обгинає, рясно зволожую грунт, а потім присипають сухою землею.

Для яких рослин підходить зола?

Область застосування цього добрива на присадибній ділянці є досить широкою. Воно чудово підходить для всіх видів плодових дерев, включаючи екзотичні персики та волоський горіх. Крім цього, за допомогою золи можна значно підвищити врожайність малини, смородини, аґрусу та полуниці. Незамінно це органічне добриво і в тих випадках, коли підгодівлі потребують картопля, примхливі томати, редиска, цибуля і часник, огірки та перець. А ось з садовими квітами варто проявити обережність, тому що зола здатна запросто знищити цілі клумби з розкішною азалією або рододендронами. Досить сприйнятлива до такого добрива і садова лохина, яка втрачає свої чудові смакові якості.

Що потрібно знати під час використання золи на присадибній ділянці?

В першу чергу, необхідно дотримуватися елементарних правил безпеки і працювати в респіраторі, так як мікрочастинки золи легко проникають у дихальні шляхи і можуть спровокувати різні захворювання, включаючи онкологію. Крім цього, не варто сильно захоплюватися цим добривом, оскільки занадто низька кислотність ґрунту може призвести до загибелі низки сільськогосподарських культур.

Читати ще Драцена: жовтіє і сохне листя

Незважаючи на те, що зола прекрасно є сусідами з іншими видами добрив, не варто вносити її паралельно з підживленням, що містить азот. Справа в тому, що в результаті хімічної реакції утворюється аміак, який здатний повністю знищити кореневу систему рослин. З цієї ж причини варто утриматися від паралельного внесення в ґрунт деревної золи та гною – використовувати ці добрива можна з розбіжністю приблизно на 2-3 тижні.

А чим шкідливий попіл на городі?

Владислав Миколайович ©

Зола від кам’яного вугілля містить багато буферних речовин, що засмічують ґрунт. Тому таку золу зазвичай утилізують.
А ось золу від бурого вугілля можна використовувати сміливо, але в кількості трохи більше 4 кг на сотку.

zayaz-topotun

на скільки я знаю навпаки корисна

Володимир Ніканоров

Ви що хочете використати золу від кам’яного вугілля? Абсолютно дарма. Радіація.

світлий куточок…)))

Знижує кислотність ґрунту…. Її треба завести пару трійку вантажівок на 6 соток, щоб ґрунт зіпсувати…))))))))) А користі значно більше….)))))))))

Сергій Малахів

щось пов’язано з підвищеною кислотністю грунту точно не пам’ятаю але здається зола сильно знижує її

Лариса Литвинова

Добриво із печі.
Як відомо, при спалюванні дров, гілок, соломи та інших рослинних залишків утворюється пічна зола. Фосфор і калій у золі містяться у легкодоступній для рослин формі. Цінність золи в тому, що в ній майже немає хлору, але є сірка, залізо, магній, бор, марганець, молібден, цинк. Деревну та солом’яну золу можна використовувати на всіх ґрунтах, крім сонцеватих. Вона не тільки збагачує ґрунт елементами живлення, а й покращує його фізичні властивості, а крім того, знижує кислотність. У цьому створюються і сприятливі умови у розвиток корисної мікрофлори, а результаті підвищується врожайність.

Золу необхідно закладати у ґрунт на глибину не менше ніж 8-10 см, бо, залишена на поверхні, вона сприяє утворенню ґрунтової кірки, шкідливої ​​для рослин та мікрофлори.

На суглинистих і глинистих грунтах золу слід вносити під осіннє перекопування, але в піщаних і супіщаних – під весняну. Для підвищення ефективності золу застосовують не в чистому вигляді, а спільно з торфом або перегною як органомінеральну суміш (1 частина золи перемішують з 2-4 частинами вологого торфу або перегною).

Не рекомендується змішувати золу з сульфатом амонію, а також з гноєм, гноївкою, пташиним послідом – це призводить до втрат азоту.

Змішування ж із суперфосфатом, фосфоритним борошном та Томас-шлаком зменшує доступність для рослин фосфору. З цієї ж причини не можна вносити золу разом із вапном, а також застосовувати її на нещодавно вапняних ґрунтах. Зола від вугілля містить шкідливі для рослин сульфіти.

Руслан Загідульлін

Вона більше користі приносить, ніж шкодить, вбиває шкідників та знезаражує ґрунт.

галина

galinka

Знаю, що деревна зола дуже корисна. Її використовують і як добриво і для боротьби зі шкідниками, а ось про вугільну щось не чула.

Суворий Взагалі

У садівництві-городництві слово “зола” застосовується в понятті пічна зола або деревна.
Зола від кам’яного вугілля у побуті йде під назвою шлак, застосовується у дорожньому будівництві (котельні виробляють його в достатку).

Ольга

Корисна деревна зола а від вугілля на город не можна це шлак в ньому немає нічого корисного Засипайте доріжки.

Чим корисна зола? Куди застосовується зола?

Питання закрито, тому що є дублікатом питання “Для яких цілей можна використовувати золу в господарстві?”

tico

Зола, власне, залишок від згорілої деревини, що містить мікроелементи. Із золи можна зробити луг, яким можна митися і прати (раніше так і робили), можна використовувати в городі для боротьби з борошнистою росою та шкідниками. Золу можна використовувати при посадці картоплі як добрива. Золу можна використовуватиме боротьби з шкідниками, присипаючи рослини. Можна навесні посипати сніг золою, щоб він швидше розтанув. Вообщем річ ​​у господарстві корисна.

Людвіго

Золу можна використовувати:

як добрива, вона чудово допомагає у підживленні ґрунту, насиченні його такими елементами, як калій, фосфор;

можна чистити їй зуби, вона допомагає зміцнювати емаль та запобігати карієсу;

для малювання на стінах, на папері, вона надає малюнку об’єм та незвичайність ліній;

у творчості, наприклад, зробити обличчя чорним, намалювати на тілі та обличчі малюнки, оскільки зола – безпечна фарба.