Комахи, види і назви, ознаки, цікаві факти, кровоносна система, розмноження, характеристика класу, видільна, дихальна, нервова система, значення комах, що харчуються

Комахи — це самий великий клас членистоногих безхребетних тварин, в якому знаходиться більше видів, ніж у інших класів. Найчисленніші мешканці Землі.

Світ даних представників не обмежується метеликами і комарами, він дивний і прекрасний, повний загадок і цікавих явищ.

Хто такі комахи

Наука про комах (ентомологія) і біологія кажуть, що ці представники є самим численним класом тварин, які населяють всю планету. Тому середовище проживання їх різноманітна.

Їх можна зустріти в повітрі, у лісах, водоймах, на землі, в пустелі, на льоду та інших поверхнях. Кожному з них властиві свої відмітні риси.

Ознаки комах

Багатьом початківцям цікаві головні ознаки комах, скільки ніг у них і інші параметри.

Відрізняються один від одного вони по зовнішньому і внутрішньому будовою. Але всі володіють загальними ознаками:

• присутність 6 ніг;
• наявність на тілі насічок;
• наявність голови з грудьми і черевцем.

Схематичний малюнок зовнішньої будови нижче.

§ 17. КОМАХИ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ БУДОВИ

Пригадайте! Які відділи тіла членистоногих? Скільки ходильних ніг у раків та павуків?

Перед Вами картина відомого нідерландського художника Вінсента Ван-Гога «Бражник мертва голова» (1), сучасна назва якої «Імператорський нічний метелик», зображення самого бражника мертва голова (2) і метелика сатурнія велика (3). Що тут не так?

Які особливості поширення комах?

КОМАХИ – група членистоногих із поділеним на голову, груди й черевце тілом, які пристосувалися до життя в різних умовах існування. Група нараховує понад 1 000 000 видів. Із загальної кількості тварин нашої планети на частку комах припадає майже 70 %. Комах знаходять у пустелях. Наприклад, у безводній жаркій пустелі Наміб живуть жуки-чорнотіли, у холодних арктичних пустелях – безкрилі антарктичні комарі. Їх зустрічали високо в горах (наприклад, дрібний жук бембідіон у Гімалаях живе на висоті 4 300-5 000 м) ). Бі знаходили глибоко під землею (наприклад, закаспійські терміти прокладають ходи на глибину 12 мільшість комах – вільноживучі тварини, однак серед них трапляються паразити рослин, тварин і людини. Від інших членистоногих комахи відрізняються такими ознаками: 1) наявністю однієї пари вусиків; 2) наявністю 3 пар ходильних ніг; 3) органами дихання є трахеї; 4) наявністю крил.

Систематичне положення виду

Типовим представником класу Комахи є хрущ травневий. Довжина тіла досягає 6 см, розмах крил не перевищує чотирьох сантиметрів. Харчується листям дерев і чагарників. Активні хрущі у вранішні та вечірні години, уночі можуть прилітати на світло.

Отже, комахи заселили весь суходіл і Світовий океан, освоїли всі типи середовищ існування на Землі.

Які особливості зовнішньої будови комах?

Відділами тіла комах є голова, груди та черевце, кожний з яких виконує свої функції. На голові є вусики, очі та ротові органи. Вусиків, які називають антенами, одна пара. Вони виконують функцію органа нюху. Ротові органи утворюють ротовий апарат. Залежно від типу їжі ротові органи комах видозмінюються та формують або гризучий (бабки, жуки, мурашки), або гризучо-лижучий (бджоли, джмелі), або сисний (метелики), або колючо-сисний (клопи, попелиці) ротові апарати. На щелепах є вирости – щупики, які виконують функції органів дотику та смаку. Поряд із вусиками розташовані очі, які можуть бути простими або складними.

Іл. 64. Голова шершня, на якій є два складних ока, три простих вічка, вусики, ротовий апарат гризучого типу

Груди мають органи руху – ноги та крила в крилатих комах. На кожному сегменті грудей по одній парі кінцівок, через те в комах три пари ходильних ніг. У різних комах ці кінцівки можуть виконувати різні функції, і тому виділяють такі їх типи: копальні (у капустянки, 1А), бігальні (у жужелиць, 2Б), стрибальні (у коників, 3В), збиральні (у бджоли, 4Г), плавальні (у жука-плавунця, 5Д), хапальні (у богомола, 6Е). Крила є складками покривів, стінки яких побудовані з кількох шарів епітеліальних клітин, укритих кутикулою. У черевці знаходяться основні внутрішні органи. Цей відділ позбавлений кінцівок, має отвори трахейної системи – дихальця й закінчується яйцекладом.

Іл. 65. Різноманітність ходильних ніг у комах

Покриви — одношаровий епітелій і хітинова кутикула з воскоподібною плівкою, яка перешкоджає випаровуванню води. На тілі комахи є численні волоски, що виконують функцію органів дотику, створюють повітряний прошарок, який захищає тіло від води під час дощу, від перегріву, зумовлюють забарвлення тощо. На поверхню тіла відкриваються протоки пахучих залоз, які допомагають особинам знаходити одна одну під час розмноження. В інших комах можуть бути отруйні (наприклад, у волохатих гусениць), воскові (наприклад, у бджіл), шовкові (наприклад, у личинок метеликів) та інші залози.

Отже, тіло в комах відрізняється більшою рухливістю відділів і різноманітністю зовнішніх органів, що пов’язано із життям у різних умовах існування.

Які особливості переміщення комах?

Комахи – перші на Землі істоти, здатні до активного польоту. Завдяки польоту, комахи змогли розселитися по всій Землі й освоїти різні місця існування.

Крила комах – бічні складки покривів тіла комах, які дозволяють їм літати. Міцності крилам надають поздовжні жилки, які часто з’єднуються між собоюпоперечними жилками, утворюючи комірки. Крила розташовані на другому та третьому сегментах грудей. Розрізняють передні й задні крила. У деяких комах передні та задні крила однакові за будовою та функцією, яку вони виконують (бабки). У мух і комарів розвивається лише передня пара крил, а задня стає залишковою. Часто передні крила виконують захисну функцію, перетворюючись на надкрилки (жуки). Багато видів комах втратили крила (блохи, воші), це пов’язано з особливостями їхньої життєдіяльності.

Іл. 66. Будова крила: 1 – поздовжні жилки; 2 – поперечні жилки; 3 – комірки

Рух крил у комах зумовлений роботою особливих крилоподібних м’язів грудей. Це поперечнопосмуговані м’язи, які здатні дуже швидко скорочуватися. Наприклад, у комарів частота помахів крил – приблизно 1 000 разів за секунду. Швидкість польоту різних комах різна: у хруща – 12 км/год, джмеля – 18 км/год, бабки – майже 100 км/год.

Під час переміщення в комах важливу роль відіграють не лише крила, але й ноги. Комахи здатні бігати, стрибати, плавати, крокувати у різних площинах і на різній висоті. Кінцівки комах складаються не більше, ніж із п’яти члеників (див. іл. 67). Швидкому переміщенню комах по різних поверхнях сприяють також малі розміри тіла, кігтики, невеликі присоски або секрет, що виділяється на кінці лапки тощо.

Іл. 67. Будова кінцівки комахи: 1 – тазик; 2 – вертлюг; 3 – стегно; 4 – гомілка; 5 – лапка з кігтиками

Отже, переміщення комах пов’язане з наявністю крил та рухливих кінцівок, які набувають великої різноманітності через різні умови існування.

ВИЯВЛЕННЯ ПРИКЛАДІВ ПРИСТОСУВАНЬ ДО СПОСОБУ ЖИТТЯ У КОМАХ

Мета: виявити риси пристосованості різних видів комах до способу життя; закріпити знання про середовища існування та істотні ознаки комах.

Обладнання: ілюстрації (колекції, світлини), короткий опис комах, поширених в Україні та своїй місцевості.

Дозорець-імператор – представник ряду Бабки. Самці мають блакитне забарвлення, а самки – зелене. Місцеіснуваннями є узлісся та лісові галявини, ділянки вздовж берегів водойм. Хижаки, живляться дрібними літаючими комахами.

Плавунець облямований – жук з ряду Твердокрилі, звичайний представник водойм зі стоячою водою. По суші пересуватися практично не може, вміє літати. Активний хижак, живиться дрібними комахами, що впали у воду, рибками та жабками, може поїдати загиблих тварин.

Вовчок звичайний, або ведмедка – комаха з ряду Прямокрилі, в Україні поширена повсюдно. Живе у ґрунті, літає вночі, добре плаває. Природні місцеіснування – заплави річок, озер, боліт, зрошувані та добре угноєні поля.

1. Прочитайте опис комах, уважно розгляньте їх, зверніть увагу на крила, кінцівки, очі, форму тіла. Назвіть середовище існування та спосіб життя цих тварин, визначте декілька рис пристосованості до їхнього способу життя.

Таблиця 6. РИСИ ПРИСТОСОВАНОСТІ КОМАХ ДО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Середовище існування

Спосіб життя

Риси пристосованості

3. Оформіть звіт або підсумки практичної роботи.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть середовища існування комах. 2. Назвіть визначальні ознаки комах. 3. Які відділи тіла в комах? 4. Які органи розташовані на голові комах? 5. Які органи здійснюють переміщення комах? 6. Що таке крила комах?

7. Які особливості поширення комах? 8. Які особливості зовнішньої будови комах? 9. Які особливості переміщення комах?

10. Які ознаки будови хруща пов’язані з його наземно-повітряним способом життя?

КЛАС КОМАХИ

Комахи — найбільш високоорганізований клас членистоногих, найбагатший за видовим складом. Ці тварини пристосувалися до найрізноманітніших умов існування. Вони живуть всюди — від полюсів до екватора, живляться найрізноманітнішою їжею; багато з них ведуть паразитичний спосіб життя.

Тіло комах поділяється на три відділи: голову, груди і черевце. Кожен із відділів поділений на членики (сегменти), але сегменти голови зливаються. На голові є вусики (сяжки), які правлять за органи нюху і дотику, є очі і щелепний апарат: колючий (комарі, блохи), лижучий (мухи), сисний (метелики) тощо. Усе це видозміни одного основного типу ротового апарату — гризучого (таргани). Він утворений верхніми і нижніми щелепами, верхньою і нижньою губою.

Будова ротового апарату хруща травневого: 1 — верхня губа; 2 — верхні щелепи; 3 — нижня губа зі щупиками; 4 — нижні щелепи зі щупиками

Типи ротових апаратів комах: 1 — гризучий (жуки); 2 — гризучо-лижучий (бджоли); 3 — колючо-сисний (комарі); 4 — лижучий (мухи); 5 — сисний (дорослі метелики)

Груди утворені трьома сегментами: передньо-, середньо- і задньогруди. Кожен із цих сегментів має по парі кінцівок, які можуть видозмінюватися залежно від способу життя (ходильні, бігальні, стрибальні, плавальні, риючі тощо).

Типи ніг комах: 1 — скакальні; 2 — плавальні; 3 — копальні; 4 — хапальні

У більшості комах до грудей прикріплені крила, яких зазвичай дві пари: одна на середньогрудях, а друга на задньогрудях.

Зовнішня будова хруща травневого: 1 — перша пара ніг; 2 — друга пара ніг; 3 — третя пара ніг; 4 — голова; 5 — груди; 6 — черевце; 7 — надкрила; 8 — крила; 9 — дихальця

Обидві пари крил можуть бути однаково розвинені. Іноді передні змінюються у потовщені надкрила, подеколи друга пара зберігається тільки у вигляді рудиментів, або ж крила взагалі зникають. Крила — де пластинки з мішкоподібно випнутої шкіри з трахейними трубочками всередині. Трахеї утворюють плетиво жилок, рисунок яких є типовим для різних груп комах. Число ударів крила упродовж секунди — від 6-10 у великих денних метеликів, до 440 — у бджіл. Відповідно змінюється і швидкість польоту комахи — від 7 до 25 км/год. Черевце найчастіше утворене 9-10 сегментами, іноді має рудименти кінцівок, придатки: яйцеклад, жало. На черевці помітні дихальця, через які повітря надходить до трахей під час дихання.

У шкірі комах є різні залози: пахучі (у клопів), захисні (у гусені), воскові (у бджіл), линяльні.

М’язи комах посмуговані, можуть дуже швидко скорочуватися (до 500 разів за секунду), їх буває дуже багато. Наприклад, у гусені деревоточця вербового їх налічують близько 2 тисяч.

Травна система комах наскрізна. Добре розвинені слинні залози. Трубчастий стравохід нерідко розширений у воло.

У порожнині тіла комах циркулює безбарвна кров’яна рідина — гемолімфа. Вона служить переважно для транспортування поживних речовин від органів травлення по всьому тілу. Розширення і скорочення спинної судини (серця) забезпечує циркуляцію гемолімфи.

Внутрішні органи комахи: а — серце у вигляді трубочки, поділене перегородками і клапанами на ряд камер; б — розгалужена сітка трахей

Мальпігієві судини — видільні й осморегулюючі органи павукоподібних і комах (у різних видів їх буває від 2 до 150).

Чимало продуктів обміну речовин скупчується у так званому жировому тілі, що заповнює проміжки між органами.

Нервова система побудована за типом нервового ланцюга, але досягає вже достатньо високого ступеня розвитку.

Внутрішня будова хруща травневого: 1 — навкологлоткове нервове кільце; 2 — грудні вузли; 3 — трахеї; 4 — яєчник; 5 — середня кишка; 6 — мальпігієві судини; 7 — задня кишка

Навкологлоткове нервове кільце (1) — «головний мозок». Нервові вузли в голові та грудях (2) концентруються (зливаються), що свідчить про високу організацію комах. Це виявляється у складних інстинктах і поведінці тварин. Особливо розвинений «мозок» у гуртових комах — мурашок, бджіл, термітів.

Очі комах найчастіше фасеткові (складаються з простих очок), але в личинок бувають і прості. Органи зору пристосовані бачити на близькій відстані. Є у комах також органи чуття: рівноваги, смаку, слуху. Останні бувають переважно у тих комах, які самі здатні утворювати звуки. Особливо розвинений у комах нюх, що допомагає їм знаходити корм, а під час розмноження — особин протилежної статі.

Комахи різностатеві. У них часто виражений статевий диморфізм. Розмноження статеве, спостерігається і партеногенез (розвиток незапліднених яєць, наприклад у бджіл). У багатьох комах самка має яйцеклад, за допомогою якого вона кладе яйця в землю, під кору дерев або, як у їздців, у тіло іншої комахи. У бджіл і ос яйцеклад перетворений на жало, озброєне отруйною залозою.

Розвиток комах відбувається за трьома різними типами.

1. Яйце —> комаха, в основному схожа на батьківську особину, тільки відрізняється від неї розміром. Такий розвиток характерний нижчим безкрилим комахам.

2. Розвиток із неповним метаморфозом (перетворенням). Із яйця виходить личинка, яка схожа на дорослу комаху, але відрізняється від неї недорозвиненням крил, вторинно-статевих та деяких інших ознак. Личинка кілька разів линяє і поступово перетворюється на дорослу особину (таргани, клопи, бабки, коники, сарана).

Стадії розвитку коника: 1 — яйця; 2, 3 — личинки; 4 — доросла комаха (імаго).

Яйце —> личинка імаго

3. При повному перетворенні личинка різко відрізняється від дорослої комахи. Вона не має багатьох типових органів, однак має спеціальні, личинкові. Такими є личинки метеликів (гусениці), комарів, мух, бджіл тощо. У дорослу форму вони перетворюються не поступово, усі зміни настають під час останнього линяння. У цей час відбуваються такі докорінні зміни, що нормальний перебіг фізіологічних процесів стає неможливим, і личинка переходить у стан спокою, перетворюючись на лялечку. На цій стадії відбувається майже повна перебудова організації личинки, після чого з-під покривів, що лопаються, виходять сформовані комахи (імаго).

Стадії розвитку хруща травневого: 1 — яйце; 2 — личинка; 3 — лялечка; 4 — дорослий хрущ (імаго).

Яйце —> личинка —> лялечка —> доросла комаха (імаго)

Отже, життя переважної більшості комах має період личинкової і дорослої особин. Під час личинкового періоду відбувається ріст, інтенсивний розвиток і, відповідно, посилене живлення комахи. Цей період часто є тривалішим, ніж період життя дорослої комахи, який іноді дорівнює кільком дням або навіть годинам. Наприклад, одноденки встигають лише виконати функцію розмноження.

Комахи роздільностатеві, розмножуються тільки статевим способом. Розвиток непрямий: із повним або неповним перетворенням.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ КОМАХ

Систематичні (таксономічні) групи комах

1. Ряд Твердокрилі, або Жуки

Жук колорадський

Твердокрилі мають ротові органи гризучого типу. Передня пара крил перетворена в них на тверді надкрила. Надкрила захищають перетинчасті задні крила і спинний бік черевця з м’якими покривами. Розвиток цих комах відбувається з повним перетворенням.

2. Ряд Лускокрилі, або Метелики

Попелиця (тля)

Ротові органи лускокрилих смоктального типу. Дві пари перетинчастих крил вкриті лусочками — видозміненими волосками. Вони часто різноманітно забарвлені. Розвиток цих комах відбувається з повним перетворенням. Личинки-гусениці мають гризучий ротовий апарат.

3. Ряд Перетинчастокрилі

Ротові органи гризучо-лижучі або гризучо-сисні. Комахи мають дві пари перетинчастих прозорих крил, до того ж задні менші, ніж передні, але у деяких крила відсутні (робочі мурашки). Самки на кінці черевця мають яйцеклад. Розвиток цих комах відбувається з повним перетворенням.

4. Ряд Двокрилі

Ротові органи двокрилих колючо-сисні або лижучі, зрідка — недорозвинені. Ці комахи мають лише одну пару церетинчастих крил (передні). Задні крила редуковані (редукція — недорозвинення або повне зникнення органу чи структури) й видозмінені на дзижчальця — для стабілізації польоту (органи рівноваги). Розвиток цих комах відбувається з повним перетворенням.

5. Ряд Прямокрилі

Ротові органи прямокрилих гризучі. Ці комахи мають дві пари крил: надкрила — шкірясті, вузенькі, прямі, та крила — широкі, перетинчасті (для польоту). Здатні утворювати звуки (двірчати) і сприймати їх. Так, у коників звуковий апарат розташований на передніх крилах, а орган слуху — на гомілках передніх ніг. Розвиток цих комах відбувається з неповним перетворенням.

6. Ряд Напівтвердокрилі, або Клопи

Клоп-черепашка

Водяний скорпіон

Ротові органи клопів колючо-сисні. Ці комахи мають дві пари крил: надкрила напівтверді, крила — перетинчасті. У деяких видів крила відсутні (наприклад, у клопа постільного). Розвиток цих комах відбувається з неповним перетворенням.

Воші — паразитичні комахи. Ротові органи цих комах колючо-сисні. Погано розвинені очі. Крила відсутні. На кінцях лапок є рухомі кігтики. Волосину хазяїна воші затискують між кігтиком і члеником лапки. Розвиток вошей відбувається з неповним перетворенням. Яйця — гниди.

8. Ряд Блохи

Блохи — паразитичні комахи, що ссуть кров у гризунів та інших ссавців. Мають колючо-сисний ротовий апарат, крила відсутні. Задні ноги скакальні. Личинки бліх живуть у норах гризунів, у щілинах підлоги. Розвиток блох відбувається з повним перетворенням.

Екологічні групи комах

Екологічні групи — це групи тварин різних таксонів, що живуть у певних умовах (ліс, поле, степ, болото, ґрунт, вода тощо) та мають подібні пристосування до життя в цих умовах.

Шкідники полів і городів. Надземними частинами рослин живляться жук колорадський, довгоносик буряковий, жук-ковалик, сарана. Підземними частинами рослин живляться капустянки, личинки хрущів, коваликів тощо. Насіння споживають клопи, жуки тощо.

Шкідники саду: попелиці, квіткоїд яблуневий, плодожерка яблунева тощо.

Шкідники лісу: шовкопряди непарний та сосновий, хрущі, жуки-вусачі, короїди тощо.

Переносники збудників хвороб: комарі малярійні (переносять збудника малярії), мухи кімнатні (переносять збудників черевного тифу, дизентерії, холери, яйця гельмінтів тощо), таргани (переносять збудників дизентерії, яйця гельмінтів), блохи (переносять збудників чуми) тощо.

Хижі комахи (сонечка, туруни, мурашки тощо) знижують чисельність шкідників рослин. Таку саму роль виконують і паразитичні перетинчастокрилі: їздці, яйцеїди (трихограма, теленомус). У наш час широко використовують біологічний метод захисту рослин, що передбачає охорону і приваблення комахоїдних птахів, кажанів, розведення комах — природних ворогів комах-шкідників.

Зовнішні паразити (екзопаразити) людини (кровосисні види): воші, блохи, деякі клопи.

Одомашнені комахи: бджола медоносна, шовкопряд тутовий.

Значення комах

У житті людини

Ланки в ланцюгах живлення.

Учасники процесу ґрунтоутворення.

Запилювачі квіткових рослин

Шкідники культурних рослин.

Переносники збудників хвороб.

Користь від одомашнених комах — бджіл, шовкопрядів.

Використання у біологічному методі боротьби зі шкідниками рослин.

Поділ комах на шкідливих, корисних і нейтральних має умовний характер. До вивчення комах слід підходити комплексно. Тільки після всебічного вивчення комахи та її зв’язків із середовищем існування можна планувати заходи щодо зниження або збільшення її чисельності.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Особливості будови, розмноження і життєдіяльності комах, що дозволили їм стати процвітаючою групою тварин

• Здатність до польоту, що дозволила швидко заселяти нові території.

• Зовнішній хітиновий скелет, посмугована мускулатура, членисті кінцівки.

• Різноманітне забарвлення: захисне, попереджувальне тощо.

• Різноманітність ротових апаратів і використання у зв’язку з дим різного корму, що зменшує конкуренцію за корм.

• Невеликі розміри дозволяють вижити на невеликій території.

• Різноманітність способів розмноження (крім статевого, партеногенез).

• Розмноження на стадії личинки, яйця (поліембріонія).

• Висока плідність і здатність до масового розмноження.

• Різноманітність типів постембріонального розвитку: неповний, повний метаморфози, інші типи перетворення.

• Здатність переживати несприятливі умови в стані діапаузи — тимчасового фізіологічного спокою.

• Різночасовий виліт комах: весняні, літні, осінні; види, активні вночі або вдень.

• Добре розвинена нервова система, різноманітні й досконалі органи чуття.

Отже, комахи мають високу адаптивну здатність, що значною мірою забезпечується швидкою зміною поколінь.

Комахи Червоної книги України (226 видів)

Дибка степова

Цератофій багаторогий

Пилкохвіст лісовий

Стрілка Меркурія

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ

1. Які середовища існування заселили комахи?

2. Які особливості будови відрізняють комах від інших членистоногих?

3. Якими є особливості зовнішньої будови комах у зв’язку з пристосуванням до життя у наземно-повітряному середовищі?

4. Якими є особливості зовнішньої будови комах у зв’язку з пристосуванням до життя у водному середовищі?

5. Як пристосовані комахи до паразитичного способу життя?

6. Якими є роль комах у природі та значення в житті людини?

ЦЕ НЕОБХІДНО ЗНАТИ!

Найнебезпечніша. У пошуках їжі мухи відвідують різні нечистоти: помийні ями, смітники, туалети. До їхнього тіла прилипає велика кількість мікробів, яєць гельмінтів. Мухи переносять понад 120 збудників хвороб, серед яких холера, черевний тиф, дизентерія, туляремія, туберкульоз, сибірська виразка, поліомієліт, дифтерія, різні гельмінтози тощо.

Дуже небезпечна. Воші все своє життя проводять на тілі хазяїна. Їхній ротовий апарат колючо-сисного типу. Ці комахи ссуть кров два-три рази за добу, тому довго не можуть голодувати, адже «хазяїн корму» весь час разом із ними. Живуть воші місяць-півтора. За цей час у них встигають з’явитися не тільки «внуки», а й «правнуки».

Воші переносять збудників поворотного і висипного тифів, гарячки. їхні укуси подразнюють шкіру, спричиняють свербіж. Зараження відбувається під час розчісування покусаної шкіри — в ранку втираються частинки воші або її екскременти, у яких є збудники хвороби.

• Павуки — гарні метеорологи. Вони передбачають зміну погоди не гірше, ніж барометр. Відомо, що павуки уникають вологих місць, тому рідко вранці виходять на полювання. Якщо ж павук це робить, то тільки тоді, коли немає роси. Відсутність роси свідчить про те, що незабаром буде дощ. Увечері павук залишає своє житло тільки тоді, коли дощ не передбачається. Зустрівши увечері павука, можна впевнено очікувати гарну погоду наступного дня.

Павук за один раз з’їдає їжі у 10-11 разів більше, ніж власна маса. Павутина має чудові фізичні якості. Розтягнення її до моменту розриву сягає 31 % (для порівняння — у нейлону цей показник становить 22 %); 340 г павутини достатньо, щоб оперезати земну кулю. Товщина павутинок — 0,08-1 мікрон.

• Піклування про нащадків у багатьох видів комах починається з моменту відкладання яєць. Чимало комах відкладають яйця на стовбурах дерев, стеблах або листках рослин, якими живляться (жук колорадський). Щойно личинка з’явиться на світ — для неї вже готовий «і стіл, і дім».

Деякі цикади роблять у тканинах рослини отвори та відкладають туди яйця.

Серед коників є такі, що «ховають» яйця в тканинах листка. Водяні клопи вважають за краще «здати» свою коштовність під охорону річкових раків, приклеюючи яйця до їхнього тіла. Зустрічаються жуки та оси, які запасають для майбутніх личинок корм і туди відкладають яйця.

Є комахи, які носять свою ношу при собі до виходу личинок (яйцевий кокон таргана), а інші і малят при собі тримають. Молоді щипавки весь чає тримаються коло матері, а інколи забираються під черевце та ховаються.

• Кожний вулик — бюро прогнозу погоди. Якщо бджоли вранці не вилітають із вулика, а сидять у ньому й гудуть — чекай у найближчі 6-8 годин дощу. Масове повернення у вулик бджіл вранці або вдень — ознака швидкого наближення вітряної дощової погоди. Якщо бджоли перестають літати надвечір, то гарна погода збережеться в найближчу добу. Пізній політ бджіл віщує погану погоду. Крилаті трудівниці можуть давати і досить надійний довгостроковий прогноз: якщо восени бджоли заклеюють льоток, залишивши лише малесенький отвір, зима буде суворою. Перед теплою зимою бджоли залишають льоток відкритим.

• У віці кількох днів мураха «вибирає професію». Вибір відбувається відповідно до індивідуальних можливостей. Більш енергійні стають «розвідниками» і «мисливцями». У мурашнику завжди є мурахи-«робітники», які працюють «вдома»: риють, прибирають, чистять, доглядають за приплодом. Якщо малята не можуть ходити, їх «носять на руках»; вранці переносять личинок із нижчих поверхів мурашника у верхні, де більше тепла і світла, а ввечері, перед заходом сонця, тягнуть їх назад. Є серед мурах і «дояри» — ті, хто збирає солодкі виділення попелиць.

• Жук колорадський чудово пристосувався до умов довкілля. Первісне існування в суворих умовах на батьківщині (спека, посуха, різкі коливання температур і кількості опадів, брак корму) загартувало жука, зробило його дуже чутливим до змін зовнішнього середовища. Для виживання в різних кризових ситуаціях у нього виробився надійний спосіб — сплячка (діапауза). У спекотну пору дня половина жуків заривається в землю і там, заціпенівши, проводить близько 10 днів. Таке може повторюватись за літо не один раз. Деякі жуки не виходять зі «сну» і залишаються в ґрунті довше. Інші взагалі не з’являються на поверхні до наступного літа. Літня сплячка переходить у них в зимову. У тих, що живуть наверху, скорочення світлового дня восени викликає непоборне бажання заритися в ґрунт. Вони приєднуються до тих, що переховуються там з літа.