Розмноження корелл в домашніх умовах

Для розведення папуг виду Кореллі в домашніх умовах необхідно грамотно організувати необхідні умови за змістом як батьків, так і майбутніх пташенят. Детально про особливості розмноження цих птахів і важливих тонкощах догляду за народженою потомством ви дізнаєтеся в цій статті.

• Підбір пари корелл для спарювання
  • Зовнішній вигляд і здоров`я
  • вік
  • Чи не родичі
  • вибираємо час
  • гніздовий будиночок
  • Температура, вологість, освітлення
  • раціон годівлі

  Підбір пари корелл для спарювання

  Гарне потомство корелл можна отримати лише в тому випадку, якщо обоє батьків будуть повністю здорові, досить зрілі, і не будуть один одному близькими родичами.

  Зовнішній вигляд і здоров`я

  Перш за все, підібрана пара папуг повинна відрізнятися відмінним фізичним і психічним здоров`ям. При покупці важливо звертати увагу на зовнішній стан птахів – вони повинні бути бадьорими, з цікавістю реагувати на незнайомих людей і на все оточення в цілому.

  Вам напевно буде цікаво почитати про те, як визначити вік і стать папуги Кореллі.

  Навіть якщо видимих ​​захворювань і пошкоджень немає (апатія, слабкість, безпричинна агресія), майбутньому господарю все рівно слід підстрахуватися – після придбання віднести нових вихованців в найближчу ветлабораторию для здачі спеціальних пташиних аналізів, які підтверджують відсутність в організмі корелл будь-яких запальних процесів.

  вік

  Ще одним важливим фактором є вік Кореллі. Незважаючи на те що ці птахи фізично здатні до розмноження вже з 6 місяців, виводити потомство їм вкрай небажано до півторарічного кордону.

  Чи знаєте ви? З усіх незліченних видів птахів тільки папуги можуть поглинати їжу, тримаючи її в лапці.

  В іншому випадку молоді самці можуть бути просто безплідними, а молоді самки можуть мати проблеми з кладкою. На відміну від пташенят дорослих папуг, потомство недозрілі молодняка з`являється на світ ослабленим і дуже рідко виживає через відсутність у недосвідчених батьків материнського інстинкту і елементарних навичок догляду.

  Чи не родичі

  • різні деформації дзьоба, кігтів, лап, крил;
  • хворобливі ортопедичні проблеми;
  • порушена робота внутрішніх органів;
  • безпліддя;
  • слабка імунна система і висока сприйнятливість до захворювань.

  Відповідні умови для розведення

  Наступні кроки в організації успішного розмноження Кореллі – це вибір оптимального періоду гніздування і створення сприятливих умов для утримання батьків і майбутнього потомства.

  вибираємо час

  У домашніх умовах Кореллі можуть розмножуватися в будь-який час року. Найоптимальніші терміни для розведення – з травня по жовтень.

  гніздовий будиночок

  Відповідне для корелл місце гніздування можна придбати в спеціалізованому магазині або спорудити самостійно.

  1. Розміри: довжина – 40-45 см, ширина – 40-45 см, висота – 35 см.
  2. Вічко діаметром близько 8 см. Під ним повинна розташовуватися проходить через весь будиночок жердинці.
  3. На дно будиночка необхідно насипати близько 3-4 см тирси з листяних порід дерев.
  4. Будиночок слід повісити на клітку майбутніх батьків або поставити всередину вольєра.
  5. Місце гніздування можна розміщувати занадто високо – пташенята при перших виходах можуть впасти і розбитися.
  6. Верхня кришка будиночка повинна бути відкидний або знімною – це полегшить огляд яєць, пташенят, а також спростить прибирання всього гнізда.

  важливо! Якщо в зоомагазинах не вдалося знайти листяні тирса, можна взяти соснові, але їх обов`язково потрібно пропарити окропом і просушити. Для профілактики паразитарних захворювань у пташенят в тирсу рекомендується додати 1 чайну ложку сухої аптечної ромашки.

  Температура, вологість, освітлення

  1. Температура повітря – + 20-25 ° С.
  2. Вологість в приміщенні з місцем гніздування – 60-70%.
  3. Штучне освітлення потрібно тільки в зимовий період. Тривалість світлового дня необхідно збільшувати поступово, кожен день на 30-40 хвилин. Оптимальна тривалість фотоперіоду повинна становити не менше 15 годин.

  раціон годівлі

  Останнім і не менш важливою умовою для успішного розведення цих пернатих є правильно складений раціон. Протягом всього підготовчого періоду (близько 3 місяців) харчування папуг повинен доповнюватися вітамінно-мінеральними речовинами і вологою поживною сумішшю.

  Радимо почитати про те, ніж можна годувати папугу Кореллі.

  • фруктів;
  • розмоченого і пророщеного зерна пшениці;
  • кукурудзи (1 ст. ложка на 2 птиці);
  • зелені;
  • бджолиного меду (щотижня 2-3 г з розмоченим сухарем);
  • подрібнених волоських і лісових горіхів;
  • свіжих гілочок фруктових дерев.
  • проростками вівса;
  • запареним вівсом;
  • зернистим сиром 0%;
  • відвареними круто яйцями (перетерті на дрібній тертці);
  • червоними і помаранчевими фруктами;
  • свіжої та відвареної морквою.

  важливо! Всі продукти для корелл повинні бути свіжими і своєчасно змінюватися в годівницях. Сир і яйце необхідно поміщати в мисочку всього на кілька годин – це допоможе уникнути закисання продуктів і, як наслідок, отруєння папуг.

  Відкладання і висиджування яєць

  Безпосередньо перед спарюванням поведінку самця помітно змінюється – він стає дуже ласкавим, видає призовні крики, співає пісні, постукує дзьобом об підлогу клітки, дріботить і з розведеними крилами обхаживает самку, зазиває її в гніздовий будиночок і всіляко намагається не випускати звідти. Самка починає поводитися подібно самцеві: крутиться навколо нього і поклёвивает жердинці. При знаходженні в клітці інших жіночих особин може проявляти агресію. Період спарювання триває недовго, і вже через 8-10 днів в гніздових тирсі може з`явитися перше яйце.

  Наступні відкладаються з інтервалом в 2-3 дня. Максимальна кількість білих яєць в кладці – 5-6 штук, рідше буває 7. Висиджування здійснюється Кореллі черзі. Ближче до моменту появи пташенят основним процесом займається тільки самка, а самець виконує функції охоронця і годувальника.

  Дізнайтеся що робити, якщо Кореллі почала нести яйця.

  Час висиджування становить в середньому 20-23 дня. За цей період дуже важливо підтримувати в загальному приміщенні з будиночком оптимальну температуру повітря і рівень вологості.

  Поява і вигодовування пташенят

  Вилуплення яєць відбувається в тій же послідовності, в якій вони були знесені (інтервал в 1-2 дні). Після появи пташенят в загальному приміщенні на ніч бажано встановити тьмяне освітлення – це допоможе папугам-батькам правильно вигодовувати потомство в темряві. Сам процес годування відбувається наступним чином: самка сригивает крихітні шматочки їжі в клювики пташенят. Для цього вона тримає пташеня за дзьоб і енергійно хитає головою вгору-вниз.

  • норма зернової суміші і вареного подрібненого яйця збільшується;
  • зелень повністю виключається.

  Читайте докладніше про особливості догляду та годування пташенят корелл в домашніх умовах.
  

  Можливі проблеми при розведенні

  На жаль, ніхто не застрахований від раптового виникнення будь-якої проблеми при розмноженні корелл. Головне, що практично будь-яку неприємність можна спробувати виправити самостійно.

  Підібрана пара папуг не звертає один на одного увагу.

  • птиці однієї статі;
  • занадто ранній вік для розмноження.
  • визначити стать, при необхідності замінити самця / самку;
  • дочекатися необхідної зрілості (1,5-2 місяці).

  Кореллі постійно «сваряться» і проявляють агресію.

  причини:

  • папуги дуже довго утримувалися на самоті;
  • просто не сподобалися один одному.

  Рішення проблеми:

  • пересадити особин в різні, але розташовані поблизу клітини на 2-3 місяці, потім повторити спробу;
  • змінити самця / самку.

  Пташенята НЕ вилуплюються з яєць, незважаючи на всі умови і хороше висаджування.

  причини:

  • в кладці незапліднені яйця;
  • в гнізді 2 самки;
  • одна з птахів занадто стара.
  • переглянути на світлі все яйця – незапліднені екземпляри занадто світлі;
  • замінити самку на самця;
  • замінити старого папугу на молодого.

  Пташенята, що вилупилися гинуть в ранньому віці.

  Чи знаєте ви? У наші дні в усьому світі налічується більше домашніх папуг, ніж диких, що живуть на природі.

  • самка перестала годувати пташенят або годує їх погано;
  • Кореллі не вистачає корму;
  • самець і самка надто активні;
  • дорослі папуги самостійно вбивають потомство;
  • самка добре годує, але погано зігріває потомство.
  • при порожньому зобі у пташенят – їх перекладають до інших папугам;
  • збільшується щоденна кормова норма;
  • птиці пересідають в новий гніздовий будиночок більшого розміру;
  • прибрати вбиває пташенят папугу з клітки;
  • перестати на деякий час чистити гніздовий ящик, не шуміти біля клітки, не турбувати птахів без особливої ​​потреби.
  • неправильний раціон папуг;
  • недостатня кількість продуктів харчування.

  Рішення проблеми: в меню папугам додати більшу кількість свіжих фруктів, зелені, овочів і мінеральних кормів.

  Батьки проявляють агресію до потомству.

  Причина: Кореллі намагаються завести нове потомство, а присутні пташенята їх дратують.

  Вам буде корисно почитати про те, як вибрати папугу Кореллі, як його назвати, а також дізнайтеся як приручити Кореллі до рук.

  Рішення проблеми: старших пташенят пересаджують в окрему клітку і догодовують штучним чином.

  Відео: розведення папуг Кореллі

  Процес розведення корелл не можна назвати надто важким, але він досить клопоту, особливо для початківця любителя папуг. Щоб всі важливі етапи пройшли успішно і безпомилково і на світ з`явилися здорові, симпатичні пташенята, слід чітко виконувати всі зазначені рекомендації.

  Плющ: вирощування вдома, види і сорти

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 19 лютого 2019 Перша редакція: 19 травня 2015 🕒 10 хвилин 👀 67086 разів 💬 9 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за плющем
  • Кімнатний плющ – опис
  • Плющ – чи можна тримати вдома
    • Властивості плюща
    • Плющ – прикмети
    • Догляд за домашнім плющем
    • Посадка і пересадка плюща
    • Розмноження плюща верхівковими живцями
    • Розмноження плюща пагонами
    • Розмноження плюща відводками
    • Плющ звичайний (Hedera helix)
    • Плющ колхідський (Hedera colchica)
    • Плющ канарський (Hedera canariensis)
    • Плющ Пастухова (Hedera pastuchowii)
    • Коментарі

    Плющ (хедера) відомий людству дуже давно. У Стародавньому Єгипті ця ліана була предметом культу і символізувала безсмертя, а в Греції з плюща плели вінки, які одягали на гулянки.

    В ті часи стверджували, що гілочка плюща, покладена на груди сплячій жінці, не дасть швидко зів’янути її красі та молодості.

    Згадувалася хедера і в художніх творах: на могилі Ізольди і Трістана сплелися між собою виноградна лоза і батіг плюща.

    Хедера прекрасно очищає повітря в приміщенні, поглинаючи шкідливі випари, тому вона має бути в кожній кухні. Про те, які бувають види і сорти плюща, як виростити ліану в своїй квартирі і як доглядати за нею, ви дізнаєтеся з нашої статті.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за плющем

    • Цвітіння: декоративно-листяна рослина.
    • Освітлення: для форм із зеленим листям – притінок і затінок, для ряболистих – яскраве розсіяне світло або легкий притінок.
    • Температура: у період вегетації – 22-24 ˚C, узимку потрібна прохолода, але не нижче 13 ˚C.
    • Полив: регулярний, помірний.
    • Вологість повітря: підвищена. Рослина потребує щоденного обприскування, а при утриманні взимку в теплому приміщенні горщик слід тримати на піддоні з мокрою галькою.
    • Підживлення: з березня по серпень двічі на місяць комплексними добривами для декоративно-листяних рослин.
    • Період спокою: зима.
    • Пересадка: молоді рослини пересаджують щорічно, дорослі – у міру необхідності, коли їм стане тісний горщик.
    • Розмноження: переважно вегетативне: відсадками, пагонами, верхівковими живцями.
    • Шкідники: попелиця, щитівки, несправжньощитівки, цикламенові й павутинні кліщі, борошнисті червці, оранжерейні трипси.
    • Хвороби: втрата декоративності через поганий догляд і неправильне утримання.

    Рослина плющ (лат. Hedera) роду родини Аралієві є в’юнким вічнозеленим чагарником, що досягає у природі тридцятиметрової висоти. Відомо близько п’ятнадцяти видів плюща, які ростуть у субтропіках Європи, Азії, Африки та обох Америк переважно в тінистих вологих лісах. Квітка плющ відома людству з незапам’ятних часів: у стародавніх греків вона була емблемою веселощів і кохання, рослиною самого Вакха – поети на урочистостях і бенкетах надягали вінки з плюща. Популярний був плющ вічнозелений і як лікарська рослина. Сучасні дизайнери активно використовують плющ і у флористиці, і в дизайні приміщень та садів. У кімнатній культурі в’юнкий плющ теж популярний, оскільки з доглядом за рослиною впорається і початківець-квітникар, і навіть дитина.

    Кімнатний плющ – опис

    Кімнатна рослина плющ найчастіше представлена видом плющ звичайний (Hedera helix) із лазячим стеблом і густими щітками повітряних коренів на нижній стороні стебла, за допомогою яких плющ хедера прикріплюється до своєї опори. Листя у цього виду чергове, просте, блискуче, шкірясте, лопатеве, темно-зеленого кольору зі світлішими прожилками, але є й ряболисті форми. Листок плюща може мати від 3 до 7 лопатей. Дрібні, зеленувато-жовті квітки зібрані в парасолькоподібні, щитковидні або гроноподібні суцвіття, проте побачити їх вам не доведеться – плющ в домашніх умовах не цвіте, тому й насіння плюща вам зібрати не випаде. Кімнатна квітка плющ має більше ста форм, які різняться розмірами і формою листків, їхнім забарвленням.

    Плющ – чи можна тримати вдома

    Властивості плюща

    Плющ здавна відомий людству своїми цілющими властивостями, застосовується в народній медицині. Використовують плющ і як сировину для виготовлення лікувальних препаратів і косметики. Вченими доведено, що речовини, котрі містяться в деревині рослини, успішно знімають спазми, тому препарати з деревини застосовують при лікуванні гострого бронхіту. А листя плюща має протигрибкову, протипухлинну, антибактеріальну і відхаркувальну властивості. Пом’якшувальні гелі з листя і деревини плюща застосовують як додатковий засіб при лікуванні гнійних дерматозів, ожиріння і целюліту. Проте будьте обережні, оскільки плющ отруйний – точніше, викликають отруєння його плоди, які діти приймають за їстівні ягоди.

    Плющ – прикмети

    Агенція ОБС (одна баба сказала) стверджує, що кімнатна квітка плющ – чоловікогон, енергетичний вампір, що він притягує до дому самотність та інші лиха, і якщо вам не подобається ця рослина, ви можете переконати себе й оточуючих, що не хочете тримати плющ удома, бо любите чоловіка і бережете сім’ю. Але історичні документи стверджують, що в стародавньому світі – Греції та Римі – плющ якраз символізував вірність і щастя в заміжжі, а на сході і досі вважається джерелом життєвої енергії. Яким прикметам вірити, вибирайте самі. Від себе додам, що догляд за домашнім плющем такий простий, а його декоративні якості такі безперечно високі, що було б нерозумно відмовлятися від вирощування плюща в квартирі. Крім того, плющ можна тримати вдома в такому місці, де йому буде не до того, щоб поглинати вашу енергію (якщо він взагалі цим займається) – наприклад, на кухні, де плющеві доведеться денно і нощно очищувати повітря від канцерогенів та інших шкідливих домішок.

    Догляд за плющем у домашніх умовах

    Догляд за домашнім плющем

    Якщо ви не знаєте, як доглядати за плющем, прислухайтеся до наших рекомендацій. Одна з головних переваг плюща – його тіньовитривалість, адже це досить рідкісна якість для рослин. Домашній плющ можна помістити у глибині кімнати, і він почуватиметься там прекрасно. Це, на жаль, не стосується ряболистих форм, які якраз мають потребу в гарному освітленні, інакше їхнє листя стає однотонно зеленими. Невимогливий плющ і до поливу: йому легше знести сухий ґрунт, ніж надлишок вологи в корінні, тому для тих, хто любить або змушений часто від’їжджати з дому, плющ – ідеальна рослина. Однак волога рослині все-таки потрібна, і якщо напади вашої забудькуватості стануть занадто частими, спочатку на листі рослини з’явиться коричнева крайка, а потім воно почне сохнути й опадати. Улітку полив має бути таким, аби ґрунт завжди залишався злегка вологим. Узимку верхній шар ґрунту повинен злегка підсихати.

    Не любить плющ сухого і жаркого повітря, найкраща температура для рослини 22-24 ºC. У зимовий час плющ може нормально почуватися в прохолодному приміщенні з температурою не нижче 13 ºC, але у розташованої поблизу опалювальних приладів рослини листя на стеблах росте з великими проміжками, що робить її непривабливою, тому догляд за плющем у таких умовах передбачає не тільки своєчасний полив, а й щоденне обприскування листя м’якою відстояною водою. При зимівлі рослини в жаркій кімнаті найкраще буде помістити плющ у горщику на піддон з мокрою галькою або керамзитом. Якщо влітку в кімнаті дуже жарко, обприскуйте рослину якомога частіше, іноді влаштовуйте їй душ, зокрема і в гігієнічних цілях.

    З березня по серпень двічі на місяць плющ підживлюють комплексним добривом для декоративно-листяних рослин, однак майте на увазі, що надлишок добрив може призвести до втрати декоративних якостей плюща, оскільки його листя стає завеликим.

    Посадка і пересадка плюща

    Пересаджують плющ, коли зі зливного отвору горщика починає виповзати коріння рослини або ви помітили, що рослина перестала розвиватися. Можна, звичайно, і не чекати цих натяків, просто пересаджувати молоді рослини щорічно, старші – раз на два роки, а у дорослих плющів просто міняють верхній шар субстрату в горщику на свіжий без пересадки. Ґрунт для плюща найкращий такого складу: перегнійна, листова, дернова, торф’яна земля і пісок у рівних пропорціях. Пересадка здійснюється після періоду спокою, в березні або квітні. Горщик вибирають на 2-3 см більший у діаметрі, ніж попередній, і укладають в нього товстий шар дренажного матеріалу. Перед пересадкою рясно полийте рослину, щоб промокла вся земляна грудка, потім акуратно переваліть рослину з грудкою в новий горщик, додайте необхідну кількість ґрунту, примніть поверхню ґрунту, залишивши під стінками горщика канавку для води. Після пересадки рослину слід полити й обприскати, а потім поставити на постійне місце, захищене від протягів і прямих сонячних променів.

    Розмноження плюща вдома

    Вирощування плюща проводиться вегетативними способами: живцюванням, пагонами і відведеннями.

    Розмноження плюща верхівковими живцями

    З плюща зрізують кінці пагонів завдовжки близько 10 см, висаджують їх у суміш піску з листяною землею, накривають зверху прозорим ковпаком – поліетиленовим пакетом або скляною банкою – і утримують при температурі 15-20 ºC, підтримуючи ґрунт у вологому, але не мокрому стані. Найкраще вкорінюються ті живці, на яких перед посадкою були повітряні корені. Живці, що пустили коріння, пересаджують у горщики з ґрунтовою сумішшю для дорослих плющів по кілька штук. Живці плюща прекрасно вкорінюються й у воді.

    Розмноження плюща пагонами

    Є спосіб виростити кілька пагонів з одного. Для цього зрізують цілий пагін плюща з вісьмома-десятьма листками, укладають пагін на пісок надрізом вниз і вдавлюють у пісок на глибину 1,5-2 см, залишивши листя над ґрунтом. Під час проростання потрібно стежити за тим, щоб ґрунт був вологим. Протягом двох тижнів у пагона по всій його довжині має утворитися коріння, про що засвідчить зростаюча верхівка пагона. Пагін витягують з піску, розрізають на відрізки з корінням і бодай одним листком та висаджують по три в один горщик діаметром 7-9 см.

    Розмноження плюща відводками

    Як виростити плющ з відсадка? Точнісінько так само, як і з пагона, тільки в цьому випадку пагін не відокремлюють від материнської рослини перед початком процесу і не вдавлюють його в ґрунт, а роблять на ньому поздовжній надріз і придавлюють його до поверхні ґрунту скобами. Відокремлюють відсадок, коли по всьому пагону з’являться корені, і пересаджують в окремий горщик.

    Шкідники і хвороби плюща

    Плющ – рослина досить стійка до хвороб. Неприємності у неї виникають, тільки якщо ви хронічно нехтуєте виконанням умов вирощування рослини. Так, при браку освітлення варієгатні форми плюща втрачають свою строкатість і стають зеленими, а хронічно сухий ґрунт може стати причиною падолиста, а занадто сухе повітря в приміщенні – причиною лисих стебел з нечисленним і дрібним листям.

    Унаслідок вашого недогляду відбувається й ураження плюща шкідливими комахами – попелицею, щитівкою, цикламеновим або павутинним кліщем. Зазвичай усі вони з’являються на рослині, якщо в кімнаті занадто низька вологість повітря. Боротися з цими паразитами можна за допомогою ретельного обприскування рослини розчином актеліка з розрахунку 1-2 мл препарату на літр води. Крім актеліка, непогані результати в боротьбі з вищеназваними шкідниками демонструють карбофос та актара. Якщо після першого обприскування ви не змогли досягти успіху, повторіть процедуру за 3-4 дні. Якщо і цього буде мало, замість обприскування прополощіть усе листя в тазі з розчином інсектициду.

    Види і сорти плюща

    Пропонуємо вашій увазі найпопулярніші в кімнатній культурі види і сорти плюща.

    Плющ звичайний (Hedera helix)

    – гнучка, повзуча вічнозелена ліана з черговим простим три-п’ятилопатевим шкірястим листям темно-зеленого кольору з мережею світло-зелених прожилок. Має величезну кількість форм. Найцікавіші сорти:

    • «Kholibra» – карликовий плющ із крихітним трилопатевим листям з білястим візерунком;
    • сорти «Єва» та «Мона Ліза» – плющі з майже жовтим листям;
    • сорти «Ювілей», «Glacier» – плющі з плямистим листям;
    • сорт «Ivalace» – плющ із гофрованим листям;
    • сорт «Harald» – плющ з овальним, майже округлим листям.

    Плющ колхідський (Hedera colchica)

    – також вічнозелена плетиста рослина з тонкими пагонами, великим блискучим шкірястим листям темно-зеленого кольору до 25 см завдовжки і до 17 см завширшки, іноді трилопатевим, але частіше цільним, пахне мускатом. Популярні сорти:

    • «Dentata Variegata» – сорт із листям овальної форми і блідо-жовтими краями;
    • «Sulphur Heart» – велике листя цього сорту світло-зеленого кольору злегка загорнуте краями вниз, а по прожилках пролягають жовто-зелені смуги;
    • «Arborescens» – світло-зелені пониклі пагони й овальне листя.

    Плющ канарський (Hedera canariensis)

    – вічнозелена в’юнка рослина з темно-зеленим листям завширшки до 15 і завдовжки до 12 см зі світло-зеленими трикутними прожилками. Використовується для декору інтер’єру, ампельного, ґрунтопокривного і вертикального озеленення. Не має повітряних коренів, тому потребує міцної опори і регулярного обрізування. Сорти:

    • «Gloire de Marengo» – велика лазяча рослина зі стеблами червонуватого відтінку і великим трилопатевим блискучим листям з білясто-зеленими штрихами по краях;
    • «Striata» – сорт зі світлими – зеленими або жовтими – плямами в середині листя;
    • «Золотой лист» – двоколірне зелене листя на сильному світлі відливає золотом;
    • «Бригіта» – сорт із дрібним густим зірчастим листям на витончених пагонах – найкраще виглядає в підвісних конструкціях.

    Плющ Пастухова (Hedera pastuchowii)

    – теж використовується для декоративного озеленення, але зустрічається в культурі, особливо кімнатній, нечасто, тому і занесений до Червоної книги Дагестану і Росії. Листя у нього цілісне, тонке і шкірясте, до 10 см завдовжки. Верхня частина листової пластини яскравіша, нижня – світліша. На нижніх пагонах листя округле, серцеподібне, на верхніх – різне: широкояйцеподібне, ланцетне, ромбічне і яйцеподібно-ромбічне.

    Крім описаних видів, існують у культурі також шведський плющ, англійський і плющ Диявола.