ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ, Ігор-Георгій Святославич (02.04.1151–1202) – князь новгород-сіверський, черніг.; другий син Святослава Ольговича. Одружений з дочкою галицького кн. Ярослава Володимировича Євфросинією.

— великий князь київський (945—972 рр.). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964 рр.).

Князь Святослав водив руські дружини проти хазар на Волгу, перемагав печенігів, воював з візантійцями на Дунаї. Увійшов в історію як взірець відваги та хоробрості. Сюжет висвітлює героїчні сторінки в історії Русі, зокрема похід Святослава Хороброго на Дунай.

Відмінною рисою характеру Святослава була його сутність воїна, тому внутрішня політика так і лишилася на плечах його матері княгині Ольги. Іншою справою були походи, завоювання земель та війна в цілому. Його мало цікавили державні справи, його вела по життю війна, яка приносила славу та вигоду.

У рік 6480 [972]. Прийшов Святослав у пороги, і напав на нього Куря, князь печенізький. І вбили вони Святослава, і взяли голову його, і з черепа його зробили чашу, — окувавши череп його золотом 1, пили з нього. Свенельд же прийшов у Київ до Ярополка.

При ньому були складені «Ізборники» (1073, 1076). Помер від невдалої операції з видалення пухлини. Похований у чернігівському Спаському соборі. Хрещене ім'я — Миколай; у західній традиції — Святосла́в ІІ.

Молоді роки Святослав був єдиним сином київського князя Ігоря Рюриковича та його дружини Ольги . Дата народження Святослава невідома: Леонтій Войтович припускає, що близько 938 р. (за Теофілом Кострубою — бл. 934 р., за Михайлом Брайчевським — близько 935 р., за Геннадієм …