Пероноспороз (Пероноспороз / Ложная мучнистая роса )

У період вирощування розсади у уражених рослин на верхній стороні сім’ядоль і листя утворюються блідо-жовті, жовті розпливчасті (неправильної форми) плями. При високій відносній вологості повітря на нижньому боці листків, в місцях уражень, формується світло-сірий пухкий наліт, який складається з конідіального спороношення гриба. На початку розвитку пероноспорозу хлоротіческіх плями невеликі, точкові, поодинокі або численні. У міру прогресування захворювання вони збільшуються в розмірі, приймають коричневе забарвлення і можуть покривати всю поверхню аркуша. Сильно уражені рослини загнивають і гинуть протягом декількох днів. На дорослих рослинах хвороба проявляється зазвичай на нижніх листках. На насінниках капусти уражаються листя, стебла, квітконіжки і стручки, на яких утворюються чорні і бурі шкірясті плями різної величини зі слабким білим плесневідним нальотом. При ураженні молодих стручків вони недорозвиваються, насіння в них утворюються щуплі.
Під час зберігання капусти пероноспороз розвивається на зовнішніх листках качанів з утворенням сіруватих розпливчастих плям з білуватим нальотом і викликає гниль кочериг.

Біологія збудника

Хвороба розвивається при загущених посівах і в умовах підвищеної вологості.

Умови поширення

Джерелами інфекції є заражені маточники рослин, в яких гриб знаходиться в вигляді ооспор. Збудник хвороби зберігається також на насінні в оболонці і на рослинних рештках.

Заходи захисту
– збір насіння тільки зі здорових рослин;
– вибракування сільнопораженной розсади;
– збір рослинних залишків восени;
– протравливать насіння перед посівом в препараті планриз (20 мл / кг);
– гидротермическая обробка насіння в гарячій воді (50 ° С) на 20 хв з подальшим охолодженням у холодній воді протягом 2-3 хв;
– обробка розсади фунгіцидом Ридоміл Голд (0,05% суспензія) при появі ознак несправжньої борошнистої роси.

Захист сої від пероноспорозу

Для захисту сої від пероноспорозу рекомендуємо використовувати:

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса на сої

В Україні хвороба викликає сильне ураження сої в усіх зонах її вирощування. Ураження рослин проявляється у двох формах: загального пригнічення (дифузне ураження) і плямистості листя (локальне, або місцеве ураження). Для дифузного ураження характерним є комплекс симптомів, що включає ознаки загального пригнічення рослин в результаті проникнення міцелію гриба в усі органи. На сім’ядолях і особливо на листках з’являються хлоротичні ділянки, які розташовані вздовж жилок і охоплюють всю поверхню або частину біля основи листка. Хворі рослини дуже відстають у рості, на них мало листя і бобів, інколи боби зовсім не формуються. При сильному ураженні рослини засихають. Дифузно уражені рослини, як правило, утворюються з хворого насіння. Така форма ураження сої зустрічається в Україні доволі рідко. Ознаками місцевого ураження є поява з верхнього боку листків хлоротичних плям – спочатку від дрібних (приблизно 1 мм), неправильної форми, до великих розпливчастих, що покривають більшу частину листка, в залежності від реакції сорту. Такий тип ураження спостерігається переважно в період цвітіння і утворення бобів. Характерною ознакою пероноспорозних плям при обох типах ураження є те, що вони спочатку хлоротичні, потім стають бурими з вузькою хлоротичною облямівкою. З нижньої сторони листя (а у вологу погоду – і з верхньої) на плямах можна бачити добре помітний наліт спороношення гриба – спочатку світло-сірий, потім сіро-фіолетовий, по мірі старіння темніючий до бурого. Уражені тканини на плямах засихають, іноді випадають. Сильно уражене листя повністю відмирає. Захворювання виявляється також на бобах і насінні, але ознаки у виді кремової плівки, що покриває внутрішні стінки стулок бобів і зовнішню оболонку насіння, спостерігаються лише після їхнього дозрівання. Шкідливість пероноспорозу полягає у зниженні схожості на 10%, зменшенні урожайності на 30-40% та погіршенні якості зерна внаслідок порушення процесів фотосинтезу.

Збудником хвороби є нижчий гриб Peronospora manshurica Sydow.

Хвороба розвивається при відносно низькій температурі (+15…+17˚С), високій вологості повітря та частих, тривалих опадах. Оскільки для проростання конідій необхідна краплиннорідка волога. Інкубаційний період розвитку хвороби складає 4-11 днів. Як правило, масове поширення конідій відбувається, коли рослини сої уже сформували справжні трійчасті листки.

Джерелом інфекції для сходів сої є ооспори, а для більш дорослих рослин – конідії. Життєздатність ооспор на насінні зберігається протягом 1,5 років, на рослинних рештках не більш одного року.

Використання здорового посівного матеріалу; протруювання насіння; вирощування культури за високої агротехніки та оптимальної густоти стояння рослин; знищення післяжнивних решток. При сприятливих для розвитку хвороби умовах застосування фунгіцидів.

–> Пероноспороз, або несправжня борошниста роса на сої Симптоми хвороби

В Україні хвороба викликає сильне ураження сої в усіх зонах її вирощування. Ураження рослин проявляється у двох формах: загального пригнічення (дифузне ураження) і плямистості листя (локальне, або місцеве ураження). Для дифузного ураження характерним є комплекс симптомів, що включає ознаки загального пригнічення рослин в результаті проникнення міцелію гриба в усі органи. На сім’ядолях і особливо на листках з’являються хлоротичні ділянки, які розташовані вздовж жилок і охоплюють всю поверхню або частину біля основи листка. Хворі рослини дуже відстають у рості, на них мало листя і бобів, інколи боби зовсім не формуються. При сильному ураженні рослини засихають. Дифузно уражені рослини, як правило, утворюються з хворого насіння. Така форма ураження сої зустрічається в Україні доволі рідко. Ознаками місцевого ураження є поява з верхнього боку листків хлоротичних плям – спочатку від дрібних (приблизно 1 мм), неправильної форми, до великих розпливчастих, що покривають більшу частину листка, в залежності від реакції сорту. Такий тип ураження спостерігається переважно в період цвітіння і утворення бобів. Характерною ознакою пероноспорозних плям при обох типах ураження є те, що вони спочатку хлоротичні, потім стають бурими з вузькою хлоротичною облямівкою. З нижньої сторони листя (а у вологу погоду – і з верхньої) на плямах можна бачити добре помітний наліт спороношення гриба – спочатку світло-сірий, потім сіро-фіолетовий, по мірі старіння темніючий до бурого. Уражені тканини на плямах засихають, іноді випадають. Сильно уражене листя повністю відмирає. Захворювання виявляється також на бобах і насінні, але ознаки у виді кремової плівки, що покриває внутрішні стінки стулок бобів і зовнішню оболонку насіння, спостерігаються лише після їхнього дозрівання. Шкідливість пероноспорозу полягає у зниженні схожості на 10%, зменшенні урожайності на 30-40% та погіршенні якості зерна внаслідок порушення процесів фотосинтезу.

Збудником хвороби є нижчий гриб Peronospora manshurica Sydow.

Хвороба розвивається при відносно низькій температурі (+15…+17˚С), високій вологості повітря та частих, тривалих опадах. Оскільки для проростання конідій необхідна краплиннорідка волога. Інкубаційний період розвитку хвороби складає 4-11 днів. Як правило, масове поширення конідій відбувається, коли рослини сої уже сформували справжні трійчасті листки.

Основне джерело інфекції

Джерелом інфекції для сходів сої є ооспори, а для більш дорослих рослин – конідії. Життєздатність ооспор на насінні зберігається протягом 1,5 років, на рослинних рештках не більш одного року.

Використання здорового посівного матеріалу; протруювання насіння; вирощування культури за високої агротехніки та оптимальної густоти стояння рослин; знищення післяжнивних решток. При сприятливих для розвитку хвороби умовах застосування фунгіцидів.

NZim Agro. 2023. Всі права захищено