Успішне вирощування гречки

Гречка — цінна круп’яна і медоносна культура, яка має велике народногосподарське значення. Технологія виробництва її є майже безвідходною.

Помилково вважати, що гречку можна вирощувати на бідних, засмічених бур’янами землях. Порівняно короткий вегетаційний період, тривалий період цвітіння і достигання, слаборозвинена коренева система гречки — все це свідчення про підвищену чутливість культури до умов живлення.

В Україні її вирощують практично в усіх областях, але важливими основними регіонами виробництва залишаються Полісся та Лісостеп. Серед найбільших виробників гречки традиційно виступають господарства Київської, Вінницької, Хмельницької, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської та Тернопільської областей.

Технологія вирощування включає багато складових і потребує якісного та вчасного виконання агротехнічних заходів, які забезпечують високий урожай зерна. Не менш важливим є врахування погодних умов. Період від сівби до збору врожаю розтягнутий у часі і триває від 2,5 до 3 місяців.

Підготовка насіння гречки до сівби передбачає доведення його до найвищої кондиції (не менше 90–95% схожості, 2,0–2,5 млн шт./га), що сприяє збільшенню урожаю. Насіння піддають повітряно-тепловому обігріву на сонці або під накриттям, розстеляють тонким шаром, а на ніч накривають брезентом. Потім розсортовують і висівають тільки велике за розміром.

Глибина загортання насіння гречки залежить від механічного складу і вологості ґрунту. В основному рекомендується мілке загортання на глибину 4–5 см на важких ґрунтах, схильних до ущільнення, та глибше — на 5–7 см на окультурених структурних, а за пересихання верхнього шару ґрунту — на 8–10 см.

Важливе значення має норма висіву. На широкорядних посівах оптимальна норма становить 50 зерен/1 пог. м. Збільшення її, як правило, не підвищує урожай.

В агротехніці гречки особлива увага приділяється передпосівній підготовці ґрунту. Період сівби досить тривалий (не менше місяця), тому в цей час агрозаходи повинні бути спрямовані на збереження вологи, розпушування ґрунту та боротьбу з бур’янами.

Після сівби сходи з’являються на 8–10 день, зерно виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту. Щоб знищити бур’яни, проводять легке боронування. Під час утворення кірки слід прокоткувати площу. В подальшому, щоб не допустити пригнічення гречки бур’янами в період від появи сходів до зімкнення у міжряддях, проводять дво-, триразове розпушування ґрунту. На випадок спеки і можливої посухи земля у міжряддях не повинна бути оголеною, щоб не перегрівалась і не пересихала.

Дуже важливий агроприйом — коткування ґрунту після сівби і розрівнювання ґрунту. Це прискорює появу сходів, підтягує вологу до насіння, забезпечує дружність сходів і розвиток рослин, рівномірне їх дозрівання та зручність роботи під час збирання.

Дозрівання гречки

Вегетаційний період гречки порівняно нетривалий, та все ж сіяти її потрібно якомога швидше в стислі строки, щоб використати сприятливі погодні умови. Після сівби потрібно уважно стежити за появою сходів, і у разі виникнення загрози пересихання ґрунту виконувати рясне і регулярне поливання. У цей період гречка потребує помірної температури повітря (вдень не вище +25 °C) і достатньої вологості ґрунту.

На відміну від інших зернових, вона нарощує велику вегетативну масу, росте одночасно з розвитком квіток та триває майже до кінця вегетації. Для отримання високих урожаїв необхідно не допускати надмірного накопичення вегетативної маси, саме через це позанормове внесення азотних добрив є недоцільним. Варто пам’ятати, що під гречку не можна вносити гній, тому що за високої температури він швидко розкладається і дає багато азотнокислих сполук, які сприяють сильному росту вегетативних органів на шкоду плодоношенню.

Гречка є теплолюбною культурою. Разом з тим, у період цвітіння вона дуже чутлива до високих температур. За температури вище 30 °C рослина пригнічується, особливо в умовах дефіциту вологи в ґрунті, відмічається всихання квіток і зав’язі, утворюється лише пустоцвіт. Зав’язь, яка утворилася до настання жари, підсихає і дає неповноцінні плоди, що спричинює зниження врожаю. Попри істотну чутливість гречки до високих температур вона здатна не тільки витримувати посуху, але й формувати при цьому непогані врожаї зерна.

У гречки під час посухи не спостерігається зневоднення стебла. Завдяки цій біологічній особливості після посухи у рослин швидко відновлюється ріст і розвиток, цвітіння, продовжує­ться наливання зерна і формування врожаю. Вона дуже вибаглива до вологозабезпечення. На утворення одиниці сухої речовини витрачає води більше, ніж ячмінь, овес і горох.

Протягом усього вегетаційного періоду гречка нагромаджує велику кількість елементів мінерального живлення. Поле після неї збагачується різними елементами живлення. Культура має високу фізіологічну активність кореневої системи та добре засвоює фосфорну кислоту, на відміну від інших злаків. За інтенсивністю засвоєння важкорозчинних фосфатів гречка перевищує злакові культури учетверо, швидко розвивається на легких, родючих, добре спушених ґрунтах.

Вона найкраще засвоює фосфорні добрива і позитивно реагує на внесення мікроелементів, таких як марганець і бор.

Для одержання високих урожаїв гречку треба розміщувати на родючих, чистих від бур’янів полях. Кращими для неї є просапні (картопля, буряки, кукурудза), які удобрювались і за якими проводився належний догляд. Гарними попередниками також вважаються зернобобові культури, озима пшениця, льон, люпин. Ярі зернові, соняшник, сорго не підходять.

Добрива для гречки

Мінеральні добрива ефективно можна використовувати в основному удобренні, під час сівби, а на широкорядних посівах — і в підживленні. Фосфорно-калійні добрива слід вносити восени, азотні — під першу або другу весняну культивацію. Середні норми мінеральних добрив під гречку становлять ­N_30–60, Р_45–60 і К_30–60 кг/га.

Ефективно під час сівби в рядки внести Р₁₀ (або складні добрива). Якщо в основне внесення добрива не використовували, за першої міжрядної обробки доцільно підживити широкорядні посіви гречки складними добривами по 20–30 кг/га д. р.

У степовій зоні України особливо важливе значення має коткування, оскільки гречку як культуру пізньої сівби доводиться сіяти в недостатньо зволожений ґрунт. Недоцільно застосовувати коткування за вологого ґрунту. Перше розпущення провадять на глибину 5–7 см у фазі першого справжнього листка гречки, захисна смуга біля рядків рослин має становити 8–10 см. Вдруге обробляють міжряддя на глибину 8–10 см у разі сухого ґрунту і 10–12 вологого на початку бутонізації рослин.

Під час другого розпушення рослини доцільно підживити мінеральними добривами з розрахунку 1 ц суперфосфату та 0,5 ц/га аміачної селітри. Захисна зона біля рядків — 10–12 см. Третій міжрядний обробіток з підгортанням рядків проводять на початку цвітіння рослин на глибину 6–8 см. Захисна зона при цьому має становити 8–10 см. Під час підгортання проростки бур’янів, що з’являються в рядках захисних смуг, засипаю­ться ґрунтом і гинуть, а рослини гречки утворюють додаткове коріння, в результаті чого поліпшується водно-мінеральна забезпеченість рослин.

Бджоли — в дію

Велику увагу приділяють бджолозапиленню гречки, адже цей агрозахід невід’ємний у технології вирощування культури. Для запилення використовують усі доступні та особисті пасіки. На кожен гектар посіву вивозять у середньому по 2–3 бджолині родини. Якісного (п’яти-, шестиразового) запилення квіток досягають, коли на 1 га посіву гречки доводиться чотири-п’ять бджолиних родин. Найбільше продуктивно бджоли працюють, коли пасіка розташована від посіву гречки на відстані 0,5 км, але не більше 1,5–2 км. За їх відсутності доцільно проводити штучне запилення, яке здійснюють через кілька днів після початку цвітіння у ранкові години та повторюють 4–5 разів з інтервалом в один день.

Без бур’янів, шкідників та хвороб

За переходу на органічне землеробство великої шкоди завдають бур’яни й збудники хвороб. У комплексі заходів, спрямованих на поліпшення фітосанітарного стану, сівозміна відіграє першочергове значення. Окремі культури, такі як гречка, можуть самі добре протистояти бур’янам. Найбільшу шкоду вони завдають у ранні фази розвитку культури. Тому треба ефективно контролювати рівень забур’яненості саме в цей період, тоді в гречки буде час наростити достатню біомасу, яка надалі пригнічуватиме ріст конкурентної рослинності.

Календарний план проведення захисних заходів на посівах гречки проти хвороб та шкідників

За обстеження посівів гречки можна відмітити симптоми таких хвороб, як несправжня борошниста роса, аскохітоз, сіра гниль. За теплої і сухої весни можна виявити попелиці чи гречані блішки на молодих рослинках. З появою шкідників посіви гречки рекомендовано обприскати біологічними препаратами.

Для захисту посівів від пошкоджень совками або лучним метеликом у період відкладання ними яєць на посіви випускають трихограму (за наявності на 100 рослинах гречки чотирьох-п’яти кладок яєць шкідників).

Збирання гречки

Достигає культура протягом тривалого часу. Період цвітіння, а в зв’язку з цим плодоутворення у неї затягується у скоростиглих сортів на 25–30 днів, у середньо- — на 30–40, у пізньо- — до 50 днів. Тому на рослинах бувають зерна різної стиглості, і вибір строку збирання значною мірою визначає успіх в одержанні високих урожаїв цієї культури. У разі запровадження широкорядного способу сівби період вегетації затягується у порівнянні з суцільним рядковим посівом. Щоб не втратити зерна від першої зав’язі, що є найбільш якісним і цінним, не можна допускати перестоювання гречки.

Її найбільш доцільно збирати в фазі побуріння 65–75% зерен на рослинах. Цей період вважається високоякісним, має найбільшу масу 1000 зерен і дає високий вихід ядра. Насіння гречки, зібране своєчасно, характеризується також високими посівними якостями, має високу схожість та енергію проростання. Тому особливостям достигання зерна гречки найбільшою мірою відповідає роздільне збирання, яке можна розпочинати на 8–10 днів раніше, ніж прямого комбайнування із забезпеченням кращої якості.

Залежно від величини та вологості скошеної маси і погоди гречка у валках знаходиться протягом 3–5 днів. До обмолоту її приступають, коли вологість зерна становить 15–17%, а стебел і листків — 30–35%. Зібране зерно, яке після обмолоту має значну кількість органічних та мінеральних домішок з підвищеною вологістю, потребує додаткової очистки та сортування. Пряме комбайнування рекомендується застосовувати під час збирання скоростиглих сортів гречки, які більш дружно достигають і скоріше висихають. Зерно зазвичай має підвищену вологість, тому його треба просушити та очистити до встановленого стандарту.

Ольга ВЛАСОВА, канд. с-г. наук
Інститут захисту рослин НААН

Гречка, як виростити хороший урожай

В Україні найсприятливішими для вирощування гречки є зони Лісостепу та Полісся.

Які попередники найліпші для гречки?

Гречка вимоглива до попередників. Кращими з них є удобрені озимі зернові, зернобобові, просапні культури (цукрові буряки, картопля, кукурудза). Щодо самої гречки вона також є добрим попередником, оскільки використовує важкодоступні форми фосфору і тим самим пожнивні рештки поліпшують родючість ґрунту за рахунок фосфору та інших поживних речовин.

Удобрення медоносної культури.

Восени вносять фосфорно-калійні добрива під час боронування, а навесні – азотні (на глибину 10-12 см). Середні норми мінеральних добрив під гречку становлять: N 30-60, Р 45-60 і К 30-60 кг/га. Ефективно під час сівби в рядки внести Р або складні добрива (тукосуміш, нітроамофоска). Також: гречка зовсім не переносить хлор.

Коли сіяти гречку?

Гречка дуже полюбляє тепло і зовсім не переносить холодну погоду. Період сівби припадає на кінець квітня та початок-середина травня. Сіяти її необхідно у добре прогрітий ґрунт (+10-12°С) на глибину 4-5 см (північ України), а при ймовірності пересихання верхнього шару на 8-10 см (південь).

Кращі способи сівби гречки – це звичайний рядковий або широкорядний. Норми висіву насіння гречки залежать від ґрунтово-кліматичних умов та особливостей сорту. При звичайному рядковому способі в Лісостепу і на Поліссі висівають 4-5 млн зерен (80-110 кг/га), у районах Степу – 3-3,5 млн зерен (60-70 кг/га). Загортають насіння на глибину 4-5 см, а на легких ґрунтах на 6-7 см.

Перед посівом бажано посівний матеріал протруїти для захисту від хвороб (фузаріозу, пероноспорозу, сірої гнилі, пліснявіння насіння) препаратом Гранівіт, ТН 2,5 л/т насіння.

Застосування ЗЗР.

Для боротьби з бур’янами на широкорядних посівах гречки на полях з невисокою засміченістю можуть бути використані міжрядні обробітки ґрунту.

Проти однорічних дводольних і деяких злакових бур’янів рекомендований гербіцид Рейтар, КС після посіву 1,0-1,5 л/га. При надмірному зволоженні ґрунту норму витрати Рейтару необхідно знижувати до 1,0 л/га. Загибель бур’янів настає у період їх проростання. Після застосування Рейтар проводити міжрядні розпушування ґрунту при широкорядних посівах не можна.

Підвищена чутливість гречки до гербіцидів обмежує можливість їх використання на сходах культури. Для зниження засміченості посівів ромашкою непахучою, осотами та видами гірчака можливе застосування гербіциду Легіон, ВГ у фазу 2-3 листки культури в нормі 0,08-0,12 кг/га. У боротьбі із злаковими бур’янами ефективним прийомом є застосування грамініциду Шквал, КЕ (0,8-1,0 л/га) від сходів до появи бутонів у фазу 2-4 листків у злакових і при їх висоті 10-15 см.

У разі загрози істотного зрідження посівів такими шкідниками сходів , як гречкова блішка, піщаний мідляк, підгризаючі совки, проти них проводять обприскування інсектицидом Альтекс, КЕ (альфа-циперметрин, 100 г/л) – 0,1-0,15 л/га.

Застосовувати інсектициди в фазі бутонізації гречки не можна, щоб не зашкодити медоносним бджолам та іншим корисним комахам, зважаючи на ранні та дуже розтягнуті строки цвітіння.

Щодо хвороб, за їх наявності (фітофтороз, пероноспороз, сіра гниль) обприскувати сходи гречки або її посіви до бутонізації можна фунгіцидами Юнкер, ЗП. (металаксил, 80 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг) – 2,5 кг/га, Арбалет, КС (азоксистробін 200 г/л + флутриафол 120г/л) – 0,6 л/га або ж проти церкоспорозу аскохітозу, сірої гнилі та фузаріозу Форсаж, КС (карбендазим, 500 г/л) + Корнет, КС (флутриафол, 250 г/л) – 0,4+0,4 л/га.

Підживлення гречки протягом вегетації, коли?

Протягом вегетації для підвищення врожайності та зменшення дії несприятливих факторів варто використовувати мікродобрива ти стимулятори росту в певні фази розвитку.

Тому, при обробці насіння: рекомендується застосовувати Енергія Фреш 0,5 кг/т насіння в поєднанні з протруйником. В результаті чого, можна забезпечити рівномірні дружні сходження культури, а також розвиток міцної та розвиненої кореневої системи.

Початок бутонізації: рекомендовано застосовувати 1,0 кг/га Універсал Фреш з метою якісного покращення процесів формування і розвитку зернин та забезпечення посухостійкості рослини. Додатково, рекомендується додати Бор Маджестик – 1,0 л/га, та Цинк Маджестик з розрахунку – 0,5 л/га.

Збирання гречки, як і коли?

Достигає культура протягом тривалого часу. Період цвітіння, а в зв’язку з цим плодоутворення у неї затягується у скоростиглих сортів на 25-30 днів, у середньо- на 30-40, у пізньо- до 50 днів. Тому на рослинах бувають зерна різної стиглості, і вибір строку збирання значною мірою визначає успіх в одержанні високих урожаїв цієї культури. Її найбільш доцільно збирати в фазі побуріння 65-75% зерен на рослинах. Цей період вважається високоякісним, має найбільшу масу 1000 зерен і дає високий вихід ядра.

Тому, особливостям достигання зерна гречки найбільшою мірою відповідає роздільне збирання. Залежно від величини та вологості скошеної маси і погоди гречка у валках знаходиться протягом 3-5 днів. До обмолоту її приступають, коли вологість зерна становить 15-17%, а стебел і листків – 30-35%.

Проте існують і недоліки такого методу, адже його доцільно застосовувати лише в суху погоду.

Завдяки десикації можна скоротити витрати на сушіння гречки, не вдаватися до роздільного методу збирання. Тут варто провести десикацію.

Коли проводити десикацію?

Десикацію зазвичай проводять за 1-2 тижні до збирання, коли 70% коробочок побуріє. І ще, можна дивитися на стебло, точніше його колір, у гречки, яка є фізіологічно стиглою колір стебла буде червоним. Якщо стебло зелене – значить нехай стоїть.

Для десикації використовують десикант Везувій, РК з нормою 2 л/га з ПАР Флокс Експерт 0,1 л/га з витратою робочого розчину не менше 200 л/га, строк очікування до збирання – 7 днів.

Для запобігання обтрушуванню і подрібненню зерна під час обмолочування частоту обертання молотильного барабана зменшують до 500 об/хв.

Майструк Олександр, науковий співробітник з агрономії компанії Agrosfera® .

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за телефоном гарячої лінії:

0 800 20 42 42 або на нашому сайті .